Постанова

від 02.04.2024 по справі 922/1165/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1165/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 (суддя Калантай М. В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (Мартюхіна М. О. - головуючий, судді Здоровко Л. М., Плахов О. В.) у справі

за первісним позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Род-Ник Інвест»

про стягнення 65 096,16 грн та розірвання договору оренди землі

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Род-Ник Інвест»

до Харківської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

(у судове засідання з`явилися представники: Харківської міської ради - Бенденжук Л. О., Товариства з обмеженою відповідальністю «Род-Ник Інвест» - Барабицька Я. М., Маловічко І. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У березні 2023 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Род-Ник Інвест», в якому, з урахуванням заяви про виправлення описки від 09.05.2023, просить:

- стягнути з відповідача 65 096,16 грн, з яких: 12 174,72 грн - заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Льва Ландау, 151-А у м. Харкові відповідно до договору оренди землі №38/00 від 29.02.2000 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022; 52 921,44 грн - пені за несвоєчасну сплату орендної плати відповідно до п.5.1 договору оренди №38/00 від 29.02.2000;

- розірвати з товариством з обмеженою відповідальністю «РОД НИК ІНВЕСТ» договір оренди землі від 29.02.2000 № 38/00 земельної ділянки площею 0,1034 з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 по просп. Льва Ландау, 151-А у м. Харкові.

Позовні вимоги обґрунтуванні неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі №38/00 від 29.02.2000 щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 786, встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У зв`язку з цим, згідно із здійсненим Харківською міською радою розрахунком, за період з 23 червня 2021 року по 28 лютого 2022 року ТОВ «Род-Ник Інвест», відповідно до умов Договору повинно бути сплачено орендну плату у розмірі 37 056,71 грн.

Враховуючи сплату ТОВ «Род-Ник Інвест» у спірний період з власної ініціативи 24881,99 грн земельного податку, позивач за первісним позовом вважає за можливе зменшити розмір заборгованості з орендної плати шляхом зарахування сплаченого товариством земельного податку, у зв`язку з чим розмір заборгованості за Договором складає 12174,72грн. (37 056,71 грн - 24 881,99 грн).

Отже, Харківська міська рада фактично зараховує сплачені ТОВ «Род-Ник Інвест» суми земельного податку як орендну плату за умовами Договору, втім вважає, що вказані платежі є меншими, ніж передбачено умовами Договору, з урахуванням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 786.

Враховуючи викладене, Харківська міська рада заявляє у первісному позові вимогу про стягнення з відповідача 12174,72грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Льва Ландау, 151-А у м. Харкові відповідно до договору оренди від 29.02.2000 за період з 26.03.2021 по 28.02.2022, 52921,44грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати відповідно до п.5.1 договору від 29.02.2000 №38/00.

У зв`язку з цим, оскільки Харківська міська рада вважає, що ТОВ «Род-Ник Інвест» було допущено систематичну несплата орендної плати та несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці, в первісному позові заявлено також вимогу про розірвання з ТОВ «Род-Ник Інвест» договору оренди землі від 29.02.2000 №38/00 земельної ділянки площею 0,1034 з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 по просп.Льва Ландау, 151-А у м. Харкові.

1.2. У квітні 2023 року до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Род-Ник Інвест» до Харківської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди від 23.06.2021 між ТОВ «Род-Ник Інвест» (орендар) та Харківською міською радою (орендодавець) до договору оренди землі на тих самих умовах, які були викладені в договорі оренди спірної земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:04:001:0055, площею 0,1034га у м. Харків, по просп. Льва Ландау 151-А, укладеного між Харківською міською радою та ПВКФ «Шанс» в редакції, яка наведена в зустрічній позовній заяві.

Зустрічний позов обґрунтовано з посиланням на те, що ТОВ «Род-Ник Інвест», як орендарем, відповідно до положень Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про оренду землі», а також відповідно до рішення Харківської міської ради №1554/19 від 17.04.2019 «Про затвердження Положення про оренду землі в м. Харкові» дотримано порядок укладення додаткової угоди по заміні сторони договору оренди землі, у той час як Харківська міська рада, не висунувши заперечень проти цього, протиправно ухиляється від укладення додаткової угоди.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.12.1999 року №1664 приватній виробничо-комерційній фірмі «Шанс» надано у тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1034 га за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР (перейменовано на пр-т Льва Ландау), для експлуатації і обслуговування АГЗС строком до 30.11.2024.

