Справа № 420/2325/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
11 квітня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» - адвоката Нестерової О.В. про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 45139071, місце знаходження: 65012, м. Одеса, Куликове поле, 1, кв. (офіс) 127) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.
У позовній заяві представник зазначив, що керуючись ст. 143 КАС України, остаточний розрахунок судових витрат буде наданий після ухвалення рішення по справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 45139071, місце знаходження: 65012, м. Одеса, Куликове поле, 1, кв. (офіс) 127) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10280820/45139071 від 28.12.2023 року.
Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 21.11.2023 року, складену ТОВ «СВМ ЛОГІСТИК» днем її подання.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 45139071, місце знаходження: 65012, м. Одеса, Куликове поле, 1, кв. (офіс) 127) судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Через підсистему Електронний суду 02.04.2024 року (вхід. № 13207/24) (документ сформований в системі Електронний суд 01.04.2024) надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській областіна користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
До заяви представник позивача надає: ордер адвоката, договір, акт, платіжну інструкцію та квитанції про надсилання клопотання на адресу інших учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
У зв`язку з тим, що рішення суду було ухвалено у порядку письмового провадження та судом не встановлені підстави для розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає розгляду у порядку письмового провадження.
До заяви про ухвалення додаткового рішення надані докази направлення заяви на адресу відповідача.
Станом на дату розгляду заяви, заяв/клопотань про зменшення суми правових витрат з боку відповідачів до суду не надходило.
Розглянувши заяву представника позивача, документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2023 року між адвокатом Нестеровою О.В. та ТОВ «СВМ ЛОГІСТИК» укладено договір (угода) № б/н про надання правової допомоги, відповідно до умов якого цей договір регулює порядок надання адвокатом клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів клієнта у суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН №10280820/45139071 від 28.12.2023 року та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 21.11.2023 року, складену ТОВ «СВМ ЛОГІСТИК». (п. 1.1 договору).
Вартість надання послуг складає 2000,00 на годину надання послуги при наданні послуг пов`язаних із ознайомленням із матеріалами справи, формування правової позиції у справі, збирання доказів, складання процесуальних документів, та 2500,00 грн за представництво в судовому засіданні незалежно від його тривалості з урахуванням правової позиції Верховного суду про відшкодування витрат на прибуття до суду. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Підписанням цього договору клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе зобов`язання оплатити послугу в повному обсязі не пізніше десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду першої інстанції у справі. (п. 1.3 договору)
Судом встановлено, що відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) від 01.04.2024 року, виконавець виконав, а клієнт прийняв послуги в повному обсязі, заперечень щодо якості послуг клієнт не має, а саме такі послуги:
-З 11.01.2024 року 19.01.2024 року складання позову про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №10280820/45139071 від 28.12.2023 року та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 21.11.2023 року складену ТОВ «СВМ ЛОГІСТИК» справа № 420/2325/24 5 годин 2000грн/1 год. 10 000,00 грн.
На підтвердження оплати за надані послуги до суду надано платіжну інструкцію №192 від 17.01.2024 року про сплату за правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений у акті наданих послуг з правової (правничої) допомоги перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, суд доходить висновку, що витрати на складання позову є неминучими та фактичними
Однак, враховуючи, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже існує стала сформована судова практика з розгляду цієї категорій справ, справа на є об`ємною, стосується одного оскаржуваного рішення податкового органу, суд доходить висновку, що витрачений час на підготовку позовної заяви 5 годин є завищений.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Тому, враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за договором про надання правової допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 4000 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ :
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» - адвоката Нестерової О.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 45139071, місце знаходження: 65012, м. Одеса, Куликове поле, 1, кв. (офіс) 127) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р.Юхтенко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118330352 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Юхтенко Л.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні