Постанова

від 12.07.2024 по справі 520/13239/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Кухар М.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 р. Справа № 520/13239/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.07.24 по справі № 520/13239/2020

за позовом Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича

до Міністерства юстиції України третя особа: Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю , Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева»», Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 по справі № 520/13239/2020 у задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича (смт. Печеніги Харківської області, вул. Петровського, 9) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство Національні інформаційні системи (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі № 520/13239/2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ; в цій частині прийнято постанову, якою провадження у справі в даній частині закрито; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 по справі № 520/13239/2020 залишити без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2024 року касаційну скаргу позивача задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року в частині, якою провадження у справі закрито, залишено без змін.

У своїй постанові Верховний суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії від 13.02.2020, не з`ясували чи було позивача додатково повідомлено одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) як того вимагає положення пункту 11 Порядку № 1128. Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст. 18, 27, ч.8 , п.7 ч.4, п.7 ч.47, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6, 7, 10 12, 18, 40, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Також на думку скаржника, судом першої інстанції не були враховані висновки Верховного суду, викладені у постанові від 10.01.2024 та на власний розсуд витлумачено положення чинного законодавства, які регламентують поведінку відповідача в частині дотримання норм щодо належного повідомлення осіб про розгляд скарги у сфері державної реєстрації прав. Зазначає, що підставою для скасування попередніх судових рішень, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 визнав ту обставину, що повідомлення на сайті Міністерства юстиції України про розгляд скарги на дії державного реєстратора, не є належним повідомленням зацікавлених осіб, до яких відноситься позивач по справі - державний реєстратор ОСОБА_1 . Між тим, в противагу наведеному, суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначив, що дотримання Міністерством юстиції України вимог порядку щодо вказаного розміщення оголошення про засідання колегії встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджено Верховним Судом у постанові від 10.01.2024. Зазначає, що при повторному розгляді справи, суд першої інстанції так і не вирішив питання належного повідомлення позивача про час та місце засідання Комісії.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими. Зазначає, що доводи апеляційної скарги здебільшого зводяться до непогодженням апелянта з висновком Комісії, яким встановлені порушення порядку проведення реєстраційних дій державним реєстратором. Однак, справа переглядається в рамках, встановлених постановою Верховного Суду від 10.01.2023, тобто в даному випадку предметом розгляду не є висновок Комісії чи рішення Міністерства юстиції України в частині визнання незаконними та скасування реєстраційних дій. В цій частині судом апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 провадження в справі закрито. Рішення Мінюсту, прийняте в формі оскаржуваного наказу, в частині скасування реєстраційних дій за результатами розгляду скарги є чинним, а висновки Комісії щодо встановлених грубих порушень законодавства під час проведення позивачем реєстраційних дій в судовому порядку не спростовані. Перегляду справи під час нового розгляду підлягає наказ Мін`юсту в частині саме анулювання доступу позивача до Держаного реєстру, зокрема, як наголошено судом касаційної інстанції, підставою повернення справи є не встановлення судами попередніх інстанції дотримання процедури розгляду скарги, передбаченої Порядком № 1128. Вказує, що зазначений порядок визначає обов`язок додаткового повідомлення шляхом телефонограми або засобами електронної пошти, однак, лише за умови зазначення відповідної інформації у скарзі, повідомлення зацікавленою особою або встановлення таких відомостей. У зв`язку з тим, що подана Азово-Чорноморською інвестиційною компанією скарга не містила відомостей щодо телефону та адрес електронної пошти державного реєстратора, з метою дотримання зазначених вимог положень Порядку, та з урахуванням встановленої інформації, зокрема, державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г.А. про засідання колегії додатково повідомлено 10.06.2020 телефонограмою направленою на телефон районної державної адміністрації. Вказане на думку відповідача підтверджується витягом з Журналу телефонограм відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Щодо вручення позивачу копії скарги зазначає, що обов`язку заздалегідь до засідання Колегії направляти зацікавленим особам копії скарги та доданих до неї документів Порядком № 1128 не визначено. Вважає, що неотримання державним реєстратором копії скарги не може кваліфікуватись судом як недотримання процедури її розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.03.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Азово-Чорноморської інвестиційної компанії № 20 від 13.03.2020 щодо оскарження реєстраційної дії від 06.03.2020 № 51510484, вчиненої державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А., якою він вніс запис про право власності № 35838724 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-6, 8-20 в літ А-3, загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції під час розгляду зазначеної вище скарги та перевірки Державного реєстру прав було встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_1 не перевірив належним чином документи, що подавалися для державної реєстрації прав. Колегія встановила, що ним були проведені реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ТОВ Фінансова компанія Женева на підставі документів, що не дають можливості встановити підстави набуття ними права на нежитлові приміщення. Також державним реєстратором Гаспаряном Г.А. при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки ним не було здійснено пошуку відомостей Державного реєстру прав та не встановлено наявність заборони відчуження та арешту, зареєстрованих на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі № 640/6303/18, якою заборонено відчужувати вказані нежитлові приміщення.

На підставі встановленого, колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції висновком від 11.06.2020 рекомендувала: задовольнити скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії від 13.03.2020 № 20; скасувати рішення від 06.03.2020 № 51510484, прийняте державним реєстратором Гаспаряном Г.А.; анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав.

Наказом Міністерства юстиції України № 2184/5 від 24.06.2020 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 № 5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А. та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором Гаспаряном Г.А. всупереч положенням вищезазначених норм права, не була здійснена перевірка відомостей Державного реєстру прав на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, чим порушено вимоги п.4 ч.1 ст.18 Закону. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №51510484 та дії державного реєстратора Гаспаряна Г.А. не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. Також суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачем порядку розгляду скарги Азово -Черноморської інвестиційної компанії № 20 від 13.03.2020.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.83-10 Положення №228, Міністерство юстиції України розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1150) (далі Порядок №1128).

Відповідно до п.8 Порядку №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Згідно п.9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (п.2 Порядку №1128).

Відповідно до п.2 Порядку №1128 наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (Положення №71/5).

Пунктом 2 розділу І Положення №71/5 встановлено, що колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органам при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 №1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Пунктом 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідно до п.10 Положення №71/5, за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; склад Колегії, що здійснював розгляд скарги у сферах державної реєстрації, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть скарги у сферах державної реєстрації; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, що здійснювала розгляд відповідної скарги у сферах державної реєстрації.

Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020, колегія, розглянувши скаргу, подані скаржником документи, перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, встановила наступне.

Закон зобов`язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.

Колегією під час розгляду скарги Державного реєстру прав було встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_1 не перевірив належним чином документи, що подавалися для державної реєстрації прав. Так, ним були проведені реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ТОВ Фінансова компанія Женева на підставі документів, що не дають можливості встановити підстави набуття ними права на нежитлові приміщення.

Також, перевіривши відомості Державного реєстру прав встановлено, що державним реєстратором Гаспаряном Г.А. при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки ним не було здійснено пошуку відомостей Державного реєстру прав та не встановлено наявність заборони відчуження та арешту, зареєстрованих на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, якою заборонено відчужувати вказані нежитлові приміщення.

Відповідно до висновку від 11.06.2020, колегія розглянувши скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020, рекомендувала: задовольнити скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020 за №20 в повному обсязі; скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484, прийняте державним реєстратором Гаспаряном Г.А.; анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав з огляду на наступне.

Між акціонерним комерційним банком Меркурій, як кредитором та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ, як позичальником був укладений договір на кредитну лінію (не відновлювальну від 21.01.2008 №02-025К-02.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між АКБ Меркурій та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ укладено іпотечний договір від 21.01.2008 №16-03-09, предметом якого є нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. А-3, загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96.

В подальшому АКБ Меркурій уклав договір відступлення права вимоги від 07.07.2014 за договором на кредитну лінію від 21.08.2008 з АТ Банк Золоті Ворота, які в свою чергу уклали договір про відступлення права вимоги №173 на користь ТОВ Фінансова компанія Женева.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.10 Закону, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Позивач зазначає, що до заявника перейшло право власності на приміщення не внаслідок відчуження приміщень (передачі) цих приміщень за правочином, а внаслідок реалізації ним правомочностей, що входять до змісту іншого речового права права іпотеки (здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно з метою задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.37 ЗУ Про іпотеку.

Проте, п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (Порядок №1127) встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вивозі не зазначений більш тривалий строк.

Відповідно до п.17 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2011 №1141 (в ред. постанови КМУ від 06.06.2018 №484) встановлено, що електронні копії документів повинні бути придатні для сприйняття їх змісту.

Під час розгляду скарги з Державного реєстру прав колегією було встановлено, що до заяви про державну реєстрацію прав були подані електронні копії документів, що не дають можливості встановити факт спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, а, отже, документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно ч.1 ст.23 Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до п.12 Порядку №1127, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав. У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та реєстрами (кадастрами), автоматизованими інформаційними системами, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін`юстом разом з відповідним державним органом. Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п.18 Порядку №1127).

З матеріалів справи вбачається, що документи, додані до заяви про державну реєстрацію права власності не дають можливості встановити підстави набуття права власності ТОВ Фінансова компанія Женева на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. А-3, загальною площею 357,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96. 9 ( т.5 а.с. 25-138, т.6 а.с. 56-57).

Крім того, з відомостей Державного реєстру прав встановлено наявність заборони відчуження нерухомого майна та арешту, зареєстровані на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, відповідно до якої було накладено арешти на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. А-3, загальною площею 357,3 кв. м по вул. Сумській, 96 у м. Харкові, шляхом заборони їх відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, державним реєстратором ОСОБА_1 всупереч положенням вищезазначених норм права, не була здійснена перевірка відомостей Державного реєстру прав на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, чим порушено вимоги п.4 ч.1 ст.18 Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №51510484 та дії державного реєстратора Гаспаряна Г.А. не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про дотримання відповідачем процедури розгляду скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 10-13 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

З системного аналізу вищевикладеного, вбачається, що обов`язковою умовою належного повідомлення осіб про час і місце засідання колегії, окрім розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є повідомлення такої особи засобами електронної пошти. При цьому, повідомлення таким шляхом обов`язкове лише за наявності необхідних підстав, а саме, наявність адреси електронної пошти особи, повідомлено такі дані заінтересованою особою, або встановлено з інших офіційних джерел.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог пункту 11 Порядку № 1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020.

Колегія суддів зауважує, що аналіз положень пункту 11 Порядку № 1128 дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою належного повідомлення осіб про час і місце засідання колегії, окрім розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є повідомлення такої особи або телефонограмою або засобами електронної пошти. Виконання вказаної вимоги закону має на меті забезпечити реальну можливість зацікавлених осіб (особливо державного реєстратора, дії якого оскаржуються) взяти участь у засіданні при розгляді скарги, для того, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача телефонограмою або засобами електронної пошти про час та місце розгляду скарги відносно його дій, як це передбачено приписами пункту 11 Порядку № 1128.

Посилання відповідача на Журнал телефонограм відділу організаційно - технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (т.7 а.с.200-201) як належний доказ вжиття відповідачем всіх необхідних заходів повідомлення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки із наданої копії Журналу неможливо встановити зміст переданого повідомлення, чи дійсно вказане повідомлення містило інформацію про час та місце засідання Колегії, чи стосувалося воно питання розгляду скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020. Крім того неможливо встановити посаду особи яка передала та відповідно прийняла передану інформацію. Також надані відповідачем докази достеменно не свідчать про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом переданої телефонограми.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність необхідних відомостей в скарзі Азово -Черноморської інвестиційної компанії № 20 від 13.03.2020, оскільки пункт 11 Порядку передбачає встановлення відсутніх відомостей для надіслання телефонограми або листа засобами електронної пошти з інших офіційних джерел.

Колегія суддів зауважує, що Міністерство юстиції України забезпечує виконання завдань покладених на Міністра юстиції України шляхом ведення відповідних державних реєстрів, а отже відповідач є володільцем адрес офіційної електронної пошти, зокрема державних реєстраторів.

Тобто, відповідачу було відомо з офіційних джерел адресу електронної пошти позивача, натомість, будь-яких дій з приводу належного повідомлення позивача засобами електронної пошти першим не здійснено.

Правовий висновок щодо обов`язковості повідомлення учасників розгляду скарг двома способами був зроблений Верховним Судом у постановах від 16.02.2022 року у справі №640/843/21, від 27.05.2021 року у справі № 420/4037/20, зокрема: «…безальтернативність щодо вибору виключно єдиного способу повідомлення осіб, запрошених для розгляду скарги шляхом лише оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту без сповіщення за допомогою телефонограми чи засобів електронної пошти, є порушенням приписів Порядку №1128…».

Слід також звернути увагу на неодноразово висловлену Верховним Судом правову позицію щодо відсутності обов`язку особи здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації, адже обов`язок надання такої інформації встановлений спеціальним порядком (постанова від 14 листопада 2018 року у справі № 814/2229/17, від 17 липня 2019 року у справі № 420/5711/18, від 8 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 12 грудня 2019 року у справі №540/15/19, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17, від 8 липня 2021 року у справі № 640/25601/19).

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 року у справі №460/3137/20 дійшов висновку, що обов`язкове запрошення, яке міститься у Порядку № 11128, свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 520/7596/19 зазначав, що участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірне рішення Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 прийнято без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлет Аветікович - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 520/13239/2020 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло