Постанова

від 05.04.2024 по справі 925/845/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р. Справа№ 925/845/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Крокус-СВ»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023, повний текст якого складений 11.12.2023,

у справі № 925/845/23 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Приватного підприємства «Крокус-СВ»

до 1) Смілянської міської ради

2) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської міської ради

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради в особі голови комісії з припинення Загоруй О.О.

про солідарне стягнення 260 846,00 грн. вартості безпідставно набутого майна та виконаних робіт

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення солідарно відповідачів вартості безпідставно набутого майна і виконаних робіт в розмірі 260 846,00 грн. та судових витрат у розмірі 33 729,45 грн. (зокрема: 14 816,76 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 912,69 грн. судового збору).

Позивач зазначає про те, що наявне порушення його права на отримання повного, належного та справедливого розрахунку за виконані роботи, замовлені та погоджені усно керівником третьої особи (Відділ охорони здоров`я виконкому Смілянської міської ради) щодо додаткових робіт з капітального ремонту фасаду приміщення дитячої поліклініки, розташованої в м.Сміла, вул.Соборна (бувш. Свердлова), 120.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- спірні додаткові роботи, на виконання усних домовленостей з керівником третьої особи виконані позивачем у період з жовтня 2017 року по грудень 2021 року в продовження вже виконаного договору від 15.05.2017 №2-5/378 щодо капітального ремонту фасаду приміщенні дитячої поліклініки, замовником за яким виступала третя особа;

- загальна вартість виконаних додаткових робіт, які є невід`ємними поліпшенням, становить 260 846,00 грн., що підтверджено висновком експертизи №11-23 від 06.06.2023, актом №1 приймання виконаних робіт за листопад-грудень 2021 року, підсумковою відомістю використаних ресурсів за листопад 2021 року, актом огляду виконаних робіт по капітальному ремонту фасаду приміщення дитячої поліклініки в м.Сміла, вул.Соборна,120 від 08.08.2018, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 року, накладною №44 від 02.10.2017, накладною №50 від 20.12.2017, матеріальним звітом за грудень 2017 року, листом Управління північного офісу Держаудитслужби від 24.07.2019;

- при цьому, враховуючи що додаткові угоди щодо спірних робіт не укладались, що на даний час триває ліквідація третьої особи та що приміщення дитячої поліклініки у якому проводились спірні роботи належить на праві власності відповідачу 1 та закріплено за відповідачем 2 на праві оперативного управляння, відповідачі є тими особами, які без достатньої правової підстави набули спірні невід`ємні поліпшення.

Відповідачі проти задоволення позову заперечили з наступних підстав:

- договір №2-5/378 від 15.05.2017 на виконання капітального ремонту фасаду приміщення дитячої поліклініки в м.Сміла, вул.Соборна,120 укладався між третьою особою, яка є самостійною юридичною особою та позивачем. При цьому третя особа є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс та відособлене майно і самостійно приймає рішення щодо укладення правочинів і, хоча на даний час триває її ліквідація, вказана юридична особа не ліквідована, а відтак відповідачі не є належними відповідачами у спірних правовідносинах;

- відповідачі жодних договорів на проведення капітального ремонту фасаду поліклініки не укладали, ніякі роботи у позивача не замовляли, виконання не приймалось, гроші не платились.

Також відповідачем 1 було подано заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення вартості безпідставно набутого майна в розмірі 260 846,00 грн., оскільки за твердженням заявника строк позовної давності щодо стягнення плати сплинув в грудні 2020 року.

Третя особа проти задоволення позову заперечила, з підстав відсутності замовлень на виконання додаткових робіт по вже виконаному і оплаченому договору від 15.05.2017 №2-5/378.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23 у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- знаходження спірних результатів роботи позивача в приміщенні, що на праві оперативного управління знаходиться у відповідача 2 не породжує для позивача права грошової вимоги з посиланням на приписи ст.1212 ЦК України;

- не може бути солідарного стягнення у кондикційних зобов`язаннях (ст.1212 ЦК України);

- позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи господарського інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України, оскільки позов заявлено до неналежних відповідачів, при відсутності господарського договору чи волевиявлення відповідачів на настання певних правових наслідків, а відтак в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки.

З огляду на відсутність правових підстав для задоволення позову, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1 про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що позивач намагається порушити принцип сталості суспільних відносин та меж господарського інтересу, та ревізувати рішення власника про ліквідацію Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради з покладенням відповідальності на орган місцевого самоврядування, оскільки юридична особа Відділ охорони здоров`я - не припинена і відсутній відповідний запис в ЄДРПОУ - відсутня процедура правонаступництва активів та боргів у законний спосіб.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Крокус-СВ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, при невідповідності рішення суду обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що є всі підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України та стягнення вартості безпідставно набутого майна, оскільки саме відповідачі є особами, які набули майно (утеплення фасаду) без достатньої правової підстави та отримували пасивний дохід витрачаючи в опалювальний сезон значно менше теплоносія.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу № 925/845/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/845/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/845/23.

18.01.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Крокус-СВ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

02.02.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1, з посиланням на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, просить ухвалити постанову, якою апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 без змін.

У періоди із 10.03.2024 по 13.03.2024 та з 28.03.2024 по 31.03.2024 суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні, а у періоди з 14.03.2024 по 27.03.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024 - у відпустці.

Станом на 05.04.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

15.05.2017 третя особа (замовник) та позивач (підрядник) уклали договір №2-5/378 на капітальний ремонт фасаду приміщення дитячої поліклініки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір), у якому погодили, що: замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по «Капітальний ремонт фасаду приміщення дитячої поліклініки м.Сміла, вул.Соборна (Свердлова),120», замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх відповідно до проектно-кошторисної документації, договору та актів виконаних робіт; загальна вартість робіт за договором визначена у сумі 266621,80 грн.; строк дії договору до 31.12.2017.

Роботи згідно Договору виконані підрядником, прийняті замовником без зауважень та оплачені. Спору в цій частині немає. Технічний нагляд за виконаннями робіт здійснював інженер ОСОБА_1 .

Позивач зазначає про те, що за усною домовленістю позивача з начальником Відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради Стуженко М.А., у період з жовтня 2017 року по грудень 2021 року він виконав додаткові роботи по утепленню фасаду приміщення дитячої поліклініки за адресою: АДРЕСА_1 на суму 260 846,00 грн., проте виконання таких робіт (об`єм, перелік, вартість, ціна) не були оформлені письмово з замовником, замовлення від відповідача на додаткові роботи не подавалося, акти виконаних робіт не підписані, а на неодноразові звернення позивача до Смілянського міського голови, до Виконавчого комітету Смілянської міської ради про вирішення питання щодо проведення розрахунку за виконані додаткові роботи позитивного результату не отримано.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення солідарно відповідачів вартості безпідставно набутого майна і виконаних робіт в розмірі 260 846,00 грн. та судових витрат у розмірі 33 729,45 грн. (зокрема: 14 816,76 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 912,69 грн. судового збору).

Позивач зазначає про те, що: враховуючи що додаткові угоди щодо спірних робіт не укладались; на даний час триває ліквідація третьої особи; що приміщення дитячої поліклініки у якому проводились спірні роботи належить на праві власності відповідачу 1 та закріплено за відповідачем 2 на праві оперативного управляння, відповідачі є тими особами які без достатньої правової підстави набули спірні невід`ємні поліпшення.

Суд першої інстанції у задоволенні вказаних позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Колегія суддів зазначає про те, що знаходження результатів спірних робіт позивача у приміщення дитячої поліклініки, яке належить на праві власності відповідачу 1 та закріплено за відповідачем 2 на праві оперативного управляння не породжує для позивача права грошової вимоги до вказаних осіб з посиланням на приписи ст.1212 ЦК України, так як відповідні роботи відповідачами не замовлялись, що сторонами не заперечується.

Судом першої інстанції цілком вірно зауважено позивачу і на тому, що не може бути солідарного стягнення у кондикційних зобов`язаннях (ст.1212 ЦК України)

При цьому колегія суддів зауважує позивачу на наступному.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між позивачем та третьою особою Договір є договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 877 ЦК України:

- підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності;

- якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Отже, у спірних правовідносинах позивач, як підрядник, виявивши необхідність у проведенні додаткових робіт, мав повідомити про це третю особу, а у випадку неузгодження з останньою правовідносин щодо виконання таких робіт - зупинити відповідні роботи. В свою чергу недотримання позивачем вказаного обов`язку та фактичне виконання таких робіт позбавило його права вимагати від третьої особи плату за виконані додаткові роботи.

Вказане свідчить про те, що додаткові робити (їх вартість) не може вважатися безпідставно набутим майном, так як відсутня така умова, як відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто фактично відсутнє право позивача на отримання коштів за виконані ним роботи.

При цьому слід зауважити і на тому, що на даний час третьою особу, як юридичну особу, не ліквідовано, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи господарського інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України, оскільки позов заявлено до неналежних відповідачів, при відсутності господарського договору чи волевиявлення відповідачів на настання певних правових наслідків.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів вартості безпідставно набутого майна і виконаних робіт в розмірі 260 846,00 грн. та судових витрат у розмірі 33 729,45 грн. (зокрема: 14 816,76 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 912,69 грн. судового збору). Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

З огляду на відсутність правових підстав для задоволення позову, суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1 про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного підприємства «Крокус-СВ» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крокус-СВ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 925/845/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/845/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко