УХВАЛА
17 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/67/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
до 1) Селянського фермерського господарства «Моноліт»,
2) ОСОБА_1
про стягнення 915 333,28 грн,
ВСТАНОВИВ:
01.04.2024 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2023 у справі № 913/67/23 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду позову.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 913/67/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.
У цій справі предметом позову, поданому у 2023 році, є стягнення 915 333,28 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 500 = 1 342 000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 не підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду 21.05.2021 ухвалив постанову в справі № 905/1623/20, у якій виклав висновок з приводу можливості відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову до судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (додаткову постанову суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат у малозначній справі). Як зазначив Верховний Суд, зі змісту норми статті 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав.
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» немає.
Подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на підпункти а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а тому і підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі не має.
З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №913/67/23, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №913/67/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118417880 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні