Постанова

від 11.04.2024 по справі 640/13384/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 640/13384/19

адміністративне провадження № К/9901/22999/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 (головуючий суддя: Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 640/13384/19 за позовом Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Кабінет Міністрів України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМВУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ВУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНДЖИ ТРОСТЯНЕЦЬ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ДЕРАЖНЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ДУНАЇВЦІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСЛАВСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «БОГОРОДЧАНСЬКА - 1», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКИЙ ВІТЕР», Товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ - 2», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ОПТІМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «СОЛАР КАПІТАЛ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2019 року Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДП «Енергоринок» або позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП або відповідач), треті особи: Кабінет Міністрів України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМВУД» (далі - ТОВ «ПРАЙМВУД»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ВУД» (далі - ТОВ «ЕНЕРДЖИ ВУД»), Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНДЖИ ТРОСТЯНЕЦЬ» (далі - ТОВ «РЕНДЖИ ТРОСТЯНЕЦЬ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ДЕРАЖНЯ» (далі - ТОВ «СОНЯЧНА ДЕРАЖНЯ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ДУНАЇВЦІ» (далі - ТОВ «СОНЯЧНІ ДУНАЇВЦІ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСЛАВСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ» (далі - ТОВ «БОРИСЛАВСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «БОГОРОДЧАНСЬКА - 1» (далі - ТОВ «СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «БОГОРОДЧАНСЬКА - 1»), Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКИЙ ВІТЕР» (далі - ТОВ «КАРПАТСЬКИЙ ВІТЕР»), Товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ» (далі - ТОВ «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ - 2» (далі - ТОВ «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ - 2»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ» (далі - ТОВ «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ОПТІМА» (далі - ТОВ «ЕКО-ОПТІМА»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «СОЛАР КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «СОЛАР КАПІТАЛ»), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 №1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії» щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідач наділений функціями та повноваженнями, встановленими статтею 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», зокрема бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, встановлених законом. Аналогічне положення щодо наділення НКРЕКП правом встановлювати алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання закріплено також в Законі України «Про електроенергетику».

Отже, НКРЕКП регулює платіжно-розрахункові відносини на оптовому ринку електричної енергії України шляхом встановлення алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання.

Так, з 01.07.2019 згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» запроваджено нову модель ринку електроенергії, а нормативно-правові акти, що регулюють діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова Регулятора № 1611 від 29.12.2017 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» втратили чинність, що позбавило можливості ДП «Енергоринок» виконати вимоги Законів України «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» в частині забезпечення повної оплати вартості електричної енергії суб`єктам господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, за червень 2019 року.

З метою забезпечення дотримання вимог наведеного законодавства, позивач листом від 23.05.2019 № 01/26-10461 звернувся до НКРЕКП з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів, встановленого постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, щодо першочергової виплати коштів виробникам, повні розрахунки з якими гарантовані державою. Запропонованими позивачем змінами передбачалося, що ДП «Енергоринок» до кінця червня 2019 року мало здійснити оплату виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії на рівні до 95% від вартості оперативної товарної продукції червня 2019 року.

Проте, зазначене звернення позивача щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів залишене НКРЕКП без реагування.

Натомість у червні 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 1042, що вносить зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, яка передбачає оплату товарної продукції виробникам, у тому числі і виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, у рівному відсотку від вартості товарної продукції. Такі зміни дозволили ДП «Енергоринок» здійснити оплату товарної продукції червня виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії лише на рівні 38,1%.

У контексті наведених аргументів позивач наголосив, що єдиним джерелом для забезпечення виконання зобов`язань ДП «Енергоринок» щодо повної оплати за куповану електроенергію у виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії були кошти, які надходили від операторів системи розподілу (далі - ОСР), постачальників універсальних послуг (далі - ПУП) та постачальника «останньої надії» (далі - ПОН) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання підприємства.

Відповідно до статуту ДП «Енергоринок», фінансування позивача здійснюється в межах кошторису, що затверджується органом державного регулювання в галузі електроенергетики, тому власних коштів, які б могли стати джерелом для здійснення 100% оплати виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії за товарну продукцію червня 2019 року у підприємства не має.

