Рішення

від 02.04.2024 по справі 903/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 квітня 2024 року Справа № 903/65/24

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участю секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд

про стягнення 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу

по справі № 903/65/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 129714,75 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: Овчарук А. О., адвокат, ордер серія АС № 1084613 від 20.02.2024.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив:

15.01.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 129714,75 грн, з них 120937,66 грн основного боргу, 5079,38 грн інфляційних втрат, 3697,71 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2024 по справі № 903/65/24 позов задоволено частково; стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд 129713,91 грн, з них 120937,66 грн основного боргу, 5079,38 грн інфляційних втрат, 3696,87 грн 3 % річних, а також 3027,98 грн витрат по сплаті судового збору; у позові про стягнення 0,84 грн - 3 % річних відмовлено.

18.03.2024 на адресу Господарського суду Волинської області від позивача ТзОВ Роліпс Захід Трейд надійшла заява щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Ухвалою суду від 21.03.2024 прийнято заяву ТзОВ Роліпс Захід Трейд про стягнення 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу до розгляду; розгляд заяви призначено на 02.04.2024; запропонувано відповідачу подати суду: пояснення по суті поданої заяви та наявні докази.

28.03.2024 відповідач через систему «Електронний суд» подав пояснення по суті суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд залишити заяву ТзОВ "Роліпс Захід Трейд» від 18.03.2023 про ухвалення додаткового рішення без розгляду, оскільки заява позивача від 18.03.23 року містить інформацію, яка не відповідає дійсності, а саме щодо того, що у відповідача відсутній зареєстрований у ЄСІТС електронний кабінет, проте, інформація про те, що ПОСП ім. Івана Франка зареєструвало електронний кабінет у ЄСІТС, ще у 2023 році, є загальнодоступною, а вказані дії самопредставника позивача були спрямовані на умисне введення суду в оману з метою зловживання процесуальними правами. Також просить, у випадку відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення заяви позивача від 18.03.23 без розгляду, відмовити у задоволенні заяви позивача від 18.03.2023 повністю, при цьому вказує, що оплата позивачем послуг адвоката була здійснена до настання обов`язку по оплаті, що визначений п. 4.1 договору про надання правничої допомоги від 05.01.2024. Звертає увагу суду на той факт, що згідно п. 2.1.1 договору про надання правничої допомоги від 05.01.2024 замовник зобов`язується своєчасно надавати адвокату зокрема копії документів, а також всі відомості необхідні для роботи, в той же час адвокат у акті здачі-приймання послуг від 18.03.2024 вказує, що витратив 2 год на виготовлення даних копій. Також зазначає, що спір не є складним та не потребує вивчення законодавства по правовому питанню та узагальнення судової практики по правовому питанню на, що адвокатом позивача було витрачено по 0,5 год (1 год). Окрім того, акт б/н від 18.03.2024 року не містить конкретного номеру справи у якій надавалась правнича допомога, хоча складений вже після винесення рішення у справі. Дані пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.

Щодо клопотання відповідача про залишення заяви ТзОВ "Роліпс Захід Трейд» від 18.03.2023 про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Проте чинний ГПК України не містить визначення цього поняття, а визначає у ст.43 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами - це правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників господарського процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку господарського судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Відповідач обґрунтовує своє клопотання про залишення заяви без розгляду через зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки позивачем у заяві умисно вказана інформацію, яка не відповідає дійсності, а саме щодо того, що у відповідача відсутній зареєстрований у ЄСІТС електронний кабінет, чим ввів в оману суд з метою зловживання процесуальними правами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з відомостями комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду відповідач має свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) про що суду відомо з початку розгляду справи.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду через зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки в діях позивача судом не встановлено умислу спрямованого на порушення порядку господарського судочинства через зазначення інформації про відсутність відомостей про реєстрацію електронного кабінету відповідача, також не відбулося для відповідача та суду негативного наслідку від зазначення даної інформації.

Щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, суд засвідчує, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000р. №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 визначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 05.01.2024 між адвокатом Кондратюком В. В. Преміум Сервіс (адвокат) Товариством з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Агро (замовник) було укладено договір № 03/24 про надання правничої допомоги (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню правничої допомоги та представленню інтересів замовника під час підготовки, подання до суду заяви та розгляду судами першої інстанції справи за позовом замовника до ПОСП ім.Івана Франка.

Підпунктом 2.1.1 договору сторони визначили, що замовник зобов`язується своєчасно надати адвокатові для вивчення оригінали та копії документів, а також всі відомості, необхідні для роботи.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник сплачує адвокатові гонорар в сумі 15000,00 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката не пізніше п`яти днів з постановлення рішення по суті справи або ухвали про закриття провадження у справі чи про залишення позовної заяви без розгляду з ініціативи позивача. Витрати пов`язані із відрядженням адвоката оплачуються замовником додатково.

Згідно акту здачі-приймання послуг адвоката згідно договору про надання правничої допомоги № 03/24 від 05.01.2024 адвокат надав, а замовник прийняв правову допомогу на загальну суму 16000,00 грн.

Судом засвідчується, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми 15000 грн, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із акту здачі-приймання наданих послуг адвокатом включено до вартості робіт виготовлення копій документів(п.2 та п.5), які відповідно до п.п. 2.1.1 договору має надати сам замовник, тому оцінюється судом критично, виходячи із критеріїв реальності(встановлення їхньої дійсності й необхідності) та розумності вартості адвокатського гонорару.

Судом відхиляються твердження відповідача, що акт б/н від 18.03.2024 року не містить конкретного номеру справи у якій надавалась правнича допомога, хоча складений вже після винесення рішення у справі, оскільки акт містить посилання на договір №03/24 від 05.01.2024, в п.1.1 якого сторони визначили, що послуги надаються по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі клопотання відповідача, аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з результатів вирішення спору, критеріїв реальності та розумності витрат, суд дійшов висновку з огляду на фіксований розмір обчислення гонорару щодо доцільності та наявності підстав для зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд на правову допомогу до 8000 грн, в іншій частині на суму 7000 грн залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка (с.Губин Перший, Луцький район, Волинська область, 45726, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд (вул. Гулака-Артемовського, 23, кв.3, м.Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ 43554734) 8000 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12.04.2024.

СуддяВороняк А. С.