Ухвала

від 17.04.2024 по справі 922/252/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/252/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Комунальної установи Липецького психоневрологічного інтернату (вх. № 957 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/252/24, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В. в порядку спрощеного позовного провадження, повний текст рішення складено 25.03.2024,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", місто Київ,

до Комунальної установи Липецького психоневрологічного інтернату, село Липці, Харківський район, Харківська область,

про стягнення 578992,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі №922/252/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунальної установи Липецького психоневрологічного інтернату (код ЄДРПОУ: 03189624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ: 42399676) борг у загальній сумі 578992,12 грн, з яких: 414701,88 грн основний борг, пеня - 89798,47 грн, 3% річних - 16528,91 грн, інфляційні втрати - 57962,86 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6947,91 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Комунальна установа Липецький психоневрологічний інтернат звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі №922/252/24 в частині задоволення пені у сумі 89798,47 грн, трьох процентів річних у сумі 16528,91 грн та інфляційних витрат у сумі 57962,86 грн.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (ч.4 ст.6 цього Закону).

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 89798,47 грн, 3% річних у сумі 16528,91 грн та інфляційних витрат у сумі 57962,86 грн, всього 164290,24грн.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції про стягнення 164290,24 грн складає 4542,00 грн (3028 грн * 150%), оскільки оспорювана сума є меншою від встановленого підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" мінімального розміру судового збору. (Така правова позиція щодо розрахунку суми судового збору за подання апеляційної скарги викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 905/105/19, від 02.08.2019 у справі № 905/1879/18).

Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/252/24 у розмірі 4542,00 грн.

Також суддя-доповідач зазначає, що відповідно до вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема рішення або ухвала, що оскаржується; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду апеляційної інстанції, передбаченими положеннями статті 275 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 17.08.2018 у справі Б26/161-09, від 23.07.2018 у справі 908/981/17.

У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/252/24 в частині задоволення пені, трьох процентів річних та інфляційних витрат. Проте, у тексті скарги відсутні вимоги апелянта стосовно того, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення.

З огляду на те, що правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника апеляційної скарги, відповідачу необхідно уточнити свої вимоги в частині повноважень, які саме суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення з урахуванням вимог процесуального законодавства (ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне запропонувати апелянту уточнити вимоги апеляційної скарги в цій частині та надіслати такі уточнення позивачу у справі. Докази надсилання уточнень вимог апеляційної скарги направити на адресу суду.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Комунальної установи Липецького психоневрологічного інтернату (вх. № 957 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/252/24 без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунальної установи Липецького психоневрологічного інтернату (вх. № 957 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/252/24 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Фоміна