Рішення

від 06.08.2024 по справі 380/11749/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 рокусправа № 380/11749/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи", у якому просить суд:

- визнати неправомірними дії комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи щодо ОСОБА_1 у видачі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності;

- зобов`язати комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи видати ОСОБА_1 довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності у зв`язку з настанням III групи інвалідності, пов`язаної з пораненням та захворюванням під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії.

Ухвалою від 31.05.2023 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою 05.10.2023 суд витребував у комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" довідку від 30.05.2007 про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності та акт огляду медико-соціальної експертної комісії серії ЛВА-1 № 350685.

Ухвалою від 06.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку та подання довідки від 30.05.2007 про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.

Ухвалою від 06.12.2023 залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, суд залишив позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - без розгляду.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 27.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 скасував, а справу № 380/11749/23 направити до Львівського о окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

10.07.2024 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримати довідки про відсоток втрати працездатності звернувся із заявою до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи», який встановив позивачу ІІІ групу інвалідності. В якій просив надати відомості про відсоток втрати працездатності на час встановлення інвалідності ІІІ групи. Проте відповідач відмовив у задоволенні вимог, про що повідомив листом від 05.04.2023 № 135.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 27.06.2023 (вх. № 47836), у якому зазначає, що необхідність встановлення відсотку втрати працездатності для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги може мати значення виключно у разі, якщо особі не встановлено інвалідність. Позивачу Обласною МСЕК № 3 30.05.2007 встановлено ІІІ групу інвалідності, а отже згідно положень ч. 2 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та п. 7 Порядку № 975 у відповідача немає підстав для встановлення позивачу відсотка втрати працездатності, оскільки останньому встановлена III група інвалідності.

Обласна МСЕК № 3 не визначала відсотки втрати професійної працездатності для отримання страхових виплат за державним обов`язковим особистим страхуванням військовослужбовцю гр. ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 під час строкової служби в армії СРСР та участі в бойових діях в Афганістані не був застрахований.

Позивач подав відповідь на відзив від 13.07.2023 (вх. № 52799), у якій вказує, що Міністерство оборони України, для виплати одноразової допомоги вимагає довідку про відсоток втрати працездатності. Також, зауважує, що відповідачем жодним чином не спростовано його обов`язок видати довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності, яка передбачена пунктом 3 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, як документ обов`язковий для подання до уповноваженого на виплату органу з метою отримання одноразової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач проходив строкову військову службу.

Згідно з акту огляду № 413/13, дата огляду 13.03.2007 у п. 31 Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках не встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках.

Згідно з довідкою від 30.05.2007 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групи інвалідності.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 AAA № 360743 від 24.01.2023 позивачу присвоєно другу групу інвалідності. Причина інвалідності поранення отримане при виконанні обов`язків військової служби, при виконанні інтернаціонального обов`язку.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.03.2023 щодо видачі довідки про відсоток втрати працездатності на час встановлення ІІІ групи інвалідності (30.05.2007).

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" листом від 05.04.2023 № 135 повідомив, що відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Інформують, що Обласна МСЕК № 3 не визначала відсотки втрати професійної працездатності для отримання страхових виплат за державним обов`язковим особистим страхуванням військовослужбовцю гр. ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 під час строкової служби в армії СРСР та участі в бойових дій в Афганістані не підлягав державному обов`язковому особистому страхуванню і не був застрахований. Визначення відсотків втрати працездатності для учасників бойових дій в Афганістані, які мають статус інваліда війни по наслідках поранення в Афганістані не передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з статтею 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положеннями статті 1 Закону України від 06.10.2005 № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 2961-IV) визначено, що медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив Положення про медико-соціальну експертизу № 1317.

Згідно з пунктом 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення № 1317).

За правилами пункту 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій (пункт 12 Положення № 1317).

Відповідно до пунктів 17, 19 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 25 Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Як встановив суд та не заперечує відповідач на момент первинного огляду позивача Обласна МСЕК № 3 не визначила відсотки втрати професійної працездатності. При цьому встановила ІІІ групу інвалідності.

Суд зазначає, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Проте суд звертає увагу на те, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19 зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а тому, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

В той же час, у позовній заяві позивач не зазначає про порушення процедури прийняття оскарженого рішення МСЕК, факту порушення відповідачем цієї процедури в межах даної справи не встановлено.

Щодо покликань позивача на порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» № 499 від 28.05.2008, як на підставу для встановлення йому відсотка втрати працездатності, то суд звертає увагу, що на момент первинного встановлення ІІІ групи інвалідності у травні 2007 року вказана постанова ще не була прийнята.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того в обґрунтування позовних вимог вказує, що Міністерство оборони України для виплати одноразової допомоги вимагає від позивача довідку про відсоток втрати працездатності.

При цьому суд звертає увагу, що спірним у дані справі є невидача ОСОБА_1 довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності у зв`язку з настанням III групи інвалідності, пов`язаної з пораненням та захворюванням під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії, а не питання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Також суд звертає увагу, що станом на дату звернення до суду, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 AAA № 360743 від 24.01.2023 позивачу встановлено другу групу інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно приписів ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд дійшов переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 06.08.2024.

Суддя Кедик М.В.