Ухвала

від 03.04.2024 по справі 320/45937/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

03 квітня 2024 року м. Київ №320/45937/23

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Парненко В.С.,

при секретаріЗанкович А.І.,

за участю:

представника позивачаРудницької Ю.О.,

представника відповідачаБалабана Д.О.,

представника третьої особи-2Очколяса О.В.,

представника третьої особи-4Онищенка Т.О.,

представника третьої особи-5Корнієнка К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Антимонопольний комітет України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз», Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

09.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ГАЗТЕК до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Антимонопольний комітет України, ТОВ "Газорозподільні мережі України", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз", Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2023 року №1769 Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ діяльності з розподілу природного газу;

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2023 №1771 Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої AT ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ;

- стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Приватного акціонерного товариства Газтек судовий збір в сумі 5 368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45937/23 передана 18.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Чергове підготовче засідання у справі призначено на 03.04.2024.

05.03.2024 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що передумовою для звернення до суду з даним позовом стали обставини отримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» контролю над господарською діяльністю АТ «Дніпропетровськгаз» із подальшим прийняттям відповідачем оскаржуваних постанов. На думку заявника, даний спір виходить з правовідносин у сфері діяльності / управління Товариством, а отже позовні вимоги до НКРЕКП є похідними від питання правомірності прийняття рішень Загальними зборами Товариства. Оскільки позивач не є оператором ГРМ, оскаржувані постанови НКРЕКП не породжують для позивача права на захист, тобто права на звернення з цим адміністративним позовом. За таких обставин, оскільки між сторонами взагалі відсутній публічно-правовий спір, дана справа не підпадає під визначення адміністративної справи, внаслідок чого провадження слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Розглянувши заяву про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

У контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, які виникли між позивачем та відповідачем, визначенням статусу НКРЕКП, мети її створення, завдань, поставлених перед нею, повноважень та обов`язків, функцій, які на неї покладаються.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на звернення до суду та способи судового захисту. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

За змістом пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

На виконання законів України від 20 квітня 2000 року №1682-III «Про природні монополії» (далі - Закон №1682-III), 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР «Про електроенергетику» (далі - Закон №575/97-ВР) і № 2479-VI Указом Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 утворено НКРЕКП.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Також статтею 2 Закону №2479-VI визначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є НКРКП. Порядок організації діяльності НКРКП, визначається Законом №1682-III.

Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), відповідно до пунктів 1, 2 якого НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

У пункті 3 Положення визначені основні завдання НКРЕКП, серед яких, зокрема, державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики; збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики.

За пунктом 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій; приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання; створювати та ліквідовувати територіальні органи як структурні підрозділи апарату НКРЕКП, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 13 Положення рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Ці рішення можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Такі рішення не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Крім того, рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу НКРЕКП та його місце у сфері енергетики та комунальних послуг дозволяє зробити висновок, що відповідач у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою державного регулювання, моніторингу та контролю у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто наділений владними управлінськими функціями, а тому є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що спір за участю органу державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, який в межах своїх повноважень реалізує владні управлінські функції, обумовлює виникнення правовідносин, що мають публічно-правовий характер, а тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №826/16994/15 (провадження № 11-681апп18).

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про закриття провадження у справі №320/45937/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додатково суд зазначає, що 21.03.2024 представником НКРЕКП подано до суду заяву про залишення позовної заяви без руху через те, що з матеріалів справи №320/45937/23 не вбачається, що відносно АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» була відкрита ліквідаційна процедура та його було визнано банкрутом, а ліквідатор неналежним чином вчиняє дії на захист прав банкрута.

Отже, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, НКРЕКП наголошує, що позивачем не надано докази, які підтверджують його порушене право на АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» була відкрита ліквідаційна процедура та його було визнано банкрутом, а ліквідатор неналежним чином вчиняє дії на захист прав банкрута, що може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Отже, відповідач у цій справі не відносить подану позовну заяву до такої, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, проте вважає за необхідне встановити наявність порушеного права позивача на звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Антимонопольний комітет України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз», Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування постанови залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 08 квітня 2024 року.

Суддя Парненко В.С.