Повістка

від 30.12.2024 по справі 567/779/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/779/23

Провадження № 22-з/4815/86/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину,

в с т а н о в и в:

В травні 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Ю.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за позивачкою право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га, крім того просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021р., зареєстроване в реєстрі за № 222, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021р., зареєстроване в реєстрі за № 223, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021, зареєстроване в реєстрі за № 222, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021, зареєстроване в реєстрі за № 223, видане на ім`я ОСОБА_2 , щодо права власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610900000:01:002:0147, площею 0,0636 га.

Стягнуто судовий збір.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

25 вересня 2024 року через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником позивача було надіслано клопотання про стягнення на користь її довірительки з відповідача 3 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Мотивуючи клопотання, адвокат зазначала, що про стягнення судових витрат заявлялося у відзиві на апеляційну скаргу та до нього додавались усі необхідні для цього документи і докази.

Заява підлягає до задоволення.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Водночас розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч.13 ст. 7 ЦПК України).

Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Також ураховується і те, що заява про ухвалення додаткового рішення подана й вирішується не в порядку ст. 246 ЦПК України, а виключно в порядку ст.270 ЦПК України, оскільки про відшкодування зазначених судових витрат заявлялось, а підтверджуючі документи надавались до апеляційного суду перед судовими дебатами.

Так, згідно з пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 13 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited про ти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по - новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Хмарук Ю.М., що підтверджується ордером про надання правничої допомоги №1137450 від 12 серпня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу вказали, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 гривень. У підтвердження понесених витрат долучено Додаткову угоду №2 від 16 липня 2024 року до Договору про надання правничої допомоги від 20 квітня 2023 року. За умовами договору сторони визначили гонорар у розмірі 2000 гривень за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та 1000 гривень за участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Надано квитанцію №TS207733 від 12.08.2024 року про сплату вказаних коштів на рахунок АБ Юлії Хмарук. Відзив з доказами надісланий стороні відповідача.

Отже, заявником підтверджено обсяги наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості, а іншою стороною до суду апеляційного суду не надано доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у т.ч. спростування правильності відповідних розрахунків, тому витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем.

Заявлена до відшкодування сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності, а також розумності їхнього розміру та обставинам справи.

З огляду на наведене і керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Хилевич С.В.