Втім, станом на 15.07.2019 (день проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії) НКРЕКП не прийнято жодного рішення для вирішення питання щодо забезпечення проведення повної оплати за куповану у червні 2019 року електроенергію у виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Зазначив, що бездіяльність НКРЕКП призвела до порушення інтересів ДП «Енергоринок», а саме до утворення кредиторської заборгованості перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії у розмірі 2 069 673 382 грн, що підтверджується документально.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що в діях НКРЕКП відсутні ознаки протиправної бездіяльності пов`язаної із неприйняттям постанови про внесення змін до постанови Регулятора № 1611 від 29.12.2017 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року. Вважає, що Регулятор діє в межах наданих йому повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства.

Кабінет Міністрів України подав письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що НКРЕКП регулює діяльність суб`єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб`єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. На виконання вимог, передбачених статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику», постановою НКРЕКП від 29.12.2017 року № 1611 та постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 397 відповідачем затверджені відповідні алгоритми.

Також третя особа зазначила, що на підставі норм Закону України «Про ринок електричної енергії», Закон України «Про електроенергетику» втратив чинність з 01.07.2019.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 922 затверджено статут ДП «Енергоринок» (далі - Статут).

Пунктом 1 цього Статуту встановлено, що ДП «Енергоринок» (далі - підприємство) утворено для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 № 755 «Про утворення державного підприємства «Енергоринок» на базі відокремленого підрозділу «Енергоринок» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до пункту 2 Статуту, підприємство є правонаступником державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо його активів і боргових зобов`язань, пов`язаних з, зокрема, виконанням функцій розпорядника системи розрахунків, а також розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії.

НКРЕКП постановою № 1611 від 29.12.2017 затверджено алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (далі - Постанова № 1611), яка втратила чинність з 01.07.2019 відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постановою № 1611, зокрема, було встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим ДП «Енергоринок» здійснює остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції.

23.05.2019 позивач звернувся до НРКЕКП з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів, встановленого постановою НКРЕКП № 1611, щодо першочергової виплати коштів виробникам, повні розрахунки з якими гарантовані державою.

Звернення обумовлено тим, що з 01.07.2019 згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» запроваджено нову модель ринку електроенергії, а нормативно-правові акти, що регулюють діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова НКРЕКП № 1611, втрачає чинність, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, ДП «Енергоринок» немає можливості виконати вимоги Законів України «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» в частині забезпечення повної оплати вартості електричної енергії суб`єктам господарювання, яким встановлено «зелений» тариф (виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії) за червень 2019 року.

На засіданні НКРЕКП 18.06.2019, яке проводилось у формі відкритого слухання, під номером № 33 на порядку денному була розглянута пропозиція ДП «ЕНЕРГОРИНОК», викладена у листі від 23.05.2019.

На вказаному засіданні був присутній заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «Енергоринок» ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації, зазначеній у протоколі № 38 засідання НКРЕКП від 18.06.2019, щодо розгляду пропозиції позивача зазначено таке:

«ДП «Енергоринок» щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2019 року №1611, а саме у частині забезпечення ДП «Енергоринок» до 27 червня 2019 року 95% оплати ВАД (виробник електричної енергії з альтернативних джерел) за прогнозовану товарну продукцію червня 2019 року.

Слід зауважити, що зазначені зміни можуть призвести до виникнення переплати ДП «Енергоринок» ВАД за товарну продукцію червня, та у свою чергу до зменшення рівня оплати іншим виробникам електричної енергії.

Ураховуючи зазначене, з метою забезпечення надходження у червні 2019 року коштів ВАД за товарну продукцію червня 2019 року з подальшим забезпеченням у наступному розрахунковому періоді ДП «Енергоринок» 100% оплати ВАД відповідно до діючого законодавства, пропонується:

внести зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2019 року № 1611, у частині включення ВАД до пропорційного розподілу та перерахування ДП «Енергоринок» коштів виробникам електричної енергії за товарну продукцію розрахункового місяця у розрахунковому місяці.

ОСОБА_1 заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «Енергоринок» звернувся з проханням підтримати проект рішення, запропонований Управлінням енергоринку.

Головуюча запитала, чи є питання, зауваження або пропозиції.

Питання, зауваження та пропозиції відсутні».

18.06.2019, з покликанням на статті 15, 151 Закону України «Про електроенергетику», статтю 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи звернення ДП «Енергоринок» від 23.05.2019 № 01/26-10461, НКРЕКП постановила:

Унести до пункту 1 постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» такі зміни:

1) у підпункті 2 підпункту 1.2 слова «виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та» виключити;

2) у підпункті 1.6 після слів та цифри «У разі забезпечення 70 % оплати» доповнити словами «виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії», символ та слова «виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії» виключити;

3) у підпункті 1.9 слова та символи «(крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії)» виключити.

Також, 18.06.2019, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП постановила:

Затвердити Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників;

У пункті 2 постанови НКРЕКП від 18.01.2019 № 26 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.06.2013 № 700» слова, знак та цифри «, та діє до 01 липня 2019 року» виключити.

ДП «Енергоринок» вважає бездіяльність НКРЕКП, як органу, який здійснює державне регулювання платіжно-розрахункових відносин на ринку енергетики, наявною і протиправною, яка виражається у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі Закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально необхідними для реалізації але фактично не були здійсненні.

Водночас вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, прийняття рішення вчиненні (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Проте, позивачем не доведено будь-якими доказами, що в межах заявлених позовних вимог наявні ознаки бездіяльності, оскільки, як встановлено судами, відповідачем вчинялись дії в межах наданих йому повноважень, чинним на той час законодавством, зокрема, на засіданні НКРЕКП 18.06.2019 на порядку денному було розглянуто питання під № 33 щодо пропозиції ДП «Енергоринок», викладеної у листі від 23.05.2019, за результатами якої НКРЕКП були прийняті постанови від 18.06.2019 № 1042, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 №1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» та № 1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26».

Своєю чергою, незгода позивача із результатом розгляду його пропозицій не може вважатися протиправною бездіяльністю.

Також суди констатували, що постанова НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611» не була оскаржена у судовому порядку.

Окремо суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки саме по собі визнання бездіяльності протиправною, без вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії, не призведе до поновлення його в правах.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до передчасних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Скаржник зазначив, що питання бездіяльності суб`єктів владних повноважень неодноразово досліджувалося Верховним Судом, проте вважає, що спірні правовідносини є унікальними та не схожі на будь-які інші правовідносини, оскільки це було єдине порушення державних гарантій щодо забезпечення 100% розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на Оптовому ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) за 19 років його існування.

Так, постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 передбачалося, що до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим ДП «Енергоринок» здійснює остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції.

Скаржник наполягає, що протягом функціонування ОРЕ, позивач жодного разу не порушував алгоритм розподілу коштів, встановлений Регулятором, та забезпечував проведення у розрахунковому періоді 100% розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Проте, з 01.07.2019 згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» запроваджено нову модель ринку електроенергії, у зв`язку з чим нормативно-правові акти, що регулювали діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, втратили чинність.

Враховуючи запровадження нового ринку електроенергії, а також те, що саме НКРЕКП повинно забезпечити проведення 100% розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за товарну продукцію за червень 2019 року, позивач листом від 23.05.2019 № 01/26-10461 звернувся до Регулятора з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів, встановленого постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, щодо першочергової виплати коштів виробникам, повні розрахунки з якими гарантовані державою.

Натомість, за результатами розгляду пропозицій ДП «Енергоринок», які не були враховані Регулятором в повній мірі, 18.06.2019 НКРЕКП було прийнято постанову №1042, яка вносить зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 №1611 та передбачає оплату товарної продукції виробникам, у тому числі і виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, у рівному відсотку від вартості товарної продукції. Такі зміни дозволили ДП «Енергоринок» здійснити оплату товарної продукції червня 2019 року виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії лише на рівні 38,1%.

На переконання скаржника, фактично мала місце бездіяльність відповідача, яка проявилася у незабезпеченні належного регулювання платіжно-розрахункових відносин на ОРЕ, яка б забезпечила 100% розрахунки з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, як того вимагало чинне законодавство України та передбачали норми, які регулювали повноваження та обов`язки НКРЕКП.

Скаржник вважає, що повноваження по регулюванню розрахунків із виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії передбачають лише один вид правомірної поведінки НКРЕКП - встановити алгоритм відрахування коштів із рахунку із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок», який би забезпечував оплату товарної продукції червня 2019 року виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії на рівні 100%.

На думку скаржника, відповідач повинен був прийняти саме такий алгоритм розподілу коштів, який би забезпечив розрахунки з виробниками з альтернативних джерел енергії в повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та Закону України «Про електроенергетику», в протилежному випадку його дії розцінюються саме як бездіяльність.

Отже, юридичний зміст бездіяльності відповідача полягає в тому, що фактично Регулятором не прийнято рішення щодо встановлення алгоритму розподілу коштів, який би забезпечив проведення повних розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що на підставі Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про електроенергетику», «Про ринок електричної енергії» віднесено виключно до компетенції НКРЕКП та було об`єктивно необхідним та реально можливим для реалізації державних гарантій.

За наведених вище обставин, скаржник стверджує, що НКРЕКП не доведено виконання своїх законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного регулювання платіжно-розрахункових відносин в сфері енергетики.

Також скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено негативні наслідки для ДП «Енергоринок» внаслідок протиправної бездіяльності НКРЕКП.

Зокрема судами проігноровано доводи позивача, що у зв`язку із протиправною бездіяльністю НКРЕКП у ДП «Енергоринок» виникла заборгованість перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії у розмірі 2 069 673 382,00 грн, що в свою чергу призвело до того, що останні звернулися до господарських судів з позовними заявами до ДП «Енергоринок» про стягнення заборгованості за електричну енергію, продану у червні 2019 року, а також 3% річних, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань.

Також, враховуючи специфіку відносин в електроенергетиці та відсутність повноважень НКРЕКП щодо регулювання платіжно-розрахункових відносин між ДП «Енергоринок» та ВАД (виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії) з 01.07.2019, у зв`язку з запровадженням нового ринку електричної енергії, скаржник вважає, що підприємством обрано ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вважає, що затвердження запропонованих ДП «Енергоринок» змін до алгоритму розподілу коштів, може розцінюватися як перевищення повноважень Регулятора, оскільки зазначені зміни можуть призвести до виникнення переплати ДП «Енергоринок» ВАД за товарну продукцію червня (ураховуючи, що з 01.07.2019 починає діяти нова модель функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», та у НКРЕКП не буде повноважень щодо встановлення окремого алгоритму повернення коштів надмірно сплачених ДП ««Енергоринок» ВАД), та у свою чергу до значного зменшення рівня оплати іншим виробникам електричної енергії за товарну продукцію червня 2019 року та ДП «НЕК «Укренерго», що є неприпустимим в умовах запровадження нової моделі функціонування ринку електричної енергії.

У зв`язку з цим та ураховуючи, що діючими нормативно-правовими актами було передбачено здійснювати розрахунок ДП «Енергоринок» з ВАД по фактичним даним щодо відпуску в ОРЕ електричної енергії (тобто у наступному розрахунковому періоді), з метою забезпечення надходження у червні 2019 року кошів ВАД за товарну продукцію червня 2019 року, НКРЕКП постановою від 18.06.2019 № 1042 внесла зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611.

За позицією відповідача, зазначені зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії дали змогу ДП «Енергоринок» станом на 27.06.2019 забезпечити оплату ВАД за товарну продукцію червня на рівні 32,7 %.

Також відповідач наголосив, що проект рішення НКРЕКП про внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії разом з обґрунтуванням його прийняття було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП за три робочі дні до дня проведення засідання, що відбулося у формі відкритого слухання 18.06.2019, проте зауважень чи пропозицій до зазначеного проекту рішення НКРЕКП (питання 33 порядку денного на 18.06.2019) від позивача та інших суб`єктів господарювання не надходило.

Більш того, на відкритому засіданні НКРЕКП під час розгляду проекту рішення НКРЕКП про внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії був присутній представник ДП «Енергоринок» ОСОБА_1 (заступник начальника Департаменту економіки та фінансів ДП «Енергоринок»), який власне звернувся з проханням підтримати зазначений проект рішення.

Отже, постановою НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 були внесені зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, з урахуванням звернення ДП «ЕНЕРГОРИНОК», та за підтримки його представника.

До того ж, постанова НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 не оскаржувалася ні позивачем, ні іншими суб`єктами.

За наведених вище аргументів, відповідач вважає, що ним у межах компетенції виконані в повному обсязі свої повноваження у частині встановлення алгоритмів розподілу коштів з метою проведення платіжно-розрахункових відносин на ОРЕ (до запровадження повномасштабного функціонування ринку електричної енергії), натомість твердження позивача про те, що НКРЕКП не доведено виконання своїх законодавчо визначених повноважень не відповідають дійсним обставинам справи.

Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі повідомлялися належним чином.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині, а також надаючи оцінку аргументам сторін, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд встановив таке.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до приписів статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Згідно із пунктом 10 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначав Закон України від 16.10.1997 № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (втратив чинність з 01.07.2019 відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; далі - Закон № 575/97-ВР).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 575/97-ВР, алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі - поточні рахунки) - рахунки суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Відповідно до положень частини другої статті 12 Закону № 575/97-ВР Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до приписів статті 15 Закону № 575/97-ВР оптовий ринок електричної енергії України у кожному розрахунковому періоді зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, та здійснювати повну оплату вартості електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 173 цього Закону, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску.

Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог: у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.

Положеннями статті 151 Закону № 575/97-ВР передбачений порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії (далі - ОРЕ), згідно з яким встановлено таке:

для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи, постачальники універсальних послуг, постачальники «останньої надії» та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання;

для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії.

З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно:

енергогенеруючим компаніям та іншим суб`єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії;

підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України, підприємству, яке здійснює передачу електричної енергії, а також на допоміжні заходи із забезпечення сталого функціонування об`єднаної енергетичної системи України;

на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії;

іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової

оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої НКРЕКП, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.

Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 12, статей 15, 151 Закону №575/97-ВР, та статті 17 Закону № 1540-VIII, ураховуючи лист ДП «Енергоринок» від 15.11.2017 № 01/26-13575, НКРЕКП постановою № 1611 від 27.12.2017 затверджено алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, згідно з яким, у тому числі, передбачено ДП «Енергоринок» з 01 числа до 15 числа (включно) розрахункового місяця здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду.

Водночас з 01.07.2019 відповідно до Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) запроваджується нова модель функціонування ринку електричної енергії та оптовий постачальник електричної енергії провадить свою діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.

Також згідно із цим Законом втрачає чинність, у тому числі, Закон України «Про електроенергетику», та відповідно нормативно-правові документи, які регулюють взаємовідносини учасників ОРЕ, у тому числі постанови НКРЕКП щодо затвердження алгоритмів розподілу коштів.

Судами попередніх інстанцій установлено, що з метою забезпечення дотримання вимог наведеного законодавства, позивач листом від 23.05.2019 № 01/26-10461 звернувся до НКРЕКП з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів, встановленого постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611.

У листі від 23.05.2019 ДП «Енергоринок» зазначено таке:

«згідно з постановою НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» оптовий постачальник електричної енергії розрахунки з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел здійснює у наступному за розрахунковим місяцем до 15 числа.

При цьому, вартість товарної продукції виробників електроенергії з альтернативних джерел за червень поточного року складає близько 3 млрд. грн, а надходження коштів у вигляді доплат за попередні періоди з 01.07.2019 по 15.07.2019 - близько 2 млрд. грн (у квітні поточного року - 2,2 млрд. грн, у травні поточного року - 2,3 млрд. грн.), надходжень за електроенергію липня вже не буде.

З метою забезпечення 100% оплати вартості продукції виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії за червень 2019 року пропонуємо внести зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, а саме:

доповнити пункт 1.1: « 70% із суми коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії перераховувати виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечуючи їм рівний відсоток оплати товарної продукції розрахункового періоду, але не більше 95% прогнозованої товарної продукції розрахункового місяця»;

підпункти 1.1-1.10 вважати підпунктами 1.2-1.11».

Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначений статтею 14 Закону № 1540-VIII.

Згідно із цією нормою, засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

Регулятор на своїх засіданнях: розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Суди встановили, що на засіданні НКРЕКП 18.06.2019, яке проводилось у формі відкритого слухання, було розглянуто під номером № 33 на порядку денному пропозицію позивача, викладену в листі від 23.05.2019.

На цьому засіданні був присутній заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «Енергоринок» ОСОБА_1

У Протоколі № 38 засідання НКРЕКП 18.06.2019 про розгляд пропозиції ДП «Енергоринок» зазначено таке:

«ДП «Енергоринок» щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2019 № 1611, а саме у частині забезпечення ДП «Енергоринок» до 27.06.2019 95% оплати ВАД за прогнозовану товарну продукцію червня 2019 року.

Слід зауважити, що зазначені зміни можуть призвести до виникнення переплати ДП «Енергоринок» ВАД за товарну продукцію червня, та у свою чергу до зменшення рівня оплати іншим виробникам електричної енергії.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення надходження у червні 2019 року коштів ВАД за товарну продукцію червня 2019 року з подальшим забезпеченням у наступному розрахунковому періоді ДП «Енергоринок» 100% оплати ВАД відповідно до діючого законодавства, пропонується внести зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2019 № 1611, у частині включення ВАД до пропорційного розподілу та перерахування ДП «Енергоринок» коштів виробникам електричної енергії за товарну продукцію розрахункового місяця у розрахунковому місяці.

ОСОБА_1 , заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «Енергоринок» звернувся з проханням підтримати проект рішення, запропонований управлінням енергоринку.

Головуюча запитала, чи є питання, зауваження або пропозиції.

Питання, зауваження та пропозиції відсутні».

18.06.2019, відповідно до статей 15, 151 Закону України «Про електроенергетику» та статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи звернення ДП «Енергоринок» від 23.05.2019 № 01/26-10461, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила (постанова № 1042):

Внести до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» такі зміни:

1) у підпункті 2 підпункту 1.2 слова «виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та» виключити;

2) у підпункті 1.6 після слів та цифри «У разі забезпечення 70 % оплати» доповнити словами «виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії», символ та слова «, виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії» виключити; 3) у підпункті 1.9 слова та символи «(крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії)» виключити.

Також, 18.06.2019, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП постановила:

Затвердити Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників;

У пункті 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.01.2019 № 26 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13 червня 2013 року № 700» слова, знак та цифри «, та діє до 01 липня 2019 року» виключити.

Отже, постановою НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 були внесені зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, з урахуванням звернення ДП «Енергоринок» та за підтримки представника позивача - ОСОБА_1

Суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що постанова НКРЕКП від 18.06.2019 №1042 ні позивачем, ні іншими суб`єктами не оскаржувалася.

Отже, за результатами розгляду звернення позивача, Регулятор у межах та у спосіб, який вважав прийнятним, вирішив питання щодо алгоритму розподілу коштів з метою проведення платіжно-розрахункових відносин на ОРЕ (до запровадження повномасштабного функціонування ринку електричної енергії).

Своєю чергою, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, під протиправною бездіяльністю суб`єкта треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі Закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально необхідними для реалізації але фактично не були здійсненні.

Отже, бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно з законодавством України.

Водночас вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, прийняття рішення вчиненні (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

За наведеного правового регулювання та специфіки цієї справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність факту бездіяльності відповідача з розгляду звернення ДП «Енергоринок» та врегулювання питання алгоритму розподілу коштів з метою проведення платіжно-розрахункових відносин на ОРЕ у червні 2019 року.

Своєю чергою, незгода із результатом розгляду порушеного у зверненні від 23.05.2019 питання не свідчить про бездіяльність НКРЕКП у спірних правовідносинах.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (Заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №640/13384/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров