Рішення

від 08.04.2024 по справі 916/4424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"08" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4424/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

розглянувши зареєстровану 29.03.2024 р. за вх. № 2-513/24

заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 916/4424/23

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" (65037, м. Одеса, вул. Центральна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 25432350),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ),

про визнання недійсним зборів та скасування реєстрації змін про керівника,

за участю представників учасників справи:

від позивача (заявника): ОСОБА_1 ,

від відповідача: ОСОБА_3 ,

від третьої особи: не з`явився,

зазначає наступне:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА", в якій просить:

визнати недійсним рішення зборів уповноважених осіб Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" від 05.09.2023 р., оформлені Протоколом зборів уповноважених осіб Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" № 05-09 від 05.09.2023 р.;

скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін про юридичну особу в частині зміни керівника (голови) Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" запис № 1005431070010003322 від 27.09.2023 р.

Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду ОСОБА_1 посилається на те, що є учасником ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА", рішенням загальних зборів учасників від 09.06.2023 р., оформленого протоколом від 09.06.2023 р. № 231/2, його обрано головою правління ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА". Однак, 05.09.2023 р. уповноваженими особами ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" проведено збори, оформлені протоколом від 05.09.2023 р. № 05-09, якими припинено повноваження позивача як голови правління та обрано нового голову правління організації, після чого зареєстровано відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому оскаржувані збори уповноважених осіб ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" проведено із порушенням вимог законодавства України, в т.ч. в частині своєчасного повідомлення членів організації та перевищення повноважень, оскільки приписами статуту організації передбачено, що голова правління обирається виключно загальними зборами членів організації.

Окрім того, позовна заява містить письмову заяву, що докази надання та сплати судових витрат будуть надані у встановлений строк та до неї представлено розрахунок (попередній) судових витрат, за яким очікувана вартість правничої допомоги становить 10000,00 грн, з яких 600,00 грн за ознайомлення 06.10.2023 р. протягом 1 години з матеріалами справи; 600,00 грн за правовий аналіз матеріалів справи з врахуванням специфіки законодавства, проведений 06.10.2023 р. протягом 1 години; 400,00 грн за попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин, проведену 06.10.2023 р. протягом 1 години; 600,00 грн за вивчення судової практики та роз`яснень ВС, ВСУ, ВССУ, ЄСПЛ протягом 1 години 06.10.2023 р.; 1200,00 грн за розробку правової позиції у справі 06.10.2023 р. протягом 2 годин; 3600,00 грн за складання та оформлення позову з додатками 07.10.2023 р. протягом 6 годин; 3000,00 грн за складання та оформлення позову з додатками 08.10.2023 р. протягом 5 годин.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 представлено до господарського суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 р. позовній заяві ОСОБА_1 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4424/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 р. частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4424/23; справу № 916/4424/23 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

23.10.2023 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла інша заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 р. скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2023 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

29.03.2023 р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" 10000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1342,00 грн судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 р. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2024 р.

08.04.2024 р. ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" звернулась до господарського суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1200,00 грн, посилаючись на те, що із укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом договором не вбачається його зв`язком із судовою справою 916/4424/23, те, що станом на дату укладання договору (06.10.2023 р.) матеріали справи не було сформовано, відповідно адвокат не мав можливості з ними ознайомитись, те, що заявлений адвокатом час на підготовку та складання позовної заяви безпідставно завищено.

У призначеному на 08.04.2024 р. судовому засіданні ОСОБА_1 підтримував подану заяву та наполягав на її задоволенні, представник ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" натомість заперечував проти її задоволення у заявленому розмірі, просив врахувати подане клопотання про зменшення розміру витрат. Третьою особою явку представника в засідання суду не забезпечено.

08.04.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

06.10.2023 р. між ОСОБА_1 (Клієнт/Довіритель) та адвокатом Павлишиним Ю.М. (Адвокат/представник) укладено договір правової/правничої допомоги (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки здійснити від імені та за рахунок Довірителя наступні дії: представництво і захист прав в суді по справі про визнання рішення загальних зборів недійсним, скасування державної реєстрації.

Клієнт за договором уповноважує адвоката Павлишина Юрія Миколайовича, бути захисником або представником: в державних, громадських, податкових органах, органах Міністерства Внутрішніх Справ, Поліції, Прокуратури, органах державної влади та управління, в органах Держгеокадастру, органах місцевого самоврядування, місцевих радах, виконавчих та розпорядчих органах, Митних органах, Податкових органах, Службі Безпеки України, Національному Антикорупційному Бюро України, Державному Бюро Розслідувань, Спеціальній Антикорупційній Прокуратурі, Прикордонній службі, Міністерстві Юстиції України та його територіальних органах, Офісі протидії рейдерству, Державній міграційній службі, в нотаріальних органах, у державного або приватного нотаріуса, на пошті або кур`єрській службі, експедиційній службі, в експертних установах, приватних та інших підприємствах, установах організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, (в тому числі в митних органах, виконавчому комітеті, в бюро технічної інвентаризації, органах реєстрації об`єктів нерухомості, в органах Реєстрації Актів Цивільного Стану, в органах управління юстиції, в органах нотаріату, у державній виконавчій службі, у приватного виконавця, у державного реєстратора, а також в страхових та фінансових компаніях, банках та інших органах, установах, організаціях при вирішенні будь-яких питань, що стосуватимуться Довірителя, з правом подання від імені довірителя необхідних для вирішення питань документів, заяв, клопотань, скарг, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, одержання виписаних або оформлених на ім`я довірителя документів, рішень, дозволів, ліцензій, актів, витягів, експертних досліджень, технічної документації та ін…

Адвокат має право вести від імені клієнта в усіх установах, підприємствах організаціях, судові справи в усіх судових закладах, включаючи Конституційний суд України, Європейський суд з прав людини, а також у апеляційних та касаційних інстанціях, із усіма правами, наданими законом заявнику, потерпілому, обвинуваченому, підозрюваному, свідку, позивачу, відповідачу, третій особі в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення або вироку суду, виконання рішення або вироку суду, виконання іншого виконавчого документу та ін.. (пункт 1.2).

Для цього надається адвокату право вести від клієнта переговори та попередньо узгоджувати усі процедурні питання, складати, подавати та підписувати усі документи, заяви, клопотання, подання, скарги, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, необхідні для виконання повноважень, одержувати дозволи свідоцтва, ліцензії, витяги, довідки, експертні висновки, технічну документацію, а також інші документи, що стосуватимуться прав та законних інтересів клієнта. Адвокат має право представляти довірителя під час розгляду заяв, скарг, які його стосуються.

Адвокат має право сплачувати усі необхідні платежі, розписуватися, а також виконувати усі інші дії, пов`язані з виконанням повноважень за цим договором, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, вироків, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання Договору документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, заперечення, пояснення, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, фіксувати процесуальні дії, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які веде Адвокат, одержувати письмові висновки фахівців, експертів; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України .Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами; Адвокат має право отримувати/передавати конфіденційну інформацію, персональні дані клієнта та інформацію, що містить адвокатську або медичну таємницю, виключно з метою захисту прав клієнта, уникаючи конфлікту інтересів. Адвокат має право доручити вести справу або окремі процесуальні дії (питання) помічнику та/або іншому фахівцю (пункт 1.3).

Гонорар за представництво клієнта у поліції, прокуратурі та інших органах, підприємствах 1500 гривень (до 2-х годин зайнятості адвоката в межах м. Одеси) та 2500 гривень до 2-х годин (в межах Одеської області). Гонорар за представництво клієнта у суді 1-ї інстанції 1500 гривень одне засідання (до 2-х годин зайнятості в межах м. Одеси) та 2500 гривень до двох годин (в межах Одеської області). Гонорар за представництво клієнта у суді 2-ї інстанції 1500,00 гривень одне засідання (до 4-х годин зайнятості в межах Одеської області). Витрачений час адвоката рахується до 39 хвилин як пів години, із 40-ї хв. до 60 хвилини роботи/зайнятості адвоката рахується, як година. Якщо судове засідання не відбулося клієнт сплачує адвокату 60% гонорару за підготовку до засідання та витрачений час. Складання документів по справі складає 800,00 гривень за годину. Гонорар за відрядження 3500 гривень на добу. Гонорар за представництво клієнта у суді касаційної інстанції 3500 гривень за одне засідання. Гонорар за роботу, дії, які не зазначені в договорі 1000,00 гривень за годину. Гонорар адвоката може бути підвищений не більше ніж 20% лише один раз на календарний рік у випадку інфляції, економічної кризи та з інших підстав.

Загальна сума гонорару встановлюється за механізмом розрахунку, шляхом складання витрачених годин роботи адвоката за договором, які перемножуються на погодинну вартість послуги. Гонорар за разові послуги складається і перемножуються на вартість разової послуги. Весь об`єм вартості послуг підсумовується. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт (пункт 3.1).

Договір діє до отримання остаточного рішення стосовно прав клієнта, крім випадків, встановлених законодавством та цією угодою. Договір має 2 примірника, які мають рівну юридичну Силу (пункт 4.5).

Договір підписано представниками сторін.

Відповідно до ордеру від 07.10.2023 р. серії ВН № 1290503 адвокат Павлишин Ю.М. представляє інтереси ОСОБА_1 у Господарському суді Одеської області.

08.10.2023 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Павлишиним Ю.М. підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № 1, за якими сторони підтверджують, що адвокатом Павлишиним Ю.М. згідно Договору, укладеного із ОСОБА_1 надана правнича допомога наступного характеру: 06.10.2023 р. ознайомлення протягом 1 години з матеріалами справи вартістю 600,00 грн; 06.10.2023 р. правовий аналіз матеріалів справи з врахуванням специфіки законодавства протягом 1 години вартістю 600,00 грн; 06.10.2023 р. попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин протягом 1 години вартістю 400,00 грн; 06.10.2023 р. вивчення судової практики та роз`яснень ВС, ВСУ, ВССУ, ЄСПЛ протягом 1 години вартістю 600,00 грн; 06.10.2023 р. розробка правової позиції у справі протягом 2 годин вартістю 1200,00 грн; 07.10.2023 р. складання та оформлення позову з додатками протягом 6 годин вартістю 3600,00 грн; 08.10.2023 р. складання та оформлення позову з додатками протягом 5 годин вартістю 3000,00 грн.

08.10.2023 р. адвокатом Павлишиним Ю.М. підписано позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області до ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" про визнання недійсними зборів та скасування реєстрації змін про керівника (відповідна позовна заява із підписом адвоката Павлишина Ю.М. датована 08.10.2023 р.).

Відповідно до залишених відділенням зв`язку № 65113 АТ «УКРПОШТА» відміток 08.10.2023 р. відповідну позовну заяву надіслано до Господарського суду Одеської області.

Як було зазначено, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 р. позовній заяві ОСОБА_1 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4424/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11.10.2023 р. ОСОБА_1 перераховано адвокату Павлишину Ю.М. 10000,00 грн із призначенням платежу «оплата за договором правничої допомоги від 06.10.2023 р., згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 08.10.2023 р.».

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України господарський суд враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

У цій справі, господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, враховуючи клопотання Відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, (пункти 1-2 частини 5 статті 129 ГПК України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення, з огляду на наступне.

Як зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт від 08.10.2023 р. адвокатом Павлишиним Ю.М. витрачено 06.10.2023 р. 1 годину на ознайомлення із матеріалами справи, у той же час суд звертає увагу заявника, що позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи лише 11.10.2023 р., тобто адвокат Павлишин Ю.М. не мав можливості ознайомитись 06.10.2023 р. із відповідними матеріалами справи.

Представлена до господарського суду позовна заяву датована 08.10.2023 р., відтак в господарського суду відсутні правові підстави для стягнення 3600,00 грн за складання протягом 6 годин 07.10.2023 р. позовної заяви, адже в матеріалах справи остання відсутня.

Стосовно витрачених 06.10.2023 р. адвокатом Павлишиним Ю.М. 1 години на правовий аналіз матеріалів справи з врахуванням специфіки законодавства, 1 години на попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин, 1 години на вивчення судової практики та роз`яснень ВС, ВСУ, ВССУ, ЄСПЛ, 2х годин на розробку правової позиції у справі, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідні дії притаманні складанню та оформленню позовної заяви, тобто на переконання суду адвокатом продубльовано виконання робіт по складанню та оформленню позовної заяви 08.10.2023 р. з метою завищення витраченого часу.

Поряд із витратами на правничу допомогу ОСОБА_1 заявлено до стягнення 1342,00 грн судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Як зазначено, одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 представлено до господарського суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 р. частково задоволено, однак постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 р. ухвалу місцевого суду скасовано.

У той же час, 23.10.2023 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла інша заява про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 р. відмовлено.

Приписи частини 3 статті 123 ГПК України передбачають, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. При цьому порядок розподілу відповідних витрат визначено у статті 129 ГПК України.

Приймаючи до уваги те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, тобто відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову; те, що ухвалою Господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні іншої заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для розподілу сплачених ОСОБА_1 коштів за звернення із заявою про забезпечення позову.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та присудженню стягненню на його користь з ГО "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" 3000,00 грн фактично понесених витрат на правничу допомогу, тоді як зменшення витрат до запропонованих відповідачем 1200,00 грн порушуватиме баланс інтересів сторін. Іншу частину витрат нестиме ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/4424/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "ЛУЧ. ЧОРНОМОРКА" (65037, м. Одеса, вул. Центральна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 25432350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 3000/три тисячі/грн 00 коп., фактично понесених судових витрат при розгляду справи № 916/4424/23.

3. У задоволені решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15 квітня 2024 року.

Суддя С.Ф. Гут