25 лютого 2000 року між Харківською міською радою та приватною виробничо-комерційною фірмою «Шанс» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 29 лютого 2000 року за номером 38/00 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 266,26грн. не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

Додатковою угодою від 03.08.2001 пункт 2.1 Договору викладено в наступній редакції: «Плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати, яка з 01.07.2000 року до 31.12.2001 року складає 396,52грн, а з 01.01.2002 року - 583,12грн, не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця».

Згідно з пунктом 2.2 Договору визначено, що орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Підпунктом «д» пункту 3.2.1 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі 0,3 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення. Пеня повинна сплачуватись азом з заборгованістю.

Пунктом 3.2.2 Договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату; проводити звірку платежів по орендній платі щоквартально не пізніше 20 числа першого місяця наступного кварталу. При наявності заборгованості в десятиденний строк погасити її; виконувати обов`язки, передбачені Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативними правовими актами.

Відповідно до пункту 4.5 договору оренди землі від 29.02.2000 при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реєстрації юридичної особи - орендаря, права і обов`язки сторін діють в повному обсязі, згідно цього договору до припинення його дії.

З наявної у справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 06.03.2023 №324937120 вбачається, що право власності на стаціонарну АГЗС за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-А:

- з 29.05.2003 по 12.05.2010 було зареєстровано за ПВКФ «Шанс» на підставі свідоцтва про право власності;

- з 13.05.2010 по 20.05.2021 було зареєстроване за ДП «ЕКСПОГАЗ». СП У ФОРМІ ТОВ «ЕКСПОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 31236507) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 13.05.2010 № 2111;

- з 21.05.2021 по 22.06.2021 за ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 34048506) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.05.2021 № 683;

- з 23.06.2021 по теперішній час ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 40455555) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.06.2021 №1092.

З 23.06.2021 ТОВ «Род-Ник Інвест» набуло відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі право власності об об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6310136900:04:001:0055, площею 0,1034га у м.Харків, по пр. Льва Ландау 151-А.

29.06.2021 Товариством направлено заяву про укладення додаткової угоди на заміну сторони договору оренди зареєстрованого у виконавчому комітеті Харківської міської ради 29.02.2000 за №38/00 земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:04:001:0055, площею 0.1034га у м. Харків, по пр. Льва Ландау 151-А з наданням додатків: копією договору оренди землі, копією витягу з державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності, витягом з державного земельного кадастру, копією договору купівлі-продажу нерухомого майна, копією технічного паспорту на будівлю.

30.06.2021 та 28.09.2021 Товариством до департаменту територіального контролю направлено заяви про обстеження земельної ділянки у м. Харків, по вул. Морозова. 15.

26.10.2021 Товариством до департаменту територіального контролю направлено Акт обстеження земельної ділянки.

15.11.2021 Товариством до департаменту направлено Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2021 року № 2594.

У листопаді 2021 року Товариством за викликом до департаменту земельних відносин підписано додаткову угоду по заміні сторони договору оренди землі зареєстрованого у виконавчому комітеті Харківської міської ради 29.02.2000 року за №38/00 земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:04:001:0055, площею 0.1034га у м. Харків, по пр. Льва Ландау 151-А від 03.08.2001 року.

Крім того, відповідно до Інформаційної довідки право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 площею 0,1034 га за адресою: м.Харків, просп. Льва Ландау, 151-А зареєстроване з 23.04.2014.

17 лютого 2023 року Державним реєстратором Первомайської міської ради Харківської області Лозовською М.М. було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 площею 0,1034 га за адресою: м.Харків, просп. Льва Ландау, 151-А, а саме: видалено орендаря приватне виробничо-комерційна фірма «Шанс» та додано орендаря ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОД-НИК ІНВЕСТ».

Згідно з п. 1.2 Договору оренди землі від 29.02.2000 № 38/00 договір укладено строком до 30.11.2024.

Згідно з листом ГУ ДПС у Харківській області ДПС № 3857/5/20-40-04-02- 12 від 16.03.2023 ТОВ «Род-Ник Інвест» за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 орендну плату не нараховує. В той же час, даним Товариством задекларовано земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022 у сумі 24881,99грн.

Сплата ТОВ «Род-Ник Інвест» сум земельного податку за період червень 2021 року - лютий 2022 року підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями №6895 від 29.07.2021 на суму 930,44грн., №7666 від 19.08.2021 на суму 6000,00грн., платіжним дорученням №9706 від 29.09.2021 на суму 4932,70грн., платіжними інструкціями №11162 від 29.10.2021 на суму 5233,74грн., №12513 від 30.11.2021 на суму 5233,74грн., №14006 від 30.12.2021 на суму 5233,74грн., №475 від 26.01.2022 на суму 5233,74грн., №1960 від 02.03.2022 на суму 93413,25грн., №2510 від 29.03.2022 на суму 93413,25грн.

Абз. «б» п. 4.1 Договору визначено, що він припиняється у разі його розірвання у встановленому порядку.

Зокрема, згідно з пунктом 4.4 Договору його може бути розірвано:

а) за взаємною згодою сторін;

б) за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці;

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов`язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/1165/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішення судів аргументовані тим, що за умовами договору оренди землі №38/00 від 29.02.2000 сторони погодили порядок обчислення орендної плати у фіксованому розмірі, який з урахуванням додаткової угоди від 03.08.2000 з 01.01.2002 складає 583,12грн.

з моменту набуття власності на нерухоме майно (23.06.2021) ТОВ «Род-Ник Інвест» набуло також право оренди спірною земельною ділянкою, а також обов`язок зі сплати орендної плати в розмірі та на умовах, передбачених умовами договору.

Розмір орендної плати може збільшуватися при зміні розміру земельного податку відповідно до вимог діючого законодавства шляхом укладення додаткової угоди. Однак, у спірному випадку між сторонами до договору оренди не укладалося будь-яких додаткових угод, якими б збільшувався розмір орендної плати у зв`язку із зміною розміру земельного податку, або ж встановлювався обов`язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням індексів інфляції.

Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV, Земельний кодекс України від 13.03.1992, Цивільний кодекс Української РСР, будь-які інші нормативно-правові акти, які діяли станом на момент укладення договору оренди землі №38/00 від 29.02.2000, - не передбачали обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції.

Орендні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору оренди землі від 29.02.2000, укладеного до набуття чинності вказаним Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 року № 1211-IV, а тому, в силу положень ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 5 ЦК України щодо дії нормативно-правових актів у часі, цей закон не має зворотної дії до правовідносин, пов`язаних з виконанням договору оренди землі №38/00 від 29.02.2000, укладеного між Харківською міською радою та ПВКФ «Шанс», а тому на правовідносини сторін не поширюється норма абз. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 №1211-IV, за якою обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Подібні за змістом висновки щодо неможливості зворотної дії закону до договору оренди землі зроблені Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 по справі №905/1315/18.

Отже, розмір орендної плати за умовами договору оренди землі №38/00 від 29.02.2000 має обраховуватись без урахування індексу інфляції, а зміна розміру орендної плати, обумовлена інфляційними процесами, повинна відбуватися шляхом укладанням між сторонами додаткових угод.

23.06.2021 у ТОВ «Род-Ник Інвест» автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 площею 0,1034 га за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-А, відтак за спірний період (23.06.2021 по 28.02.2022) у відповідача виник обов`язок щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі, погодженому сторонами у п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди від 03.08.2001) та у наступному порядку:

- з 23.06.2021 по 30.06.2021 (7 днів) в сумі 136,06грн до 15.07.2021;

- за липень 2021 в сумі 583,12грн до 15.08.2021;

- за серпень 2021 в сумі 583,12грн до 15.09.2021;

- за вересень 2021 в сумі 583,12грн до 15.10.2021;

- за жовтень 2021 в сумі 583,12грн до 15.11.2021;

- за листопад 2021 в сумі 583,12грн до 15.12.2021;

- за грудень 2021 в сумі 583,12грн до 15.01.2022;

- за січень 2022 в сумі 583,12грн до 15.02.2022;

- з лютий 2022 в сумі 583,12грн до 15.03.2022.

Загальний розмір орендної плати, який підлягав сплаті орендарем за спірний період складає 4801,02грн.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Род-Ник Інвест» щомісячно сплачувало за користування спірною земельною ділянкою земельний податок, про що свідчать копії платіжних інструкції №6895 від 29.07.2021 на суму 930,44 грн; №7666 від 19.08.2021 на суму 6000,00 грн; платіжне доручення №9706 від 29.09.2021 на суму 4932,70 грн, платіжні інструкції № 11162 від 29.10.2021 на суму 5233,74 грн, № 12513 від 30.11.2021 на суму 5233,74 грн, №14006 від 30.12.2021 на суму 5233,74 грн, № 475 від 26.01.2022 на суму 5233,74 грн, №1960 від 02.03.2022 на суму 93413,25 грн, № 2510 від 29.03.2022 на суму 93 413,25 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи листом ГУ ДПС у Харківській області №3857/5/20-40-04-02-12 від 16.03.2023 ТОВ «Род-Ник Інвест» задекларовано земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022 у сумі 24881,99грн, а саме:

- за червень грудень 2021 року в сумі 14381,50 грн (середньомісячна розрахункова сума нарахувань становить 2054,50 грн);

- за січень лютий 2022 року 5048,82 грн (середньомісячна розрахункова сума нарахувань становить 2524,41 грн).

Вищевказані задекларовані податкові зобов`язання по земельному податку та орендній платі сплачені ТОВ «Род-Ник Інвест» у повному обсязі. Тобто, контролюючим органом підтверджено достовірність інформації щодо сплати ТОВ «Род-Ник Інвест» земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 у спірний період в більшому розмірі, ніж передбачено п. 2.1. договору оренду, у тому числі в частині середньомісячного платежу.

Наведеною інформацією ГУ ДПС у Харківській області також спростовуються доводи апеляційної скарги Харківської міської ради про те, що надані відповідачем платіжні доручення в графі «призначення платежу» містять дані про сплату земельного податку за дві окремі земельні ділянки. Як встановлено судом, контролюючим органом надано інформацію по кожній окремій земельній ділянці, у тому числі спірній з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055.

Встановлені обставини надають суду підстави для висновку про те, що відповідачем щомісячно сплачувався земельний податок за користування спірною земельною у розмірі, який перевищує погоджену сторонами у договорі орендну плату.

Апеляційний господарський суд взяв до уваги, що така сплата здійснювалася відповідачем у вигляді земельного податку, а не орендної плати, проте, оскільки Харківська міська рада зараховує вищевказані платежі в рахунок сплати за умовами договору, тому не можна вважати ТОВ «Род-Ник Інвест» таким, що допустив прострочення платежів за договором на строк більше, ніж за 3 місяці.

При цьому Харківською міською радою не доведено, що сплачені відповідачем суми земельного податку за спірний період є меншими ніж ті платежі, які він мав здійснювати за умовами п. 2.1 договору.

Крім того, відхилено твердження позивача про те, що у даному випадку підставою для розірвання договору може бути саме по собі внесення платежів у меншому розмірі. Як вже зазначалося, п. 4.4 договору передбачено спеціальну підставу для розірвання договору у випадку невиконання орендарем свого зобов`язання щодо сплати орендних платежів саме у випадку «несвоєчасної сплати орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці», чого у спірному випадку позивачем не доведено та, відповідно, судом встановлено не було.

Долучені відповідачем до апеляційної скарги листи ГУ ДПС у Харківській області №14717/5/20-40-04-02-12 від 11.08.2023 та №15047/5/20-40-04-02-12 від 16.08.2023, як документи, створені вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду (19.07.2023), а тому суд апеляційної інстанції не надавав їм оцінку.

