Постанова

від 15.04.2024 по справі 127/29792/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/29792/23

Провадження № 22-ц/801/737/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа № 127/29792/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Сала Т.Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруктона - ВН»,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудовихзасідань №4апеляційнускаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Фруктона -ВН»на ухвалуВінницькогоміського судуВінницької областівід 22лютого 2024року прозалишення беззадоволення заявипро скасуваннязаходів забезпеченняпозову,постановленуускладі судді Дернової В. В. в м.Вінниця, дата складення повного тексту ухвали 04 березня 2024 року,-

в с т а н о в и в:

25 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фруктона ВН» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги (а. с. 1-8 т. 1).

Одночасно зпозовною заявою ОСОБА_1 подав заявупро забезпеченняпозову,в якійвказує,що міжсторонами усправі булоукладено договорипро наданняповоротної фінансовоїдопомоги №2від 15.06.2016року та№ 6від 02.08.2017року,станом надень зверненнядо судувідповідачем коштиу повномуобсязі неповернуті позивачу,листи-вимогипро поверненняфінансової допомогивідповідач ігнорує.З урахуваннямвеликої суми заборгованості13308469,33грн татого,що відповідачухиляється відвиконання своїхдоговірних зобов`язань,просив накластиарешт нарухоме танерухоме майно,а такожгрошові кошти,що належатьТОВ «Фруктона ВН»,в межахсуми позовута забороноюбудь-якимособам вчинятидії щодовідчуження нерухомогота рухомогомайна,яке належитьТОВ «Фруктона ВН»,в межахсуми позову(13308469,33грн) (а. с. 200-207 т. 1).

26вересня 2023року ухвалоюВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті заявупозивача прозабезпечення позову задоволеночастково: забезпечено позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ТОВ «Фруктона ВН» в межах суми позову (13308 469,33 грн), в іншій частині вимог заяви відмовлено ( а. с. 1 т. 2).

21 лютого 2024 року ТОВ «Фруктона ВН» подало заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову ( а. с. 21-24 т. 3), в якій просило частково скасувати заходи забезпечення позову, а саме: арешт на рухоме майно, а також грошові кошти, що належать ТОВ «Фруктона- ВН», мотивуючи її тим, що в результаті накладення арешту на грошові кошти, підприємство не здатне вести господарську діяльність і в подальшому буде вимушене її зупинити. За період застосування заходів забезпечення позову товариство зазнає значних збитків, його контрагенти не бажають продовжувати договірні відносини, в них існує великий борг по електроенергії (936149,68 грн), що призведе до її відключення, а в них працює потужне холодильне обладнання, склади в тому числі використовуються Вінницькою військовою адміністрацією для зберігання продуктів харчування та інших військових потреб, немає можливості сплачувати заробітну плату. Зазначає, що достатнім для забезпечення виконання рішення суду буде накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «Фруктона-ВН».

22 лютого 2024 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у задоволенні заяви ТОВ «Фруктона-ВН» про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала про забезпеченян позову була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції і Вінницький апеляційний суд постановою від 07.12.2023 року залишив застосовані заходи забезпечення позову незмінними, змінивши лише мотивувальну частину оскаржуваної ухвали в редакції своєї постанови (а. с. 208-2211 т. 2). Тобто фактично визнала їх співмірними та дійшов висновку, що існує реальна загроза відчуження майна та витрати коштів, що може ускладнити виконання рішення суду.

Не погодившись з такою ухвалою, 28 лютого 2024 року ТОВ «Фруктона-ВН» подало апеляційну скаргу, яка на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 01.03.2024 року була подана в новій редакції (а. с. 70-76 т. 3), за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, та постановити нову, якою подану ними заяву задовольнити.

Основні доводиапеляційної скаргизводяться дотого,що суд не врахував наведені ними аргументи, що у зв`язку з арештом рахунків підприємства виникла заборгованість у розмірі 936149,68 грн за оплату постачання електричної енергії, що може привести, як наслідок, до відключення електропостачання та повного блокування діяльності підприємства. Також посилається на відсутність у підприємства спеціальних рахунків для виплати заробітної плати працівникам, тобто кошти, на які накладений арешт, є поточними рахунками, які використовуються для забезпечення діяльності підприємства. Вказує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження, що на банківських рахунках відповідача змінювались розміри платежів, також позивачем не надано підтвердження того, що ТОВ «Фруктона-ВН» здійснювало чи мало намір здійснити відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язання. Зазначає, що заява позивача обґрунтована лише його суб`єктивними припущеннями щодо можливого ухилення підприємства від виконання судового рішення, тоді як більшу частину коштів підприємство повернуло.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у строк встановлений апеляційним судом, ОСОБА_1 не скористався.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Фруктона-ВН» адвокат Лещенко С. В. підтримала подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, представник ОСОБА_1 адвокат Юченко Т. Б. заперечив проти апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В частині1статті 150ЦПК Українизакріплено переліквидів забезпеченняпозову,до якого,зокрема,входить накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом до ТОВ «Фруктона - ВН» просив стягнути заборгованість за договорами у розмірі 13 308 463,33 грн (а. с. 1-8 т. 1).

Підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ТОВ «Фруктона - ВН» в межах суми позову (13 308 469,33 грн) було те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Фруктона - ВН» про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не навів мотивів такої відмови, обмежившись посиланням, що поставною Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2023 року було змінено ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а правильність забезпечення позову була підтверджена.

Я випливає зі змісту статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Схожа позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Подаючи 21.02.2024 року заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, відповідач ТОВ «Фруктона-ВН», обґрунтовувала її тим, що застосовані на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2023 року заходи забезпечення позову, вже мають негативні наслідки для економічної безпеки підприємства: підприємство спеціалізується на вирощуванні та переробці ягід, фруктів і грибів, має сучасний холодильний комплекс, великі холодильні камери, співпрацює з підприємствами харчової промисловості та агарного сектору. Проте після накладення арешту на рахунки товариства воно зазнає значних збитків та не може повноцінно здійснювати господарську діяльність.

На підтвердження цього відповідач надав вимоги контрагентів про дострокове розірвання договорів, що вже спричинило збитки на суму 242759,47 грн, а саме: копію вимоги ТОВ «Тріада -МК`з реєстром відвантажень за період з 02.10.2023 по 31.12.2023 (а. с. 25 26, т.3), копію вимоги від ТОВ «ВІНФРУТ» з реєстром відвантажень за період з 02.10.2023 по 31.12.2023 (а. с. 27 28, т.3), лист-вимогу від ТОВ «Сад-Логістик!з реєстром відванатжень за цей же період (а.с. 29-30, т.3).

Також відповідачем було надано доказ використання його потужностей КУ «Вінницький обласний центр цивільного захисту та матеріальних резервів, що підтверджується копією спільного наказу Вінницької обалснї адміністрації та командування угруповання військ «Дністер» від 29.06.2022 року № 914/112 (а.с.32, т.3).

В підтвердження боргу за електроенергію надано лист ТОВ «НЕСС ЕНЕРДЖІ» про заборгованість за поставлену електричну енергію станом на 19.02.2024 року в розмірі 936149,68 грн та акт звіряння розрахунків (а.с. 33- 34, т.3).

Отже, апеляційний суд виснує, що відповідач надав достатні та належні докази того, що накладення арешту на грошові кошти товариства перешкоджає його господарській діяльності, проте суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та в оскаржуваній ухвалі не згадав про ці докази та не навів мотивів чи то їх неприйняття, чи то недостатності.

В матеріалах справи міститься довідка про рухоме і нерухоме майно, що обліковується на балансі ТЬОВ «Фруктона-ВН» (а.с. 199 205, т.2), балансова вартість якого в цілому складає 184244476, 94 грн, в тому числі майно на суму 152719530,24 грн перебуває у заставі, а майно на суму 31524946, 70 грн. вільне від заборон.

Заперечення представника позивача, що все майно перебуває у заставі, апеляційний суд відхиляє, оскільки це спростовано довідкою про рухоме та нерухоме майно, ця інформація не спростована позивачем (інформація про обсяг майна міститься в матеріалах справи ще з 07.12.2023 року), а балансова вартість майна, яке не перебуває під обтяженням, становить 31524946,70 грн, що в більш ніж два рази перевищує ціну позову (13308469,33грн).

З урахуванням того, що арешт накладено і на рухоме та нерухоме майно товариства, і на грошові кошти, з урахуванням наданих позивачем доказів, апеляційний суд виснує, що є всі підстави для скасування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, оскільки подальша неможливість товариства користуватися грошовими активами може призвести до негативних незворотних наслідків для його господарської діяльності, а накладення арешту на рухоме та нерухоме майно є достатнім та сіпвмірним ціні позову.

Також відповідач ТОВ «Фруктона -ВМ» просило скасувати такий захід забезпечення позову як арешт на рухоме майно, проте жодного аргументу щодо цієї вимоги заява про часткове скасування заходів забезпечення позову не містить, а тому суд першої інстанції вірно виснував, що підстав для скасування цього заходу забезпечення позову немає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини1 статті 374ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «Фруктона-ВН» частково знайшли своє підтвердження, а ухвала Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від22лютого 2024року вчастині відмовив скасуваннізаходів забезпеченняпозову увигляді арештуна грошовікошти,що належатьТОВ «Фруктона-ВН»,підлягає скасуванню(п.1ч.1ст.376ЦПК України)з постановленнямв ційчастині новогосудового рішенняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову увигляді арештуна грошовікошти,що належать ТОВ «Фруктона - ВН», вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року. В іншій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона - ВН» задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2024року скасувати в частині відмови в скасуванні заходів забезпечення позову у вигляді арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фруктона - ВН», вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року та постановити в цій частині нову.

Скасувати заходизабезпечення позовуу виглядіарешту нагрошові кошти,що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фруктона - ВН», вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року.

Ухвалу Вінницькогоміського судуВінницької областівід 22лютого 2024рокув частинівідмови вскасуванні заходівзабезпечення позовуу виглядіарешту нарухоме майно,що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фруктона - ВН», вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2024 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

Т. Б. Сало