Постанова

від 17.04.2024 по справі 204/11810/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4608/24 Справа № 204/11810/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савченка Віктора Петровича на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 -адвокат СавченкоВ.П. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимоги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя, 17 січня 2014 року, ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 150 000 грн. Договір позики укладено у письмовій формі та посвідчений 17 січня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко С.В., зареєстрований в реєстрі під №37. Строк повернення позики сторони в договорі позики визначили моментом пред`явлення вимог позичальником. В якості гарантії повернення позики, ОСОБА_3 , заповітом від 17 січня 2014 року заповіла позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4, 9463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровийномер 1222385000:01:002:0461.Із 20лютого 2022року потеперішній часпозивач ізмалолітнім сином ОСОБА_4 перебуває закордоном,що підтверджуєтьсявідмітками уйого закордонномупаспорті тадозволом країниперебування (Іспанії)на знаходженнятам до22грудня 2023року.13червня 2023року позиваччерез своюдовірену особув Україні( ОСОБА_5 -сусіда помісцю проживання)дізнався просмерть ОСОБА_3 після чогочерез довіренуособу звернувсядо державногонотаріуса Третьоїдніпровської державноїнотаріальної конторипро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом ОСОБА_3 .Постановою від27червня 2023року державнийнотаріус відмовилапозивачеві увчиненні нотаріальноїдії -видачі свідоцтвапро правовласності впорядку спадкуванняна земельнуділянку,якою ОСОБА_3 гарантувала поверненняборгу.Відмова обґрунтованапропуском позивачемшестимісячного строкудля прийняттяспадщини.У постановіпро відмову,державний нотаріусзазначила щоз метоюрозшуку спадкоємцяза заповітом ОСОБА_1 .Третьою дніпровськоюдержавною нотаріальноюконторою 03січня 2023року заадресою йогореєстрації направлявсялист зповідомленням пронеобхідність явкидо нотаріальноїконтори дляоформлення спадковихправ,а 31січня 2023року вгазеті Урядовийкур?єр зцією жметою публікуваласьвідповідна об?ява. Довірена в Україні особа позивача (сусід за місцем реєстрації ОСОБА_5 ) інформував його про відсутність будь - якої поштової кореспонденції на його адресу в тому числі повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини. Газету Урядовий кур?єр в Іспанії позивач не отримував і придбати її у вільному продажу не міг. Позивач з об?єктивних причин не знав про смерть позичальника та відкриття спадщини та не міг раніше пред?явити відповідачу вимогу про повернення позики померлої ОСОБА_3 . Після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, представник позивача в Україні від державного нотаріуса дізнався, що спадкоємцем померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , яка і прийняла за законом спадщину померлої. До цього часу позивач, перебуваючи за межами України, не знав і не міг знати про спадкоємця майна і майнових прав померлого позичальника. Зазначає про те, що обов?язок повернення ОСОБА_1 позики (боргу) померлої ОСОБА_3 законом покладається на відповідача, як на її спадкоємця, що успадкувала майно і майнові права померлої. Позивач і ОСОБА_3 у договорі позики визначили, що позика має бути повернута позичальником на вимогу позикодавця. Вимогу представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_5 від 06 липня 2023 року про повернення позивачу боргу померлого позичальника його спадкоємець ОСОБА_2 отримала через відділення Укрпошти 08 липня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимогу позивача про повернення позики відповідач не задовольнила. Визначений договором строк повернення позики закінчився 07 серпня 2023 року (08 липня 2023 року день отримання вимоги + 30 днів). На підставі викладеного представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 150000 грн. та 1500 грн. судового збору.

17 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Савченко В.П. заявив клопотання про прийняття уточненої позовної заяви зі зміною предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку та просив суд накласти на користь позивача ОСОБА_1 стягнення на земельну ділянку площею 4,9463га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1222385000:01:002:0461 в рахунок погашення заборгованості померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по договору позики від 17 січня 2014 року у сумі еквівалентній 18773 доларам 47 центам США за офіційним курсом НБУ на день накладення стягнення але в межах вартості успадкованої земельної ділянки (ймовірна ринкова вартість якої становить 430065 грн.), яка знаходиться за адресою: Новопетриківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савченка В.П. про прийняття уточненої позовної заяви задоволено. Прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку - передано на розгляд до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області (т.1 а.с. 142-145).

В апеляційнійскарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. просить ухвалу суду від 27 лютого 2024 року скасувати в частині передачі справи на розгляду до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Згідно з п.4 ч.1ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 150000 грн. та 1500 грн. судового збору (т. 1 а.с.2-6).

17 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.П. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Савченко В.П. заявив клопотання про прийняття уточненої позовної заяви зі зміною предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку та просив суд накласти на користь позивача ОСОБА_1 стягнення на земельну ділянку площею 4,9463га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222385000:01:002:0461 в рахунок погашення заборгованості померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в сумі еквівалентній 18773 доларам 47 центам США за офіційним курсом НБУ на день накладення стягнення, але в межах вартості успадкованої земельної ділянки (ймовірна ринкова вартість якої становить 430065 грн.), яка знаходиться за адресою: Новопетриківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області (т. 1 а.с.61-70).

Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі від 27 лютого 2024 року зазначив, що оскільки предметом спору є нерухоме майно, що розташоване за адресою: Новопетриківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, тому уточнений позов має бути розглянутий згідно правил виключної підсудності,визначеної ч.1ст.30ЦПК України.

Жодних вимог щодо майна, розташованого у Чечелівському районі м.Дніпра, дана уточнена позовна заява не містить. Зазначений спір має розглядатись за правилами виключної підсудності. Інші підстави для пред`явлення уточненого позову саме до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська як по територіальній, так і по предметній підсудності відсутні.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громи департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , що за підсудністю відноситься до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська (т.1 а.с.30).

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18, правила ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 адвокат Савченко В.П. звернувся до суду з уточненими позовними вимогами про накладення стягнення на земельну ділянку, однак в уточненій позовній заяві взагалі не визначено спосіб, у який має відбуватися таке стягнення.

Заявлені позовні вимоги в уточненій позовній заяві представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савченка В.П., яка прийнята судом першої інстанції, не пов`язані із вирішенням спору саме щодо правового статусу нерухомого майна чи будь-яких прав та обов`язків, що пов`язані із цим нерухомим майном (т.1 а.с.64-70).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про передачу справи на розгляд за підсудністю до іншого суду, а тому ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року в частині передачі справи на розгляд до іншого суду підлягає скасуванню та слід направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савченка Віктора Петровича - задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року в частині передачі справи на розгляд до іншого суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на земельну ділянку - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2024 року.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова