Постанова

від 12.09.2024 по справі 761/4144/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/4144/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/12372/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва від позивача надійшов вказаний позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року відкрито провадження.

Ухвалою суду від 17.07.2023 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2023 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду судом першої інстанції.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, через те, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року скасовано.

01.05.2024 року ухвалою суду продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначені ухвалою суду від 26.12.2023 року.

06.05.2024 року представник позивача на виконання ухвали надіслав документи, а саме копію договору про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29.07.2022 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 16 травня 2024 року позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для розгляду до суду першої інстанції до нового складу суду.

09 липня 2024 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09 вересня 2024 року на адресу суду від позивача на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення.

У судове засідання, призначене на 12.09.2024 року, з`явився представник відповідача.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

У ході розгляду справи судом встановлено, що подана до суду позовна заява підписана адвокатом Мамаєвим Д.Ю., при цьому на підтвердження своїх повноважень як представника позивача до позовної заяви ним додано ордер серії АА № 0025670 від 30.01.2023 року.

06.05.2024 року на виконання викладених в ухвалі від 26.12.2023 року вимог на адресу суду надійшло клопотання представника позивача Мамаєва Д.Ю . До клопотання був доданий договір про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29.07.2022 р., укладений між АБ Мамаєва Дмитра Юрійовича та ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, зазначив, що з листа Національної асоціації адвокатів України вбачається, що будь-які відомості стосовно Мамаєва Д.Ю. як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні, і адміністраторами першого рівня бази даних ЄРАУ ніколи не вносились, тому оскільки до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який відповідно не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору (пункт 15 Положення № 41).

Наданий адвокатом Мамаєвим Д.Ю. ордер серії АА №0025670 від 30.01.2023 року не відповідає формі, встановленої Положенням №41, останній не був згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до заяви не було долучено належних доказів, які підтверджують повноваження представника позивача.

На виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2024 року до матеріалів справи було надано договір про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29.07.2022 року укладений з ОСОБА_1 на представництво його інтересів в судах, що передбачено статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежується віком особи та є безстроковим.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До заяви представником заявника - адвокатом Мамаєвим Д. Ю. надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, підстава - рішення Ради адвокатів міста Києва від 14.06.2018 року №14.

За відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права вказаної особи здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист».

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько