Ухвала

від 16.07.2024 по справі 755/6280/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6280/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"16" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 09 квітня 2024 року звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії,, в якому просить суд:

-визнати її звільнення незаконним, скасувати наказ № 32-ос від 04 березня 2024 року;

-поновити її на посаді старшого майстра газифікованих об`єктів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури з дати звільнення;

-зобов`язати ректора ОСОБА_2 прийняти її на 1,0 (повну ставку) посадового окладу згідно штатного розпису її посади з 24 листопада 2023 року, для подачі заяви.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Хромової О.О. від 15 квітня 2024 року цивільну справу № 755/6280/24 постановлено передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2024 року справу передано у провадження судді Дарницького районного суду м. Києва Грегуль О.В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Грегуль О.В. від 29 травня 2024 року постановлено справу № 755/6280/24 передати голові Дарницького районного суду м. Києва для вирішення питання про наявність правових підстав для видачі розпорядження про передачу справи до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2024 року постановлено визначити Дніпровський районний суд м. Києва №755/6280/24 судом для розгляду справи №755/6280/24; матеріали справи передати Дніпровському районному суду міста Києва.

19 червня 2024 року матеріали справи № 755/6280/24 надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 10 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Хромової О.О.

Суддею Дніпровського районного суду м. Києва Хромовою О.О. повернуто матеріали справи разом із доповідною запискою для проведення перевірки дотримання порядку передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

11 липня 2024 року виконуючим обов`язки керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва винесено розпорядження № 196 «Щодо скасування протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2024 року матеріали цивільної справи № 755/6280/24 розподілено у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. та 15 липня 2024 року справу фактично передано у провадження судді Арапіної Н.Є.

Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Зі змістом до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу про поновлення її на посаді старшого майстра газифікованих об`єктів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури з дати звільнення. Разом з тим, з наказу про звільнення № 32-ос від 04 березня 2024 року убачається, що позивача звільнено з посади старшого майстра з експлуатації устаткування газових об`єктів експлуатаційно-технічного відділу адміністративно господарчої частини за сумісництвом.

Суд зазначає, що у мотивувальній частині позовної заяви, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено, чим підтверджується, що позивач працювала на будь-якій з вказаних посад.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу про зобов`язання ректора ОСОБА_2 прийняти її на 1,0 (повну ставку) посадового окладу згідно штатного розпису її посади з 24 листопада 2023 року, дня подачі заяви.

Разом з тим, всупереч вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено, чим підтверджується подача заяви про прийняття на посаду, вид посади та результати розгляду вказаної заяви.

Крім того, суд зазначає, що у мотивувальній частині позовної заяви відсутні посилання на обставини, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.

Суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, тому позивач повинен самостійно визначитись у позовній заяві з позовними вимогами, їх формулюванням та відповідності обраного способу захисту обставинам справи, оскільки за результатами розгляду позовної заяви, яка викладена у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати частині 5 статті 265 ЦПК України.

Також, згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Отже, відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.

Обов`язкове зазначення відповідача у справі та його основних реквізитів передбачено п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, де зазначено, що в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, позивач у вступній частині позовної заяви визначає відповідачем - Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Однак, як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявленотакож вимови про зобов`язання ректора ОСОБА_2 вчинити певні дії.

Наведене свідчить про невідповідність змісту позовних вимог до суб`єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом. А відтак, позивачу слід остаточно визначитися із складом учасників судового процесу та приведення вступної частини позовної заяви у відповідність до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Якщо вимоги про зобов`язання ректора ОСОБА_2 вчинити певні дії будуть виключені із позову, то слід взяти до уваги таке.

Відповідно до ст. 237 Кодексу законів про працю України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Зі змісту наказу про звільнення позивача з роботи убачається, що генеральним виконавчим директором Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» є ОСОБА_3 .

Тому позивачу необхідно зазначити директора ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та надати докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу директора ОСОБА_5 .

Також, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Тому позивачу необхідно зазначити інформацію щодо: вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Також, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, додана до позовної заяви долучено копію документу, який не містить ознак його належного засвідчення у порядку, встановленому чинним законодавством України, а саме не містить підпису позивача (представника позивача), дати такого засвідчення та відмітки «згідно з оригіналом».

Тому, на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії документів долучених до позовної заяви.

Також, згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів, однак, суд зазначає, що вказане клопотання не відповідає вимогам процесуального закону стосовно його змісту.

Тому, на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно привести у відповідність до вимог процесуального закону (зокрема ч. 2 ст. 84 ЦПК України) заявлене клопотання про витребування доказів.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Так, згідно абз. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

У мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначає, що оскаржуваний наказ про звільнення вона отримала 11 березня 2024 року, однак, позивачем не зазначено, чим підтверджується отримання оскаржуваного наказу 11 березня 2024 року.

Тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 175 ЦПК України, позивачу слід зазначити з якого часу вона дізналася про своє звільнення та чим це підтверджується. А у випадку пропуску встановленого абз. 2 ст. 233 КЗпП України строку позивач має право подати відповідне клопотання про його поновлення.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати трьох днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є.Арапіна