Рішення

від 17.04.2024 по справі 300/2255/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. справа № 300/2255/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Галичанка ІФ» до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Галичанка ІФ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), з урахуванням уточнення, про визнання бездіяльності протиправною щодо незняття арешту з належного ПП «Галичанка ІФ» нежилого приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8, накладеного постановою від 13.08.2009, виданою заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ у виконавчому провадженні №14220131 та зобов`язання зняти арешт з належного позивачу нежилого приміщення за вищевказаною адресою, накладеного постановою від 13.08.2009, виданою заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ у виконавчому провадженні №14220131.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі виконавчого напису нотаріуса від 04.08.2009 №1544 було відкрито виконавче провадження № 14220131. Згідно з відомостями Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо належного ПП «Галичанка ІФ» нежитлового приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8, зареєстроване обтяження № 9023572 на підставі постанови від 13.08.2009, винесеної заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ. Позивач зазначає, що заборгованість за кредитним договором №341К від 20.11.2007 погашена, а виконавче провадження завершене. В свою чергу позивач вказує, що станом на час подання позову відсутні будь-які триваючі виконавчі провадження, в тому числі і у відповідача, жодних заборгованостей не має. Позивач звертався до відповідача із заявами про скасування арешту, однак відповіді не отримав. Відтак, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами, передбаченими ст. 287 КАС України. Розгляд справи призначено на 16.04.2024.

12.04.2024 на адресу суду від Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районні Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що для зняття арешту № 9023572, накладеного в процесі примусового виконання виконавчого напису №1544 від 04.08.2009, необхідно оплатити суми коштів, необхідні для стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження за завершеним виконавчим провадженням. Крім того, вказав про неможливість надати матеріали виконавчого провадження №14220131, на вимогу суду, оскільки такі відсутні у автоматизованій системі виконавчих проваджень та знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання. Враховуючи вищенаведене, а також те, що суми у виконавчому провадженні №14220131 не сплачені в повному обсязі, а скасування арешту № 9023572 призведе до ухилення сплати боржником витрат та виконавчого збору, представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 16.04.2024 представники сторін свої правові позиції щодо даного спору підтримали, надали суду пояснення, відповідні викладеним у позові та відзиві. Крім того, у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.04.2024, у зв`язку із наданням додаткових письмових доказів.

17.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових доказів та клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повістку про виклик до суду отримав через підсистему «Електронний суд», що підтверджується наяною у справі довідкою від 16.04.2024.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті та те, що згідно із положеннями ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 287 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає таке.

На виконанні Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №14220131 з примусового виконання виконавчого напису №1544 від 04.08.2009, виданого Івано-Франківським міським нотаріальним округом, про звернення стягнення на житлові приміщення загальною площею 106,5 кв. м., що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8, офісні приміщення та кафетерій загальною площею 156,7 кв.м., що знаходяться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8 та належить на праві власності ПП «Галичанка ІФ».

У межах виконавчого провадження №14220131 накладено арешт на нерухоме майно боржника ПП «Галичанка ІФ» та зареєстровано обтяження № 9023572 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, 8 (а.с. 5-6).

Відповідно до інформації з ВП спецрозділ від 29.03.2024 виконавче провадження №14220131 щодо виконання виконавчого напису від 04.08.2009 №1544 завершено (а.с. 39).

Директор ПП «Галичанка ІФ» звернувся із заявою до Івано-Франківського ВДВС про вжиття заходів щодо припинення чинності обтяження №9023572 на підставі постанови від 13.08.2009, винесеної заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУО (а.с.7).

Відповідь на звернення Директора ПП «Галичанка ІФ» в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявний арешт нерухомого майна №9023572 на об`єкти нежитлового приміщення, загальною площею 106,5 кв. м. та 156,7 кв. м. за адресою Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8 (а.с.5-6).

Позивач не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні відносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (даліЗакон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Приписами частин 1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до пункту 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;

при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставічастини першоїстатті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.

Аналіз вказаних положень вказує на те, що правовий інститут арешту коштів боржника покликаний для забезпечення реального виконання рішення, що перебуває у державного виконавця на виконанні.

Суд встановив, що на виконанні у Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відносно ПП «Галичанка ІФ» перебувало виконавче провадження №14220131 від 13.08.2009.

Згідно відомостей ВП -спецрозділ виконавче провадження №14220131 завершено (а.с.39).

Однак, відповідач стверджує, що ПП «Галичанка ІФ» не сплачено витрати виконавчого провадження та виконавчий збір. З цього приводу суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) було передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом (ч. 7 ст. 46 Закону 606-XIV).

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 ст. 27 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Статею 40 Закону №1404-VIII передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Зокрема, частиною 4 ст. 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до аб. 11 п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 Закону),11,14і15частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Суд зазначає, що станом на час розгляду цієї справи у матеріалах справи відсутні докази щодо того, що відносно ПП «Галичанка ІФ» відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчих витрат або виконавчого збору за завершеним виконавчим провадженням №14220131.

Крім того, навіть якщо взяти до уваги, що під час відкриття виконавчого провадження №14220131 була винесена постанова про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, то строк для пред`явлення її до виконання закінчився.

Відповідач не надав суду жодного документа на підтвердження існування зобов`язань ПП «Галичанка ІФ» перед Державним бюджетом, що виникли у зв`язку з виконавчим провадженням № 14220131.

Крім того, суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься заява від 30.09.2019 №20.1.0.0.0./7-20190629/51 АТ КБ "Приватбанк" про припинення дії іпотечного договору , зі змісту якої встановлено, що у зв`язку з повним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору №341К від 20.11.2007 договір іпотеки №341К між Приватбанком і ПП "Галичанка ІФ", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Біланюк С.М. за реєстровим за №1088 від 21.11.2007 припинив дію. З урахуванням викладеного АТ КБ "Приватбанк" просить здійснити державну реєстрацію припинення:

- заборони відчуження щодо об`єктів нерухомого майна (нежитлові приміщення, заг. пл. 106,5 кв.м. та офіні приміщення та кафетерії, заг. пл. 156,7 кв.м. за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, 8);

- іпотеки щодо об`єктів нерухомого майна (нежитлові приміщення, заг. пл. 106,5 кв.м. та офіні приміщення та кафетерії, заг. пл. 156,7 кв.м. за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів іпотеку та обтяження припинено приватним нотаріусом - Каримова Нелля Сабіровна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область.

Як зазначалося вище, арешт коштів боржника є заходом звернення стягнення на кошти боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягає примусовому виконанню.

Відтак, оскільки у ПП «Галичанка ІФ» на момент розгляду справи відсутні виконавчі провадження по стягненню виконавчих витрат, виконавчого збору, з урахуванням того, що виконавче провадження №14220131 завершене, а матеріали виконавчого провадження знищені, тобто можливість повторного пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання втрачена, суд дійшов висновку, що чинний арешт майна та заборона на його відчуження, за відсутності боргу, для стягнення якого вони були застосовані, порушують права позивача.

Збереження арешту як засобу забезпечення виконання рішення, при тому, що можливості реального виконання не існує, суперечить Закону № 1404-VIII.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зняття арешту за №9023572.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що даний позов належить до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, до стягнення з Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ПП «Галичанка ІФ» підлягають судові витрати з оплати судового збору на загальну суму 3028 грн, сплата яких підтверджується квитанцією від 27.03.2024, яка міститься серед матеріалів справи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з належного приватному підприємству «Галичанка ІФ» нежилого приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8, накладеного постановою від 13.08.2009, виданою заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ у виконавчому провадженні №14220131.

Зобов`язати Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ) зняти арешт з належного приватному підприємству «Галичанка ІФ» (код ЄДРПОУ 30609532, вул. Заклинських, буд. 8, м. Івано-Франківськ) нежилого приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, буд. 8, накладеного постановою від 13.08.2009, виданою заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ у виконавчому провадженні №14220131.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ) на користь приватного підприємства «Галичанка ІФ» (код ЄДРПОУ 30609532, вул. Заклинських, буд. 8, м. Івано-Франківськ) сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень).

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Гомельчук С.В.