Постанова

від 16.04.2024 по справі 911/2429/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 911/2429/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.01.2024 (дата складення повного тексту 09.02.2024 року)

у справі № 911/2429/23 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр»

про стягнення 274 534, 88 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» (далі - відповідач) про стягнення 274 534, 88 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 20.02.2019 року № 420, щодо здійснення вчасного розрахунку за поставлений товар по переліченим в позовній заяві видатковим накладним, у встановлений договором строк, право вимоги, в тому числі право на стягнення штрафних санкцій по договору (штраф, пеня), а також 48 % річних та інфляційних втрат, належить позивачу відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги від 25.04.2022 року № 9, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» та позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 року зупинено провадження у справі № 911/2429/23 до вирішення спору у справі Господарського суду Київської області № 911/414/23 (911/2975/23) та набрання законної сили рішення у вказаній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 30.01.2024 року у справі №911/2429/23 скасувати та направити дану справу до Господарського суду Київської області для продовження розгляду по суті.

Апеляціна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вказує на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справі 5008/579/2012 від 23.04.2018 щодо застосування вказаної норми, а також вказуючи на ненаведення судом обгрунтувань неможливості розгляду справи № 911/2429/23 до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі № 911/414/23 (911/2975/23).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 року, апеляційну скаргу у справі №911/2429/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315». Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

04.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно із ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктами 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвала про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 30.01.2023, яка і є предметом апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що предметом розгляду у даній справі стягнення з відповідача штрафних санкцій, збитків від інфляції та 48% річних, право стягнення яких перейшло до позивача на підставі договору про відступлення прав вимоги № 9 від 25.04.2022, укладеного між ТОВ «Оптіма-315» та ТОВ «Агрозахист Донбас».

Водночас, як установив суд першої інстанції Господарським судом Київської області у справі № 911/414/23 (911/2975/23) в межах справи про банкрутство ТОВ «Агрозахист Донбас» розглядається позовна заява арбітражного керуючого Головко О.І. до ТОВ «Оптіма-315» та ТОВ «Агрозахист Донбас» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 9 від 25.04.2022.

Суд першої інстанції дійшов висновку, про пов`язаність даної справи зі справою Господарського суду Київської області № 911/414/23 (911/2975/23) та неможливість розгляду даної справи до вирішення пов`язаної справи з нею іншої справи.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 911/414/23 (911/2975/23), місцевий господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи, у відповідності до вимог законодавства, предмету та підстав позову.

Посилання суду першої інстанції на те, що встановлення факту правомірності/неправомірності договорів, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, мають значення для справи, оскільки дозволяють встановити обставини того чи виникли на підставі такого правочину взаємні права та обов`язки сторін та відповідно чи існують підстави для стягнення заявлених сум, не свідчить про неможливість розгляду справи № 911/2429/23, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки вказаній нормі та не врахував, що закріплена статтею 204 Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У цьому випадку позов ТОВ «Оптіма-315» до ТОВ «Трубіж Агро Центр» про стягнення 274 534, 88 грн подано 08.08.2023, провадження у справі № 911/2429/23 відкрито 14.08.2023, а провадження у справі № 911/414/23 (911/2975/23) за позовом арбітражного керуючого до ТОВ «Оптіма-315» до ТОВ «Агрозахист Донбас» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 9 від 25.04.2022 відкрито 30.10.2023.

Отже, станом на час подання позову у справі та на даний час, судове рішення про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 9 від 25.04.2022 відсутнє, тобто вказаний договір є чинним і підлягає виконанню сторонами.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Виходячи з аналізу положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 Господарського процесуального кодексу України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 26.03.2024 у справі № 907/882/22.

Згідно із п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 30.01.2024 у справі №911/2429/23 - скасуванню з передачею даної справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.01.2024 у справі № 911/2429/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.01.2024 у справі № 910/2429/23 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/2429/23 повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич