Рішення

від 16.04.2024 по справі 466/11015/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11015/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 квітня 2024 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого - судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Прем`єр Альянс») про відшкодування майнової та моральної шкоди.

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на її користь 28696,29 грн. майнової шкоди та 60000 моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 12 липня 2023 року в адміністративній справі № 462/3959/23 встановлено, що ОСОБА_2 10 жовтня 2022 року о 10.00 год. на перехресті вул. Кульпарківська вул. Виговського у м. Львові керуючи транспортним засобом марки «Dacia Sandero», номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надала перевагу у русі пішоходу ОСОБА_1 , внаслідок чого скоїла наїзд на неї, чим порушила вимоги п. 18.1. Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Внаслідок наїзду потерпілій завдано легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Крім того, ОСОБА_2 10 жовтня 2022 року о 10.00 год. на перехресті вул. Кульпарківська вул. Виговського у м. Львові, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, покинула місце події, не повідомила орган чи уповноважений підрозділ поліції, чим порушила вимоги п. 2.10. а, дПравил дорожнього рухута вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП. В результаті ДТП вона отримала чисельні травми. Вона витратила на лікування 9456,85 грн., а також, вона втратила заробіток під час перебування на листку тимчасової непрацездатності на суму 19239,44 грн. Крім цього, цього вона зазнала фізичного болю, моральну шкоду вона оцінює у 60000 грн. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Відповідачка по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8статті 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннямистатті 174 ЦПК Українизакріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8статті 178 ЦПК Українивирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279,280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

18 жовтня 2023 року позивачка звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з даним позовом.

20 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Залізничного районного суду м. Львова для розгляду по територіальній підсудності /а.с.98/.

23 листопада 2023 року ухвалою суду позов залишено без руху /а.с.81/

04 грудня 2023 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивачки адвоката Богуша І.М. про усунення недоліків позову /а.с.83,84/.

05 грудня 2023 року ухвалою суду позов повторно залишено без руху /а.с.90/.

21 грудня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивачки про продовження строку на усунення недоліків позову /а.с.94/.

22 грудня 2023 року ухвалою суду вказане клопотання задоволено /а.с.95/.

02 лютого 2024 року до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків позову /а.с.97/.

05 лютого 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с.106/.

Також, зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ «СК «ТАС» та ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс»; зобов`язано третіх осіб надати докази.

11 березня 2024 року продовжено строк розгляду справи та повторно зобов`язано третіх осіб надати докази /а.с.117/.

27 березня 2024 року представник ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс» надіслав до суду докази на виконання ухвали суду про витребування доказів /а.с.121/.

04 квітня 2024 року представник ПрАТ «СК «ТАС» надіслав до суду докази на виконання ухвали суду про витребування доказів /а.с.127,128/.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи № 462/3959/23, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 12 липня 2023 року в адміністративній справі № 462/3959/23 відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями 122-4, 124 КУпАП, та на неї накладено штраф в розмірі 3400 грн. /а.с.13,14/.

Вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_2 10 жовтня 2022 року о 10.00 год. на перехресті вул. Кульпарківська вул. Виговського у м. Львові керуючи транспортним засобом марки «Dacia Sandero», номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надала перевагу у русі пішоходу ОСОБА_1 , внаслідок чого скоїла наїзд на неї, чим порушила вимоги п. 18.1. Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Внаслідок наїзду потерпілій завдано легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Крім того, ОСОБА_2 10 жовтня 2022 року о 10.00 год. на перехресті вул. Кульпарківська вул. Виговського у м. Львові, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, покинула місце події, не повідомила орган чи уповноважений підрозділ поліції, чим порушила вимоги п. 2.10. а, дПравил дорожнього рухута вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Dacia Sandero», номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ТАС» згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1748030, яким передбачався ліміт за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю в розмірі 260000,00 грн., франшиза 0 грн., та у ПрАТ «СК «ВАН-КЛІК» ( нова назва після зміни - ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс») згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 206465919, яким передбачався ліміт за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю в розмірі 260000,00 грн., франшиза 0 грн., та /а.с./.

Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, а саме: гематому тім`яної ділянки зліва, забою кульшового, лівого колінного, лівого гомілково-стегнового суглобів, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров`я, в зв`язку із чим, лікувалася у КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» з 11 жовтня 2022 року по 02 грудня 2022 року /а.с.25-31, 43-46/.

ОСОБА_1 на підтвердження понесеної майнової шкоди надає чеки на придбання ліків, оплату медичних послуг на загальну суму 9456,85 грн. /а.с.57/ та розрахунок втраченого нею заробітку під час перебування на листку тимчасової непрацездатності на суму 19239,44 грн.

ОСОБА_1 до подачі нею позову до суду (18 жовтня 2023 року) із заявами про виплату страхового відшкодування до страхових компаній не зверталася.

На виконання ухвал суду, яким даний позов було залишено без руху, ОСОБА_1 15 січня 2024 року звернулася до ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс» та ПрАТ «СК «ТАС» зі заявами про виплату страхового відшкодування /а.с.99-105/.

З листа ПрАТ «СК «ТАС» № 124 від 27 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність надати оригінали та належно завірені копії документів, перелік яких, передбачений у пункті 35.2 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» /а.с.131/.

З письмового пояснення третьої особи ПрАТ «СК «ТАС» від 04 квітня 2024 року та клопотання ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс» від 27 березня 2024 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 так і не подала до страхових компаній всіх документів, які потрібні для виплати їй страхового відшкодування /а.с.121,127,128/.

Позивачка також не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що нею до страхових компаній були подані документи, які необхідні для виплати їй страхового відшкодування.

Відповідно до полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1748030 та № 206465919 ліміт відповідальності страховика (страхова сума) за шкоду заподіяну здоров`ю та життю становить 260000,00 грн., що значно перевищуєфактично заявлену позивачемсуму майнової шкоди, завданої в результаті ДТП.

Пунктами 9.1, 9.4статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно зістаттею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

ПоложенняЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування заЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених указаним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) заЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

У постановівід 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц Велика Палата Верховного суду підтверджує правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного суду від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, зазначаючи про те, що у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. ВказанийЗакон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески. Тобто положення цьогоЗаконуспрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи.Велика Палата Верховного Суду наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регламентовано порядок дій як страхувальника, так і потерпілих осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (статті 33, 331, 35), дій страховика (стаття 34) та порядок власне здійснення страхового відшкодування (стаття 36). Зокрема, пунктом 36.7 статті 36 Законувстановлено, що рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Проте, судом достовірно з`ясовано, що позивач не зверталася до страховиків відповідачки із позовом щодо відшкодування їй суми, заявленої у позові.

Беручи до уваги, що цивільно-правова відповідальність відповідачки застрахована в межах ліміту 260000,00 грн, а заявлена позивачкою завдана її здоров`ю майнова шкода становить 28696,29 грн, а також, те, що позивачка так і не надала страховим компаніям весь перелік документів, які необхідні для виплати їй страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, з підстав зазначених у позові.

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд прийшов до наступних висновків.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2статті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно достатті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

ОСОБА_1 стверджує, що шкода, пов`язана з її лікуванням та з тимчасовою втратою нею працездатності становить 28696,29 грн., і тому, відповідно достатті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія мала б відшкодувати ОСОБА_3 1434,80 грн. моральної шкоди ( 28696,29 грн. х 5 %).

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про понесення ОСОБА_3 інших витрат на лікування.

Беручи до уваги, що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 зазнала травм, лікувалася у поліклініці з 11 жовтня 2022 року по 02 грудня 2022 року, відчувала фізичний біль, а також, враховуючи поведінку ОСОБА_2 , яка покинула місце ДТП, не надавши позивачці ніякої допомоги, а у подальшому навіть не вибачилася перед ОСОБА_3 , не виявила ніякого жалю з приводу вчиненого нею адміністративного правопорушення, що безумовно поглибило страждання позивачки, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування останній моральної шкоди слід визначити в сумі 35000 грн., що буде відповідати принципам справедливості та розумності.

Зважаючи на вищезазначене, в силуст. 1194 ЦК Україниз ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню відшкодування у розмірі 33565,20 грн. (35000-1434,80).

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 686/14368/19.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: у задоволені вимоги про стягнення майнової шкоди слід відмовити, а вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, то суд вважає, що відповідно до вимогстатті 141 ЦПК Українисудовий збір в розмірі 1211,20 грн. (станом на 2023 рік), від сплати якого позивачка була звільнена, підлягає стягненню з відповідачки на користь держави, оскільки одна з майнових вимог частково задоволена.

Крім цього, позивачка просить стягнути на її користь 20000 грн. судових витрат, які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи не містять доказів які б свідчили про те, що позивачка понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, ціни позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 2000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Прем`єр Альянс») про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33565 гривень 20 коп. моральної шкоди та 2000 гривень 00 коп. витрат на професійну правову допомогу. Всього стягнути на суму 35565 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять ) гривень 20 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1122 гривень 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.