Постанова

від 10.04.2024 по справі 761/4144/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/8120/2024

справа №761/4144/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Матвєєвої Ю.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року адвокат Мамаєв Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказу, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ "Український Дата-Центр" про призупинення дії трудового договору №3-К від 15 березня 2022 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Український Дата-Центр"" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Мамаєвим Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року позовну заяви залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 28 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Мамаєв Д.Ю. на виконання вимог ухвали надіслав документи, а саме копію договору про надання правової допомоги №29/07/22-1 від 29 липня 2022 року.

05 січня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відвід судді Матвєєвої Ю.О. Ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року та 19 січня 2024 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено.

Звертає увагу, що якщо у адвоката відсутні повноваження на представництво інтересів позивача, відтак відсутні підстави для розгляду заяви про відвід судді по суті, проте така була розглянута, що дозволяє зробити висновок про те, що адвокат Мамаєв Д.Ю. є повноважним представником.

Враховуючи норми матеріального права, а саме Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документом, на підставі якого формується ордер, є договір про надання правової допомоги, тобто повноваження передбачено саме в договорі, який отримано судом та укладено у відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність свідоцтва на право зайняття адвокатської діяльності та повноваження проводити діяльність адвоката.

Посилається на непослідовність дій суду, оскільки справа на розгляді у суді перебувала протягом року, а згодом зроблено висновок про повернення позовної заяви.

Уважає оскаржувану ухвалу такою, що суперечить фундаментальному принципу правової системи, а саме верховенству права та поваги до честі і гідності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Уважає дії суду першої інстанції надмірним формалізмом та обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Вказує, що в розумінні частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами які фактично посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги сформульовано за допомогою альтернативного переліку, а саме: договір, доручення, довіреність, ордер, тобто передбачено можливість вибору одного із чотирьох зазначених у переліку документів, які підтверджують повноваження адвоката.

Фактично суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом із ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері.

При цьому, норми чинного законодавства визначають ордер лише як один з документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Посилається на упереджене ставлення суду першої інстанції до позивача, оскільки до матеріалів справи представником позивача - адвокатом Мамаєвим Д. Ю. надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Підстава: рішення Ради адвокатів міста Києва від 14.06.2018 року №14. За відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права Мамаєва Д.Ю. здійснювати адвокатську діяльність.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18, від 27 вересня 2018 року у справі № 910/6241/18, від 21 листопада 2018 року у справі № 910/9048/18, від 5 грудня 2018 року, у справі № 901/736/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 756/3874/22.

20 березня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Хомича О.О., який діє в інтересах ТОВ "Український Дата-Центр", на апеляційну скаргу.

Уважає подану апеляційну скаргу необґрунтовано та безпідставною.

Вказує, що поданий Мамаєвим Д.Ю. ордер на представництво інтересів позивача у суді не відповідає типовій формі ордеру, затвердженій Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.

Представник позивача направив до суду копію договору про надання правової допомоги №29/07/22-1 від 29 липня 2022 року, проте цим він фактично не усунув недоліки вказані в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року. Стверджує, що представник позивача не надав належного ордеру на представництво інтересів позивача, як і не надав належного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та витягу з ЄРАУ. Сам по собі договір про надання правової допомоги не є тим документом, яким підтверджується повноваження адвоката відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України.

Вказує, що згідно листа Національної асоціації адвокатів України вих. №489/0/2-24 від 15 березня 2024 року зазначено, що відомості стосовно Мамаєва Д.Ю. в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні і адміністратором Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились в тому числі щодо свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6127 від 12 липня 2018 року. Копія нібито свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6127 підписана не уповноваженою на такі дії особою, тобто органами адвокатського самоврядування такого свідоцтва у встановленому законом порядку не видавались. В адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ відсутня інформація стосовно згенерованого ордеру серії АА №0037567. Нібито витяг з ЄРАУ серії АА №018011 підписаний також неуповноваженою особою і не міг бути згенерований взагалі.

Уважає, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №855/229/19 від 06 липня 2019 року є некоректним, оскільки свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КВ №6127 Мамаєву Д.Ю. уповноваженими органами адвокатського самоврядування України не видавалось, що підтверджується листом НААУ №489/0/2-24 від 15 березня 2024 року, також Мамаєва Д.Ю. не внесено до ЄДРА.

Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнавши неподаною та повернувши позовну заяву з посиланням на статтю 185 ЦПК України, суд першої інстанції вказав, що до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який відповідно не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, тому суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право.

З матеріалів справи установлено, що позовну заяву підписано адвокатом Мамаєвим Д.Ю. На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Мамаєвим Д.Ю. додано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №6127; ордер АА №0025670, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №29/08/22-1 від 29 серпня 2022 року (а.с. 1-5).

29 липня 2022 року між АБ`Мамаєва Дмитра Юрійовича " та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №29/07/22-1, предметом якого є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, кримінальній, адміністративній, господарській юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, господарських судах, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, та під час виконання рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній в справі з приводу спору з трудового законодавства, невиплати заробітної плати, та з приводу договору надання послуг укладеного між замовником та ОСОБА_4 (том 2 а.с. 139).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі (том 1 а.с. 17-18).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Український Дата-Центр" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (том 2 а.с. 27-28).

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу адвоката Мамаєва Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (том 2 а.с. 124-126).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Український Дата-Центр" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 133).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Український Дата-Центр" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору визнано неподаною та повернуто на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України (а.с. 155-156).

Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частини 2 статті 185 ЦПК України).

Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Аналіз вказаних норм процесуального закону свідчить, що визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявнику можливе лише в разі не усунення заявником недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху до відкриття провадження у справі.

Разом з цим, з матеріалів справи установлено, що провадження у справі відкрито 21 лютого 2023 року. Розгляд справи здійснювався протягом року, проводились судові засідання та вчинялись інші процесуальні дії.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 11-13 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

У статті 257 ЦПК України передбачені підстави для залишення заяви без розгляду. Зокрема, згідно із пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що визнати позовну заяву не поданою та повернути її позивачу суд може лише до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі, застосуванню підлягають інші норми процесуального права, а саме положення частини 13 статті 187 ЦПК України та статті 257 ЦПК України, що передбачають залишення позовної заяви без розгляду.

Суд першої інстанції на вказані норми процесуального права увагу не звернув, внаслідок чого застосував норми процесуального права, що не підлягають застосуванню на цій стадії процесу. Таким чином, слід констатувати, що висновки суду першої інстанції зроблено з порушенням норм процесуального права.

Вказані порушення норм процесуального права є самостійною та достатньою підставою для скасування судового рішення, відтак іншим доводам апеляційної скарги колегія суддів не надає оцінки.

Постановлення судом першої інстанції ухвали з порушенням норм процесуального права відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова