Справа № 274/6933/23
Провадження № 2/0274/187/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"11" квітня 2024 р. м. Бердичів
БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Дерманської О.В.,
учасники справи, присутні в судовому засіданні
прокурор Бердичівської окружної прокуратури Дем`янчук М.С.,
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представник адвокат Замега О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про стягнення матеріальної шкоди, завданої водним живим ресурсам
в с т а н о в и в :
05.10.2023 Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04345658) 727260 гривень шкоди, завданої водним живим ресурсам.
Короткий виклад доводів позивача, заперечень відповідача
Позовні вимоги керівник Бердичівської окружноїпрокуратури Житомирськоїобласті обгрунтував тим, що прокуратурою було встановлено, що постановою Бердичівського міськрайонного суду від 07.12.2022, яка постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023 залишено без змін, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., справа № 274/5871/22.
Крім того, постановою Бердичівського міськрайонного суду від 07.12.2022, яка постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023 залишено без змін, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., справа № 274/5872/22.
Згідно вказаних постанов суду, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.08.2022 приблизно о 11 год. 40 хв. на річці Гнилоп`ять в с. Слободище Бердичівського району Житомирської області ловили рибу забороненим знаряддям лову з сіткоснастевого матеріалу двома сітками в забрід, використання яких в даний час і в даному місці заборонено та зловили 460 екземплярів «сріблястого карася», чим порушив ст.63 Закону України «Про тваринний світ», абз. 1 п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених постановою КМУ від 18.07.1998.
Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли збитки рибному господарству у розмірі 727260 гривень.
Питання про стягнення з порушників вищевказаних збитків дотепер не вирішено.
На листи прокурора до Швайківської сільської ради та Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області останні повідомили, що неп мають заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 26.10.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження.
Протокольною ухвалою суду від 15.02.2024 закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав позов.
Представники позивачів у судове засідання не прибули.
Від представників Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області надійшли заяви із проханням справу слухати за їх відсутності, позов підтримали.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 частково визнав позовні вимоги, просить зменшити розмір шкоди, зважаючи його майновий стан, до 100000 гривень. Він міг би запустити у водойм стільки ж риби.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 також частково визнав позовні вимоги, просить зменшити розмір шкоди до 100000 гривень. Він міг би відшкодувати шкоду, запустивши у водойм стільки ж риби, або відпрацювати громадські роботи.
Представник відповідачів адвокат Замега О.В. просить врахувати майновий стан відповідачів, те що вони обоє не працюють, ОСОБА_4 здійснює догляд за батьком, який має першу групу інвалідності та допомагає братові, а ОСОБА_5 має на утриманні дружину та малолітню дитину, його мати має захворювання серця та потребує від сина підтримки. Така значна сума збитків призведе до значного фінансового навантаження на відповідачів фактично на все їх життя. Щодо стягнення судового збору на користь прокуратури не заперечив.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Суд встановив, що постановою судді Бердичівського міськрайонного суду від 07.12.2022 у справі 274/5871/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Відповідно до цієї постанови - ОСОБА_1 28.08.2022 приблизно о 11 год. 40 хв. на річці Гнилоп`ять в с. Слободище Бердичівського району Житомирської області ловив рибу забороненим знаряддям лову з сіткоснастевого матеріалу двома сітками в забрід, використання яких в даний час і в даному місці заборонено та зловили 460 екземплярів «сріблястого карася», чим порушив ст.63 Закону України «Про тваринний світ», абз. 1 п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених постановою КМУ від 18.07.1998 (а.с. 22-25).
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду від 07.12.2022, у справі № 274/5872/22 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Відповідно до цієї постанови ОСОБА_2 28.08.2022 приблизно о 11 год. 40 хв. на річці Гнилоп`ять в с. Слободище Бердичівського району Житомирської області ловили рибу забороненим знаряддям лову з сіткоснастевого матеріалу двома сітками в забрід, використання яких в даний час і в даному місці заборонено та зловили 460 екземплярів «сріблястого карася», чим порушив ст.63 Закону України «Про тваринний світ», абз. 1 п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених постановою КМУ від 18.07.1998 (а.с. 26-30).
Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли збитки рибному господарству у розмірі 727260 гривень (а.с. 33).
Заступник керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцька О. 13.04.2023 звернулася із повідомленням до Швайківської сільської ради та Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, на які останні повідомили, що не мають заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом в їх інтересах до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (а.с. 15,19, 20).
Відповідно до характеристики ДП «Ритм» ТОВ «Рост» від 31.08.2022 ОСОБА_1 за час роботи на підприємстві виявляє себе як відповідальний та дисциплінований (а.с. 107).
Відповідно до свідоцтв про шлюб та про народження дитини ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 та він є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 109).
Відповідно до характеристики на ОСОБА_2 із місця проживання, останній не працює, доглядає батька ОСОБА_8 інваліда першої групи, а також надає підтримку старшому братові ОСОБА_9 , інваліду війни другої групи, який має проблеми із руховим апаратом (а.с. 111).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК № 406842 ОСОБА_9 має другу групу інвалідності пов`язану із проходженням військової служби (а.с. 113).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК № 419350 ОСОБА_8 встановлено першу «А» групу довічно, він потребує постійного стороннього догляду (а.с. 117).
Відповідно до довідки-виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 577964 ОСОБА_2 було проведено операцію 12.01.2022 аутодендопластику ПХЗ правого колінного суглобу, забір сухожильного транспланту сухожилків (а.с. 112).
Будучи допитаним у якості свідка, ОСОБА_1 пояснив, що його дружина не працює та фактично сім`я перебуває на його утриманні. Він має тимчасові заробітки близько 6000-8000 грн на місяць та не працевлаштований офіційно.
Будучи допитаним у якості свідка, ОСОБА_2 пояснив, що він не працює та здійснює догляд за батьком, який прикутий до ліжка та підтримує свого брата, який також має інвалідність. Його доходи- це доходи від присадибного господарства, вирощена сільськогосподарська продукція.
Норми права застосовані судом, аналіз доводів сторін, висновки суду
Статтею 131-1Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом та закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду передбачено ст.23 Закону України «Про прокуратуру»таст. 56 ЦПК України.
Підставою для звернення до суду із позовом є виявлений прокурором факт неналежного здійснення органами, уповноваженими державою на здійснення захисту її інтересів, в частині повного та своєчасного відшкодування збитків, що завдані навколишньому природному середовищу.
Прокурор довів доказами його право ініціювати даний позов.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.
Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», яка були чинна на час притягнення до відповідальності відповідачів, слідує, що оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -1581, 00 грн за одиницю.
Такий же розмір збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування карася сріблястого визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042 «постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів»
Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).
Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.
Так, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для цивільно- правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Положеннями ч. 1 ст. 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Постанови про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.. 85 ч. 4 КУпАП набрали чинності.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Питання про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи щодо кожного із них.
За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідачів та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідачів у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 727260 грн, доведена.
Оскільки шкоду завдано спільними діями відповідачів наявні підстави для стягнення із них шкоди солідарно.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Враховуючи матеріальний стан відповідачів, те, що вони не працюють, ОСОБА_1 має на утриманні дружину та малолітню дитину, а ОСОБА_2 непрацездатного батька - особу із інвалідністю 1 А групи, суд вважає, що розмір відшкодування завданої шкоди слід зменшити до 600000 грн.
Судом, при прийнятті рішення про зменшення розміру відшкодування завданої шкоди, враховано висновки Постанови Верховного Суду у справі № 717/1765/16 від 11 грудня 2019 року.
Інші підстави для зменшення розміру шкоди до 100 000 гривень, про який просили відповідачі, як то надмірний розмір шкоди, відшкодування шкоди відповідачами в натурі рибою, позитивні характеристики, наявність хвороб у ОСОБА_10 , догляд за братом, тощо, суд вважає неприйнятними та їх відхиляє.
Відшкодування шкоди завданої водним живим ресурсам в натуральній формі не передбачено чинним законодавством.
Характеристики на відповідачів та документи про стан здоров`я осіб, без доведення доказами родинних відносин відповідачів із цими особами, без доказів того, що відповідачі фактично мають обов`язком утримувати цих осіб, оплачувати їм лікування, не можуть бути доказами їх майнового стану та підставою для зменшення розміру шкоди в порядку ст. 1193 ЦК України.
Належність водних біоресурсів визначаєтьсяЗаконом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», стаття 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора задовольнити частково та стягнути солідарно із відповідачів на користь Швайківської сільської ради 600000 грн шкоди, завданої водним живим ресурсам.
В іншій частині позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки прокурором доведено факт заподіяння відповідачами шкоди водним живим ресурсам на суму 727260 гривень, проте суд за клопотанням відповідачів в порядку ст. 1933 ЦК України зменшив розмір шкоди, та відповідачі погодилися відшкодувати судовий збір, суд вважає, що відповідачі мають повністю відшкодувати у рівних часках сплачений Житомирською обласною прокуратурою судовий збір.
Тому, із кожного з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури належить стягнути по 5454 гривні 45 копійок судових витрат.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позов Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області 600 000 гривень шкоди, завданої водним живим ресурсам.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 5454 гривні 45 копійок судових витрат.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Житомирської обласної прокуратури 5454 гривні 45 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивачі:
Швайківська сільська ради Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка, вул. Осівка, 1А, ЄДРПОУ 04345658;
- Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, місцезнаходження за адресою: м. Житомир, пров. Гуйвинський, 6, код ЄДРПОУ 41157484;
Відповідачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП відсутні;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 16.04.2024.
Суддя І.Ю. Хуторна
Суд | Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118387100 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Хуторна І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні