Ухвала

від 15.03.2024 по справі 1-182/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-182/2011 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження №1-кп/824/9/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року клопотання прокурора задоволено.

Закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_10 ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України у зв`язку з декриміналізацією злочинного діяння, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину.

Закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 за ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину.

Закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_16 за ч.3 ст. 212 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , в апеляції, з урахуванням доповнень, просить її скасувати в частині закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст.28, ч.ч.2,3 ст.358 КК України на підставі ст.11-1 КПК України (1960), ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та направити кримінальну справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтуванні вказує, що під час розслідування та судового розгляду вказаної кримінальної справи допущена однобічність та неповнота досудового та судового слідства, істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

Захисник вказує, що в матеріалах кримінальної справи є в наявності постанова про зміну обвинувачення ОСОБА_8 з підробленою датою її складання, на яку посилається суд у постанові про закриття кримінальної справи. З приводу зміненого обвинувачення ОСОБА_8 в судовому засіданні не допитана.

Крім того, в справі є не скасована постанова від 14 травня 2010 року винесена Генеральним прокурором України ОСОБА_17 на підставі ч.3 ст.100 КПК України, п.2 ч.1 ст.227 КПК України. Цією постановою справа як незаконна та не обґрунтована була закрита щодо ОСОБА_8 та інших в частині кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.3 ст.28, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України. Натомість суд першої інстанції безпідставно під час прийняття рішення щодо закриття кримінальної справи закрив її відносно ОСОБА_8 з нереабілітуючих підстав.

Апелянт зазначає, що він, як захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності щодо ОСОБА_8 та просив виправдати її за ч.3 ст.28, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України.

ОСОБА_8 та її захисник не були згодні із закриттям кримінальної справи за ч.3 ст.28, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України з нереабілітуючих підстав, оскільки знали, що є наявні підстави для закриття з реабілітуючих підстав.

Таке право та наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав за ст.ст.49, 11-1 КПК України суд першої інстанції в присутності інших учасників судового розгляду ОСОБА_8 не роз`яснив.

Заслухавшидоповідь судді, доводи захисника на підтримку апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.367 КПК (в редакції 1960 року), підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.370 КПК (в редакції 1960 року), істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Колегією суддів встановлена наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених під час провадження судового розгляду даної справи.

Згідно з вимогами ст.11-1 КПК (в редакції 1960 року), суд в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла з обвинувальним висновком.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, що визначений у ст.11-1 КПК України (в редакції 1960 року), не передбачає постановлення судом у такому випадку обвинувального вироку.

У разі, якщо особа не визнає себе винною та заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, вона, згідно з ч.5 ст.74 КК України, може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.

Вказаних вимог кримінально-процесуального та кримінального закону судом першої інстанції в повному обсязі не дотримано.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання від 28 жовтня 2019 року та оскаржуваної постанови, захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині закриття кримінальної справи, у зв`язку із закінченням строків давності, та просив суд першої інстанції виправдати ОСОБА_8 за ч.3 ст.28, ч.ч.2,3 ст.358 КК України.

Дані обставини, при постановленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не врахував, а отже постанову суду в частині закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_8 не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому на підставі ст.374 КПК України (в редакції 1960 року) вона підлягає скасуванню в цій частині, а справа - направленню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в цій частині.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно при застосуванні ст.49 КК України врахувати вимоги ч.5 ст.74 КК України, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляціюзахисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року в частині закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.3 ст.28, ч.ч.2,3 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності- скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_8 в цій частині повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: