Ухвала

від 11.04.2024 по справі 300/2622/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

в частині заявлених позовних вимог

"11" квітня 2024 р. справа № 300/2622/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Городенківського районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Гайдича Романа Михайловича, працівника апарату суду ОСОБА_2 ), Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни), Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Котик Роман Васильович в інтересах ОСОБА_1 08.04.2024 через систему "Електронний суд" звернувся до Івано-Франківського окружного адімінстративного суду з позовом до Городенківського районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Гайдича Романа Михайловича, працівника апарату суду ОСОБА_2 ), Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду ОСОБА_3 ), Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, в якому просить суд: визнати, що з підстав виконання судового рішення в справі 342/872/21 у малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , могла виникнути певна поведінкова реакція, яка в свою чергу могла викликати психологічний дискомфорт та в результаті і його облік у психіатра, тобто, що само по собі судове рішення в цій справі може бути приписом до катування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинити яке негайно з дослідженням причинно-наслідкового зв`язку судовою владою України відмовлено про що свідчать ухвали в справі 342/901/23, що є протиправним впринципі, і, тим самим, визнати, що позивачу - ОСОБА_1 нічого іншого судова влада України (її цивільний аспект) не залишила окрім як звернутися в ЄСПЛ із заявою проти України з підстави катування малолітнього її сина виконанням судового рішення у справі 342/872/21, однак у спілкуванні з ЄСПЛ ОСОБА_1 став протиправно перешкоджати Городенківський районний суд та служба в справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, які відмовили видати напряму ОСОБА_1 чи через повноважного представника певні документи із судової справи 342/872/21, яка в першу чергу стосується малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його особової справи, заведеної службою в справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, які слугували прийняттю рішення в справі 342/872/21; зобов`язати Городенківський районний суд та Чернелицьку селищну раду Коломийського району Івано-Франківської області - із справи 342/872/21 видати в електронний кабінет електронного суду представника позивача ОСОБА_1 - Котика Романа Васильовича сканкопії усіх аркушів справи 342/872/21, із особової справи на малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засвідчену копію рішення служби в справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, яке слугувало прийняттю рішення в справі 342/872/21.

Позов в частині вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни) мотивовано тим, що в провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа № 342/901/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про зміни графіку спілкування з дитиною, що встановлений в судовому рішенні. Головуюча суддя в справі № 342/901/23 ОСОБА_3 . 01.03.2024 через систему «Електронний суд» Котик Роман Васильович подав до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області заяву про відновлення провадження у справі № 342/901/23, в якій просив в особистий кабінет електронного суду Котика Р.В. «протягом 24 годин з моменту отримання цієї заяви направити ухвалу про відновлення провадження в справі 342/901/23, в іншому ж випадку буде пізно, бо після 24 годин з моменту отримання цієї заяви відповідна заява буде на відправлені в ЄСПЛ і таке буде безповоротним».

Листом Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2024 за № 01-55/1, за підписом начальника канцелярії на правах відділу Наталії Лобур, повідомлено Котика Романа Васильовича про те, що вказана вище заява зареєстрована за вх. № 873-2024-Вх., Справа № 342/901/23, та буде передана судді Лущак Надії Іванівні, в провадженні якої перебуває вказана справа, після виходу судді з лікарняного, на якому перебуває з 14 лютого 2024.

За результатом розгляду заяви Котика Романа Васильовича про відновлення провадження у справі, суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Надія Іванівна постановила ухвалу від 04.03.2024, якою заяву Котика Романа Васильовича про відновлення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про зміни графіку спілкування з дитиною, що встановлений в судовому рішенні, - повернуто суб`єкту подання. Не погоджуючись з такими наслідками розгляду заяви про відновлення провадження у справі № 342/901/23, Котик Роман Васильович звернувся з цим позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з частиною вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни).

Оцінивши зміст позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником Котиком Романом Васильовичем , в частині позову до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни), вважаю, що відсутні підстави для відкриття провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, з огляду на такі мотиви.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Згідно з частиною третьою статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 826/16632/18 зазначив:

«… У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Водночас дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.

Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не може бути відповідачем у суді у справі щодо оскарження процесуального рішення судді (суддів) цього суду, а заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги є оскарженням судового рішення в позапроцесуальний спосіб…».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18 зазначила:

«… 25. Згідно із частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

26. Відповідно до частин першої та третьої статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII) здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

27. Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

28. Таким чином, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

29. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

30. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

32. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України, заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).

33. Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухваленого або вчиненого після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

34. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду…».

Отже, з огляду на такі висновки Верховного Суду, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається. Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Тобто законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити таку перевірку шляхом подання позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

З огляду на зміст позовної заяви та долучених до неї додатків, судом встановлено, що Котик Роман Васильович фактично оспорює процесуальне рішення суду: ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2024 у цивільній справі № 342/901/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про зміни графіку спілкування з дитиною, що встановлений в судовому рішенні, якою заяву Котика Романа Васильовича про поновлення зупиненого провадження у цій цивільній справі повернуто суб`єкту подання.

Суд звертає увагу на те, що оскарження процесуального рішення суду здійснюється не в позовному провадженні, а в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) порядок здійснення цивільного судочинства встановлено Цивільним процесуальним кодексом України.

Водночас порядок оскарження процесуальних рішень суду в цивільних справах визначено статями 351-356 ЦПК України, про що зазначено також в ухвалі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2024 у справі № 342/901/23.

Відповідно до частини першої статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, Івано-Франківський окружний адміністративний суд не є судом апеляційної інстанції при оскарженні ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2024 у справі № 342/901/23.

У разі, якщо Котик Роман Васильович в діях судді вбачає ознаки дисциплінарного проступку, то він вправі звернутися зі скаргою до Вищої ради правосуддя в порядку процедури, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, враховуючи, що звернення представника позивача до суду обумовлено незгодою з процесуальним рішенням судді, постановленого в порядку ЦПК України, тому спір у цій справі в частині вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду ОСОБА_3 ) не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, ця справа в частині вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду ОСОБА_3 ) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи, дійшов висновку відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій.

Керуючись статтями 2, 4, 19, пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 171, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (в особі судді та голови суду Лущак Надії Іванівни) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, через підсистему "Електронний суд".

Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.