Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/23597/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/23597/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ізвєков Віталій Володимирович (поза межами приміщення суду);

від відповідача: 1-3 не з`явились; 4 - Осійчук Тетяна Миколаївна (поза межами приміщення суду); 5 - не з`явились;

від третьої особи: не з`явились;

при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023, повний текст рішення складено 12.10.2023

у справі № 910/23597/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи"

2) Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Айфін"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон"

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Ліга"

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1

про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 задоволено частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт"" стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" 32900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" 32900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айфін" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" 32900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" 32900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Ліга" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" 32900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; залишено без розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" в частині стягнення 494360,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване тим, що позивач подав докази понесених ним витрат у суді касаційної інстанції та першої інстанції під час нового розгляду (договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1/29/1118 від 29.11.2018, рахунки, платіжне доручення, платіжні інструкції, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордери). Позивач погодив розмір винагороди адвокатів, які надавали правову допомогу, у фіксованому розмірі (незалежно від фактичного обсягу наданих послуг, конкретних дій адвокатів та/або витраченого ними часу). Умови надання послуг правової допомоги передбачали комплексність та цілісність, що передбачало надання послуг щодо представництва у відповідних судових інстанціях та включало підготовку всіх заяв по суті справи та з процесуальних питань, які, виникали під час судового розгляду. Враховуючи, що позивач подав належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції під час первісного розгляду справи - 60 000,00 грн, у суді першої інстанції під час нового розгляду справи - 104500,00 грн, а відповідачі не довели неспівмірність цих витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" в частині стягнення з відповідачів 164 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича апеляційної скарги

Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17, Фізична особа-підприємець Чорноус Сергій Олександрович звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 в частинні стягнення з відповідачів 164 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким залишити без розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

Скаржник вважає, що задовольняючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції судом не було враховано, що за результатами розгляду касаційні скарги відповідачів було задоволено, 06.12.2022 Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021, передав справу № 910/23597/17 на новий розгляд, тому, вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу 60 000,00 грн за участь в суді касаційної інстанції під час первісного розгляду № 910/23597/17, на думку скаржника, суд першої інстанції допустив порушення ст. 129 ГПК України та неправильно застосував ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, також, на думку скаржника, судом вирішуючи питання про задоволення вимог про стягнення 164 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів на користь позивача, допущено порушення вимог ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Так, заперечуючи проти задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу другий відповідач зазначав, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, відсутня обґрунтованість та пропорційність вказаних витрат по відношенню до предмета спору, який не є майновим, вказана справа не містить публічного інтересу, та позивач не надав детального розрахунку витрат на правничу допомогу із зазначенням часу та обсягу виконаних робіт, що позбавляє можливості провести відповідний розрахунок на підтвердження прямого зменшення їх вартості.

Також скаржник зазначає про те, що справа слухалась повторно, всі основні докази у справі сторонами вже було надано, правові позиції сторін визначено та неодноразово оголошено в судових засіданнях, фактично підготовка нових процесуальних документів та надання пояснень у справі зводилась до дублювання вже неодноразово оголошених позицій сторонами за своїм змістом, за таких обставин не можна вважати обгрунтованими та пропорційними зазначені позивачем витрати на правничу допомогу за участь в суді першої інстанції при повторному розгляді справи в розмірі 104 500,00 грн, отже, витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції не могли перевищувати 80 000,00 грн.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідачів 164 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та суд мав залишити без розгляду вказані вимоги в силу ст. 123, 126, ч. 8 ст. 129, 221, 224, 244 ГПК України, оскільки якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не подав заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для задоволення вимог про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу. Схожих висновків дійшов ВС у постановах від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 14.01.2019 у справі № 927/26/18.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон"

Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 і ухвалити нове, яким у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" про відшкодування витрат на професійну допомогу відмовити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що позивач керуючись умовами договору щодо фіксованого розміру гонорару та акту приймання-передачі робіт, не надаючи жодного детального розрахунку обсягу наданих послуг, заявив вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, які суд першої інстанції задовольнив, не аргументуючи жодним чином. Відсутність документального підтвердження розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

На думку скаржника, заявлені суми витрат на правничу допомогу, які задовольнив суд першої інстанції за повторний розгляд справи в суді першої інстанції, де відсутні нові обставини у справі, не досліджувались нові докази є штучно збільшеними, необґрунтованими та не корелюються зі складністю справи.

Скаржник зазначає, що жодних заяв позивача з обґрунтуванням поважності причин подання доказів на відшкодування витрат разом із позовною заявою - відсутні в матеріалах справи, отже судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення, порушені норми процесуального законодавства.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційні скарги вказав на те, що оскільки розмір винагороди визначений у фіксованому розмірі, то конкретний склад дій адвоката не має ключового значення для корегування погодженого сторонами розміру винагороди, яка визначена сторонами з урахуванням свободи договору. Суд не вправі втручатися у договірні зобов`язання сторін, оскільки це суперечить принципу договору. Конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання договору та додатків до нього, витрачений час тощо, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару при вирішенні питання розподілу судових витрат у цій справі, оскільки ці дії не є критеріями визначення розміру винагороди Адвокатського об`єднання згідно із умовами договору та додатків.

У зв`язку із закінченням розгляду справи у суді касаційної інстанції сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 01-21/12/22 від 21.12.2022, яким підтвердили факт належного та повного надання професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, а у зв`язку із закінченням розгляду справи у суді першої інстанції, сторони договору підписали акт здачі-приймання виконаних робіт № 01-05/06/23 від 05.06.2023, яким підтвердили факт належного та повного надання професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції при новому розгляді справи. Факт надання послуг, їх обсяг та склад, підтверджується матеріалами справи та відомі відповідачам, які брали участь у справі через своїх представників. Розмір та факт понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується додатками №№ 6, 7, 10, 11, рахунками на оплату та платіжними дорученнями про оплату послуг АО "Есквайрс", водночас, факт прийняття відповідних послуг підтверджується наявним у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 21.12.2022 та від 05.06.2022.

Позивач наголошує на тому, що розгляд справи тривав майже 4 роки, у справі брали участь п`ятеро відповідачів, кожен з них заявляв клопотання, подавав відзиви, заперечення, пояснення, що вимагало від адвокатів позивача вчинення кожної такої заяви, систематизації позиції відповідачів у справі, підготовки відповідних заперечень на заяви, клопотання, відзиви відповідачів. Розгляд дифамаційних спорів потребують значних зусиль для збору доказів. Зокрема необхідно було встановити власників вебсайтів, належним чином зафіксувати зміст поширеної Відповідачами недостовірної інформації, встановити обставини, використані Відповідачами у опублікованому ними листі-зверненні на Прем`єр-Міністра та інших для обґрунтування недостовірності поширеної інформації. Це свідчить про високий рівень складності цієї справи та її нестандартність, що вимагало від Позивача залучення висококваліфікованих адвокатів.

До того ж, предмет спору стосувався захисту ділової репутації Позивача, яка була порушена публікацією 20.07.2017 недостовірної інформації авторства відповідачів. Зміст негативної інформації про Позивача стосувалась негативної характеристики позивача як розробника програмного забезпечення "M.E.Doc", самого програмного забезпечення "M.E.Doc", права на комерційне найменування якого належить позивачеві. Розробка, модифікація, оновлення програмного забезпечення M.E.Doc є ключовим видом господарської діяльності позивача, який інвестує у популяризацію власного бренду чималі кошти. З огляду на складність та важливість справи для позивача, обсяг аналізу та виконаної роботи, погоджені між позивачем та Адвокатським об`єднанням фінансові умови співпраці цілком відповідають критеріям розумності та справедливості.

Оскільки фіксований розмір винагороди, погоджений сторонами договору у додатку №7 та додатку №11, сплачується позивачем за увесь комплекс фактичних дій, які вчиняються адвокатом при здійсненні представництва у господарському суді касаційної інстанції (при первісному розгляді) першої інстанції (при новому розгляді), та не залежить від конкретного переліку таких дій, то опис робіт чи послуг адвоката у конкретній справі не має значення при вирішенні питань розподілу судових витрат. Такий документ за існуючих обставин є суто формальним та не несе доказового значення при стягненні витрат позивача на правову допомогу з відповідача. Факт прийняття відповідних послуг підтверджується наявним у матеріалах справи Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 21.12.2022 та від 05.06.2023.

