Ухвала

від 26.04.2024 по справі 903/65/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" квітня 2024 р. Справа №903/65/24

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Грязнов В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2024, повний текст якого складено 25.03.2024, у справі №903/65/24 (суддя Вороняк А.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 129 714,75 грн боргу, інфляційних втрат та річних,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2024 у справі №903/65/24 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роліпс Захід Трейд" про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка боргу, інфляційних втрат та річних за Договором купівлі-продажу №4 від 01.01.2021. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 129 713,91 грн заборгованості, з яких 120 937,66 грн основного боргу, 5 079,38 грн інфляційних втрат, 3 696,87 грн -3% річних та 3 027,98 грн витрат зі сплати судового збору. У позові про стягнення 0,84 грн -3% річних відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач - ПОСГП ім.Івана Франка подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення госпо-дарського суду Волинської області від 25.03.2024 у даній справі в частині стягнення з Відпові-дача на користь Позивача 120 937,66 грн основного боргу, 5 079,38 грн інфляційнх втрат, 3696,87 грн -3% річних та 3 027,98 грн витрат по сплаті судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Крім того, Скаржник просить звільнити ПОСГП ім.Івана Франка від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обгрунтовуючи тим, що станом на момент подання даної апеляційної скарги, Відповідач не має можливості здійснити перерахування судового збору, зважаючи на те, що усі грошові кошти на поточних рахунки є арештованими в межах виконав-чих проваджень.

Листом №903/65/24/2605/24 від 17.04.2024 матеріали справи витребувано з Господарсь-кого суду Волинської області.

24.04.2023 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкоду-вання шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляєть-ся від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнад-цяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповно-літніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкоду-вання шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визна-чених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житло-вих прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вбачається, що апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №920/737/21.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання ПОСГП ім.Івана Франка про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки наведені скаржником в апеляційній скарзі підстави для звільнення від сплати судового збору не кореспондуються із зазначеним вище переліком підстав, пердбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційну скаргу нале-жить залишити без руху.

Так, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за оскарження рішення у даній справі судовий збір становить 3 633,60 грн та підлягає сплаті за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях, розміщеними на офіційній сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: https://nwag.court.gov.ua/sud4874/gromadyanam/tax/ .

Вбачається, що до матеріалів скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не зазначено про їх існування і в тексті апеляційної скарги.

Як передбачено ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Скаржником не дотримано вимог ст.258 ГПК України, що, відповідно до статті 260 ГПК України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, пи-тання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про звільнення від сплати судового збору у даній справі.

2. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2024, у справі №903/65/24 - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

4. Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Грязнов В.В.