Рішення

від 15.04.2024 по справі 279/8221/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/379/24

Справа № 279/8221/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомлення сторін цивільну справу №279/8221/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю"Кадастровий центр+" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачзвернувся досуду з позовомдо відповідача,зазначивши,що з 28 березня 2018 року по 17 травня 2023 року він працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадастровиі центр +» на посаді інженера землевпорядника. В зв`язку з постійним порушенням з боку керівництва відповідача щодо виплати йому належних сум заробітної плати, він 17 травня 2023 року прийшов в приміщення офісу №7, яке орендувало ТОВ «Кадастровий центр +» із заявою про звільнення із займаної посади за власним бажанням, яка викликала сильне обурення з боку директора ТОВ «Кадастровий центр +» ОСОБА_2 . Під час його роботи у ТОВ «Кадастровий центр +», останній не проводив йому жодних виплат заробітної плати. Відповідачем тільки проводилось сплата страхових внесків з мінімального розміру заробітної плати, що підтверджується Формою ОК-5. Мінімальна заробітна плата за період його роботи в ТОВ "Кадастровий цент" +» відповідно до ЗУ" Про Державний бюджет України" становила: 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 3723,00 грн; 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 4173,00 грн.; 01.01.2020 року по 31.08.2020 року - 4723,00 грн.; 01.09.2020 року по 31.12.2020 року - 5000,00 грн.; 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 6000,00 грн.; 01.12.2021 року по 31.12.2021 року - 6500,00 грн.; 01.01.2022 року по 30.09.2022 року - 6500,00 грн.; 01.10.2022 року - 31.12.2022 року - 6700,00 грн.; 01.01.2023 року по 31.12.2023 року - 6700,00 грн..

Враховуючи вище викладений розмір мінімальної заробітної плати, зроблено розрахунок загальної суми заборгованості по заробітній платі за період з 28.03.2018 року по 17.05.2023 року, яка становить 323 585,83 грн.. Крім того, за час роботи в ТОВ «Кадастровий центр +» останній жодного разу не надав розрахункові дані про нараховану та виплачену заробітну плату.

За змістом статті 116 Кодексу законів про працю України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

З аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Однак, ні 18 травня 2023 року, ні в інші дати роботодавець письмово не повідомив його про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 Кодексу Законів про Працю України.

Крім того, як передбачено ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

У зв`язку із тим, що ТОВ «Кадастровий центр +» не надавав розрахункові дані про нараховану заробітну плату та проводив сплату страхових внесків з мінімального розміру заробітної плати, то середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Розмір середньоїзаробітної платиза весьперіод затримкирозрахунку з 18.05.2023 року по 17.11.2023 року становить 40372,13 грн..

Також, по даний час він не отримав трудову книжку, а також будь-яких обґрунтованих пояснень щодо поважності причини не видачі трудової книжки. У випадку затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця, працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки (пункт 4.1. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»).

З врахуванням вимог ст.235 Кодексу Законів про Працю України та пункту 4.1. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадастровий центр +» зобов`язане виплати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2023 року по 10 грудня 2023 року. У зв`язку із тим, що ТОВ «Кадастровий центр +» не надавав розрахункові дані про нараховану йому заробітну плату та проводив сплату страхових внесків з мінімального розміру заробітної плати, тому його середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 44 940,31 грн. за період з 18.05.2023 року по 10.12.2023 року. Просив стягнути з ТОВ «Кадастровий центр +» на користь ОСОБА_1 408 898,27 грн. (323 585,83 - сума основної заробітної плати, 40 372,13 грн. - сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні), 44 940,31 грн. - сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та судові витрати в розмірі 16 073 грн..

Крім того, одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки при звільненні встановлюється тримісячний строк при зверненні до суду за захистом трудових прав. Позивач зазначив, що причиною пропуску строку стало отримання тілесних ушкоджень, та значний час проведення у лікувальному закладі, тому не мав можливості здійснити своїх конституційних прав по стягненню заробітної плати.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання, оскільки позивачем було подано клопотання про допит свідків, яке судом було задоволено.

Допитана в судовому засіданні свідок позивача ОСОБА_3 дала показання про те, що працює у відповідача з липня 2020 р. по даний час на посаді інженера-геодезиста, ніколи не бачила, щоб позивачеві виплачували заробітну плату. Заробітна плата виплачувалась "в конверті", відомості про її виплату не складались.

Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що рахом з позивачем працювала на посаді інженера-землевпорядника, їй нічого не відомо по те, що заробітна плата нараховувалась на виплачувалась офіційно, видавалась частково "на руки", не відомо і про те, чи позивач звільнений офіційно.

Відповідач про деньта часрозгляду справиповідомлявся належнимчином шляхомнаправлення судових повісток за місцем реєстрації, розміщення оголошення на сайті судової влади, відзив на позов та інших заяв, заперечень. клопотань не подав.

Дослідивши подані позивачем докази, проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що з 28.03.2018 року він працював на підприємстві відповідача. Ці обставини підтверджені такими доказами, як копія трудової книжки з внесеним до неї записом про наказ №2 від 28.03.2018 року. Інших даних та записів подана копія трудової книжки позивача не містить. З доданої до позовної заяви копії форми ОК-5 в період з лютого 2018 р. по грудень 2021 року страхові платежі до ПФУ за застраховану особу ОСОБА_1 вносились ТОВ "Кадастровий центр +" (ЄДРПОУ 41429290). Позивач зазначає,що 17.05.2023року подавзаяву прозвільнення іззайманої посадиза власнимбажанням,оскільки відповідачне проводив виплати належних сум заробітної плати.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Тобто, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Статтею 233 КЗпП в редакції Закону від 01.07.2022 року №2352-ІХ передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1), із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину (п.1 глави 19 Прикінцеві положення), дія карантину прининена з 01.07.2023 р., тому зазначені вище вказаною нормою строки поновили свій перебіг з 01.07.2023 р., тому відповідно 3-місячний строк звернення щодо обставин, які настали в період з 01.07.2022 р. по 01.07.2023 р., закінчився 01.10.2023 р.. При цьому ст.234 КЗпП передбачає, що строк звернення може бути поновлено, якщо з якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Як зазначає позивач, в товаристві відповідача він працював до 17.05.2023 року, наказ про звільнення та письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, не отримував, тому строк звернення до суду позивачем дотримано.

Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка була встановлена за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) (висновок Верховного суду у справі №242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18)).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог про розмір заробітної плати та розмір по її заборгованості за спірний період, внаслідок чого не є підтвердженим і розрахунок про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує заборгованість по заробітній платі позивача, не визначає її розмір, середньомісячний чи то середньоденний заробіток позивача, тощо ( висновок Верховного суду у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18)).

Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 підтверджують лише його страховий стаж за період з 2001 року до 2021 року та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо існування заборгованості та її розміру в період з березня 2018 року до травень 2023 року.

Суд, виходячи із засад диспозитивності цивільного процесу, враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях та те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ "Кадастровий центр+" перед позивачем по заробітній платі з березня 2018 року по травень 2023 року, припинення позивачем трудових відносин з відповідачем у вказаний час у встановленому порядку, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 81, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю"Кадастровий центр+" відмовити.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 27.12.2006 р..РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю " Кадастровий центр +", місце знаходження: 11501, Коростень, вул. В. Сосновського, 84, кв. 2,код ЄДРПОУ 41429290.

Суддя Волкова Н.Я.