Позивач вважає, що відповідач ні у суді першої інстанції, ані у поданій апеляційній скарзі не навів обґрунтованих підстав для зменшення витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача. Усі його доводи у частині відшкодування витрат Позивача на правову допомогу зводяться до припущень, які не мають під собою фактичних підстав та, тим більше, не засновані на доказах невідповідності витрат Позивача наданим Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" послуг.

Як вказує позивач, з метою виконання доручення клієнта (ТОВ "ІТ Експерт") щодо представництва його інтересів у Верховному Суді адвокати АО "Есквайрс" (1) аналізували зміст касаційних скарг Відповідача-2 та Відповідача-4 (2) аналізували обґрунтованість підстав для касаційного оскарження, зокрема аналіз правових висновків Верховного Суду на предмет їх релевантності до обставин цієї справи (3) готували та подавали заяву про відмову у відкритті касаційного провадження; (4) готували та подавали заяву про закриття касаційного провадження (5) готував та подавав обґрунтований відзив на дві касаційні скарги (6) готували та подавали клопотання про участь у засіданні у Верховному Суді у режимі відеоконференції (7) готувались та брали участь у судових засіданнях у Верховному Суді 08.11.2022 та 06.12.2022. З метою виконання доручення клієнта (ТОВ "ІТ Експерт") щодо представництва його інтересів у Господарському суді міста Києва адвокати АО "Есквайрс" (1) аналізували клопотання Відповідача-2 про призначення комп`ютерної експертизи (2) готували та подавали заперечення проти призначення комп`ютерної експертизи (3) аналізували клопотання Відповідача-2 про виклик свідків та готували усні заперечення проти нього (4) готували та подавали клопотання про залучення третіх осіб (5) аналізували пояснення третьої особи (6) аналізували пояснення Відповідача-2 щодо пояснень третьої особи (7) готували та подавали клопотання про участь у засіданнях у Господарському суді міста Києва у режимі відеоконференції (8) готувались та брали участь в усіх засіданнях, які призначались Господарським судом міста Києва під час нового розгляду цієї справи.

Також позивач зазначив про те, що матеріали справи у суді першої інстанції налічували 14 томів. З метою належної підготовки до розгляду справи по суті адвокати знайомились з матеріалами справи, проводили систематизацію усіх доказів, поданих відповідачами, формувавши їх у аналітичну таблицю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/23597/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 в засіданні 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17. Об`єднано апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" підлягає на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17. Призначено справу № 910/23597/17 до розгляду у судовому засіданні 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 задоволено заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "Easycon".

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, розгляд справи № 910/23597/17 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 на 12.12.2023 та 23.01.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 22.01.2024, для розгляду справи № 910/23597/17 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 прийнято справу № 910/23597/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

23.01.2024 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 23.01.2024 на 12:45 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 призначено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 на 05.03.2024.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/23597/17 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" (відповідача1), Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича (відповідача-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Айфін" (відповідача-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" (відповідача-4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Ліга" (відповідача-5) про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

12.10.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення.

02.11.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив додаткове рішення про стягнення з відповідачів 259 360,00 грн витрат на правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд (постанова від 28.09.2022) скасував вказане додаткове рішення, залишив без розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, оскільки заявник подав відповідні докази з пропуском встановленого строку.

З тих же причин (пропуск встановленого строку) Північний апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 28.09.2022 залишив без розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" про прийняття додаткового рішення про стягнення 235 000,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Саме ж рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 залишено без змін.

06.12.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021, передав справу № 910/23597/17 на новий розгляд.

Оскільки ухвалення додаткового рішення є засобом виправлення неповноти судового рішення, воно є складовою самого рішення, а тому скасування останнього має наслідком втрату чинності і додаткового рішення.

05.06.2023 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення, у зв`язку із чим позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 658 860,00 грн витрат на правову допомогу, в тому числі: 259 360,00 грн - у суді першої інстанції під час первісного розгляду справи, 235 000,00 грн - у суді апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи, 60 000,00 грн - у суді касаційної інстанції під час первісного розгляду справи, 104 500,00 грн - у суді першої інстанції під час нового розгляду справи.

Також позивачем до заяви додані відповідні докази.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування чи зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у даній справі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем подано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції під час первісного розгляду справи 26.10.2021, в той час як рішення ухвалено 12.10.2021, а докази понесення цих же витрат у суді апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи - 03.08.2022, тоді як постанова ухвалена 21.07.2022, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви позивача, в частині стягнення 494 360,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, позивачем подано докази понесених ним витрат у суді касаційної інстанції та першої інстанції під час нового розгляду (договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1/29/1118 від 29.11.2018, рахунки, платіжне доручення, платіжні інструкції, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордери), і, як вбачається із договору, погодив розмір винагороди адвокатів, які надавали правову допомогу, у фіксованому розмірі (незалежно від фактичного обсягу наданих послуг, конкретних дій адвокатів та/або витраченого ними часу).

Умови надання послуг правової допомоги передбачали комплексність та цілісність, що передбачало надання послуг щодо представництва у відповідних судових інстанціях та включало підготовку всіх заяв по суті справи та з процесуальних питань, які, виникали під час судового розгляду.

Так, у додатку № 6 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1-29/1118 від 29.11.2018, а саме п. 1, визначено обсяг професійної правничої (правової) допомоги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що послуги адвоката не охоплюються лише участю адвоката в судовому засіданні, а полягають також і у підготовці до справи та вчиненні інших процесуальних дій від імені та в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 7 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1-29/1118 від 29.11.2018 розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у п. 1.2.1-1.2.4 та 1.2.6 додатку № 6 до договору та п. 1.2.5 додатку № 6 до договору (до двох судових засідань включно, зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбувалися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав) становить 60 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до виставленого Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" рахунку № 01-12/09 від 12.09.2022 для оплати послуг, зазначених у додатку № 6 на суму винагороди в розмірі 60 000,00 грн, позивачем сплачено погоджений у додатку № 7 розмір винагороди (60 000,00 грн) за представництво у суді апеляційної інстанції платіжним дорученням № 23 від 08.11.2022.

Факт належного та повного надання професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції згідно із додатком № 6 та додатку № 7 на суму 60 000,00 грн підтверджується актом здачі-приймання робіт № 01-21/12/22 від 21.12.2022.

В подальшому, у додатку № 10 від 21.12.2022 до договору, сторони погодили обсяг професійної правничої (правової) допомоги, який надається Адвокатським об`єднанням позивачеві під час нового розгляду справи у Господарському суді міста Києва

Відповідно до п. 1.1 додатку № 11 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1-29/1118 від 29.11.2018 розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у п. 1.2.1-1.2.6 додатку № 6 до договору (до чотирьох судових засідань включно, зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбувалися незалежно від причин в т.ч. але не виключно: хвороба судді, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку із відсутністю електропостачання в суді, оголошення тривоги тощо) становить 87 500,00 грн без ПДВ.

Відповідно до виставленого Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" рахунку № 01-21/12 від 21.12.2022 для оплати послуг, зазначених у додатку № 11 на суму винагороди в розмірі 87 500,00 грн, позивачем сплачено погоджений у додатку № 11 розмір винагороди (87 500,00 грн) за представництво у суді апеляційної інстанції платіжною інструкцією № 39 від 23.03.2023.

Так, у додатку № 11 сторони передбачили, що погоджений у п. 1.1 розмір винагороди включає надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта у судових засіданнях, якщо ї кількість не перевищує чотирьох, тобто за п`яте та наступні судові засідання (незалежно від того відбулись вони чи ні) розмір винагороди складає 8 500,00 грн за кожне таке засідання (п. 1.2 додатку № 11).

Як вбачається із матеріалів справи, під час повторного розгляду цієї справи Господарський суд міста Києва призначив 7 судових засідань, жодне з яких не відкладалось через неявку представника позивача, позивачем сплачено винагороду за участь адвоката у судових засіданнях 24.05.2023 та 05.06.2023 - 17 000,00 грн, згідно із платіжної інструкції від 06.06.2023.

Враховуючи викладене, загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із новим розглядом справи у суді першої інстанції склав 104 500,00 грн (87 500,00+17 000,00).

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши умови договору та додатків до нього, зазначає, що умови надання послуг правової допомоги передбачали комплексність та цілісність, що, що передбачало професійне надання послуг щодо представництва та включало підготовку усіх заяв по суті справи та з процесуальних питань, які виникали під час судового розгляду.

Розмір винагороди адвокатів, які надавали правову допомогу позивачу у цій справі визначався у фіксованому розмірі та не залежав від фактичного обсягу наданих послуг, конкретних дій адвокатів та/або витраченого ними часу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як вже зазначалось, обсяги професійної правничої (правової) допомоги, який надається Адвокатським об`єднанням позивачеві, викладено у додатках №№ 6, 10 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1-29/1118 від 29.11.2018.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду враховуючи підтвердження позивачем доказами, наявними у матеріалах справи, заявлений розмір судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, з урахуванням середнього розміру заробітної плати, обставин даної справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обґрунтованим розміром покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги є сума у розмірі 60 000,00 грн за розгляд у суді касаційної інстанції під час первісного розгляду справи та 104 500,00 грн у суді першої інстанції під час нового розгляду справи.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.

Водночас, відповідачами не доведено необґрунтованості та неспівмірності витрат, не надано таких доказів до матеріалів справи.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржників з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 910/6870/21.

Зі змісту відзиву на касаційну скаргу (а.с. 151-163 т. 11) вбачається, що позивачем викладено заяву про стягнення пропорційно судових витрат позивача, які ним понесені чи будуть понесені під час касаційного перегляду у справі № 910/23597/17, також до відзиву додано додатки №№ 6, 7 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1-29/1118 від 29.11.2018, рахунок на оплату № 01-12/09 від 12.09.2022.

Також, як вбачається із матеріалів справи, а саме: протоколу судового засідання від 27.03.2023, позивачем у судовому засіданні зроблено заяву про відшкодування судових витрат і в подальшому, до заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 09.06.2023, додані акт здачі-приймання (надання послуг) № 01-05/06/23 від 05.06.2023, рахунок на оплату № 02-05/06 від 05.06.2023, платіжна інструкція № 211 від 06.06.2023.

Крім того, щодо витрат позивача у суді першої інстанції при новому розгляді справи, то позивач 27.03.2023 за через систему "Електронний суд" подано до Господарського суду міста Києва клопотання про стягнення судових витрат.

Таким чином, твердження скаржника про те, що заяви позивача з обґрунтуванням поважності причин подання доказів на відшкодування витрат разом із позовною заявою відсутні в матеріалах справи, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки при поданні позовної заяви позивач не міг надати докази понесення витрат у майбутньому, зокрема у суді касаційної інстанції та при новому розгляді справи.

Враховуючи викладене, підстави для залишення без розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення з відповідачів 164 500,00 грн витрат на підставі ст. 123, 126, ч. 8 ст. 129, 221, 224, 244 ГПК України, відсутні.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 позовні вимоги задоволено, витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у суді касаційної інстанції підлягають стягненню з відповідачів, на підставі загального правила розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Оскільки справу № 910/23597/17 постановою Верховного Суду від 06.12.2022 передано на новий розгляд, позивач, при новому розгляді доводив правову позицію з урахуванням вказівок, викладених у зазначеній вище постанові Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та висновків місцевого суду, а отже колегією суддів відхиляються.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Таким чином, скаржниками не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" та Фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/23597/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/23597/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 15.04.2024, у зв`язку із відрядженням судді Суліма В.В. з 06.04.2024 по 12.04.2024, включно.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім