Рішення

від 12.04.2024 по справі 200/12864/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року Справа№200/12864/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного

акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до відповідачаДонецької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129, юридична адреса: 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб. 9) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької митниці (ЄДРПОУ 44029605, юридична адреса: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 року № UА700100/2021/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2021 року№ UA700100/2021/00017.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує на те, що під час митного оформлення товару митниці надані належним чином оформлені документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.

Зазначає, що основним методом визначення митної вартості товару, що ввозиться на митру територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору, а кожний наступний метод застосовується лишу в разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу.

Вважає, що надані до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, у зв`язку з чим відповідач мав вчинити розрахунок митної вартості товару за першим методом, тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, та такими, що, як вважає позивач, підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань митної справи.

Вказує на те, що під час виконання митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, за результатами опрацювання поданих для підтвердження митної вартості документів у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовлює необхідність витребування додаткових документів.

Зазначає, що підставою для витребування додаткових документів від позивача послугували наступні обставини: спрацювання автоматизованого профілю ризику за напрямком митної вартості; встановлення за результатами аналізу й оцінки ризику факту того, що поставка оцінюваного товару здійснювалася за непрямим (посередницьким) контрактом; встановлення факту того, що покупець і продавець оцінюваного товару є пов`язаними особами; встановлення розбіжностей між заявленою позивачем ціною товару та наявною у митниці інформації щодо рівня цін на подібний (аналогічний) товар; встановлення розбіжностей у поданих декларантом документах, а також неподання окремих документів, які мають значення для перевірки цифрових значень складових митної вартості.

Вважає, що неподання на законну вимогу митного органу документів, передбачених частинами 2-4 статті 53 Митного кодексу України, а також частиною 18 статті 58 Митного кодексу України, не доведення відсутності впливу взаємозв`язку покупця і продавця, аналіз наявної у митному органі цінової інформації на подібний товар з інших джерел послугували обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Зазначає, що ні під час декларування товару, ні після випуску його у вільний обіг, ПАТ «ММК ім. Ілліча» не виконано вимоги, передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України, тобто не надано документу про оплату вартості товару, а також інші документи, подання яких є обов`язковим.

Вказує на те, що позивачем не виконані вимоги частини 18 статті 58 Митного Кодексу України, Зокрема, не показано, що задекларована митна вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу недов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.03.2024 року замінений відповідач у справі № 200/12864/21 з Азовської митниці Держмитслужби на належного вдповідача - правонаступника Донецьку митницю (код ЄДРПОУ 44029605).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участі не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зареєстроване як юридична особа, ЄДРПОУ 00191129, юридична адреса: 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб. 9.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності приватного акціонерного товариства ММК імені Ілліча є: код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну статі та феросплавів (основний); код КВЕД 24.51 Лиття чавуну; код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта, тощо.

16.05.2019 року між ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та MetinvestInternationalSa (Швейцарія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № MISA-ILICH 05-19-AYD на постачання продукції, яка використовується як флюс у сталеплавильному виробництві, за умовами якого кількість, умови та строки постачання зазначаються в додатках.

Згідно п. 2.1. Контракту повний опис продукції, що відповідає специфікації, походження продукції, будуть вказані в додатках до цього Контракту.

15.03.2021 року між сторонами контракту укладений Додаток № 31 до контракту, згідно якого покупецьзобов`язувався оплатити та прийняти, а постачальник поставити в березні 2021 року наступний Товар:

- вапняк флюсовий подрібнений фракція 50-100 мм, в кількості 12400,00 МТ (+/- 10% в опціоні). Умови поставки: CIF FO Маріуполь, Україна, Incoterms 2010. Вартість за 1 МТ - 15,86 доларів США, загальна вартість 196664,00 доларів США. Дата навантаження з 15.03.2021 року по 19.03.2021 року. Умови оплати: не пізніше, ніж через 60 днів від дати коносамента.

08.04.2021 року відповідно до зазначеного контракту декларантом ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» для підтвердження митної вартості товару за основним методом першим (за ціною договору (контракту) при митному оформленні товару до Азовської митниці Держмитслужби подана митна декларація від 08.04.2021 року № UA700100/2021/001793.

З вказаною митною декларацією ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до митного оформлення надані наступні документи: контракт від 16.05.2019 року№ MISA-ILYICH 05-19-AYDз Додатком (специфікацією) від 15.03.2021 року № 31; зміна від 01.07.2019 року№ 1 до контракту від 16.05.2019 року № MISA-ILYICH 05-19-AYD; зміна від 29.04.2021 року№ 2 до контракту від 16.05.2019 року № MISA-ILYICH 05-19-AYD; інвойс від 19.03.2021 року № 93794735; договір з третіми особами PMI2020-2 від 12.10.2020 року зі зміною від 17.11.2020 року № 1; рахунок з третіми особами від 15.03.2021 року № IHR2021000000029; поліс страхування від 19.03.2021 року № ТС 8840; калькуляція від 19.03.2021 року №б/н; лист виробника AUDINMADENCILIKINSAATASFALTNAKLIYETURIZMTAAHHUTTIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. від 13.11.2019 року№ 001 про відсутність каталогу продукції; копія митної декларації країни відправлення від 15.03.2020 року № 20160400EX027998; сертифікат якості від 25.03.2021 року № 2103250990, виданий компанією SGS.

08.04.2021 року від Азовської митниці Держмитслужби на адресу ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшло електронне повідомлення згідно якого, документи, що були подані для митного оформлення, містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: поставка товару здійснюється за непрямим контрактом, стороною в якому виступає посередник, тобто не виробником товару, тому з метою мінімізації ризиків заниження митної вартості в умовах поставки за «непрямим» контрактом, посадова особа митниці має право дослідити документи, на підставі яких сформовано кінцеву вартість імпортованого товару, аби пересвідчитись, що така вартість не є заниженою.

Зовнішньоекономічний договір купівлі продажу товарів № MІSA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 року, Додаток № 31 (специфікація) від 15.03.2021 року та комерційний рахунок № 93794735 від 19.03.2021 року засвідчені різними підписами та печатками уповноважених осіб. Наданий контракт між третіми особами від 12.10.2020 року № РМІ 2020-2 між METINVESTINTERNATIONALSA (Швейцарія) таAYDINMADENCILIKINSAATASFALTNAKLIYETURIZMTAAHHUTTAIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина), інвойс від 15.3.2021 року № IHR 2021000000029 підписані різними особами від компанії AYDINMADENCILIKINSAATASFALTNAKLIYETURIZMTAAHHUTTIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI (Туреччина). Виникає питання щодо повноважень вказаних осіб на підпис відповідних документів. Відповідно до даних графи 9 (а) декларації митної вартості від 09.04.2021 року зазначено, що покупець ПРАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» та продавець товару METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) є пов`язаними особами. Однак, відповідно до графи 9 (а) декларації митної вартості зазначено, що вказаний взаємозв`язок не вплинув на ціну товару.

ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у відповідь на вимогу митного органу направлені до Азовської митниці Держмитслужби наступні документи та надані пояснення для підтвердження митної вартості товару: цінова довідка відділення у місті Маріуполь Донецької області ТПП № Э-75 від 30.03.2021 року; лист компанії AYDINMADENCILIKINSAATASFALTNAKLIYETURIZMTAAHHUTTAIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. б/н від 15.02.2021 року; меморандум ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» від 13.04.2020 року.

За наслідком розгляду документів, Азовською митницею Держмитслужби прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 08.04.2021 року UA700100/2021/000008/2 та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 700100/2021/00017, після чого, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, товар був випущений у вільний обіг за МД від 09.04.2021 року № UA700100/2021/001820 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Листом від 23.06.2021 року № 030/2021-ОДИ ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» надало Азовській митниці Держмитслужби додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: лист від 22.06.2021 року № 05/3921 ПРАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» про наявність кредиторської заборгованості компанії «METINVESTINTERNATIONALSA» у зв`язку з тим, що оплата вартості товару не здійснювалась; кредиторська заборгованість (витяг з програмного масиву); прибутковий ордер від 19.03.2021 року б/н.

Листом від 30.06.2021 року № 7.1-08-2/7.1-28-09/13/3465 Азовська митниця Держмитслужби відмовила ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» у визнанні митної вартості, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують оплату товару, коли термін оплати, обумовлений в договорі, сплинув.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Митного кодексу України безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В розумінні норм статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто, відповідач у справі суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб`єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною вісімнадцятою цієї ж статті передбачено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем при декларуванні товару вказано про наявність пов`язаності із постачальником.

Таким чином, вказана обставина не є спірною.

Визначальним для правильного вирішення цієї справи є встановлення того, чи належним чином позивачем спростовано вплив такої пов`язаності на ціну товару.

Як встановлено судом, постачальник товару здійснює його продаж виключно позивачу, що унеможливлює встановлення вартості операції при продажу постачальником ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.

Натомість, на виконання вимог статті 58 Митного кодексу України позивачем надано митному органу цінову довідку Донецької торгово-промислової палати (відділення у м. Маріуполь) від 30.03.2021 року № Э-75, за змістом якої задекларована вартість ввезеного товару відповідає кон`юктурі ринку відповідного товару.

Суд не приймає до уваги посилання митного органу на відсутність у цій довідці методів дослідження вартості, оскільки у довідці вказано про джерела отримання відповідної інформації.

Крім того, суд зазначає, що Донецька торгово-промислова палата є повноважним та компетентним органом для надання такого висновку.

Суд також зазначає, що коригування митної вартості здійснене на підставі попередньо задекларованої та прийнятої митницею вартості операції з ввезення аналогічного товару. Зокрема, застосований третій метод визначення товару.

Таким чином, незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначенням митної вартості товару за ціною Контракту (основний метод п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України), відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно вимог ст. 60 Митного кодексу України, а саме, визначив митну вартість товару за митною декларацією від 08.04.2021 року № UA700100/2021/001793 за ціною 21,17 дол. США/тн., про що зазначив в рішенні про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 року № UA700100/2021/000008/2.

Суд вважає, що зазначені дії є грубим порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки відповідач, виходячи із наданих позивачем документів повинен визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

Вказані обставини підтверджуються калькуляціями вартості товару, здійсненими постачальником товару.

Вбачається, що зменшення ціни порівняно із попередньою поставкою обумовлене різною ціною закупівлі та транспортування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем виконані вимоги Митного кодексу щодо спростування впливу пов`язаності з постачальником на вартість товару.

Щодо інших підстав для сумніву у задекларованій вартості товару, вказаних у оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.

Митний орган, зокрема, зазначає, що у поданих документах містяться різні підписи та печатки уповноважених осіб.

Зазначене, на переконання суду, не може свідчити про наявність підробок, оскільки наявність декількох підписантів у однієї юридичної особи відповідає звичайній діловій практиці.

Відсутність у спірному випадку оплати товару в повному обсязі також не є самостійною підставою вважати, що його вартість є недостовірною.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі ВАСУ № К/800/34735/14 від 28.05.2015 року, в якій суд касаційної інстанції зазначає про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначенням митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Оскільки, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надані суду належні доказу правомірності рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дане питання буде вирішено відповідно до ч. 7 ст. 139, ч.ч. 4, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Митним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129, юридична адреса: 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб. 9) до Донецької митниці (ЄДРПОУ 44029605, юридична адреса: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 року № UА700100/2021/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2021 року№ UA700100/2021/00017 задовольнити повністю.

Рішення Азовської митниці Держмитслужби від 08.04.2021 року № UА700100/2021/000008/2про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2021 року № UA700100/2021/00017 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Донецької митниці (ЄДРПОУ 44029605, юридична адреса: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129, юридична адреса: 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб. 9) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 8842 грн. 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко