Рішення

від 02.04.2024 по справі 906/596/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/596/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Калінін Р.С. - керівник (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Бахур Л.В. - директор, Сичов Д.В. - дов. №01/04 від 04.04.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш"

до Малого приватного підприємства "Мета"

про встановлення земельного сервітуту

Процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" звернулося до господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства "Мета" про встановлення позивачу постійного безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета", за рахунок якої здійснюється під`їзд до нежитлових приміщень позивача, за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8, які належать ТОВ "Коростенський завод Трансмаш".

Ухвалою від 14.06.2021 відкрито провадження у справі правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.09.2021 суд призначив у справі №906/596/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (10014, м. Житомир, вул. Театральна , 17/20, офіс 512) та на вирішення експерту поставив такі питання:

1) Чи є технічна можливість проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури", об`ємом 82-92 м.куб. (розміри: довжина 13,6м; ширина 2,45м; висота 2,45м-2,72м; об`єм 82-92 м.куб. (залежно від висоти напівпричепа), вантажопідйомність: 20-22 тонни, завантаження в один ряд 32-33 європалети); габаритних розмірів "МЕGA", об`ємом 100м.куб., вантажопідйомність: 20-22 тонни) до нежитлових приміщень площею 6299,1м.кв. (РНОНМ 2033852318107) та 3391,4м.кв. (РНОНМ 2033782618107), розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, в інший спосіб, крім як через земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, яка належить МПП "Мета"?

2) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на право проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури", об`ємом 82-92 м.куб. (розміри: довжина 13,6м; ширина 2,45м; висота 2,45м-2,72м; об`єм 82-92 м.куб. (залежно від висоти напівпричепа), вантажопідйомність: 20-22 тонни, завантаження в один ряд 32-33 європалети); габаритних розмірів "МЕGA", об`ємом 100м.куб., вантажопідйомність: 20-22 тонни) до нежитлових приміщень площею 6299,1м.кв. (РНОНМ 2033852318107) та 3391,4м.кв. (РНОНМ 2033782618107), розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на земельній ділянці з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, яка належить МПП "Мета"?

3) Який з можливих варіантів доступу до нежитлових приміщень площею 6299,1м.кв. (РНОНМ 2033852318107) та 3391,4м.кв. (РНОНМ 2033782618107), розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, є найбільш оптимальним з технічної точки зору для проходу, проїзду розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури", об`ємом 82-92 м.куб. (розміри: довжина 13,6м; ширина 2,45м; висота 2,45м-2,72м; об`єм 82-92 м.куб. (залежно від висоти напівпричепа), вантажопідйомність: 20-22 тонни, завантаження в один ряд 32-33 європалети); габаритних розмірів "МЕGA", об`ємом 100м.куб., вантажопідйомність: 20-22 тонни, а також легкових автомобілів) та потребує найменших витрат і площ на облаштування дороги, є найкоротшим та найменшим чином порушує права власника земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, по якій пропонується здійснювати проїзд?

Цією ж ухвалою суд зупинивпровадження у справі №906/596/21 до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою від 14.04.2023 провадження у справі №906/596/21 поновлено та призначено підготовче засідання.

18.09.2023 за вх.№01-44/3035/23 ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" через систему "Електронний суд" надіслав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 15.09.2024, у якій просив встановити ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" постійний оплатний (пропорційно займаній площі та сплачуваного земельного податку МПП "Мета" за спірну земельну ділянку) земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета", за рахунок якої здійснюється під`їзд до нежитлових приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8.

Суд розцінив вказану заяву як заяву про зміну предмету позову, ухвалою від 26.10.2023 прийняв її до розгляду та ухвалив здійснювати розгляд справи з урахуванням вказаної заяви.

Ухвалою від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/596/21 до судового розгляду по суті на 11.01.2024.

Ухвалою від 11.01.2024 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав розгляд справи на 15.02.2024.

У судовому засіданні 15.02.2024 оголошено перерву до 12.03.2024, а у засіданні суду 12.03.2024 до 02.04.2024.

02.04.2024 суд заслухав заключне слово представників сторін та проголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" має зареєстроване право власності на нерухоме майно - нежилі приміщення за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8. Власником земельної ділянки 1822384400:08:000:0103, на якій розташовані вказані приміщення, є МПП "Мета". МПП "Мета" здійснило блокування в`їзду та під`їзду до будівель позивача, що перешкоджає господарській діяльності підприємства. Позивач не може задовольнити потреби в інший спосіб, ніж шляхом проходу та проїзду земельною ділянкою 1822384400:08:000:0103, а запропонований спосіб є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки. Правовими підставами позову вказано ст.401, 404 Цивільного кодексу України, ст.98, 99 Земельного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" не зверталося з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту, відповідний проєкт договору на адресу МПП "Мета" не надсилався. У листопаді 2020 року підприємство направило ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" для підписання проєкт договору встановлення оплатного земельного сервітуту, на який відповіді не отримувало. Відповідно до ч.2 ст. 401 ЦК України, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Позивач не надав доказів наявності у його власності або володінні сусідньої земельної ділянки.

У відповіді на відзив зазначено, що нежилі приміщення позивача розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у власності відповідача, а тому ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" є фактичними землекористувачами відповідної частини вказаної земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно та тих її частин, через які відбувається під`їзд/прохід до таких приміщень.

У межах підготовчого провадження ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" подало заяву від 15.09.2023 (а.с. 200-201 т.2), яку суд розцінив як заяву про зміну предмету позову.

В прохальній частині заяви від 15.09.2023 позивач просить встановити ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" постійний оплатний (пропорційно займаній площі та сплачуваного земельного податку МПП "Мета" за спірну земельну ділянку) земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета", за рахунок якої здійснюється під`їзд до нежитлових приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" придбало за договором купівлі-продажу від 15.01.2020 приміщення площею 5012,9 кв.м за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8 (а.с. 39-41 т.1).

Пунктом 1.3. цього договору передбачено, що об`єкт нерухомого майна перебуває на земельній ділянці загальною площею 1,6031га з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103. Вказана земельна ділянка продавцю не належить, договір щодо її відчуження не посвідчувався.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №200765946 та №200769318 від 18.02.2020, здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" нежитлових приміщень загальною площею 9690,50кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033852318107 на 6299,1 кв.м та 2033782618107 на 3391,4 кв.м (а.с.6,7 т.1).

Згодом вказане нерухоме майно у ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" придбало ТОВ "Каро" Фітнес центр.

Потім ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" набуло у власність вказані нежитлові приміщення площею 3391,4кв.м та 6299,1кв.м за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8 (а.с.44-45, 47-48 т.1).

Право власності на нежитлові приміщення площею 3391,4кв.м та 6299,1кв.м зареєстровано у встановлений законом порядку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. У цих витягах вказано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033782618107 та 2033852318107 (а.с.46, 49 т.1).

Малому приватному підприємству "Мета" належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 загальною площею 1,6031га, розташована за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8 на території Поліської сільської ради що підтверджується свідоцтвом від 24.12.2012, виданим приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С.С. (а.с.99 т.1).

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031кв.м, місце розташування - Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8 на території Поліської сільської ради належить на праві приватної власності Малому приватному підприємству "Мета". Загальні відомості про земельну ділянку: цільове призначення, вид використання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.20, 216 т.1).

19.11.2020 МПП "Мета" надіслало ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" два примірники проєкту договору про оплатне встановлення сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 0,8 га для проходу співробітників товариства та проїзду транспортних засобах працівників товариства до будівель з визначеною платою за користування сервітутом у розмірі 20000,00грн на місяць. До проєкту договору додано два примірники акта встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки і схематичне зображення (абрис) земельної ділянки (а.с. 100-110 т.1). Вказані документи ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" отримало 02.12.2020 (а.с.111 т.1).

Як стверджує МПП "Мета", ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" не надало відповіді на пропозицію про укладення договору, а також мотивованої відмови від укладання договору позивачу не направляло.

18.02.2021 ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" направило МПП "Мета" заяву, в якій просило встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника третіх осіб, орендарів (суборендарів) земельними ділянками з кадастровими номерами: 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета"; 1822384400:08:000:0141, площею 0,5171га, розташованої: Житомирська область, Коростеньський район, Поліська сільська рада, належної МПП "Мета, за рахунок яких здійснюється під`їзд до двох нежитлових приміщень, загальною площею 6299,1кв.м та 3391,4 кв.м, відповідно, за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, які належать ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" (а.с. 23-25 т. 1).

У відповідь на вказаний лист МПП "Мета" зазначило, що 19.11.2020 на адресу ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" надіслано лист з двома примірниками договору встановлення строкового оплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, загальною площею 1,6031 га за адресою: м.Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, підписаний МПП "Мета". Однак другий примірник договору МПП "Мета" не повернуто, відмову від укладання договору у запропонованій редакції не мотивовано. При цьому підприємство зазначило про відсутність підстав для встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту щодо належних МПП "Мета" земельних ділянок із кадастровими номерами 1822384400:08:000:0103 та 1822384400:08:000:0141 (а.с. 26 т.1).

У матеріалах справи містяться копії заяв ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" про вчинення кримінального правопорушення, у яких вказано про блокування господарської діяльності товариства шляхом блокування в`їзду/ви`їзду під`їзних шляхів до приміщень, які належать позивачу (а.с.15-17,18-19 т.1).

У справі №906/596/21 призначено судову земельно-технічну експертизу.

У висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 06.04.2023 №2215/21-25 зазначено, що за результатами візуально-інструментального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 та прилеглої території за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8 встановлено, що ділянка з фасадної сторони, що виходить на вулицю м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8, частково огороджена парканом з профнастилу (металопрофіля). Доступ (проїзд) до даної земельної ділянки та приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", який передбачений генеральним планом забудови м. Коростень, проходить з автомобільного шляху територіального значення Т0613. Ширина існуючого (фактичного) проїзду на земельну ділянку кадастровий номер 1822384400:08:000:0103, відповідно до проведених геодезичних обмірів та з врахуванням встановленого паркану з профнастилу (металопрофіля) становить близько 12,0м, іншої дороги, заїзду, проїзду з будь-якого іншого боку до земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, яка належить МПП "Мета" не існує. Зіставляючи вимоги нормативних документів з результатами візуально-інструментального обстеження, встановлено, що наявний шлях, який передбачено чинним земельним законодавством України, а саме ст. 99 Земельного кодексу України для проїзду на транспортному засобі існує, тому встановити земельний сервітут на право проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА", до нежитлової будівлі площею 3 391,4 кв.м. (РНОНМ 2033782618107), розташованої на земельній ділянці, яка належить МПП "Мета" з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, технічно можливо. На розгляд суду пропонується варіант встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 для влаштування проїзду вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА" з можливістю навантаження/розвантаження, виїзду з розворотом/без розвороту (заднім) ходом таких вантажних автомобілів до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" (малюнок 7 висновку). Загальна площа земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут для влаштування проїзду великогабаритним автомобільним транспортом до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" становить 0,3385 га (а.с. 78-87 т.2).

МПП "Мета" долучило висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 07.06.2023 №1580/06-2023, зроблений за заявою директора МПП "Мета" експертом СвістуновимІ.С., який відповідач просить врахувати під час розгляду справи, оскільки у цьому висновку із всіх запропонованих земельних сервітутів на земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031 га для забезпечення можливості проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА"), а також легкових автомобілів до нежитлової будівлі (літ. "А") загальною площею 4 231,0 кв.м, в результаті поділу якої утворилася група приміщень №1 загальною площею 3 391,4 кв.м та група приміщень №2 загальною площею 6 299,1 кв.м за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8 найбільш оптимальним та найменш обтяжливим є варіант, зображений на рисунку 16 цього висновку, тому що площа земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут для влаштування проїзду великогабаритним автомобільним транспортом та легкових автомобілів до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", становить 959,4 кв.м (а.с. 130-185 т.2).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містяться у статті 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За змістом статей 91, 96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 99 Земельного кодексу України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу; в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків; ж-2) право на будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій; з) інші земельні сервітути.

Як передбачено ч.1 ст.100 Земельного кодексу України, земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч.2 ст.100 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.101 Земельного кодексу України, дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 395 Цивільного кодексу України визначено види речових прав на чуже майно: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч. 1,2 ст. 404 Цивільного кодексу України).

У пункті 22-2 постанови Пленумі Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Згідно з позовними вимогами, позивач просить встановити ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" постійний оплатний (пропорційно займаній площі та сплачуваного земельного податку МПП "Мета" за спірну земельну ділянку) земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета", за рахунок якої здійснюється під`їзд до нежитлових приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 8 (а.с. 200-201 т.2).

У матеріалах справи міститься копія заяви ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" від 18.01.2021, адресована МПП "Мета", у якій товариство просило встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника третіх осіб, орендарів (суборендарів) земельними ділянками з кадастровими номерами: 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м.Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета"; 1822384400:08:000:0141, площею 0,5171 га, розташованої: Житомирська область, Коростеньський район, Поліська сільська рада, належної МПП "Мета, за рахунок яких здійснюється під`їзд до двох нежитлових приміщень, загальною площею 6 299,1 кв.м та 3 391,4 кв.м, відповідно, за адресою: м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, які належать ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" (а.с. 23-25 т. 1).

У відповідь на вказаний лист МПП "Мета" зазначило, що 19.11.2020 на адресу ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" надіслано лист з двома примірниками договору встановлення строкового оплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, загальною площею 1,6031 га за адресою: м.Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, підписаний МПП "Мета". Однак другий примірник договору МПП "Мета" не повернуто, відмову від укладання договору у запропонованій редакції не мотивовано. При цьому підприємство зазначило про відсутність підстав для встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту щодо належних МПП "Мета" земельних ділянок із кадастровими номерами 1822384400:08:000:0103 та 1822384400:08:000:0141 (а.с. 26 т. 1).