Фактичне повернення грошових коштів сплаченого земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055, площею 0,1034 га, розташовану у м. Харків, пр-т Ландау-151 з місцевого бюджету не відбувалося, у зв`язку чим не можна визнати обґрунтованими доводи скаржника про відсутність підстав для врахування 18416,60грн як сплату земельного податку.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки сума пені в розмірі 52921,44грн визначена позивачем також з урахуванням неправомірного збільшення на індекс інфляції розміру орендної плати, необхідно відмовити у задоволенні позову також і в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація права ТОВ «Род-Ник Інвест» на користування спірною земельною ділянкою була проведена після подання останнім зустрічної позовної заяви до суду у квітні 2023 року. Крім того, наявність права оренди за ТОВ «Род-Ник Інвест» на умовах договору не заперечується і самою Харківською міською радою, про що свідчить її первісний позов у даній справі. Виходячи з вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що станом на момент подання зустрічного позову право ТОВ «Род-Ник Інвест» не може вважатися порушеним, що виключає можливість захисту такого права в судовому порядку, з огляду на положення ст. 15 ЦК України.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, провадження в частині стягнення орендної плати у розмірі 4820,46 грн та пені з у розмірі 7084,56 грн закрити, стягнути 7354,26 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 45 836,88 грн пені, розірвати договір оренди землі від 29.02.2000 № 38/00.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заявник стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 червня 2020 року у справі 924/233/18, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) щодо стандарту доказування при оцінці доказів.

Платіжні інструкції, на які посилається відповідач, підтверджують сплату земельного податку за земельні ділянки розташовані по вул. Морозова та просп. Льва Ландау, а не тільки за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055, а тому судами не встановлено, яка саме сум з зазначених платіжних інструкцій сплачена за використання спірної земельної ділянки та дату внесення платежу.

Суди попередніх інстанції не були позбавлені можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості зі сплати пені, якщо не погоджувались з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Станом на час розгляду справи у Харківській міській раді були відсутні відомості щодо зняття ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» зобов`язань зі сплати земельного податку та останні не повідомляли про це факт ані суд ані відповідача, Харківською міською радою був пропущений з поважних причин строк для подачі відповідних доказів. Враховуючи, що станом на дату ухвалення судового рішення податкові зобов`язання були зняті ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ», стверджувати про сплату земельного податку за спірний період, є помилковим. Попри те, що суд апеляційної інстанції відмовив у долученні доказів щодо зняття податкових зобов`язань, ним без дослідження таких обставин зазначено, що фактичного повернення грошових коштів сплаченого земельного податку не відбулося.

Крім того, судами не враховано висновки Верховного Суду, зазначені в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18 щодо систематичного порушення договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати як підстави для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 вказано, що систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 30.03.2023 № 3995 про сплату 4 820,46 грн орендної плати за 2021-2022 та платіжна інструкція № 3997 від 30.03.2023 про сплату 7084,56 грн пені по орендній платі за 2021-2022 роки. Вказаними доказами підтверджено, що тільки 30.03.2023, тобто після пред`явлення позову, відповідачем здійснено сплату орендної плати за спірний період. Отже, є достатні підстави для розірвання договору оренди.

Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України зауважено на тому, що відсутній висновок Верховного Суду щодо обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції для договорі в оренди землі укладених до вступу в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02 жовтня 2003 року № 1211-IV.

На думку скаржника, якщо в договорі вказано, що орендна плата не підлягає індексації, то на розмір орендної плати не впливають інфляційні процеси, вона не збільшується на індекс інфляції. Якщо ж в договорі не зазначено про проведення індексації, то орендна плата підлягає обов`язковій індексації. Невнесення сторонами договору оренди землі змін до його умов у частині, що встановлюється у законодавчому порядку, не звільняє сторони від обов`язку їх виконання.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують сплату після пред`явлення позову 7 084, 56 грн пені по орендній платі та 4 820,46 грн орендної плати за спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення зазначених платежів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Земельні правовідносини, зокрема ті, які пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі тощо регулюються нормами ЦК України, ЗК України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Статті 377 ЦК України, 120 ЗК України регулюють питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Так, за статтею 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, здійснюючи тлумачення вказаних вище норм матеріального права, а саме ст. 7 Закону України "Про оренду землі", у постанові від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, серед іншого, дійшов висновку, що у розумінні наведених положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки; відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що у нормах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, а також і в інших положеннях законодавства фактично закріплений принцип "superficies solo cedit" - збудоване на поверхні слідує за нею, який є одним із основоположних принципів земельного, а також цивільного законодавства (узгоджується із постановами від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

5.4. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі укладеного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 1092 від 23.06.2021 у ТОВ "Род-Ник Інвест" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 площею 0,1034 га за адресою: м.Харків, просп. Льва Ландау, 151-А. Таким чином, після відчуження об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055, договір оренди землі №38/00 від 29.02.2000, укладений між Харківською міською радою та ПВКФ "Шанс", не припинив свою дію в цілому, а відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря, з ПВКФ "Шанс" на ТОВ "Род-Ник Інвест".

Отже, з моменту набуття власності на нерухоме майно (23.06.2021) ТОВ "Род-Ник Інвест" набуло також право оренди спірною земельною ділянкою, а також обов`язок зі сплати орендної плати в розмірі та на умовах, передбачених умовами договору.

Так, договір оренди землі №38/00 укладений 29.02.2000.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV, який діяв на час укладення договору оренди, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у вказаній редакції) орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частин першої і третьої статті 21 цього Закону умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 266,26 грн не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

Додатковою угодою від 03.08.2001 сторони внесли зміни до договору оренди та виклали пункт 2.1 в наступній редакції: "Плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати, яка з 01.07.2000 до 31.12.2001 складає 396,52 грн, а з 01.01.2002 - 583,12 грн, не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця".

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" від 02.10.2003 № 1211-IV Закон України "Про оренду землі" викладено у новій редакції. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами першою-третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, згідно з наведеними нормами права, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Такий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 904/4013/20.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.2 договору оренда плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони узгодили розмір орендної плати відповідно до законодавства, яке було чинним на момент укладення договору та додаткової угоди. Так, орендар та орендодавець визначили на власний розсуд як має здійснюватися обчислення розміру орендної плати і такий розмір визначено у пункті 2.1 спірного договору.

У свою чергу, доказів укладення між сторонами додаткових угод у порядку, визначеному договором, щодо зміни обрахунку розміру орендної плати, судами попередніх інстанцій не встановлено і скаржником таких обставин також не доведено.

5.5. Звертаючись із позовом, Харківська міська рада просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати, а також пеню і розірвати договір оренди землі.

За частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (статті 610 ЦК України).

Порушення особою свого зобов`язання є наслідком застосування до неї відповідної відповідальності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, серед іншого, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Водночас, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 13, пункт 3 частини першої статті 15, стаття 21 Закону України "Про оренду землі").

Нормами статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" врегульовано припинення договору оренди землі. Так, за частинами третьою і четвертою цієї статті договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Однією із підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. "д" статті 141 ЗК України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Здійснюючи також тлумачення вказаних вище норм матеріального права, Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 383/708/16-ц зазначив, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що несплата орендної плати за 2012-2015 у строк, передбачений договором оренди землі, не є систематичною несплатою орендної плати, не врахував, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, а тому той факт, що відповідач сплатив суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, якими обґрунтована підстава касаційного оскарження).

5.6. Таким чином, розглядаючи спір у межах справи № 922/1165/23 щодо стягнення орендної плати, суди попередніх інстанцій повинні були враховувати особливості спірних правовідносин виходячи із умов договору та узгодженого розміру суми, яку орендар має сплачувати за користування земельною ділянкою. Зазначене, у свою чергу, впливає і на встановлення підстав для розірвання договору.

Суди першої і апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ "Род-Ник Інвест" щомісячно сплачувало за користування спірною земельною ділянкою земельний податок, про що свідчать копії відповідних платіжних інструкцій. Також суди встановили обставини декларування земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022, а також те, що контролюючим органом надано інформацію по кожній окремій земельній ділянці, у тому числі спірній з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055.

Крім того, встановлено, що відповідачем щомісячно сплачувався земельний податок за користування спірною земельною ділянкою у розмірі, який перевищує погоджену сторонами у договорі орендну плату, а Харківська міська рада зараховувала такі платежі в рахунок сплати за умовами договору. Більше того, суди першої і апеляційної інстанції зважаючи на розмір орендної плати, на несплату якого посилався позивач, зазначили, що не доведено, що сплачені відповідачем суми земельного податку за спірний період є меншими ніж ті платежі, які він мав здійснювати за умовами пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 03.08.2001), а також, що відповідачем порушено умови п.4.4. договору та допущено прострочення таких платежів більше ніж на 3 місяці.

Таким чином, у справі № 922/1165/23, яка розглядається, встановлено, що:

- відповідач протягом спірного періоду здійснював фактичну сплата коштів за користування спірною земельною ділянкою і позивачем зараховувалася така оплата на виконання умов договору;

- обчислення розміру плати судами здійснено на підстави узгоджених умов договору оренди (пункт 2.1), спростовуючи твердження позивача щодо іншого розміру орендної плати, яку сторони не узгодили;

- обставин прострочення платежів більше ніж на 3 місяці суди також не встановили.

Верховний Суд зауважує, що систематичність несплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі за рішенням суду, однак таке розірвання може відбутися лише за умови доведення відповідно до норм статті 74 ГПК України факту існування такого порушення і його вчинення особою не менше, ніж два рази. Водночас, оскільки суди не встановили обставини несплати чи прострочення платежів, відсутні обґрунтовані підстави для розірвання договору оренди. Отже, за таких фактичних обставин, відсутні підстави вважати, що судами попередніх інстанцій розглянуто справу без урахування висновків Верховного Суду, якими обґрунтована касаційна скарга.

Крім того, оскільки суди не встановили наявність у відповідача заборгованості з орендної плати, доводи скаржника щодо необхідності здійснення судами власного розрахунку пені є безпідставними та ґрунтуються на обчисленні розміру орендної плати, здійсненому всупереч пункту 2.1 договору.

5.7. У свою чергу, колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 червня 2020 року у справі 924/233/18, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо стандарту доказування при оцінці доказів. З норм процесуально права вбачається, що оцінка доказів у кожній конкретній справі надається на підставі наявних у них доказів, які у справі, яка переглядається, та у справах, які наводить скаржник, не є аналогічними. У свою чергу, підстав вважати, що висновки судів суперечать вказаним правовим позиціями у Верховного Суду також немає.

5.8. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд безпідставно не прийняв докази щодо ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» зобов`язань зі сплати земельного податку одночасно вказавши, що фактичного повернення грошових коштів не відбулося.

Частинами першою і третьою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тягар доказування (onus probandi) лежить на сторонах.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції регулюються ст. 269 ГПК України.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тобто єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від учасника справи, тягар доведення яких покладений на такого учасника справи. Відповідний висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/24991/15, від 11.06.2019 у справі № 906/353/17, від 05.12.2018 у справі № 910/7190/18, від 08.09.2020 у справі № 927/761/19, від 21.06.2018 у справі № 906/612/17, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20.

У рішенні у справі "Вержбицький проти Польщі" (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18.06.2002, п. 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі "Домбо Бехер проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, п. 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про долучення доказів з огляду на те, що листи ГУ ДПС у Харківській області №14717/5/20-40-04-02-12 від 11.08.2023 та №15047/5/20-40-04-02-12 від 16.08.2023, як документи, створені вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду (19.07.2023), що суперечить приписам статті 269 ГПК України. Крім того, позивачем не доведено неможливості подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2021 - 2023 роки до суду першої інстанції. У свою чергу, посилання суду на те, що позивачем не доведено фактичного повернення грошових коштів сплаченого земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0055 здійснено з урахуванням саме наявних у матеріалах справи доказів і у контексті доводів скаржника про відсутність підстав для врахування 18416,60грн як сплату земельного податку.

5.9. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на необхідність частково закрити провадження у справі.

За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як слідує із встановлених судами попередніх інстанцій обставин, відповідач сплатив своєчасно кошти за користування спірною земельною ділянкою і вказані обставини були здійснені до моменту звернення позивача із вказаним позовом. Отже, у розумінні приписів статті 231 ГПК України відсутні підстави вважати, що предмет спору припинив існування після початку розгляду справи.

5.10. У зв`язку із цим, Верховний Суд вважає, що оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування норм матеріального і процесуального права в межах підстав касаційного оскарження не знайшли підтвердження, ключових мотивів з яких виходили суди Харківська міська рада не спростувала, відсутні підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 922/1165/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