Рішення

від 02.04.2024 по справі 494/1195/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/1195/23

Провадження № 2/499/33/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Березівської міської ради (м. Березівка, вул. Г. Плієва, 9 Березівського району Одеської області), Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області (м.Березівка, вул. Перемоги, 27 Березівський район Одеська область) про відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області про відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат.

Свою позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тими обставинами, що вона володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_2 в якій зареєстрована та проживає. Її квартира знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку. Згідно типового проекту будинку, комунікаційні системи та системи водопостачання починаються з підвального приміщення, прямують через кімнати квартир першого поверху для спільного користування до її квартири на АДРЕСА_3 знаходиться на балансі та забезпеченні Березівського ВУЖКГ.

В 2004 році власник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , квартира якого знаходиться на першому поверсі під квартирою заявниці, зруйнував її водопровідні та каналізаційні труби, а в грудні 2013 року новий власник кв.12 ОСОБА_3 здійснив переобладнання мереж водопостачання та водовідведення, змінив стояки водопостачання водовідведення сумісного користування не залишивши отворів для входу каналізаціних та водопровідних труб позивачки.

Позивачка неодноразово зверталась до відповідачів з заявами про складання актів по порушенням, притягнення до відповідальності винних осіб та забезпечення її права на користування комунікаціями будинку, про укладення з нею договору про надання послуг.

Відповідач ВУЖКГ 19.01.2018 року відмовив позивачці в укладені договору про надання житлово-комунальних послуг в зв`язку з відсутністю можливості надання послуг з водопостачання та водовідведення, а лише після її скарг до Одеської облдержадміністрації вони визнали свої порушення та в період розгляду цивільної справи за № 494/32/18 за позовом позивачки до відповідачів відновили водопостачання та водовідведення до її квартири та уклали з нею договір про надання послуг, а саме 15.08.2018.

22.09.2022 року рішенням Миколаївського районного суду Одеської області позов позивачки до Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області про визнання дій неправомірними та протиправними задоволено частково, визнано протиправними дії Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово - комунального господарства Одеської області по порушенню прав позивачки, як власника квартири, на отримання послуг водопостачання та водовідведення до березня 2019 року, прав на укладення договору з ВУЖКХ на послуги водопостачання та водовідведення.

Рішення суду вступило в законну силу та звільняє її від доказування обставин незаконності та протиправності дій відповідачів.

На підставі вказаного рішення у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди, згідно ст.23 ЦК України та ст.56 Конституції України. Спричинену моральну шкоду оцінює в 500000 гривень з врахуванням фізичних та моральних страждань у зв`язку з порушенням її прав власника квартири на володіння та користування своїм майном, порушенням її прав на користування водними ресурсами, порушенням її прав споживача на користування інженерними технічними системами водопостачання та водовідведення які проводяться згідно типового проекту дому, стояками спільного користування, обслуговуванням комунікаційних мереж будинку та користування послугами ВУЖКГ та укладання договору про надання послуг, порушенням її прав на звичний спосіб життя, спричиненням матеріальної шкоди, відмовою реагування на втручання сторонніх осіб в інженерно-технічні системи водопостачання;

Більше 15 років відповідачі ігнорували порушення, не приймали мір реагування, змушували позивачку систематично носити воду відрами на другий поверх до своєї квартири, користуватися туалетом загального користування, терпіти приниження зі сторони винних осіб, їх друзів, посадових осіб та робітників міської ради, ВУЖКГ, організовувати водопостачання через сходову клітину. Все це слугувало фізичним та моральним стражданням, підривало авторитет вчителя, порушувало честь і гідність, ділову репутацію.

Відповідач надали відзиви на позовну заяву, в яких не погодились зі змістом позовної заяви та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними.

Позивачка надала суду свої заперечення на відзиви, в яких зазначила, що вважає такі відзиви необґрунтованими та не заснованими на законі, просила суд не брати їх до уваги.

Позивачка в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні зазначила, що обґрунтовано звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, просила задовольнити її позовні вимоги, стягнути моральну шкоду з відповідачів солідарно на її користь .

Представник відповідача Березівської міської ради у судове засідання з`явилась, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки сам факт наявності судового рішення про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди та позивачка не надала інших доказів, які б свідчили, що відповідач наніс їй таку моральну шкоду, а також не обґрунтувала розмір такої шкоди. Вважає, що такий розмір є завищеним.

Представник відповідача Березівського ВУЖКГ у судовому засіданні просила відмовити у позовних вимогах, посилаючись на те, що позивач ніяк не довела нанесення їй моральної шкоди та не обґрунтувала її розмір. Повідомила, що на даний час проблема з водопостачанням є вирішеною.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Позивачка неодноразово зверталася до відповідачів з питанням усунення порушених її прав, як власника квартири АДРЕСА_2 , щодо приведення у належний стан стояків водовідведення та водопостачання до її квартири через квартиру АДРЕСА_4 , які були демонтовані власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 .

В свою чергу відповідачі, а саме Березівська міська рада та Березівський ВУЖКГ не приймали мір для усунення порушень, вказаних в заявах позивачки, щодо відновлення стояків водовідведення та водопостачання, а також укладення відповідних договорів на водопостачання та водовідведення.

Як встановлено рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22 вересня 2022 року, у травні місяці 2018 року Березівською міською радою та Березівським ВУЖКГ, після втручання Одеської обласної державної адміністратції та після звернення позивачки до суду з даним позовом, було усунуто порушення, відновлено водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_2 через квартиру АДРЕСА_4 , а в березні місяці 2019 року ВУЖКГ уклало з позивачкою ОСОБА_1 відповідні договори щодо водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.04.2014 року було встановлено порушення зі сторони власника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_3 щодо демонтажу стояків водопостачання та водовідведення, які прямують до квартири АДРЕСА_6 вказаного будинку, яка належить ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в поновленні комунікацій водовідведення та водо забезпечення, що стосуються квартири ОСОБА_1 з підвального приміщення через перший поверх та квартиру АДРЕСА_5 .

Відповідно до п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому обов`язковою умовою для можливості відшкодування моральної шкоди судом має бути доведення у належний процесуальний спосіб фактів настання такої шкоди, протиправності дій, що призвели до неї, а також наявності між цими фактами причинно-наслідкового зв`язку.

Такі правові висновки зазначені у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2021 року у справі № 201/3997/18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19); постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16 .

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто, в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.

Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди. Такий висновок передбачений Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі №818/607/17

Окрім цього, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути предявлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд вважає доведеним факт заподіяння Березівською міською радою та Березівським ВУЖКГ позивачу моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичного способу життя та необхідності докладати додаткових зусиль для його організації. Протиправність бездіяльності відповідачів встановлено рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22 вересня 2022 року.

Суд вважає встановленим, що в результаті винних протиправних дій Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово - комунального господарства Одеської області по порушенню прав ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_2 , на отримання послуг водопостачання та водовідведення до березня 2019 року, прав на укладення договору з ВУЖКХ на послуги водопостачання та водовідведення, позивачці заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з вказаними порушеннями, що призвело до суттєвої та тривалої зміни звичайного способу її життя, супроводжуючи такі зміни фізичними та душевними стражданнями, матеріальними витратами.

Посилання відповідачів на те, що позивач не довів факту завдання їй моральної шкоди, суперечить наявним у справі та описаним вище обставинам.

Враховуючи глибину душевних страждань позивачки; тяжкість вимушених змін в організації забезпечення її життєвонеобхідних благ та потребностей в воді та водовідведенні, користуванні каналізаційними сполученнями, які є об`єктами порушення та в своїй сукупності спричинили фізичні та моральні страждання, підривали її авторитет в суспільстві протягом тривалого періоду; час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідачів на користь позивачки 250 000 грн.

У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. Відповідачі заподіяли моральну шкоду позивачці спільно, тож на них покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3750, 00 грн. (50 %).

Серед іншого, позивачка просить стягнути на її користь понесені судові витрати, пов`язані з її явкою до суду, натомість суд констатує, що всі судові засідання за участі ОСОБА_1 проводились в режимі відеоконференцзв`язку, тому виключена наявність будь-яких витрат на прибуття до Іванівського районного суду для участі в судових засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141,258,263,265 ЦПК України, ст.23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Березівської міської ради (м. Березівка, вул. Г. Плієва, 9 Березівського району Одеської області; ЄДРПОУ: 04056842), Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області (м.Березівка, вул. Перемоги, 27 Березівський район Одеська область; ЄДРПОУ: 03350597) про відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Березівської міської ради (м. Березівка, вул. Г. Плієва, 9 Березівського району Одеської області; ЄДРПОУ: 04056842), Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області (м.Березівка, вул. Перемоги, 27 Березівський район Одеська область; ЄДРПОУ: 03350597) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з Березівської міської ради (м. Березівка, вул. Г. Плієва, 9 Березівського району Одеської області; ЄДРПОУ: 04056842), Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області (м.Березівка, вул. Перемоги, 27 Березівський район Одеська область; ЄДРПОУ: 03350597) на користь держави судовий збір у розмірі 3750 грн. (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень) 00 коп.

В стягненні іншої частини судових витрат відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