Постанова

від 09.04.2024 по справі 380/11749/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11749/23 пров. № А/857/3524/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Гранат В. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 380/11749/23 про залишення позову без розгляду (головуючий суддя Кедик М. В., м. Львів, повний текст судового рішення складений 15.01.2024) за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі відповідач) в якому просив: визнати неправомірними дії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо видачі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності; зобов`язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» видати ОСОБА_1 довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності у зв`язку з настанням III групи інвалідності, пов`язаної з пораненням та захворюванням під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку та подання довідки від 30.05.2007 про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач - ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що відсоток втрати працездатності не є предметом спору, оскільки він уже встановлений МСЕК і спір тільки в тому, щоб МСЕК видала відповідну довідку. Вказує, що довідка про втрату працездатності немає встановлених строків видачі. Відповідач відмовив позивачу листом від 05.04.2023 №135, отже строки звернення до суду необхідно відраховувати щонайбільше з цієї дати.

Учасники справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належно повідомлені про дату, місце і час судового засідання.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на переконання колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду наголошує на тому, що згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.09.2018 № 8897, комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки особам звільненим із строкової служби, у разі настання інвалідності, виплата допомоги здійснюється залежного від ступеня втрати працездатності в розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення. ОСОБА_1 не подано довідку органів МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності, що унеможливлює визначення розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності.

З цього моменту позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою подання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач лише 22.03.2023 звернувся до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» з заявою щодо видачі довідки про відсоток втрати працездатності на час встановлення ІІІ групи інвалідності.

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише в травні 2023 року, тобто через 5 років з моменту виникнення спірних правовідносин та з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що надання Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» листом від 05.04.2023 № 135 відповіді на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти з пропуском строку звернення до суду.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення адміністративного позову без розгляду, що і було вірно вчинено судом першої інстанції.

Вказана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №380/11749/23 про залишення позову без розгляду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 12.04.2024