Рішення

від 09.04.2024 по справі 567/779/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/779/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М.

представника відповідача - адвоката Лавренчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі заяву представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Ю.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 13.02.2024 року вищевказаний позов задоволено повністю та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021, зареєстроване в реєстрі за № 222, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021, зареєстроване в реєстрі за № 223, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га. Крім того, вирішено питання судових витрат та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4086,07 грн.

Представник позивачки - адвокат Хмарук Ю.М. звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить вирішити питання судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн., мотивуючи тим, що у позовній заяві вона повідомила, що докази на підтвердження понесених позивачкою витрат на правничу допомогу буде надано у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

В обгрунтування заяви вказує, що представництво інтересів позивачки у суді здійснювалось на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги та договору про надання правничої допомоги від 20.04.2023 року.

Зазначає, що відповідно до п.4.1 вищевказаного договору сторони погодили її гонорар за надання послуг у розмірі 4 000 грн., який було сплачено 18.02.2024 року, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3480373818.1 від 18.02.2024 року.

Просить заяву задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4 000 грн.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час судового розгляду була повідомлена належним чином та її неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивачки - адвокат Хмарук Ю.М. в судовому засіданні заяву про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ній. Вказала, що згідно договору про надання правничої допомоги від 20.04.2023 року для ОСОБА_1 було надано відповідні послуги, зокрема, підготовлено та подано позовну заяву, підготовлено та подано відповідь на відзив від 28.06.2023 року, вона приймала участь у судових засіданнях, призначених на 23.06.2023 року об 11:00 год., 17.08.2023 року о 15:00 год., 15.09.2023 року о 10:00 год., 20.10.2023 року о 10:00 год., 01.12.2023 року об 11:00 год., 23.01.2024 року о 15:00 год., 13.02.2024 року о 16:00 год. Зазначила, що позивачка ОСОБА_1 на виконання вищевказаного договору передала їй грошові кошти в готівковій формі у визначеному договором розмірі в сумі 4 000 грн., які в подальшому вона внесла від імені ОСОБА_1 на банківський рахунок адвокатського бюро «Юлії Хмарук».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового розгляду був повідомлений належним чином та його неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача - адвоката Лавренчука О.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, вважає її безпідставною та такою, що не підтверджена належними доказами. Зазначив, що надана банківська квитанція не може слугувати доказом підтвердження переказу готівкових коштів на рахунок адвокатського бюро «Юлії Хмарук» згідно договору про надання правничої допомоги, оскільки платником у такій квитанції вказано представника позивачки - Хмарук Ю.М. , та отримувачем коштів - АБ «Юлії Хмарук». Вважає, що встановити походження вищевказаних грошових коштів не можливо, разом з тим, будь-яких заперечень щодо переліку, обсягу та детального опису наданих представником позивачки - адвокатом Хмарук Ю.М. послуг не надав. Просив відмовити представнику позивачки в ухваленні додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 4 000 грн.

Згідно з п.3 ч.1, ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.

Так, відповідно до ст.1 Закону № 5076 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4); інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6); представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9).

Згідно з положеннями ст.19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із ст.30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно п.п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень ст.137 ЦПК України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні на користь якої ухвалене рішення підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З досліджених судом доказів, наданих представником позиваки, вбачається, що 20.04.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Юлії Хмарук» в особі керуючої бюро Хмарук Ю.М. було укладено договір про надання правничої допомоги у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину.

Згідно п.4.1 договору гонорар за надання послуг за цим договором є фіксованим та становить 4 000 грн.

Як вбачається з детального опису наданих послуг по справі № 567/779/23 від 18.02.2024 року позивачці була надана наступна правова допомога : підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання відповіді на відзив від 28.06.2023 року, участь у судових засіданнях призначених на 23.06.2023 року об 11:00 год., 17.08.2023 року о 15:00 год., 15.09.2023 року о 10:00 год., 20.10.2023 року о 10:00 год., 01.12.2023 року о 11:00 год., 23.01.2024 року о 15:00 год., 13.02.2024 року о 16:00 год., та загальна вартість послуг становить 4 000 грн.

З банківської квитанції від 18.02.2024 року вбачається, що за надання послуг адвоката згідно договору від 20.04.2024 року (у справі №567/779/23) на користь адвокатського бюро «Юлії Хмарук» було сплачено 4000 грн., та фактичним платником вказано позивачку по справі ОСОБА_1 .

Відтак доводи представника відповідача про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження понесених позивачкою витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу та підлягають спростуванню.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

В судовому засіданні встановлено, що послуги за договором від 20.04.2023 року адвокатом були надані в повному обсязі.

Таким чином, сума судових витрат, заявлених до відшкодування, відповідає умовам договору про надання правничої допомоги та підтверджена відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Оскільки позов було задоволено повністю, то відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають витрати, пов`язані з розглядом справи і понесені позивачем, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 137, 141, 270 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.12.1997 року Острозьким РВ УМВС України в Рівненській області, індекс 35800) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складено 09 квітня 2024 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.