Ухвала

від 05.04.2024 по справі 932/4917/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/4917/23

Провадження № 2-з/932/30/24

УХВАЛА

про забезпечення доказів

05 квітня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши в приміщенні суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача адвоката Яковенко Ярослава Борисовича, поданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту, про забезпечення доказів шляхом витребування доказів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2024 року закрито підготовче засідання у зазначеній цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

04 квітня 2024 року представник відповідача адвокат Яковенко Я.Б. через канцелярію суду подав клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування доказів, в якому просить витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків роботодавцем Котовською сільською радою стосовно секретаря виконкому Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Андрушко Наталії Григорівни за 2019 рік, в обґрунтування заяви зазначає, що позбавлений можливості самостійно отримати такі докази.

Дослідивши матеріали справи, клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною другою статті 13 ЦПК України встановлено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.76ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Заява про забезпечення доказів шляхом витребування письмових доказів повинна містити обґрунтування про те, які саме обставини можуть підтвердити письмові докази, оскільки докази, які не стосуються справи та предмета доказування, або одержані із порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини, судом до уваги не приймаються.

Положеннямист. 95 ЦПК Українипередбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст.116ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст.118ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

За приписами ч. 1 ст.117ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що у вказаній заяві, мають бути зазначені: обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити. Ці обставини повинні належати до предмета доказування у справі; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; справа для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. Крім того, у заяві потрібно обґрунтувати що особа вчинила всі можливі заходи для отримання необхідних відомостей, однак через обставини, які не залежать від волевиявлення особи чи перебувають поза межами її контролю чи правомірного впливу, отримати запитувані відомості не виявилось можливим та при цьому існує загроза, що в подальшому останні можуть бути втраченими.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 84 ЦПК Україниу заяві про витребування доказів повинні бути зазначені про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Звертаючись до суду із заявами про забезпечення доказів шляхом їх витребування заявник не обґрунтував, що витребування необхідних доказів є не можливим або ускладненим, не надав докази вжиття таких заходів та причини неможливості їх самостійного отримання.

Крім того, витребування доказів, про які просить представник відповідача, є втручанням в інформацію особистого характеру та персональних даних фізичної особи, і такі докази виходять за межі предмета доказування по справі, оскільки в ході розгляду спору не може досліджуватись майновий стан секретаря виконавчого комітету сільської ради.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що заявником не надано жодного підтвердження про неможливість витребування вказаної інформації у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, а тому з метою забезпечення змагальності процесу, з урахуванням принципу диспозитивності, суд вважає, що у задоволенні клопотання про забезпечення доказів слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Яковенко Ярослава Борисовича, поданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту, про забезпечення доказів шляхом витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