Ухвала

від 17.04.2024 по справі 336/317/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/317/24

Провадження №: 2/336/1231/2024

УХВАЛА

іменем України

17 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/317/24 (2/336/1231/24) від 15 січня 2024 року, -

встановив:

11 квітня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя звернувся заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 з заявою про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2024 року, а саме в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали невірно вказаний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, а саме замість правильного номеру 196065014206 вказано номер 196186014206.

Суд, ознайомившись зі змістом заяви заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 та дослідивши матеріали цивільної справи №336/317/24 (2/336/1231/24), дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 269 ЦПК України заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2024 року заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову у цивільній справі ЄУН 336/317/24 (провадження № 2/336/1231/2024) за позовною заявою заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, -задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки площею 0,3242 га (кадастровий номером 1420682500:05:000:0058), із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 196186014206), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта.

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Опискою слід вважати спотворення графічного образу слова або цифри, а арифметична помилка полягає у неточності виконання арифметичних операцій, обчислення розміру величин, які мають цифровий вираз. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму ВС України N 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» питання про внесення виправлень може бути вирішене судом, що ухвалив рішення, тільки в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка площею 0,3242 га (кадастровий номером 1420682500:05:000:0058), із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 196065014206, а не 196186014206.

В даному випадку судом допущено технічну описку під час друкування тексту судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до положень частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60705/00).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Гарантії виконання судових рішень, які набрали законної сили і таким чином набули статусу остаточних, охоплюються змістом правової визначеності. Саме через встановлення юридичної певності в правозастосовній діяльності досягається ефективність та результативність правосуддя. У рішенні у справі «Серинг проти Сполученого королівства» від 07 липня 1989 року суд зазначив, що Конвенція як правовий акт, який забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав і свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення та розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. На державі лежить прямий обов`язок дотримуватися прав осіб та забезпечувати належне та своєчасне виконання рішень суду, які набрали законної сили.

Враховуючи те, що рішення суду є обов`язковими до виконання, суд вважає необхідним внести виправлення в ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/317/24 (2/336/1231/24) від 15 січня 2024 року, зазначивши вірний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 196065014206, який зазначений в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 258-261, 269, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунди Любові Іллівни про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/317/24 (2/336/1231/24) від 15 січня 2024 року, - задовольнити.

Внести виправлення в мотивувальну та резолютивну частини ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Запорізької області № 336/317/24 (2/336/1231/24) від 15 січня 2024 року, вважати вірним реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,3242 га (кадастровий номером 1420682500:05:000:0058), із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 «196065014206».

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 261 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Л.В.Петренко