Постанова

від 04.12.2024 по справі 274/6933/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 274/6933/23

провадження № 61-10979св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Замегою Олегом Володимировичем, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області 727 260,00 гривень шкоди, завданої водним живим ресурсам.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що постановою Бердичівського міськрайонного суду від 07 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 274/5871/22, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 грн.

Аналогічна постанова винесена й відносно ОСОБА_2 у справі № 274/5872/22.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 серпня 2022 року приблизно о 11 год. 40 хв. на річці Гнилоп`ять у с. Слободище Бердичівського району Житомирської області ловили рибу забороненим знаряддям лову з сіткоснастевого матеріалу двома сітками в забрід, використання яких на теперішній час і в зазначеному місці заборонено, чим порушили вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ», абз. 1 пункту 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1039), своїми діями відповідачі заподіяли збитки рибному господарству на суму 727 260,00 гривень, які до цього часу не сплатили.

На листи прокурора до Швайківської сільської ради та Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області останні повідомили, що не мають заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області 600 000,00 грн шкоди, завданої водним живим ресурсам.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем причинного зв`язку між протиправними діями відповідачів та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу, вини відповідачів у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Враховуючи матеріальних стан відповідачів, суд зменшив розмір завданої шкоди до 600 000,00 грн.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Замеги О. В. на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що заявник не навів поважних причин пропуску строку на оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2024 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Замега О. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідачі та їх представники вжили заходи з метою апеляційного оскарження рішення у найкоротші строки, без суттєвих затримок та зволікань, оскільки пріоритетом було і є реалізувати своє право на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з формальних підстав, апеляційний суд порушив право відповідачів на судовий захист. Оскаржувана ухвала порушує принципи законності, незалежності та неупередженості, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області

справу № 274/6933/23 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої водним живим ресурсам.

У жовтні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року справу № 274/6933/23 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частини перша, друга статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до встановлених апеляційним судом обставин цієї справи 11 квітня 2024 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повний текст якого виготовлений 16 квітня 2024 року.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа рішення суду від 11 квітня 2024 року доставлено до електронного кабінету представника відповідачів ОСОБА_3 17 квітня 2024 року о 18:30:07 год.

Отже, днем вручення судового рішення є 18 квітня 2024 року, а з 19 квітня 2024 року розпочався відлік строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції й останнім днем для направлення апеляційної скарги в межах тридцятиденного строку є 20 травня 2024 року.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» апеляційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області представник відповідачів - адвокат Замега О. В. направив на адресу Житомирського апеляційного суду 22 травня 2024 року, в якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду. Клопотання мотивував тим, що у судовому засіданні була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення, повний текст якого адвокат отримав 25 квітня 2024, тому він має право на поновлення строку.

Ухвалою від 05 червня 2024 року Житомирський апеляційний судвизнав не поважними підстави пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Замеги О. В. на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року залишив без руху та надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.

На виконання вказаної ухвали суду представник відповідачів - адвокат Замега О. В. подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважність причин пропуску цього строку вказував на несвоєчасне отримання рішення суду першої інстанції через тимчасово відсутній доступ до його електронної пошти з технічних причин.

Апеляційний суд, дійшовши висновку, що зазначені представником відповідачів обставини не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення пропущеного строку для вчинення певної процесуальної дії та ухвалою від 25 червня 2024 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року.

Верховний Суд погоджується з таким висновком апеляційного суду.

У справі, яка переглядається, встановлено, що днем вручення оскаржуваного рішення суду першої інстанції є 18 квітня 2024 року, з 19 квітня 2024 року розпочався відлік строку на його апеляційне оскарження, а тому останнім днем для направлення апеляційної скарги в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії рішення суду є 20 травня 2024 року.

Апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 22 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник мотивував тим, що у судовому засіданні була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення, повний текст якого адвокат отримав 25 квітня 2024, тому він має право на поновлення строку.

Апеляційний суд, установивши, що рішення суду першої інстанції від 11 квітня 2024 року представнику відповідачів ОСОБА_3 18 квітня 2024 року доставлено до електронного кабінету, ухвалою від 05 червня 2024 року визнав не поважними підстави пропуску строку апеляційного оскарження та надав строк для усунення недоліків для звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.

На виконання вказаної ухвали суду представник відповідачів - адвокат Замега О. В. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважність причин пропуску цього строку вказував на те, що про доставку до його електронного кабінету рішення суду від 11 квітня 2024 року не знав, оскільки його персональний комп`ютер, до якого підключені його електронна пошта та електронний кабінет, перебував к ремонті з 18 квітня до 21 травня 2024 року.

Виходячи з принципів розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також ураховуючи принцип правової (юридичної) визначеності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що викладені представником відповідачів ОСОБА_3 в заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що в порядку пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Зазначені у касаційній скарзі аргументи Верховний Суд вважає необґрунтованими та виключно суб`єктивними судженнями заявника, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо таке обтяження не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд обмежив право заявника на судовий захист є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд діяв відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України, в межах наданих йому повноважень.

Проаналізувавши зміст ухвали апеляційного суду, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд постановив оскаржуване рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів. При цьому, суд не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Замегою Олегом Володимировичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов