Ухвала

від 12.04.2024 по справі 723/269/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 723/269/23

провадження № 61-5160ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Меркурій» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, приватного підприємства «Меркурій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ПП «Меркурій» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ПП «Меркурій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2023 року позовні вимоги ПП «Меркурій» задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ПП «Меркурій» права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 7324582002:01:001:0203, площею 0,0586 га, цільове призначення «для комерційного використання», яка розташована на

АДРЕСА_1 , шляхом знесення торгових павільйонів (кіосків), які належать до малих архітектурних форм,

що встановлені на північній частині зазначеної земельної ділянки без

дозвільних документів та згоди позивача, власника землі. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін.

05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Меркурій» та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у відповідних правовідносинах.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Заявниця узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, необґрунтованість судових рішень та вказує, що оскаржувані судові рішення суперечать правовим позиціям, які висловлені Верховним Судом (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.

Судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Заявниця не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свої висновки, що свідчить про недотримання пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявниці необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявницею сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України.

Зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини слідує, що заявницею оскаржуються судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій як у частині вирішення первісного позову, так і зустрічного позову.

У разі якщо в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Зважаючи на те, що первісний та зустрічний позови у цій справі подано у

2023 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2023 року становив 2 684 грн.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684 грн (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 073,60 грн (2 684 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Заявниця просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ПП «Меркурій» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки (дві вимоги немайнового характеру), а тому розмір судового збору за подання касаційної скарги, становить 7 515,20 грн ((2 684 грн + 1 073,60 грн) ? 200%)).

Заявницею сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

Таким чином, заявниці необхідно доплатити судовий збір у розмірі

5 368 грн (7 515,20 грн - 2 147,20 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

29 квітня2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников