Постанова

від 10.04.2024 по справі 911/1187/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1187/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - ОСОБА_2. (особисто), Бровченка І.К. ,

відповідача - Сіваченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівницького товариства "Берізка"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.), рішення від 15.06.2023, додаткове рішення від 29.06.2023 Господарського суду Київської області (суддя Савчук С.О.)

у справі №911/1187/22

за позовом ОСОБА_2

до Садівницького товариства "Берізка"

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства "Берізка" (далі також - СТ "Берізка") про (1) визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Берізка" від 12.09.2021 про зобов`язання та попередження звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 і відключення його будинку НОМЕР_1 від електропостачання; (2) відновлення становища позивача ОСОБА_2 , яке існувало до порушення його прав - зобов`язання відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 .

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення загальних зборів відповідача про примусове звільнення частини земельної ділянки позивача та від`єднання його від мережі живлення електроенергії та електропостачання.

1.3.Доводи позивача зводяться до того, що:

(1) у вересні 2021 відповідач за відсутності позивача ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення про примусове звільнення частини земельної ділянки позивача та, в подальшому, за відсутності будь-яких боргів, від`єднав його домоволодіння від мережі живлення електроенергії та електропостачання;

(2) незаконні дії відповідача проявились у безпосередньому припиненні електропостачання його земельної ділянки;

(3) позивач вживав заходи щодо досудового врегулювання спірного питання, зокрема 30.09.2021 заявою повідомляв відповідача, що частина земельної ділянки, рішення про примусове звільнення якої прийнято на загальних зборах відповідача 12.09.2021, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, яка є його приватною власністю;

(4) рішення, яке прийняте на загальних зборах 12.09.2021 є незаконним, оскільки суперечить Конституції України та іншим законам України і порушує його права як громадянина України, так і члена садівницького товариства;

(5) позивач в повному обсязі сплачував членські внески та платежі за електроенергію, а борги відсутні.

1.4.Заперечення проти позову мотивовані тим, що:

(1) на загальних зборах 12.09.2021 були присутні 45 членів кооперативу, тобто був наявний кворум, оскільки були присутніми більше половини членів товариства, що відповідало вимогам пункту 4.3 статуту;

(2) на загальних зборах 12.09.2021, серед інших, до порядку денного було включено питання №5 щодо прийняття рішення стосовно самовільного зайняття земельної ділянки позивачем (ділянка НОМЕР_1) під трансформаторною підстанцією, стовпами та лінією електропередачі, правомірності встановлення паркану на частині земельної ділянки, що належить товариству; вжиття заходів, передбачених статутом товариства щодо власника земельної ділянки НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , з вини якого товариство не має змоги належним чином обслуговувати трансформаторну підстанцію, стовпи та лінію електропередачі;

(3) обґрунтування позовних вимог тим, що на підставі рішення загальних зборів від 12.09.2021 припинилось електропостачання позивача, не відповідає фактичним обставинам та правовідносинам, які склались між позивачем та відповідачем, оскільки припинення електропостачання відбулось на підставі рішення правління від 23.04.2022, оформленого протоколом засідання членів правління СТ "Берізка", скасування якого не є предметом позову.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ОСОБА_2 є власником садового будинку загальною площею 94,6 кв.м АДРЕСА_1 .

2.2.Позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований вищезазначений будинок, площею 0,073 га, з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077.

2.3.Позивач є членом СТ "Берізка".

2.4.12.09.2021 відбулись загальні збори членів відповідача.

2.5.Згідно з порядком денним цих зборів п`ятим питанням розглядалось прийняття рішення стосовно самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 (ділянка НОМЕР_1) під трансформаторною підстанцією (далі також - ТП), стовпами та лінією електропередачі, правомірності встановлення паркану на частині земельної ділянки, що належить товариству. Вжиття заходів, передбачених статутом товариства щодо власника земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_2 , з вини якого товариство не має змоги належним чином обслуговувати ТП, стовпи та лінію електропередачі.

2.6.За результатами розгляду даного питання загальні збори прийняли рішення про надання позивачу строку до 01.11.2021 для добровільного звільнення земельної ділянки біля ТП з демонтажем паркану, в іншому разі - попередити про відключення від електромережі. Рішення загальних зборів оформлене відповідним протоколом.

2.7.Відповідно до рішення правління від 20.11.2021, оформленого протоколом засідання членів правління відповідача, правління вирішило у зв`язку із невиконанням позивачем рішення загальних зборів від 12.09.2021 попередити власника земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_2 про необхідність виконання рішення загальних зборів в місячний термін.

2.8.Відповідно до рішення правління від 23.04.2022, оформленого протоколом засідання членів правління відповідача, правління вирішило відключити земельну ділянку НОМЕР_1 від електромережі до усунення порушень власником вказаної ділянки ОСОБА_2 у зв`язку із невиконанням рішення загальних зборів від 12.09.2021.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Київської області рішенням від 15.06.2023 у справі №911/1187/22 позов ОСОБА_2 до СТ "Берізка" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів задовольнив повністю; визнав незаконним та скасував рішення загальних зборів СТ "Берізка" від 12.09.2021 про зобов`язання та попередження звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 і відключення його будинку АДРЕСА_1 від електропостачання; відновлено становище позивача ОСОБА_2 , яке існувало до порушення його прав - зобов`язано відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 ; стягнуто з СТ "Берізка" на користь ОСОБА_2 4 962 грн судового збору за подання позову, 1 240,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2 481 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.10.2022.

3.2.Судове рішення мотивоване тим, що (1) спір у цій справі виник між СТ "Берізка" та його учасником, а відключення земельної ділянки та будинку від електропостачання здійснювалось за результатами рішення загальних зборів СТ та на підставі рішень його керівного органу, а тому цю справу необхідно розглядати в порядку господарського судочинства; (2) за висновками постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області частина огорожі (сітка-рабиця) позивача знаходиться саме на землях комунальної власності Козинської селищної ради, а тому саме вона має право звертатись до позивача з вимогою прибрати дану огорожу до меж земельної ділянки; (3) саме рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021 стало підставою для відповідних рішень правління від 20.11.2021 та від 23.04.2022, згідно з якими й було остаточно відключено земельну ділянку НОМЕР_1 від електромережі до усунення порушень власником вказаної ділянки позивача у зв`язку з невиконанням рішення загальних зборів від 12.09.2021; (4) відповідачем не доведено наявності правових підстав для відключення позивача від електропостачання.

3.3.Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 29.06.2023 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу задовольнив повністю; стягнув з СТ "Берізка" на користь ОСОБА_2 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.4.Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.11.2023 рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі №911/1187/22 залишив без змін.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.СТ "Берізка" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати повністю рішення від 15.06.2023, додаткове рішення від 29.06.2023 Господарського суду Київської області та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №911/1187/22; (2) закрити провадження або відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 12.09.2021 загальних зборів СТ "Берізка" про зобов`язання та попередження звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 і відключення його будинку АДРЕСА_1 від електропостачання; закрити провадження або відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо відновлення становища позивача ОСОБА_2 , яке існувало до порушення його прав - зобов`язавши відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 .

4.2.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:

- про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19.01.2022 у справі №182/1576/19 щодо підвідомчості спору;

- про відсутність висновку Верховного Суду в питанні застосування статті 21 ГПК у подібних правовідносинах щодо об`єднання в одне провадження позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів садівницького товариства з позовною вимогою про відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав, зобов`язання відновлення електропостачання будинку за умови, що оскаржуваним рішенням загальних зборів садівницького товариства земельна ділянка (домоволодіння) не відключалась від електромережі, а була відключена від електромережі рішенням правління садівницького товариства, яке є чинним і позивачем не оскаржувалось;

- що справу розглянуто і вирішено в апеляційній інстанції неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) об`єднання в одне провадження вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, яка відноситься до юрисдикції господарських судів, та вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, - зобов`язання відповідача відновити електропостачання, яка відносить до юрисдикції судів загальних судів, свідчить про порушення норм статті 21 ГПК;

(2) обґрунтування судами можливості розгляду двох цих позовних вимог в порядку господарського судочинства їх взаємопов`язаністю, ефективністю захисту порушеного права позивача, ефективністю відновлення стану позивача, який існував до порушення його права та інтересу, намаганням уникнути стану невизначеності у відносинах позивача та відповідача та уникненням повторного звернення позивача до суду є помилковим, повністю нівелює та порушує вимоги прямої, імперативної правової норми статті 21 ГПК, яка забороняє таке об`єднання;

(3) позовна вимога про відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав - зобов`язання відповідача відновити електропостачання не є похідною від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оскільки оскаржуваним рішенням загальних зборів не вирішувалось питання щодо відключення позивача від електропостачання. Відключення від електромережі відбулось на підставі рішення правління від 23.04.2022, яке не є предметом спору, а не на підставі рішення від 12.09.2021 загальних зборів, яке є предметом цього спору;

(4) розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, - зобов`язання відповідача відновити електропостачання будинку, суд апеляційної інстанції постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні цього клопотання без будь-якої мотивації такої відмови;

(5) заміна законно призначених суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. на незаконно призначених суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. відбулась без будь-яких правових підстав, штучно, свавільно, у не передбачений процесуальним законом спосіб, оскільки перебування 28.08.2023 суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. у відпустці, ніяким чином не вплинуло і не могли вплинути, навіть теоретично, на виникнення визначеної законодавством правової підстави здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, а саме на те, що судді Демидова А.М. та Ходаківська І.П. не могли продовжувати розгляд справи, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК. Перебування суддів протягом декількох днів у відпустці не є винятковою обставиною, яка має призводити до повторного автоматизованого розподілу справи.

(6) незважаючи на те, що метою запровадження автоматизованого розподілу справ між суддями є випадковість призначення судді, із звіту повторного автоматизованого розподілу цієї судової справи від 28.08.2023 вбачається, що процедура автоматизованого розподілу була проведена штучно, оскільки всі судді, крім суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. були виключені з автоматичного розподілу, у зв`язку з чим будь-яких інших варіантів ніж заміна законно призначених суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. на незаконно призначених Євсікова О.О. та Корсака В.А. не існувало навіть теоретично.

(7) за допомогою застосованого апеляційною інстанцією механізму можна змінювати суддів, які були визначені первісним автоматизованим розподілом на будь-яких інших суддів, виключаючи із автоматичного розподілу будь-які альтернативи щодо визначення складу суду, крім двох конкретних суддів, яким в будь-кому випадку і за будь-яких обставин буде розподілено ту чи іншу справу;

(8) відповідач мав обґрунтований сумнів, що судді Євсіков О.О. та Корсак В.А. можуть об`єктивно і неупереджено розглядати цю справу, оскільки безпідставно задовольнили апеляційну скаргу позивача, забезпечивши позов шляхом вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог;

(9) мотивувальна частина оскаржуваних судових рішень не містить будь-якого посилання на правову норму, якій не відповідає оспорюване рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021, суд не навів будь-яких конкретних доводів щодо відсутності у загальних зборів підстав та повноважень на прийняття такого рішення;

(10) відключення від електромережі відбулось на підставі рішення правління від 23.04.2022, яке не є предметом позову, а тому суди попередніх інстанцій, задовольнивши позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення від 12.09.2021, помилково автоматично задовольнили позовну вимогу про відновлення електропостачання. Відповідач не порушував будь-які права або охоронювані законом інтереси позивача рішеннями загальних зборів від 12.09.2021, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

(11) рішення загальних зборів від 12.09.2021, яким позивачу запропоновано добровільно звільнити земельну ділянку біля ТП з демонтажем паркану та попереджено його про відключення електроенергії, має рекомендаційний характер і не спричиняє будь-яких юридичних наслідків для позивача.

В касаційній скарзі скаржник повідомив, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи в касаційній інстанції складає 20 000 грн - витрати на правову допомогу.

4.4. ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

4.5.За твердженнями позивача:

(1) викладені у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №182/1576/19 висновки, на неврахування яких вказує скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі. У справі №182/1576/19 не оскаржувалось рішення органів управління/керівництва товариств, що стосується захисту корпоративних прав позивача та які підлягають розгляду у порядку господарського судочинства;

(2) позивач , як член СТ "Берізка", має корпоративні права щодо товариства, у тому числі стосовно його діяльності у частині надання йому послуг садового товариства (щодо користування електроенергією), відповідно має право звертатися до господарського суду з відповідним позовом з метою захисту своїх порушених прав, адже обмеження таких прав позивача зі сторони СТ "Берізка" на підставі рішення органів управління товариства є порушенням саме корпоративних прав позивача;

(3) вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, - зобов`язання відповідача відновити електропостачання є похідною в розумінні норм статті 173 ГПК та залежить від задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, що, в свою чергу, свідчить про те, що позивач мав право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами;

(4) найактуальніші висновки щодо юрисдикції позовних вимог про визнання незаконними рішень загальних зборів щодо відключення від електроенергії та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення прав, шляхом підключення члена кооперативу до електропостачання, наведено у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №459/2230/22, в якій Суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги члена кооперативу обґрунтовані незаконністю прийнятих кооперативом рішень, то правовідносини, що склались між сторонами, мають корпоративний характер, а отже мають розглядатися за правилами господарського судочинства;

(5) оскаржуване рішення відповідача призвело до подальших юридичних наслідків для позивача, надавши підстави для включення алгоритму дій, вказаних у пункті 2.6.11 статуту, а правління лише виконувало рішення загальних зборів в порядку, передбаченому статутом, тому виключно рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021 стало підставою для відключення земельної ділянки позивача;

(6) заміна суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. відбулась згідно з підпунктами 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно судді Євсіков О.О. та Корсак В.А. були визначені з підстав та у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду з метою дотримання визначеного законом строку розгляду цієї справи, у передбачений чинним законодавством спосіб;

(7) рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021, яке не відповідає нормам законодавства (прийнято без наявних на момент прийняття підстав та за відсутності повноважень на ухвалення таких рішень), стало підставою для відключення земельної ділянки позивача від електромережі, а отже суди попередніх інстанцій правильно виснували про визнання незаконним та скасування цього рішення;

(8) також суди обґрунтовано вважали, що дії відповідача щодо відключення позивача від електромережі є незаконними та здійснені на підставах та у порядку, що не передбачений законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії. На момент прийняття рішення загальних зборів від 12.09.2021 не було будь-яких доказів того, що позивач самовільно захопив землі загального користування, що перебувають у власності товариства, а також були відсутні докази того, що позивач обмежував доступ до земель загального користування, чи ним було встановлено на землях загального користування паркани, які перешкоджають вільному доступу інших членів товариства.

4.6.У відзиві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 12 000 грн, пронесення яких позивачем підтверджується: копією договору про надання правової допомоги від 05.03.2024 №06/03, укладеного між позивачем та АО "Юрком"; копією рахунку на оплату від 05.03.2024 №19 на суму 12 000 грн; копією заключної виписки з АТ КБ "Приватбанк" за період з 06.03.2024 по 06.03.2024, які долучені до цього відзиву.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів скаржника про розгляд та вирішення справи неповноважним складом апеляційного суду, а також прийняття постанови за участі суддів, яким було заявлено обґрунтований відвід

5.2.Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

- справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

- в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

5.3.Як зазначалось, доводи скаржника в частині розгляду та вирішення справи неповноважним складом суду зводяться до того, що заміна законно призначених суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. на незаконно призначених суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. відбулась без будь-яких правових підстав, штучно, свавільно, у не передбачений процесуальним законом спосіб, оскільки перебування суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. протягом декількох днів, в тому числі й 28.08.2023, у відпустці ніяким чином не вплинуло і не могли вплинути на виникнення визначеної законодавством правової підстави для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

5.4.В частині обґрунтованості підстав відводу суддям Євсікову О.О. та Корсаку В.А. доводи скаржника зводяться до того, що (1) процедура повторного автоматизованого розподілу справи між суддями була проведена штучно, оскільки всі судді, крім суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. були виключені з автоматичного розподілу, у зв`язку з чим будь-яких інших варіантів ніж заміна законно призначених суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. на незаконно призначених Євсікова О.О. та Корсака В.А. не існувало навіть теоретично; (2) відповідач мав обґрунтований сумнів, що судді Євсіков О.О. та Корсак В.А. можуть об`єктивно і неупереджено розглядати цю справу, оскільки останні безпідставно задовольнили апеляційну скаргу позивача, забезпечивши позов шляхом вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

5.5.Проте, Верховний Суд не вбачає визначених вказаною нормою процесуального права підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та відхиляє доводи скаржника в цій частині з огляду на таке.

5.6.Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

5.7.Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

5.8.Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 32 ГПК).

5.9.Як вбачається матеріалів справи, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 апеляційна скарга СТ "Берізка" у справі №911/1187/22 була передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.

5.10.Північний апеляційний господарський суд у складі суддів: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П. ухвалою від 07.08.2023 відклав вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги СТ "Берізка" на рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2023 та додаткове рішення Київської області від 29.06.2023 до надходження матеріалів справи №911/1187/22 до Північного апеляційного господарського суду та витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1187/22.

5.11.На момент надходження 17.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Київської області, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 07.08.2023, витребуваних матеріалів справи №911/1187/22, головуючий суддя Алданова С.О. перебувала у щорічній відпустці з 14.08.2023 по 27.08.2023, а тому питання щодо подальшого руху апеляційної скарги СТ "Берізка" підлягало вирішенню після виходу судді Алданової С.О. з відпустки.

5.12.Проте, на момент вирішення питання про відкриття провадження у цій справі судді Демидова А.М. та Ходаківська І.П. перебували у відпустці, а саме з 28.08.2023 по 01.09.2023 та з 28.08.2023 по 10.09.2023 відповідно.

5.13.Згідно з частиною десятою статті 32 ГПК, якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.

5.14.Відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 підрозділу "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

5.15.Згідно з підпунктом 2.3.49 пункту 2.3 підрозділу "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

5.16.На підставі підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 вказаного Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3340/23 від 28.08.2023 у зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/1187/22.

5.17.Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 апеляційну скаргу СТ "Берізка" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

5.18.Твердження скаржника про те, що перебування суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. протягом декількох днів, в тому числі й 28.08.2023, у відпустці ніяким чином не вплинуло і не могли вплинути на виникнення визначеної законодавством правової підстави для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, Верховний Суд відхиляє, адже здійснення заміни суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. на суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. очевидно було направлено на пришвидшення вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження).

5.19.Верховний Суд враховує, що ні норми ГПК, ні Положення про автоматизовану систему документообігу суду не містять визначення (часового проміжку) тимчасової та довготривалої відсутності суддів, а вчинення судом будь-яких процесуальних дій має здійснюватися таким чином, щоб забезпечити дотримання як вимог частини тринадцятої статті 32 ГПК, так і розгляд справи у строки, встановлені цим Кодексом, а також унеможливити будь-які сумніви щодо законності складу суду, що розглядає справу, та виключити можливість порушення права на розгляд справи судом, встановленим законом.

5.20.В цьому випадку не було допущено (1) ні порушення частини тринадцятої статті 32 ГПК (щодо незмінності складу суду, який розпочав її розгляд), адже розгляд справи апеляційної інстанції ще не розпочався, на момент здійснення заміни суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. на суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. лише вирішувалось питання щодо відкриття провадження у справі, (2) ні порушення строків розгляду справи (шістдесятиденного строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції), обчислення яких в силу норм частини першої статті 273 ГПК розпочинається від постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

5.21.Перебування суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. у відпустці, а саме з 28.08.2023 по 01.09.2023 та з 28.08.2023 по 10.09.2023 відповідно, яке, на думку скаржника, хоч і не є довготривалим, проте таке унеможливлювало вчинення процесуальних дій щодо вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, внаслідок чого на підставі мотивованої службової записки судді-доповідача відбулася законна заміна відсутніх суддів-членів колегії, що не суперечить ні нормам ГПК, ні Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно не може викликати сумніви щодо законності складу суду, визначеного для розгляду цієї справи внаслідок заміни цих суддів.

5.22.Посилання скаржника на те, що станом на 25.08.2023 судді Демидова А.М. та Ходаківська І.П. не перебували у відпустці, адже в Єдиному реєстрі судових рішень містяться ухвали, які датовані 23.08.2023 та 25.08.2023, та підписані цими суддями, Верховний Суд відхиляє, адже як зазначалось вище, станом на 25.08.2023 у відпустці перебувала головуючий суддя Алданова С.О., що унеможливлювало вчинення відповідних процесуальних дій.

5.23.Твердження скаржника про те, що станом на 02.10.2023 - дата, на яку було призначено розгляд цієї справи, судді Демидова А.М. та Ходаківська І.П. вже не перебували у відпустці, також не можуть свідчити про незаконність заміни складу суду, який був здійснений на момент вирішення питання про відкриття провадження, коли ці судді були у відпустці та їх заміна відбулась відповідно до норм ГПК та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

5.24.Наведені скаржником доводи в частині обґрунтованості підстав відводу суддям Євсікову О.О. та Корсаку В.А. про те, що процедура повторного автоматизованого розподілу справи між суддями була проведена штучно, оскільки всі судді, крім суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А. були виключені з автоматичного розподілу, у зв`язку з чим будь-яких інших варіантів ніж заміна законно призначених суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. на незаконно призначених Євсікова О.О. та Корсака В.А. не існувало навіть теоретично, не можуть бути підставою для відводу вищезазначених суддів, адже визначення складу суду, в тому числі заміна відсутніх суддів-членів колегії, здійснюється за принципом випадковості з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, а також визначених у відповідному суді постійних колегій суддів та резервних суддів для цих колегій. Відповідно певна передбачуваність та прозорість у визначенні складу колегії суддів не може свідчити про порушення порядку визначення суддів-членів колегії для розгляду конкретної справи.

5.25.Посилання скаржника на те, що відповідач мав обґрунтований сумнів, що судді Євсіков О.О. та Корсак В.А. можуть об`єктивно і неупереджено розглядати цю справу, оскільки останні безпідставно задовольнили апеляційну скаргу позивача, забезпечивши позов шляхом вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, Верховний Суд відхиляє, адже норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

5.26.Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

5.27.Відтак, сама по собі незгода скаржника з процесуальним рішенням суду про забезпечення позову не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість суддів та не є підставою для їх відводу відповідно до норм чинного ГПК.

5.28.Наведене свідчить про правомірність заміни суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. на суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А., а також про відсутність підстав для визнання відмови у задоволенні відводу суддям Євсікову О.О. та Корсаку В.А. необґрунтованою, відповідно, виключає можливість скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд на підставі пунктів 1 та 2 частини першої статті 310 ГПК.

Щодо доводів скаржника про непідвідомчість цього спору господарським судам

5.29.Відповідно до статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

5.30.Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

5.31.Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм також може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

5.32.При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

5.33.Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

5.34.Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

5.35.Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

5.36.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

5.37.При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з того, що корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

5.38.Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК).

5.39.Згідно зі статтею 3 ГК господарською діяльністю вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети.

5.40.За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

5.41.Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК).

5.42.Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК).

5.43.Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

5.44.Особливості створення та діяльності кооперативів, зокрема, садово-городніх (садівничих) визначається Законом України "Про кооперацію".

5.45.Відповдіно до статей 2, 6 вказаного Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

5.46.Згідно зі статтею 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

5.47.Проаналізувавши вищенаведені норми ЦК, ГК та Закону України "Про кооперацію", Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №459/2230/22 за позовом фізичних особі до гаражного кооперативу про визнання рішень засідання загальних зборів незаконними, відновлення трифазного електропостачання гаража, що за суб`єктним складом правовідносин, предметом спору та характером спірних правовідносин є подібним до цієї справи, виснував, що кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

5.48.За висновками Верховного Суду корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

5.49.Оскільки ознакою належності спору до господарських правовідносин є корпоративний характер відносин між учасником (членом) юридичної особи та юридичною особою, пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, Верховний Суд вважав, що зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

5.50.У віднесенні цієї справи до юрисдикції господарських судів визначальним є саме встановлення між сторонами характеру корпоративних правовідносин, що виключає вирішення такого спору у порядку цивільного судочинства, незалежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

5.51.Як зазначалось, спір у цій справі №911/1187/22 виник, зокрема, у зв`язку з оскарженням позивачем, як членом садового товариства, рішення загальних зборів СТ "Берізка" про зобов`язання та попередження звільнити частину земельної ділянки, що є приватною власністю позивача, і відключення його будинку від електропостачання, що свідчить про корпоративний характер правовідносин між сторонами, відповідно підвідомчість судам господарської юрисдикції цієї справи у спорі про оскарження членом кооперативу (садівницького товариства) рішення загальних зборів останнього.

5.52.Доводи скаржника в частині непідвідомчості цієї справи господарським судам, які мотивовані нервуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19.01.2022 у справі №182/1576/19 за позовом фізичної особи до садового товариства про визнання незаконними дій садового товариства щодо відключення від енергопостачання садової ділянки, яка знаходиться у його користуванні, та зобов`язати поновити електропостачання на цій садовій ділянці, Верховний Суд відхиляє, оскільки правовідносин у справі №182/1576/19 та у цій справі №911/1187/22 не є абсолютно подібними, так як у справі №182/1576/19 не оскаржувалось рішення загальних зборів, як вищого органу правління, з метою захисту корпоративних прав члена кооперативу, а оскаржувались лише дії садового товариства щодо відключення від енергопостачання садової ділянки.

5.53.Акцентуючи увагу на тому, що позивач вимагає у судовому порядку визнати незаконними дії садового товариства щодо відключення від енергопостачання садової ділянки та зобов`язати судове товариство відновити постачання електричної енергії на цю ділянку для використання у власних побутових потребах, Верховний Суд у справі №182/1576/19 вважав, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер - щодо користування членом товариства майном товариства - електричними мережами, відповідно виснував, що спірні відносини не мають характеру корпоративних.

5.54.Водночас, у постанові від 26.07.2023 у справі №459/2230/22, яка є подібною до цієї справи, як за суб`єктним складом правовідносин та предметом спору, так й за характером спірних правовідносин, Верховний Суд виснував, що позивачі (фізичні особи), будучи членами кооперативу, відповідно носіями корпоративних прав, мають право звертатися до господарського суду з відповідними позовами (про визнання рішень засідання загальних зборів незаконними, відновлення трифазного електропостачання гаража), з метою захисту своїх порушених прав, завданих діяльністю кооперативу.

5.55.Врахувавши, що позовні вимоги у справі №459/2230/22 обґрунтовані саме незаконністю прийнятих кооперативом рішень, Верховний Суд вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про корпоративний характер правовідносин між сторонами і щодо вимоги здійснити поворотне належне управління юридичною особою - відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав - зобов`язати відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку, оскільки це є невід`ємним наслідком скасування рішення загальних зборів відповідача щодо управління юридичною особою.

Щодо доводів скаржника про неможливість об`єднання заявлених у цій справі позовних вимог

5.56.Обґрунтовуючи доводи в цій частині, скаржник з посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.01.2022 у справі №182/1576/19 та наведену у пункті 5.53 цієї постанови, вказує на те, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Берізка" відноситься до юрисдикції господарських судів, а позовна вимога про відновлення становища позивача, яке існувало до його порушення, шляхом зобов`язання відповідача відновити електропостачання - до юрисдикції загальних судів, що виключає можливість їх розгляду в одному провадженні в силу норм статті 21 ГПК (не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом).

5.57.Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника, зокрема, з огляду на викладене вище, а саме те, що, (1) вимоги здійснити поворотне належне управління юридичною особою - відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав - зобов`язати відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку, оскільки це є невід`ємним наслідком скасування рішення загальних зборів відповідача щодо управління юридичною особою є корпоративними; (2) правовідносини у справі №182/1576/19 та у цій справі №911/1187/22 не є абсолютно подібними, так як у справі №182/1576/19 не оскаржувалось рішення загальних зборів, як вищого органу правління, з метою захисту корпоративних прав члена кооперативу очікувати належного управління кооперативом щодо електропостачання, а оскаржувались дії садового товариства щодо відключення від енергопостачання садової ділянки; (3) у постанові від 19.01.2022 у справі №182/1576/19 Верховний Суд не виснував, що окремо вимога про відновлення електропостачання відноситься до юрисдикції загальних судів; (4) вказуючи, що спірні у справі №182/1576/19 правовідносини мають цивільно-правовий характер (щодо користування членом товариства майном товариства - електричними мережами), а не корпоративних характер, Суд насамперед виходив із заявлених у вказаній справі вимог про визнання незаконними дії садового товариства щодо відключення від енергопостачання садової ділянки та зобов`язання судового товариства відновити постачання електричної енергії на цю ділянку для використання у власних побутових потребах.

5.58.Водночас Суд враховує, що стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.59.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.60.Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що так буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.61.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21.

5.62.У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду навела висновок про те, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

5.63.Крім цього, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

5.64.Як встановили суди попередніх інстанцій, Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 05.07.2022 у справі №372/1651/22 за позовом ОСОБА_2 до СТ "Берізка" з аналогічними, як у цій справі, позовними вимогами відмовив позивачу у відкритті провадження, зазначивши, зокрема, що у цій справі об`єктом спору є рішення, оформлене протоколом від 12.09.2021 про добровільне звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки біля ТП з демонтажем паркану, що спричинило виникнення спірних правовідносин. Спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю та управлінням господарською організацією, зокрема щодо права користування послугами кооперативу, пов`язаними з членством у ньому, в тому числі користування земельною ділянкою із земель кооперативу.

5.65.Отже, позивач вже звертався до суду загальної юрисдикції з аналогічними позовними вимогами, проте суд йому відмовив у відкриті провадження, оскільки його позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

5.66.Доводи скаржника про те, що вказана ухвала не була оскаржена позивачем, апеляційний суд обґрунтовано відхилив, оскільки чинне законодавство не передбачає відповідного обов`язку ні для позивача, ні для відповідача, який, в свою чергу, також не оскаржував відповідну ухвалу суду, зокрема її мотивувальну частину стосовно того, що спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю та управлінням господарською організацією

5.67.Виснуючи про те, що цю справу, а саме заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів та відновлення становища позивача, яке існувало до його порушення, шляхом зобов`язання відповідача відновити електропостачання, необхідно розглядати в порядку господарського судочинства, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано виходили з того, що остаточними підставами позову є ті, що визначені у позовній заяві: невідповідність рішення нормам законодавства, порушення прав позивача приватної власності на земельну ділянку, порушення прав позивача як члена садівницького товариства припиненням електропостачання.

5.68.Відтак, обґрунтовано виснували, що спір у цій справі виник між СТ "Берізка" та його членом - позивачем з приводу оскарження останнім рішення загальних зборів, як вищого органу правління, з метою захисту корпоративних прав позивача, як члена кооперативу, а відключення земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 та будинку НОМЕР_1 від електропостачання відбулось за результатами рішення загальних зборів садівницького товариства та на підставі рішень його керівного органу.

5.69.В цьому випадку, позовна вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача відновити електропостачання, по суті є безпосереднім правовим наслідком задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів садівницького товариства, яке стало підставою для відключення земельної ділянки позивача від електропостачання, а тому вимога здійснити поворотне належне управління юридичною особою - відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав - зобов`язати відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку, оскільки це є невід`ємним наслідком скасування рішення загальних зборів відповідача щодо управління юридичною особою, про що вже зазначалось у цій постанові, є ефективною вимогою щодо припинення корпоративного конфлікту, усуває необхідність повторного звернення до суду чи вчинення будь-яких інших дій для відновлення становища, що існувало до стверджуваного порушення, що в повній мірі відповідає вищенаведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

5.70.Твердження скаржника про неможливість об`єднання в одне провадження позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів садівницького товариства з позовною вимогою про відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав, шляхом зобов`язання відновлення електропостачання будинку, з огляду на те, що оскаржуваним рішенням загальних зборів садівницького товариства земельна ділянка (домоволодіння) позивача не відключалась від електромережі, а була відключена рішенням правління садівницького товариства, яке є чинним і позивачем не оскаржувалось, Верховний Суд відхиляє, адже як встановили суди попередніх інстанцій, саме оскаржуване рішення відповідача стало підставою настання для позивача наслідків у вигляді відключення від електромережі, а рішенням правління садівницького товариства, яке, як вказує скаржник, є чинним і позивачем не оскаржувалось, лише виконувалось оскаржуване рішення загальних зборів в передбаченому статутом відповідача порядку. Відповідно саме оскаржуване рішення загальних зборів стало підставою для відключення земельної ділянки позивача від електромережі, відповідно саме його визнання незаконним та скасування матиме наслідком відновлення становища позивача, що існувало до такого порушення.

Щодо інших доводів скаржника по суті позовних вимог

5.71.Спір у цій справи виник щодо (1) законності прийняття рішення загальних зборів СТ "Берізка" від 12.09.2021 про зобов`язання та попередження звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 і відключення його будинку АДРЕСА_1 від електропостачання; (2) відновлення становища позивача ОСОБА_2 , яке існувало до порушення його прав, шляхом зобов`язання відповідача СТ "Берізка" відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077 площею 0,0725 га, що розташована на території СТ "Берізка" у селі Підгірці (на території Підгірцівської сільської ради) Обухівського району Київської області, що є приватною власністю позивача ОСОБА_2 .

5.72.Вирішуючи питання щодо законності рішення від 12.09.2021 загальних зборів СТ "Берізка", суди попередніх інстанцій встановили, що на загальних зборах відповідача 12.09.2021 обговорювались питання щодо неможливості обслуговування трансформаторної підстанції та опор ліній електропередач через знаходження даних об`єктів в безпосередній близькості чи на території земельної ділянки позивача з кадастровим номером 3223186800:03:038:0077. У матеріалах справи наявна копія Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 1-КВ №098034 площею 0,073 га, що розташована на території СТ "Берізка", виданого позивачу 05.09.2000.

5.73.Також суди встановили, що у матеріалах справи наявний акт постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 10.05.2023, в якому зазначено, що: згідно з даними геодезичного знімання на місцевості ТП-478/160 кВА (спірна трансформаторна підстанція) знаходиться за межами даної ділянки, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що належить позивачу; згідно з даними геодезичного знімання на місцевості анкерна опора з роз`єднувачем лінії електропередач 10 кВт знаходиться на території земельної ділянки, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що перебуває у приватній власності позивача, а прямого доступу до даної анкерної опори немає, оскільки там знаходиться огорожа (сітка-рабиця); фактичні межі земельної ділянки позивача кадастровий номер 3223186800:03:038:0077 частково на місцевості не відповідають координатам поворотних точок меж що обліковуються в Державному земельному кадастрі: в районі розміщення ТП-478 частина огорожі (сітка-рабиця) знаходиться на землях комунальної власності Козинської селищної ради.

5.74.Постійна комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області вирішила: "Враховуючи те, що анкерна опора з роз`єднувачем ЛЕП 10 кВт знаходиться на території земельної ділянки, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_2 , рекомендувати сторонам земельного спору: - звернутися до відповідних спеціалізованих суб`єктів господарської діяльності з метою здійснення у відповідності до вимог чинного законодавства перенесення відповідної анкерної опори з роз`єднувачем ЛЕП 10 кВт за межі приватної власності на територію земель загального користування комунальної власності, узгодивши місце перенесення з представниками органу місцевого самоврядування; - при неможливості здійснення такого перенесення відповідної опори укласти договір по встановленню сервітуту з метою доступу та технічного обслуговування до даної анкерної опори з роз`єднувачем ЛЕП 10 кВт. А також здійснити його державну реєстрацію в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно і внести дані до Державного земельного кадастру про встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права даного сервітуту; - враховуючи зведений план земельних ділянок складений сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП "Дмитрук Сергій Миколайович" за матеріалами кадастрової зйомки місцевості та відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі та виявлення факту що межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 кадастровий номер 3223186800:03:038:0077 частково на місцевості не відповідають координатам поворотних точок меж що обліковуються в Державному земельному кадастрі, рекомендувати власнику даної земельної ділянки замовити у виконавців робіт із землеустрою, що мають в своєму штаті належних сертифікованих інженерів- землевпорядників та інженерів-геодезистів розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою приведення у відповідність даних в Державному земельному кадастрі".

5.75.Таким чином, суди встановили, що постійна комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області не встановила, що позивач перешкоджає обслуговуванню спірної трансформаторної підстанції чи наявність накладення охоронної зони об`єкту енергетики (спірної трансформаторної підстанції) на земельну ділянку, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що належить позивачу.

5.76.За висновками постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області частина огорожі (сітка-рабиця) позивача знаходиться саме на землях комунальної власності Козинської селищної ради, а тому саме вона має право звертатись до позивача з вимогою прибрати дану огорожу до меж земельної ділянки, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077.

5.77.З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував, що рішення загальних зборів про надання позивачу строку до 01.11.2021 для добровільного звільнення земельної ділянки біля ТП з демонтажем паркану та попередження про відключення від електромережі прийнято загальними зборами без наявних на момент прийняття підстав та за відсутності повноважень на ухвалення відповідного рішення.

5.78.Твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не навели жодної норми, якій не відповідає оспорюване рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021, а також будь-яких конкретних доводів щодо відсутності у загальних зборів підстав та повноважень на прийняття такого рішення, Верховний Суд відхиляє, адже, як зазначалось вище, на підставі висновку постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту, суди по суті встановили, що (1) позивач не перешкоджає обслуговуванню спірної трансформаторної підстанції та відсутність накладення охоронної зони об`єкту енергетики (спірної трансформаторної підстанції) на земельну ділянку, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що належить позивачу, а також, що (2) частина огорожі (сітка-рабиця) позивача знаходиться саме на землях комунальної власності Козинської селищної ради, а тому саме вона має право звертатись до позивача з вимогою прибрати дану огорожу до меж земельної ділянки, кадастровий номер 3223186800:03:038:0077, що в свою чергу свідчить про встановлення судами обставин щодо відсутності підстав та повноважень щодо прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення, відповідно про порушення прав та законних інтересів позивача, що є самостійною підставою для визнання незаконним та скасування такого рішення загальних зборів.

5.79.Виснуючи про відсутність підстав та повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, на підставі встановлених згідно з висновками постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області обставин справи, суди попередніх інстанцій виходили з правозастосування норм Земельного кодексу України, Закону України "Про державний земельний кадастр", а також Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", який є спеціальним нормативним актом, який визначає правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок для розміщення об`єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об`єктів енергетики з метою забезпечення безперебійного функціонування цих об`єктів, раціонального використання земель, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення і господарських об`єктів від впливу можливих аварій.

5.80.Незазначення судами конкретної (спеціальної) норми, якій суперечить оскаржуване рішення загальних зборів, не може бути підставою для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Берізка" від 12.09.2021, як такого, що прийняте за відсутності підстав та повноважень для прийняття рішення саме про надання позивачу строку до 01.11.2021 для добровільного звільнення земельної ділянки біля ТП з демонтажем паркану та попередження про відключення від електромережі, що встановлено судами на підставі наявних у справі доказів з урахуванням вищезазначених норм права та не спростовано скаржником.

5.81.Так, відсутність порушення відповідачем вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, на що звертає увагу скаржник, не свідчить про законність змісту прийнятого загальними зборами рішення з огляду на встановлені судами обставини справи щодо відсутності підстав та повноважень для прийняття такого рішення.

5.82.Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що оскаржуване рішення загальних зборів мало виключно рекомендаційний характер, апеляційний суд цілком обґрунтовано зазначив, що саме рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021 стало підставою для відповідних рішень правління від 20.11.2021 та від 23.04.2022, які є чинними та не оскаржувались сторонами, та згідно з якими й було остаточно відключено земельну ділянку НОМЕР_1 від електромережі до усунення порушень власником вказаної ділянки у зв`язку з невиконанням рішення загальних зборів від 12.09.2021. Отже, саме рішення загальних зборів відповідача від 12.09.2021 призвело до негативних для позивача наслідків у вигляді відключення від електропостачання, про що також зазначав Суд у пункті 5.70 цієї постанови, спростовуючи доводи скаржника про неможливість об`єднання заявлених у цій справі позовних вимог.

5.83.Вирішуючи питання щодо законності відключення від електропостачання земельної ділянки та будинку позивача, суди попередніх інстанцій в контексті дослідження умов наявного в матеріалах справи договору про постачання електричної енергії №106 від 08.10.2008, укладеного між СТ "Берізка" та Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", та правового аналізу Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від №312 14.03.2018, встановили, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у позивача заборгованості за електропостачання, а також докази недопущення представників постачальника електричної енергії чи представників відповідача до спірної трансформаторної підстанції, опор з лініями електропередач або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, а також особистого вручення позивачу повідомлення про відключення електричної енергії.

5.84.З урахуванням наведеного, а також, враховуючи встановлену вище протиправність рішення загальних зборів СТ "Берізка" від 12.09.2021, суди виснували про відсутність у відповідача правових підстав для відключення земельної ділянки, яка належить позивачу, від електромережі відповідача, а також недотримання порядку такого відключення, що також не спростовано скаржником жодними належними та допустимими доказами.

5.85.Інші доводи скаржника, наведені по суті позовних вимог, а саме щодо законності рішення загальних зборів та правомірності відключення позивача від електромережі, не обґрунтовані належним чином підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, а отже знаходяться поза межами поставлених перед Верховним Судом питань у межах цієї справи, зокрема стосовно розгляду та вирішення справи неповноважним складом апеляційного суду, прийняття постанови за участі суддів, яким було заявлено обґрунтований відвід, а також підвідомчості цього спору за заявленими позивачем вимогами судам господарської юрисдикції, а тому не приймаються Судом до уваги. Доводи скаржника в цій частині по суті зводяться до необхідності переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо оскарження постанови апеляційного суду в частині залишення без змін додаткового рішення місцевого господарського суду щодо розподілу витрат на правничу допомогу

5.86.Оскільки Верховний Суд не вбачає підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у цій справі №911/1187/22 в частині перегляду та залишення без змін рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2023 у цій справі, відсутні й підстави для скасування вищезазначеної постанови апеляційного суду, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2023 щодо розподілу витрат на правничу допомогу, зокрема з огляду на те, що скаржник не наводить жодних обґрунтувань неправомірності такого розподілу судових витрат.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Садівницького товариства "Берізка" залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, рішення від 15.06.2023, додаткове рішення від 29.06.2023 Господарського суду Київської області у справі №911/1187/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець