Постанова

від 11.04.2024 по справі 915/686/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/686/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Партнер-Агро» - Беженару О.С., ордер серія ВЕ №1114454 від 21.03.2024р.

від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» - Спектор Ю.І., в порядку самопредставництва;

від ПП «Перемога Народу» - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 про залишення без розгляду заяви про забезпечення речових доказів

у справі №915/686/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Партнер-Агро";

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких";

2) Приватного підприємства ,,Перемога Народу";

про відшкодування шкоди у загальній сумі 7 134 319,04 грн,-

головуючий суддя - Семенчук, судді - Смородінова О.Г., Олейняш Е.М.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколоївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 11.04.2024 р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» (далі ТОВ «Партнер-Агро») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі ТОВ «Агрофірма Корнацьких») та Приватного підприємства «Перемога Народу» (далі ПП «Перемога Народу»), в якому просило суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку завдану ними шкоду в розмірі 7137319,04 грн.

Позов мотивований тим, що відповідачі з 2015 року неправомірно займають і користуються земельними ділянками позивача загальною площею 1520,1737 га, чим завдали йому шкоду у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/686/20.

Ухвалою суду від 27.07.2023 справу №915/686/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Семенчук Н.О., судді Смородінова О.Г., судді Олейняш Е.М. Ухвалено розгляд справи №915/686/20 здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21 вересня 2023 року. Судовою колегією ухвалено розглянути справу №915/686/20 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк.

В подальшому, 24.01.2024 від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№944/24 від 24.01.2024), в якій останнє просило суд забезпечити докази в господарській справі №915/686/20 шляхом зберігання оригіналів документів, що були направлені на адресу суду супровідним листом ГУ ДКГ в Миколаївській області від 08.12.2023 на 159 аркушах (том 27 а.с.164-323) в матеріалах господарської справи №915/686/20 та не повертати оригінали зазначених доказів ГУ ДГК в Миколаївській області до ухвалення в справі №915/686/20 остаточного судового рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 заяву ТОВ «Агрофірма Корнацьких» (вх.№944/24 від 24.01.2024) про забезпечення доказів залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про забезпечення речових доказів у справі №915/686/20 подана відповідачем-1 з пропуском строку, встановленого в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2023, крім того відповідач-1 не порушував питання про поновлення вказаного процесуального строку.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 по даній справі про залишення без розгляду заяви ТОВ «Агрофірма Корнацьких» б/н від 23.01.2024 (вх.№944/24 від 24.01.2024) про забезпечення доказів скасувати; направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви ТОВ «Агрофірма Корнацьких» б/н від 23.01.2024 (вх.№944/24 від 24.01.2024) про забезпечення доказів, витребувати з Господарського суду Миколаївської області томи 26-28 справи №915/686/20 для повного і всебічного розгляду апеляційної скарги, в т.ч. ухвалу від 01.11.2023 та матеріали ГУ ДКГ в Миколаївській області від 08.12.2023 (т. 27 а.с. 164-323).

Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції у даній справі незаконною та необґрунтованою.

Зокрема, заявник апеляційної інстанції посилається на наступне:

-безпідставне застосування ст..118 ГПК України. На думку апелянта, ухвалою від 01.11.2023 суд першої інстанції взагалі не встановлював жодного процесуального строку на вчинення процесуальних дій; а потім в оскаржуваній ухвалі пройшов до помилкового висновку про пропуск строку, який судом не встановлювався. Ані законом, ані судом апелянт в дійсності не був обмежений в праві на подання заяви про забезпечення доказів.

-суд не застосував положення спеціальних норм ст..ст. 111-112 ГПК України, зокрема, апелянт вказує, що суд залишає заяву про забезпечення доказів без розгляду виключно у випадку ч.4 ст.111 ГПК України.

-розгляд заяви відбувся з порушенням вимог ст..112 ГПК України.

-підстави для забезпечення доказів з`ясувалися після 06.11.2023. Зокрема, апелянт зазначає, що обставини, якими він обґрунтував свою заяву про забезпечення доказів - виникли значно пізніше, ніж суд видав ухвалу від 01.11.2023 про відкладення підготовчого засідання. Тому ухвала від 01.11.2023 не може ретроактивно впливати на нові обставини, які стали відомі сторонам у справі після спливу дати 06.11.2023 і тому не можуть обмежуватися сторонами в праві на подання заяви про забезпечення доказів, підстави для подання якої вникли після 06.11.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 про забезпечення речових доказів у справі №915/686/20. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/686/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 призначено розгляд справи №915/686/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 про забезпечення речових доказів у справі №915/686/20 на 11 «квітня» 2024 року об 11:00 год.

22.03.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Партнер-Агро" надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

04.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Приватного підприємства ,,Перемога Народу" - Рохманова Сергія Івановича про участь в судовому засіданні, яке призначене на 11 квітня 2024 року об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ).

04.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" - Спектора Юрія Ісайовича про участь в судовому засіданні, яке призначене на 11 квітня 2024 року об 11:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 ).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 заяву представника Приватного підприємства ,,Перемога Народу" - Рохманова Сергія Івановича про проведення судового засідання, призначеного на 11 квітня 2024 року об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" - Спектора Юрія Ісайовича про проведення судового засідання, призначеного на 11 квітня 2024 року об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON".

10.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Партнер-Агро" надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких позивач просив прийняти до уваги вказані письмові пояснення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 - без змін.

В судовому засіданні 11.04.2024, яке відбувалось в режимі відеоконференції, представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представників відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про залишення без розгляду заяви про забезпечення доказів.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

У даному випадку щодо вимог, які стосуються строку для звернення з відповідною заявою до суду підлягають застосуванню загальні положення ст.ст. 80, 81 ГПК України.

За змістом частин 1, 3, 4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Положеннями частини 1 статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 2 наведеної статті у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.

Право учасників справи подавати заяви та клопотання передбачено статтею 42 ГПК України, водночас порядок та строки подачі відповідних заяв у спорі, у тому числі про забезпечення доказів, урегульовано положеннями процесуального закону.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання заяв чи клопотань може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно положень ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до приписів 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Наведені положення кореспондуються із приписами, викладеними у статтях 80, 81 ГПК України.

Згідно ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Вирішення судом першої інстанції заяв та клопотань учасників процесу перебуває у залежності від судових строків та стадії судового розгляду, що зумовлене метою правової визначеності у діях суду, забезпечення розумного строку розгляду справи та раціонального користування учасниками судового спору наділеними їм процесуальними правами.

Таким чином, заява про забезпечення доказів, як визначено ч. 1 ст.81 ГПК України повинна бути подана в строк, зазначений в частині третій статті 80 цього Кодексу, тобто разом із відзивом, а у випадку якщо така заява заявлена з пропуском встановленого строку, суд залишає її без задоволення, крім випадку, коли особа, яка її подає, обґрунтує неможливість її подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ГПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/686/20.

Ухвалою суду від 27.07.2023 справу №915/686/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Семенчук Н.О., судді Смородінова О.Г., судді Олейняш Е.М. Ухвалено розгляд справи №915/686/20 здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21 вересня 2023 року. Судовою колегією ухвалено розглянути справу №915/686/20 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" вже зверталось до суду із заявою (вх.№12441/23) про забезпечення речових доказів, в якій просило суд забезпечити речові докази в господарській справі №915/686/20 шляхом витребування у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригінали наданих позивачем копій письмових доказів, перелічених в п.11 Додатків позовної заяви ТОВ Партнер-Агро, долученої до матеріалів справи №915/686/20 за вх.№6148/20 від 20.05.2020 (пойменовані, як матеріали Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на 377 арк.), та зберігання їх у матеріалах справи (або у камері схову речових доказів суду) до набрання рішенням у справі №915/686/20 законної сили.

В подальшому, ухвалою суду від 01.11.2023, судовою колегією було роз`яснено учасникам справи, зокрема, про їх право в строк до 06.11.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду (а.с.93 т.26).

Ухвалою суду від 22.11.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024, у задоволенні заяви від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про забезпеченння речових доказів відмовлено.

Як встановлено судом, на виконання ухвали суду від 22.11.2023, згідно листа №9-14-0.168-4526/2-23 від 08.12.2023 Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області надано до суду документи на 159 аркушах.

У підготовчому засіданні 31.01.2024, суд ухвалив залучити до матеріалів справи документи надані Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області, згідно супровідного листа №9-14-0.168-4526/2-23 від 08.12.2023 та зберігати оригінали письмових доказів в матеріалах справи до набрання судовим рішенням у справі №915/686/20 законної сили, з урахуванням ч.2 ст.92 ГПК України.

24.01.2024 від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№944/24 від 24.01.2024), в якій останнє просило суд забезпечити докази в господарській справі №915/686/20 шляхом зберігання оригіналів документів, що були направлені на адресу суду супровідним листом ГУ ДКГ в Миколаївській області від 08.12.2023 на 159 аркушах (том 27 а.с.164-323) в матеріалах господарської справи №915/686/20 та не повертати оригінали зазначених доказів ГУ ДГК в Миколаївській області до ухвалення в справі №915/686/20 остаточного судового рішення, яке набрало законної сили.

Заява мотивована тим, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с.212 т.1, т.2, по а.с.88 т.3). Зокрема, акти від 20.06.2017, 30.05.2018, 27.09.2018, 16.08.2019 містять прізвища та ініціали, а також підписи службових осіб, які нібито підписали вказані акти. Відповідач-1 зазначає, що справжність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначених в актах, викликає обґрунтовані сумніви, зокрема, підписи, які нібито вчинені службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області І.П.Томовим та І.Д. Топаловим на різних актах кординально відрізняються один від одного, що вказує на те, що підписи вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Відповідач-1 посилається на Висновок експерта №853/03/2022 від 31.03.2022, який було долучено до матеріалів справи №915/686/20. Зазначає, що ухвалою від 22.11.2023 суд задовольнив клопотання ПП «Перемога Народу» про витребування оригіналів вищезазначених та інших письмових доказів (вх.№10748/23 від 16.08.2023) у ГУ ДГК в Миколаївській області. На виконання ухвали від 22.11.2023 ГУ ДГК в Миколаївській області направило лист від 08.12.2023р. №9/14-0.168-4526/2-23 та надало частину наявних у них оригіналів документів на 159 арк. Зазначає, що доказами існування ризику втрати вищезазначених засобів доказування є: - лист ГУ ДГК в Миколаївській обл. від 08.12.2023 №9/14-0.168-4526/2-23; - лист ГУ ДГК в Миколаївській обл. від 15.12.2023 №9/14-0.91-4736/2-23; - акт від 14.04.2023 №2 «Про вилучення для знищення документів, не віднесених до Національного архівного фонду»; - акт від 27.09.2023 №1 «Про нестачу оригіналів документів в управлінні з контролю за використанням та охороною земель».

Як вбачається із вищевказаної заяви, відповідач -1 - ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не просить суд поновити строк її подання.

Колегія суддів констатує, що відповідач -1 - ТОВ «Агрофірма Корнацьких» був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та надавав процесуальні документи по даній справі у встановлений судом строк.

Разом з тим, як зазначалось вище, ухвалою суду від 01.11.2023, судовою колегією було роз`яснено учасникам справи, зокрема, про їх право в строк до 06.11.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду (а.с.93 т.26).

Натомість, як уже зазначалося, відповідач подав заяву про забезпечення доказів лише 24.01.2024, тобто після закінчення строку, встановленого господарським судом для подання будь-яких заяв чи клопотань (останнім днем якого є 06.11.2023).

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, строк для подання відповідачем заяви про забезпечення доказів є таким, що сплив. При цьому клопотання про поновлення пропущеного строку відповідач не заявив. Відповідних обставин апелянтом не спростовано.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зазначено, зокрема, що підстави для забезпечення доказів у даній справі з`ясувалися лише після 06.11.2023.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, колегія суддів зазначає, що із тексту заяви не вбачається наявності обґрунтування причин пропуску відповідачем строку звернення з такою заявою, а також клопотання про поновлення цього строку.

Водночас відповідно до ч. 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 9/41).

Проте, як уже зазначалося, такого клопотання відповідач не надав суду першої інстанції.

Щодо тверджень апелянта, що строк подання заяви про забезпечення доказів ним не пропущено, оскільки нормами ГПК України не встановленого такого строку, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки системний аналіз вищенаведених норм ГПК України дає підстави для висновку про пропущення заявником відповідного строку, встановленого ухвалою суду від 01.11.2023.

Як уже зазначалося, відповідач не був позбавлений при поданні вказаної заяви звернутися з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, однак ТОВ «Агрофірма Корнацьких» таких дій не вчинило, чим унеможливило розгляд заяви по суті тобто відповідні обставини залежали виключно від волі самого заявника, тоді як суд першої інстанції вчиняв процесуальні дії у відповідності до норм ГПК України та правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом, визначеним у ст. 118 ГПК України, яка має назву "Наслідки пропуску процесуальних строків", право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Тобто у зв`язку з пропуском установленого процесуального строку, відповідач втратив право на звернення до суду з заявою про забезпечення доказів, а також на вчинення судом процесуальних дій, пов`язаних з розглядом вказаної заяви по суті.

Таким, чином подана, відповідачем заява про забезпечення доказів не підлягала розгляду по суті. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №903/834/20, в якій Верховний Суд погодився із залишенням судом апеляційної інстанції без змін ухвали місцевого господарського суду про повернення заяви про забезпечення доказів з підстав пропуску заявником строків, установлених ст.80, 81 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення без розгляду заяви відповідача про забезпечення доказів.

Будь-яких доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі не наведено.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 (про залишення без розгляду заяви про забезпечення речових доказів) по справі №915/686/20 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 (про залишення без розгляду заяви про забезпечення речових доказів) - без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Корнацьких" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 року у справі № 915/686/20 (про залишення без розгляду заяви про забезпечення речових доказів) - залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „15" квітня 2024 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя А.І. Ярош