Постанова

від 13.08.2024 по справі 906/596/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Справа № 906/596/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" - кер. Калінін Р.С.

відповідача Малого приватного підприємства "Мета" - адв. Сичов Д.В.

розглянувши в судовому засідінні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2024 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 12.04.2024 р.

у справі № 906/596/21 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш"

до відповідача Малого приватного підприємства "Мета"

про встановлення земельного сервітуту

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 02.04.2024 р. Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" про встановлення земельного сервітуту у справі № 906/596/21.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ТОВ «Коростенський завод Трансмаш» з тієї підстави, що позивач не надав до матеріалів справи доказів звернення до відповідача з пропозицією встановити сервітут на умовах, які вказані у позові.

Заперечує проти висновку експерта, наданого відповідачем, оскільки експертиза проводилась з ініціативи МПП "Мета", без запрошення представників ТОВ "Коростенський завод Трансмаш". За таких обставини висновок експерта, на думку скаржника, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки для проведення експертизи повинні письмово запрошуватись усі зацікавлені особи. Крім того, судом першої інстанції було призначено проведення земельно-технічної експертизи державній установі, що виключає будь-які сумніви в результатах проведення такої експертизи.

Доводить, що жоден нормативно правовий акт України не містить норми, що позивач повинен ініціювати встановлення сервітуту з відповідачем «на умовах, що є ідентичними із заявленими у позові вимогами». Зазначає, що суди касаційних інстанцій зазначають лише про наявність доказів вжиття законодавчо передбачених заходів щодо встановлення земельного сервітуту. Тому вважає позицію суду першої інстанції надмірним формалізмом.

Вважає, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16 ЦК України, ст. 4 ГПК України та роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 щодо застосування способу захисту порушеного права шляхом досудового вирішення спору.

Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2024 р. у справі № 906/596/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Коростенський завод Трансмаш».

Відповідач Мале приватне підприємство «Мета» подало відзив на апеляційну скаргу та вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що позивачем не надано суду першої інстанції правовстановлюючих документів на нерухоме майно, загальною площею 4677,6 кв.м, тому відповідачу незрозуміло посилання скаржника в ході розгляду справи на наявність у нього об`єктів нерухомого майна площею 9690,50 кв.м. Зауважує, що позивачем не наведено в позові обсяг прав, які будуть надані йому в разі встановлення сервітуту.

Доводить, що обов`язковою передумовою для встановлення сервітуту повинно бути звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними в подальшому заявленими у позові та наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Зазначив, що придбавши нерухоме майно не може їм користуватись, оскільки відповідач з обох боків встановив залізний паркан, позбавивши можливості доступу до 50% належного йому приміщення, з його бокових та тильної сторін, на земельній ділянці з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103.

Вважає такими, що не ґрунтується на чинному законодавстві України щодо встановлення земельних сервітуті, посилання суду першої інстанції про те, що позовна вимога повинна відповідати оферті.

Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2024 р. по справі № 906/596/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Коростенський завод Трансмаш».

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з наведених у відзиві підстав, просить рішення суду першої інстанції залишити його без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

15.01.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" придбало за договором купівлі-продажу приміщення площею 5 012,9 кв.м за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8 /а.с. 39-41 у т.1/.

Пунктом 1.3. цього договору передбачено, що об`єкт нерухомого майна перебуває на земельній ділянці загальною площею 1,6031 га з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103. Вказана земельна ділянка продавцю не належить, договір щодо її відчуження не посвідчувався.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 200765946 та № 200769318 від 18.02.2020 р., здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" нежитлових приміщень загальною площею 9 690,50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033852318107 на 6 299,1 кв.м та 2033782618107 на 3 391,4 кв.м, розташовані за адресою Житомирська обл., м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, буд. 8./а.с.6-7, 44-45, 47-48 у т.1/.

Малому приватному підприємству "Мета" належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 загальною площею 1,6031 га, розташована за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8 на території Поліської сільської ради що підтверджується свідоцтвом від 24.12.2012 р., виданим приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С.С. /а.с.99 у т.1/.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031кв.м, місце розташування - Житомирська область м. Коростень вул. Білокоровицьке шосе, 8 на території Поліської сільської ради належить на праві приватної власності Малому приватному підприємству "Мета". Загальні відомості про земельну ділянку: цільове призначення, вид використання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення а.с. 216 220 у т.1/.

19.11.2020 р. МПП "Мета" надіслало ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" два примірники проєкту договору про оплатне встановлення сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею 0,8 га для проходу співробітників товариства та проїзду транспортних засобах працівників товариства до будівель з визначеною платою за користування сервітутом у розмірі 20 000,00 грн на місяць. До проєкту договору додано два примірники акта встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки і схематичне зображення (абрис) земельної ділянки /а.с. 100-110 у т.1/.

ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" отримало зазначений лист з додатками 02.12.2020 р., що підтверджується трекінгом Укрпошти /а.с.111 у т.1/, та залишило пропозицію без реагування.

18.02.2021 р. ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" направило МПП "Мета" заяву, в якій просило встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника третіх осіб, орендарів (суборендарів) земельними ділянками з кадастровими номерами: 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета"; 1822384400:08:000:0141, площею 0,5171га, розташованої: Житомирська область, Коростенський район, Поліська сільська рада, належної МПП "Мета, за рахунок яких здійснюється під`їзд до двох нежитлових приміщень, загальною площею 6 299,1кв.м та 3 391,4 кв.м, відповідно, за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, які належать ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" /а.с. 23-24 у т. 1/.

У відповідь на зазначений лист МПП "Мета" зазначило, що 19.11.2020 р. на адресу ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" надіслано лист з двома примірниками договору встановлення строкового оплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, загальною площею 1,6031 га, тоді як другий примірник договору не повернуто і відмову від укладання договору у запропонованій редакції не мотивовано.

Одночасно МПП "Мета" зазначило про відсутність підстав для встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту /а.с. 26 у т.1/.

ТОВ «Коростенський завод Трансмаш» звернувся з позовною заявою до Господарського суду Житомирської області про встановлення йому постійного безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031га, розташованої у м. Коростень по вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета". Позовну вимогу обгрунтовує відсутністю іншого доступу до своїх приміщень, крім як через земельну ділянку МПП «Мета».

19.06.2021 р., після порушення судом провадження у справі 14.06.2021 р., позивач ТОВ «Коростенський завод Трансмаш» подав клопотання про призначення експертизи, у якому просив призначити земельно-технічну експертизу щодо встановлення технічної можливості проходу і проїзду транспортних засобів до нежитлових приміщень площею 6299,1м.кв. та 3391,4м.кв., в інший спосіб, крім як через земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, яка належить МПП "Мета» /а.с. 82 83 у т.1/.

Господарський суд Житомирської області задоволив клопотання позивача та призначив у справі № 906/596/21 судову земельно-технічну експертизу.

У висновку експертизи за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 06.04.2023 р. № 2215/21-25 експерт виснував, що за результатами візуально-інструментального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 та прилеглої території за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8 встановлено, що ділянка з фасадної сторони, що виходить на вулицю м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8, частково огороджена парканом з профнастилу (металопрофіля). Доступ (проїзд) до даної земельної ділянки та приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", який передбачений генеральним планом забудови м. Коростень, проходить з автомобільного шляху територіального значення Т0613; ширина існуючого (фактичного) проїзду на земельну ділянку кадастровий номер 1822384400:08:000:0103, відповідно до проведених геодезичних обмірів та з врахуванням встановленого паркану з профнастилу (металопрофіля) становить близько 12,0 м; іншої дороги, заїзду, проїзду з будь-якого іншого боку до земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, яка належить МПП "Мета" не існує.

Зіставляючи вимоги нормативних документів з результатами візуально-інструментального обстеження, встановлено, що наявний шлях, який передбачено чинним земельним законодавством України, а саме ст. 99 Земельного кодексу України для проїзду на транспортному засобі існує, тому встановити земельний сервітут на право проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА", до нежитлової будівлі площею 3 391,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці, яка належить МПП "Мета" з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, технічно можливо.

На розгляд суду пропонується оптимальним з технічної точки зору варіант встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 для влаштування проїзду вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА" з можливістю навантаження/розвантаження, виїзду з розворотом/без розвороту (заднім) ходом таких вантажних автомобілів до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" зображений на малюнку 7 висновку експерта. Загальна площа земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут для влаштування проїзду великогабаритним автомобільним транспортом до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" становить 0,3385 га /а.с. 78-87 у т.2/.

Крім того, відповідач МПП "Мета" долучив висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 07.06.2023 р. № 1580/06-2023, зроблений за заявою директора МПП "Мета" експертом Свістуновим І.С.

У цьому висновку пропонується як найбільш оптимальний та найменш обтяжливий варіант сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031 га для забезпечення можливості проходу і проїзду, розвантаження, розвороту та виїзду транспортних засобів (вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА"), а також легкових автомобілів до нежитлової будівлі (літ. "А") загальною площею 4 231,0 кв.м, в результаті поділу якої утворилася група приміщень № 1 загальною площею 3 391,4 кв.м та група приміщень № 2 загальною площею 6 299,1 кв.м за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 8, зображений на рисунку 16 цього висновку, тому що площа земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут для влаштування проїзду великогабаритним автомобільним транспортом та легкових автомобілів до нерухомого майна, що належить ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", становить 959,4 кв.м /а.с. 130-185 у т.2/.

15.09.2023 р. позивач ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" подав до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив встановити ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" постійний оплатний (пропорційно займаній площі та сплачуваного земельного податку МПП "Мета" за спірну земельну ділянку) земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах орендарів (суборендарів) земельною ділянкою з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, площею: 1,6031 га, розташованої у м. Коростень по вул. Білокоровицьке Шосе, 8, на території Поліської сільської ради, належної МПП "Мета", за рахунок якої здійснюється під`їзд до нежитлових приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш".

Суд першої інстанції оцінив таку заяву як заяву про зміну предмету позову та ухвалою від 26.10.2023 р. прийняв її до розгляду та здійснив розгляд справи з урахуванням вказаної заяви позивача.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач ініціював встановлення сервітуту з відповідачем на умовах, які вказані ним у позові з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, і така обставина є підставою для відмови у позові про встановлення сервітуту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ст. 99 Земельного кодексу України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу; в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків; ж-2) право на будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій; з) інші земельні сервітути.

Стаття 99 Земельного кодексу України визначає, що ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

Як передбачено ч.1 ст.100 Земельного кодексу України та ч.1 ст.402 ЦК України, земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

При цьому земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За змістом чинного законодавства умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Згідно з частиною 3 статті 402 Цивільного кодексу України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, (виключно) у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умов.

Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут.

Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі № 925/603/18, від 27.11.2019 р. у справі № 751/8865/15-ц та від 21.12.2022 р. у справі № 924/1058/20.

Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2021 р. позивач ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" направив МПП "Мета" заяву, в якій просив встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника третіх осіб, орендарів (суборендарів) земельними ділянками з кадастровими номерами: 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031 га та 1822384400:08:000:0141 площею 0,5171 га, належних МПП "Мета, за рахунок яких здійснюється під`їзд до двох нежитлових приміщень, загальною площею 6 299,1 кв.м та 3 391,4 кв.м, відповідно, за адресою: м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, які належать ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" /а.с. 23-24 у т. 1/.

Як зазначено вище, відповідач МПП "Мета" у відповіді на лист позивач зазначив про відсутність підстав для встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту /а.с. 26 у т.1/. Крім того, МПП "Мета" зазначило, що 19.11.2020 р. на адресу ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" був надісланий лист з двома примірниками договору встановлення строкового оплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:08:000:0103, загальною площею 1,6031 га, натомість позивач другий примірник договору не повернув і відповіді на пропозицію про укладання договору у запропонованій редакції не надавав.

Таким чином, у досудовому порядку позивач прагнув встановити безоплатний сервітут на земельну ділянку, тоді як у заяві про зміну позовних вимог просить суд встановити йому оплатний сервітут на спірну земельну ділянку, при цьому не визначає конкретної суми оплати за такий сервітут.

Натомість відповідач виявляв ініціативу до встановлення оплатного сервітуту, а тому у разі звернення позивача до відповідача у досудовому порядку з метою врегулювати на таких умовах питання про укладення оплатного сервітуту на земельну ділянку сторонам можливо вдалося б уникнути судового спору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за висновком судового експерта доступ (проїзд) до земельної ділянки та приміщень ТОВ "Коростенський завод Трансмаш", який передбачений генеральним планом забудови м. Коростень, існує та проходить з автомобільного шляху територіального значення Т0613; ширина існуючого (фактичного) проїзду на земельну ділянку кадастровий номер 1822384400:08:000:0103, відповідно до проведених геодезичних обмірів та з врахуванням встановленого паркану з профнастилу (металопрофіля) становить близько 12,0 м.

При цьому ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" у своєму листі від 18.02.2021 р., адресованому МПП "Мета", просило встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника третіх осіб, орендарів (суборендарів) двома земельними ділянками - з кадастровими номерами: 1822384400:08:000:0103 площею 1,6031 га, розташованої: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 8, та 1822384400:08:000:0141 площею 0,5171 га на території Поліської сільської ради, які належать МПП "Мета".

Також позивачем не надано обгрунтування необхідності влаштування проїзду саме вантажних автомобілів габаритних розмірів "Єврофури" та "МЕGА" з можливістю навантаження/розвантаження, виїзду з розворотом/без розвороту (заднім) ходом таких вантажних автомобілів, а також загальна площа земельної ділянки, на яку має бути встановлений земельний сервітут для влаштування проїзду великогабаритним автомобільним транспортом не визначалась у позові. При цьому у досудовому порядку ним ставилося питання проїзду на власних транспортних засобах та транспортних засобах заявника, третіх осіб, орендарів (суборендарів), а не великогабаритних автомобілів розмірів "Єврофури" та "МЕGА". Натомість має бути визначена мета сервітуту як задоволення потреб для ефективного використання земельної ділянки із урахуванням способу, найменш обтяжливого для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову як необгрунтованого, враховуючи, що позивач ТОВ "Коростенський завод Трансмаш" у позові чітко не визначив обсяг прав на обмежене користування чужою земельною ділянкою - позовна вимога не має належного обгрунтування необхідного йому обсягу прав на користування чужою земельною ділянкою, тоді як закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки; обсяження у конкретний, обгрунтований спосіб, який має бути найменш обтяжливим для власника земельної ділянки. При цьому суд першої інстанції правомірно відзначив, що пропозиція позивача не відбулась у досудовому порядку врегулювання спору про встановлення сервітуту на умовах, аналогічних до тих, що заявлені у позові.

За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2024 р. у справі № 906/596/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод Трансмаш" залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 02.04.2024 р., у справі № 906/596/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/596/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 23.08.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.