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Тлумачення цих норм свідчить про те, що умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб. Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 №920/1121/17 зроблено висновок, відповідно до якого "чинним законодавством визначено порядок встановлення земельного сервітуту, який, у тому числі, передбачає інціювання заінтересованою особою питання щодо встановлення сервітуту перед іншою особою. У разі недосягнення сторонами домовленості про його встановлення спір вирішується в судовому порядку. Проте доказів вжиття законодавчо передбачених заходів щодо встановлення земельного сервітуту задля можливості користування позивачем земельними ділянками відповідача не надало".

У постановах Верховного Суду від 12.06.2019 №487/4106/14-ц, від 14.08.2019 №653/2704/16-ц, від 09.10.2019 №1512/3008/2012 зроблено висновок, що "земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляєтеся укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 №686/18456/18 та від 19.06.2019 №925/603/18: "умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб. Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут, Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду".

Аналіз наведених постанов дозволяє презюмувати, що обов`язковою передумовою для встановлення сервітуту повинно бути:

- звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними із заявленими у позові вимогами;

- наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту.

Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 06.04.2023 №2215/21-25, встановлено, що не існує технічної можливості проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури", об`ємом 82-92 м.куб. (розміри: довжина 13,6м; ширина 2,45м; висота 2,45м-2,72м; об`єм 82-92 м.куб. (залежно від висоти напівпричепа), вантажопідйомність: 20-22 тонни, завантаження в один ряд 32-33 європалети); габаритних розмірів "МЕGA", об`ємом 100м.куб., вантажопідйомність: 20-22 тонни) до нежитлового приміщення площею 3391,4м.кв. (РНОНМ 2033782618107), розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, в інший спосіб, крім як через земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, яка належить МПП "Мета". Водночас існує технічна можливість встановлення земельного сервітуту на право проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури", об`ємом 82-92 м.куб. (розміри: довжина 13,6м; ширина 2,45м; висота 2,45м-2,72м; об`єм 82-92 м.куб. (залежно від висоти напівпричепа), вантажопідйомність: 20-22 тонни, завантаження в один ряд 32-33 європалети); габаритних розмірів "МЕGA", об`ємом 100м.куб., вантажопідйомність: 20-22 тонни) до нежитлового приміщення площею 3391,4м.кв. (РНОНМ 2033782618107), розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на земельній ділянці з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, яка належить МПП "Мета" (а.с. 78-87 т.2).

Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 07.06.2023 №1580/06-2023, здійсненим на замовлення МПП "Мета", також підтверджено відсутність технічної можливості проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофура" та "Мега" до нерухомого майна за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Білокоровицьке Шосе, 8, яке перебуває у власності ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", крім як через земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 1,6031га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, що перебуває у власності МПП "Мета", оскільки приміщення перебуває безпосередньо в межах даної земельної ділянки (а.с. 130-185 т.2).

Отже, наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту, встановлено земельно-технічною експертизою. Однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач ініціював встановлення сервітуту з відповідачем на умовах, що вказані у позові (а.с. 200-201 т.2), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду 16.12.2021 № 915/442/21.

У листі ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" від 18.02.2021 не ставив питання про встановлення оплатного (пропорційно займаній площі та сплачуваного земельного податку МПП "Мета" за спірну земельну ділянку) земельного сервітуту на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, яка належить МПП "Мета". Крім того, у матеріалах справи немає листів з пропозицією ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" до МПП "Мета" укласти договір про встановлення оплатного земельного сервітуту з проєктом такого договору, а також доказів його надсилання МПП "Мета".

У ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Принцип диспозитивності, закріплений у ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з позовними вимогами (а.с. 200-201 т.2), спосіб сервітуту, про який просить позивач не врегульовує питання про: площу земельної ділянки, щодо якої необхідно встановити земельний сервітут: здійснення оплати на користь МПП "Мета" (розмір плати за користування сервітутом, порядок та строки оплати); права та обов`язки сторін, умови зміни, припинення і розірвання договору, відповідальність сторін за порушення умов договору тощо.

Саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту. Суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

Суд прийшов до висновку, що у справі ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" не здійснило дій щодо ініціювання встановлення сервітуту у досудовому порядку на умовах, аналогічних до тих, що заявлені у позові. Окрім того, умови сервітуту, які запропонував позивач не містять суттєвих умов щодо розміру земельної ділянки, яку може використовувати позивач, оплатності сервітуту та інших положень.

За ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ч. 4 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є не доведеними належними доказами у справі, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати за результатами розгляду справи , відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.04.24

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1- позивачу на електронну пошту (через електронний кабінет)

2- відповідачу на електронну пошту (через електронний кабінет)