Рішення

від 17.12.2019 по справі 640/13384/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Київ № 640/13384/19

12:14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В. В. при секретарі судового засідання Журавель Я.С.

за участі представників сторін:

від позивача - Саква Д. Ю.

від позивача - Сніжко В. Ю.

від відповідача - Балабан Д. О.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

третя особа Кабінет Міністрів України

про визнання протиправною бездіяльність,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Енергоринок (далі по тексту - ДП Енергоринок ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП, Регулятор):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії" щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01 липня 2019 року згідно з Законом України Про ринок електричної енергії запроваджено нову модель ринку електроенергії, а нормативно-правові акти, що регулюють діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова Регулятора №1611 від 29 грудня 2017 року Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії втратили чинність, що позбавило можливості ДП Енергоринок виконати вимоги Законів України Про електроенергетику та Про альтернативні джерела енергії в частині забезпечення повної оплати вартості електричної енергії суб`єктам господарювання, яким встановлено зелений тариф, за червень 2019 року.

Також, зазначено, що у червні 2019 року НКРЕКП прийнято постанову №1042, що вносить зміни до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року №1611, яка передбачає оплату товарної продукції виробникам, у тому числі і виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, у рівному відсотку від вартості товарної продукції. Такі зміни дозволили ДП Енергоринок здійснити оплату товарної продукції червня виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії лише на рівні 38,1%, єдиним джерелом для забезпечення виконання зобов`язань ДП Енергоринок щодо повної оплати за куповану електроенергію у виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії були кошти, які надходили від операторів системи розподілу, постачальників універсальних послуг та постачальника останньої надії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивача.

Відповідно до статуту ДП Енергоринок , фінансування Позивача здійснюється в межах кошторису, що затверджується органом державного регулювання в галузі електроенергетики, тому власних коштів, які б могли стати джерелом для здійснення 100% оплати виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії за товарну продукцію червня 2019 року у підприємства не має.

Станом на 15 липня 2019 року (день проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії) НКРЕКП, не прийнято жодного рішення для вирішення питання щодо забезпечення проведення повної оплати за куповану у червні 2019 року електроенергію у виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Позивач зазначив, що бездіяльність НКРЕКП призвела до порушення інтересів ДП Енергоринок , а саме до утворення кредиторської заборгованості перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії у розмірі 2 069 673 382 грн, що підтверджується довідкою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

14 серпня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що в діях НКРЕКП відсутні ознаки протиправної бездіяльності пов`язаної із неприйняттям постанови про внесення змін до постанови Регулятора № 1611 від 29 грудня 2017 року Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року. Також зазначено, що Регулятор діє в межах наданих йому повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - задоволено частково. Залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. В іншій частині клопотань позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

09 жовтня 2019 року через канцелярію суду від представника Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення на адміністративний позов, в яких зазначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює діяльність суб`єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб`єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. На виконання вимог передбачених статтею 15-1 даного Закону України Про електроенергетику , постановою НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 та постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 397, відповідачем затверджені відповідні алгоритми. Також зазначено, що на підставі норм Закону України Про ринок електричної енергії , Закон України Про електроенергетику втратив чинність з 01 липня 2019 року.

У судовому засіданні 17 грудня 2019 року представники позивача підтримали позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до положень статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 17 грудня 2019 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 922 затверджено статут ДП "Енергоринок" (далі по тексту - Статут).

Пунктом 1 Статуту встановлено, що Державне підприємство Енергоринок (далі - підприємство) утворено для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 року № 755 Про утворення державного підприємства Енергоринок на базі відокремленого підрозділу "Енергоринок" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до пункту 2 Статуту, Підприємство є правонаступником державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо його активів і боргових зобов`язань, пов`язаних з, зокрема, виконанням функцій розпорядника системи розрахунків, а також розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1611 від 29 грудня 2017 року затверджено алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (далі по тексту Постанова № 1611), яка втратила чинність з 01 липня 2019 року відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії .

Постановою № 1611, зокрема, було встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим ДП Енергоринок здійснює остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції.

23 травня 2019 року ДП "Енергоринок" звернулося до НРКЕКП з листом щодо проведення розрахунків з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів встановленого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611, щодо першочергової виплати коштів виробникам, повні розрахунки з якими гарантовані, у зв`язку з тим, що з 01 липня 2019 року згідно з Законом України Про ринок електричної енергії запроваджено нову модель ринку електроенергії, а нормативно-правові акти, що регулюють діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії втрачає чинність, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, ДП Енергоринок позбавляє можливості виконати вимоги Законів України Про електроенергетику та Про альтернативні джерела енергії в частині забезпечення повної оплати вартості електричної енергії суб`єктам господарювання, яким встановлено зелений тариф (виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії) за червень 2019 року.

У вищевказаному листі від 23 травня 2019 року ДП "Енергоринок" зазначено наступне:

згідно з постановою НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії оптовий постачальник електричної енергії розрахунки з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел здійснює у наступному за розрахунковим місяцем до 15 числа.

При цьому, вартість товарної продукції виробників електроенергії з альтернативних джерел за червень п.р. складає близько 3 млрд.грн., а надходження коштів у вигляді доплат за попередні періоди з 01.07.2019 по 15.07.2019 - близько 2 млрд.грн. (у квітні п.р. - 2,2 млрд.грн., у травні п.р. - 2,3 млрд.грн.), надходжень за електроенергію липня вже не буде.

З метою забезпечення 100% оплати вартості продукції виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії за червень п.р. пропонуємо внести зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, а саме:

доповнити пункт 1.1: 70% із суми коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії перераховувати виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечуючи їм рівний відсоток оплати товарної продукції розрахункового періоду, але не більше 95% прогнозованої товарної продукції розрахункового місяця ;

підпункти 1.1-1.10 вважати підпунктами 1.2-1.11 .

На засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 18 червня 2019 року, яке проводилось у формі відкритого слухання, було розглянуто під номером № 33 на порядку денному пропозиція ДП Енергоринок викладеної в листі від 23 травня 2019 року.

На вказаному засіданні був присутній заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП Енергоринок Дорохов В. С. (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Protokoly_ zasidan/2019/Protokol_zasidannia_18.06.2019,21.06.2019-38.pdf).

Як вбачається з Протоколу № 38 засідання НКРЕКП 18 червня 2019 року, щодо розгляду пропозиції ДП Енергоринок зазначено наступне:

ДП "Енергоринок" щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2019 року № 1611, а саме у частині забезпечення ДП "Енергоринок" до 27 червня 2019 року 95% оплати ВАД за прогнозовану товарну продукцію червня 2019 року.

Слід зауважити, що зазначені зміни можуть призвести до виникнення переплати ДП Енергоринок ВАД за товарну продукцію червня, та у свою чергу до зменшення рівня оплати іншим виробникам електричної енергії.

Ураховуючи зазначене, з метою забезпечення надходження у червні 2019 року коштів ВАД за товарну продукцію червня 2019 року з подальшим забезпеченням у наступному розрахунковому періоді ДП Енергоринок 100% оплати ВАД відповідно до діючого законодавства, пропонується:

внести зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2019 року № 1611, у частині включення ВАД до пропорційного розподілу та перерахування ДП Енергоринок коштів виробникам електричної енергії за товарну продукцію розрахункового місяця у розрахунковому місяці.

ОСОБА_1 заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП Енергоринок звернувся з проханням підтримати проект рішення, запропонований Управлінням енергоринку.

Головуюча запитала, чи є питання, зауваження або пропозиції.

Питання, зауваження та пропозиції відсутні .

18 червня 2019 року, відповідно до статей 15, 15 1 Закону України Про електроенергетику та статті 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , ураховуючи звернення ДП Енергоринок від 23 травня 2019 року № 01/26-10461, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила:

Унести до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 грудня 2017 року № 1611 Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії такі зміни:

1) у підпункті 2 підпункту 1.2 слова виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та виключити;

2) у підпункті 1.6 після слів та цифри У разі забезпечення 70 % оплати доповнити словами виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії , символ та слова , виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії виключити;

3) у підпункті 1.9 слова та символи (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії) виключити.

Також, 18 червня 2019 року, відповідно до законів України Про ринок електричної енергії , Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила :

Затвердити Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників;

У пункті 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18 січня 2019 року № 26 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13 червня 2013 року № 700 слова, знак та цифри , та діє до 01 липня 2019 року виключити.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії" протиправною позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № ХІІІ Про Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Закон № 1540-ХІІІ) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-ХІІІ, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики:

- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

- діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

- діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Відповідно до статті 3 Закону № 1540-ХІІІ, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону 1540-ХІІІ для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про електроенергетику (який втратив чинність з 01 липня 2019 року) алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом.

Як вбачається з позовної заяви, ДП Енергоринок вважає бездіяльність НКРЕКП, як органу, який здійснює державне регулювання платіжно-розрахункових відносин на ринку енергетики, наявною і протиправною, яка виражається у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії" щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року

З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, під протиправною бездіяльністю суб`єкта треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі Закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально необхідними для реалізації але фактично не були здійсненні.

Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, прийняття рішення вчиненні (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 800/426/17.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно з законодавством України.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не доведено будь-якими доказами, що в межах заявлених позовних вимог наявні ознаки бездіяльності, оскільки, як встановлено судом, відповідачем вчинялись дії в межах наданих йому повноважень чинним на той час законодавством, зокрема, на засіданні НКРЕКП 18 червня 2019 року, на порядку денному було розглянуто питання під № 33 щодо пропозиції ДП Енергоринок викладеної в листі від 23 травня 2019 року, за результатами розгляду Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг були прийняті постанови від 18 червня 2019 року № 1042, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії та № 1041 Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26 .

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем надано відповідні докази на підтвердження вчинення дій, а саме розгляду пропозиції позивача та внесення змін до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 грудня 2017 року № 1611 Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії , суд не вбачає в діях відповідача протиправної бездіяльності, оскільки, внесення змін до вказаної постанови, з якими не погоджується позивач, не є протиправною бездіяльністю, а може лише свідчити про незгоду ДП Енергетик з вичиненими діями відповідача під час виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, постанова НКРЕКП від 18 червня 2019 року № 1042 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2017 року № 1611 не була оскаржена у судовому порядку.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Визнання протиправною бездіяльності є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності бездіяльності.

Позивач у позовній заяві не зазначає, яким чином визнання протиправною бездіяльності відповідача призведуть до поновлення його прав. Вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії, як наслідку визнання протиправною бездіяльності, позовна заява не містить.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем не доведена протиправна бездіяльність в діях відповідача та не підтверджено позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП Енергоринок не підлягає задоволенню

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Енергоринок" - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст рішення виготовлений 23.12.2019.