Ухвала

від 22.02.2024 по справі 127/33297/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/33297/21

Провадження 4-с/127/73/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Вінницький міський суду Вінницької області

в складі : головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Мельник А.С.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пращука Вадима Володимировича від 28.08.2023 р. про закінчення виконавчого провадження за участю суб`єкта оскарження Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пращука Вадима Володимировича від 28.08.2023 р. про закінчення виконавчого провадження за участю суб`єкта оскарження Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Заявник просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державноговиконавця Першоговідділу державноївиконавчої службиу містіВінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Пращука ВадимаВолодимировича від28.08.2023р.ВП №72494470 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов`язати головного державноговиконавця Першоговідділу державноївиконавчої службиу містіВінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Пращука ВадимаВолодимировича відновитивиконавче провадженняз примусовоговиконання виконавчоголиста №127/33297/21,виданого 09.08.2023р.Вінницьким міськимсудом Вінницькоїобласті пропоновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури Вінницької області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Належним чином повідомлені про розгляд справи інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 р. у справі № 127/33297/21 поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Рішення суду допущено до негайного виконання у частині стягнення середнього заробітку за один місяць та поновлення на роботі позивача.

09.08.2023 року Вінницьким міським судом видано виконавчий лист по справі про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Цей виконавчий лист знаходився на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №72494470. 29.08.2023 р. з Автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачу стало відомо про те, що постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пращука В.В. від 28.08.2023 р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/33297/21, виданого 09.08.2023р.

Суд погоджується з позицією стягувача ОСОБА_1 про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які би підтверджували факт вжиття вичерпних заходів з виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Зазначене конституційне положення передбачено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями частин 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями Інструкції №512/5 виконавцю надане широке коло повноважень при здійсненні примусового виконання рішень, спрямованих на забезпечення їх реального виконання. До таких прав, зокрема, але не виключно, належать права виконавця:

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників юридичних осіб або боржників фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

застосовувати інші заходи, передбачені Законом.

Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, державний виконавець мав право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання (направлення повідомлення), оскільки це не виходитиме за межі наданих йому повноважень та належить до способу, встановленому Законом. Факт направлення повідомлення до органу досудового розслідування не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Тому що у державного виконавця залишаються способи, визначені Законом України «Про виконавче провадження» для продовження вчинення виконавчих дій щодо виконання рішення суду, і виконавче провадження закінчено передчасно.

Формальний підхід до виконання судового рішення, а саме накладення штрафу та направлення повідомлення про злочин, не може вважатися достатніми та вичерпними заходами для повного та фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови позбавить ОСОБА_1 права у виконавчому провадженні повторно звернутись з цим же виконавчим документом щодо примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі, знівелює гарантії держави щодо виконання судових рішень, а також гарантії, надані статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та суперечить положенням ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 18, 430 ЦПК України.

На переконання суду, державним виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення суду згідно з вимогами Закону «Про виконавче провадження» та Інструкції № 512/5. Тому суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

Також після надходження скарги до суду ОСОБА_1 до справи долучено рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 р. в справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування постанов. За рішенням суду від 02.11.2023 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)від 28.08.2023 р. у ВП 72494470.

Відтак підстави, передбачені п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, відпали.

Верховний Суд у Постанові від 16.04.2018 року у справі №12/57, зокрема, зазначив, про те, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 р. у справі «Глоба проти України», Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-П, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-ІП, та рішення від 06.03.2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява №41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України», заява №71186/01, п. 84). Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду, та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. ст.18, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 447-453 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державноговиконавця Першоговідділу державноївиконавчої службиу містіВінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Пращука ВадимаВолодимировича від28.08.2023р.ВП №72494470 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов`язати головного державноговиконавця Першоговідділу державноївиконавчої службиу містіВінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Пращука ВадимаВолодимировича відновитивиконавче провадженняз примусовоговиконання виконавчоголиста №127/33297/21,виданого 09.08.2023р.Вінницьким міськимсудом Вінницькоїобласті пропоновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури Вінницької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про учасників справи :

Заявник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Суб`єкт оскарження Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15А, код ЄДРПОУ 40143408;

Боржник Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, 21036, м. Вінниця, вул. Антона Листопада, 2-А, код ЄДРПОУ 25845655;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, 23202, Вінницька область, Вінницький район, с. Гавришівка, в/ч 1231.

Суддя :