Ухвала

від 15.04.2024 по справі 755/6280/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6280/24

Провадження №: 2/755/4430/24

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"15" квітня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, у якому просить визнати звільнення незаконним, скасувати наказ про звільнення від 04 березня 2024 року № 32-ос, поновити на посаді старшого майстра газифікованих об`єктів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури з 04 березня 2024 року, зобов`язати ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Цугорку О.П. прийняти її на повну ставку посадового окладу посади старшого майстра газифікованих об`єктів з 24 листопада 2023 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Таким чином, відповідачем у справі є Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ - 02214165.

Згідно із частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12 квітня 2024 року № 540994, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ - 02214165, місцезнаходження: вулиця Вознесенський узвіз, буд. 20, м. Київ, Україна.

Статтею 28 ЦПК України встановлено правила альтернативної підсудності.

Зокрема, частиною першою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

При подачі позовної заяви позивач скористалася правом подачі позовної заяви згідно правил альтернативної підсудності, однак, всупереч вимогам ЦПК України, заяву подано не до Деснянського районного суду міста Києва - за місцем зареєстрованого проживання позивача ОСОБА_1 , а до Дніпровського районного суду міста Києва.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві та у додаткових поясненнях від 11 квітня 2024 року позивач вказує, що вона обрана присяжним до Деснянського районного суду міста Києва, тому, з метою уникнення конфлікту інтересів, подає позов до найбільш територіально наближеного суду - Дніпровського районного суду міста Києва. На обґрунтування такого рішення посилається на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року по справі № 754/15501/21.

Разом з тим, до позовної заяви та додаткових пояснень від 11 квітня 2024 року позивачем не додано будь-яких доказів, які б підтверджували факт включення ОСОБА_1 до списку присяжних та фактичного виконання нею обов`язків присяжного станом на дату подачі даного позову.

При цьому, частиною першою статті 26 ЦПК України встановлено, що підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

Системний аналіз статті 127 Конституції України, частини другої статті 1, частини третьої статті 5, частини першої статті 15, статей 63, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також частини другої статті 34 ЦПК України дає підстави вважати, що присяжний під час здійснення правосуддя за своїм статусом прирівняний до судді.

Таким чином, враховуючи імперативну норму статті 26 ЦПК України, питання про підсудність справи, стороною якої є присяжний, має вирішуватися судом вищої інстанції. Тому Дніпровський районний суд міста Києва (суд першої інстанції) не наділений повноваженнями визначати підсудність справи, стороною якої є особа, що включена до списку присяжних.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою Радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , позивач скористалась правом визначення альтернативної підсудності справи, а також з урахуванням ненадання позивачем доказів включення її до списку присяжних та фактичного виконання таких обов`язків, тому даний позов не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва та підлягає направленню для розгляду за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва (просп. Червоної Калини,

5В, м. Київ, 02225).

Керуючись статтями 4, 28, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, передати для розгляду до Деснянського районного суду міста Києва (просп. Червоної Калини, 5В, м. Київ, 02225) за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова