Рішення

від 10.04.2024 по справі 520/13239/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2024 року Справа № 520/13239/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Літвіновій А.С.,

за участю:

представника позивача - Цимбалюка С.В.,

представника відповідача - Литовченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (смт Печеніги Харківської області, вул. Петровського, 9) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), терті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева»», Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що наказом Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 №51510484 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на нежитлові приміщення третього поверху №№1-6, 8-20, загальною площею 357,3 кв. м, розташованих в літ. А-3 по вул. Сумській, 96 у м. Харкові, що раніше належали Азово-Чорноморській інвестиційній компанія у формі ТОВ та перебували в іпотеці у ТОВ "ФК "Женева" та анульовано доступ державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020 за результатами розгляду скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанія у формі ТОВ. Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у ч.2 ст.2 КАС України, прийняте з порушенням відповідної процедури, суперечить вимогам ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації", затвердженого постановою КМУ №1128 від 25.12.2015, порушує права та законні інтереси ТОВ "ФК "Женева", які підлягають судовому захисту, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 по справі № 520/13239/2020 у задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі № 520/13239/2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ; в цій частині прийнято постанову, якою провадження у справі в даній частині закрито; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 по справі № 520/13239/2020 залишити без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2024 року касаційну скаргу позивача задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року в частині, якою провадження у справі закрито, залишено без змін.

У своїй постанові Верховний суд зазначив, що суди першої та апецяційної інстанцій, встановивши, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії від 13.02.2020, не з`ясували чи було позивача додатково повідомлено одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) як того вимагає положення пункту 11 Порядку № 1128. Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 , просив позов задовольнити.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому останній просив суд у задоволенні позову державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ТОВ «Фінансова компанія «Женева», Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправним та скасування наказу в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - відмовити. При цьому, відповідач зазначив, що згідно пункту 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Вказаним пунктом Порядку крім того встановлено, що відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. На виконання вимог пункту 11 Порядку № 1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020.

Разом з цим, порядок визначає обов`язок додаткового повідомлення шляхом телефонограми або засобами електронної пошти, однак, лише за умови зазначення відповідної інформації у скарзі, повідомлення зацікавленою особою або встановлення таких відомостей. У зв`язку з тим, що подана Азово-Чорноморською інвестиційною компанією скарга не містила відомостей щодо телефону та адрес електронної пошти державного реєстратора, з метою дотримання зазначених вимог положень Порядку, та з урахуванням встановленої інформації, зокрема, державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 про засідання колегії додатково повідомлено 10.06.2020 телефонограмою, направленою на телефон районної державної адміністрації. Також обов`язку заздалегідь до засідання Колегії направляти зацікавленим особам копії скарги та доданих до неї документів Порядком № 1128 не визначено. Отже, враховуючи неявку державного реєстратора на засідання Колегії, неотримання ним копії скарги не може кваліфікуватись судом як недотримання процедури її розгляду.

Також Мін`юст, встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави та всупереч порядку вчинення реєстраційних дій реєстратором ОСОБА_1 реалізував свої дискреційні повноваження шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав. Також відповідач зазначив, що право вибору виду стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції. Отже, на думку відповідача, обраний вид відповідальності у вигляді анулювання доступу державному реєстратору прав на нерухоме майно Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав є спів мірним із вчиненим позивачем порушенням, що призвело до позбавлення права третіх осіб на реалізацію своїх прав на розпорядження майновими правами щодо об`єктів нерухомості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи відзиву і просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засіданні повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 16.03.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю №20 від 13.03.2020 щодо оскарження реєстраційної дії від 06.03.2020 №51510484, вчиненої державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1, на підставі якої державним реєстратором речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №35838724 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ А-3, загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Сумська, 96 .

Висновком від 11.06.2020 колегія, розглянувши скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020, рекомендувала: задовольнити скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020 за №20 в повному обсязі; скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1; анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав з огляду на наступне.

Наказом Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

Міністерство юстиції України здійснює свою діяльність на підставі Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2014 №228 (далі Положення №228).

Відповідно до п.83-10 Положення №228, Міністерство юстиції України розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 24 грудня 2019 р. № 1150) (далі Порядок №1128).

Відповідно до п.8 Порядку №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Згідно п.9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (п.2 Порядку №1128).

Відповідно до п.2 Порядку №1128 наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (Положення №71/5).

Пунктом 2 розділу І Положення №71/5 встановлено, що колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органам при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 №1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно п.10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено, що на виконання вимог Порядку №1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020.

Пунктом 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідно до п.10 Положення №71/5, за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; склад Колегії, що здійснював розгляд скарги у сферах державної реєстрації, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть скарги у сферах державної реєстрації; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, що здійснювала розгляд відповідної скарги у сферах державної реєстрації.

Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020, колегія, розглянувши скаргу, подані скаржником документи, перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, встановила наступне.

Закон зобов`язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.

Колегією під час розгляду скарги Державного реєстру прав було встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_1 не перевірив належним чином документи, що подавалися для державної реєстрації прав. Так, ним були проведені реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на підставі документів, що не дають можливості встановити підстави набуття ними права на нежитлові приміщення.

Також, перевіривши відомості Державного реєстру прав встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки ним не було здійснено пошуку відомостей Державного реєстру прав та не встановлено наявність заборони відчуження та арешту, зареєстрованих на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, якою заборонено відчужувати вказані нежитлові приміщення.

Відповідно до висновку від 11.06.2020, колегія розглянувши скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020, рекомендувала: задовольнити скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020 за №20 в повному обсязі; скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1; анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав з огляду на наступне.

Між акціонерним комерційним банком "Меркурій", як кредитором та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ, як позичальником був укладений договір на кредитну лінію (не відновлювальну від 21.01.2008 №02-025К-02.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між АКБ "Меркурій" та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ укладено іпотечний договір від 21.01.2008 №16-03-09, предметом якого є нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. "А-3", загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96.

В подальшому АКБ "Меркурій" уклав договір відступлення права вимоги від 07.07.2014 за договором на кредитну лінію від 21.08.2008 з АТ "Банк Золоті Ворота", які в свою чергу уклали договір про відступлення права вимоги №173 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Женева".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.10 Закону, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В адміністративному позові позивач зазначає, що до заявника перейшло право власності на приміщення не внаслідок відчуження приміщень (передачі) цих приміщень за правочином, а внаслідок реалізації ним правомочностей, що входять до змісту іншого речового права - права іпотеки (здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно з метою задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.37 ЗУ "Про іпотеку".

Проте, п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (Порядок №1127) встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат", крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вивозі не зазначений більш тривалий строк.

Відповідно до п.17 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2011 №1141 (в ред. постанови КМУ від 06.06.2018 №484) встановлено, що електронні копії документів повинні бути придатні для сприйняття їх змісту.

Під час розгляду скарги з Державного реєстру прав колегією було встановлено, що до заяви про державну реєстрацію прав були подані електронні копії документів, що не дають можливості встановити факт спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, а, отже, документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно ч.1 ст.23 Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до п.12 Порядку №1127, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав. У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та реєстрами (кадастрами), автоматизованими інформаційними системами, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін`юстом разом з відповідним державним органом. Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п.18 Порядку №1127).

З матеріалів справи вбачається, що документи, додані до заяви про державну реєстрацію права власності не дають можливості встановити підстави набуття права власності ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. "А-3", загальною площею 357,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96. 9 ( т.5 а.с. 25-138, т.6 а.с. 56-57).

Крім того, з відомостей Державного реєстру прав встановлено наявність заборони відчуження нерухомого майна та арешту, зареєстровані на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, відповідно до якої було накладено арешти на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. "А-3", загальною площею 357,3 кв. м по вул. Сумській, 96 у м. Харкові, шляхом заборони їх відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України.

Проте, державним реєстратором ОСОБА_1 всупереч положенням вищезазначених норм права, не була здійснена перевірка відомостей Державного реєстру прав на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, чим порушено вимоги п.4 ч.1 ст.18 Закону.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №51510484 та дії державного реєстратора ОСОБА_1 не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Відповідно до підпунктів "а", "г" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Отже, відповідач, встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави та всупереч порядку вчинення реєстраційних дій реєстратором ОСОБА_1 , реалізував свої дискреційні повноваження шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Крім того, право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Обраний відповідачем вид відповідальності у вигляді анулювання доступу державному реєстратору прав на нерухоме майно Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав, є спів мірним із вчиненим позивачем порушенням, що призвело до позбавлення права третіх осіб на реалізацію своїх прав на розпорядження майновими правами щодо об`єктів нерухомості.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб- сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

На виконання вимог пункту 11 Порядку № 1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Лзово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020.

Дотримання Міністерством юстиції України вимог порядку щодо вказаного розміщення оголошення про засідання колегії встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджено Верховним Судом у постанові від 10.01.2024.

Разом з цим, порядок визначає обов`язок додаткового повідомлення шляхом телефонограми або засобами електронної пошти за умови зазначення відповідної інформації у скарзі, повідомлення зацікавленою особою або встановлення таких відомостей.

У зв`язку з тим, що подана Азово-Чорноморською інвестиційною компанією скарга не містила відомостей щодо телефону та адрес електронної пошти державного реєстратора, з метою дотримання зазначених вимог положень Порядку, та з урахуванням встановленої інформації, зокрема, державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 про засідати колегії додатково повідомлено 10.06.2020 телефонограмою направленою на телефон районної державної адміністрації.

Як вбачається зі скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії, остання не містила відомостей щодо телефону та адрес електронної пошти державного реєстратора.

Судом встановлено, що з метою дотримання зазначених вимог положень Порядку, та з урахуванням встановленої інформації, зокрема, державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 про засідання колегії додатково повідомлено 10.06.2020 телефонограмою, направленою на телефон районної державної адміністрації, що підтверджується витягом з Журналу телефонограм відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який міститься в матеріалах справи.

Щодо вручення Позивачу копії скарги та доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів.

Отже обов`язку заздалегідь до засідання Колегії направляти зацікавленим особам копії скарги та доданих до неї документів Порядком № 1128 не визначено.

Отже, враховуючи неявку державного реєстратора на засідання Колегії, неотримання ним копії скарги не може кваліфікуватись судом як недотримання процедури її розгляду.

Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині анулювання доступу державному реєстратору прав на нерухоме Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі виготовлено 15 квітня 2024 року з урахуванням перебування судді Кухар М.Д. з 11.04.2024 по 12.04.2024 у щорічній відпустці.

Суддя Кухар М.Д.