Постанова

від 17.04.2024 по справі 380/4585/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4585/23 пров. № А/857/22243/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 380/4585/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомінвест» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Комерс» про скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Москалем Р.М. у м. Львові Львівської області 25.10.2023 року в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомінвест» (далі ТзОВ «Інкомінвест», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач, Укртрансбезпека, контролюючий орган) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову № 353469 від 22.02.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 14 вересня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Комерс» (далі також третя особа, ТзОВ «Євро-Комерс»).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що долучені до матеріалів справи платіжні інструкції та податкові накладні не підтверджують факт оплати за договором оренди, оскільки такі датуються періодом після моменту проведення перевірки транспортного засобу позивача, а саме після 10.01.2023.

Позивач та третя особа не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Інкомінвест» зареєстроване як суб`єкт господарювання 20.04.2011, основним видом діяльності є « 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів».

ТзОВ «Інкомінвест» є власником транспортного засобу Mercedes-Benz Atego 816 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 .

01.01.2022 ТзОВ «Інкомінвест» (орендодавець) та ТзОВ «Євро-Комерс» (орендар) уклали договір оренди транспортних засобів № 02-ТЗ, відповідно до умов якого орендодавець передав транспортний засіб Mercedes-Benz Atego 816 номерний знак НОМЕР_1 в орендне платне користування орендаря. Факт передачі автомобіля в оренду підтверджується актом приймання-передачі до договору № 02-ТЗ, а перебування в оренді станом на січень 2023 року - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2023 № 2 та від 28.02.2023 № 122, податковими накладними від 31.01.2023 № 36 та від 28.02.2023 № 38. Використання ТзОВ «Євро-Комерс» в господарській діяльності автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 додатково підтверджується довідкою від 03.04.2023 № 158, виданою директором ТзОВ «Євро-Комерс» ОСОБА_1

ТзОВ «Євро-Комерс» відповідно до наказу від 11.01.2022 № 16-к прийняло на роботу на посаду водія автотранспортного засобу ОСОБА_2 ; в січні 2023 року ОСОБА_2 продовжував працювати на цьому підприємстві водієм, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 та банківськими виписками про отримання ОСОБА_2 заробітної плати за січень 2023 року.

10.01.2023 описаний вище транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу (сало свинне морожене хребтове в шкірі), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 10.01.2023 № 065523 та подорожнім листом від 10.01.2023.

10.01.2023 інспектори ВДНК Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі направлення від 09.01.2023 № 013474 проводили рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, на 90 км автомобільної дороги Н-17 Львів-Луцьк зупинили транспортний засіб марки Mercedes-Benz Atego 816 номерний знак НОМЕР_1 . Водій цього транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки такі документи:

- посвідчення водія серії НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz Atego 816, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , що належить ТзОВ «Інкомінвест»;

- видаткову накладну від 10.01.2023 № б/н;

- протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 20.12.2022.

Посадові особи відділу ВДКН у Волинській області склали акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 333675, в якому зазначили про встановлене порушення статті 48 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ) (під час надання послуг з перевезень вантажу була відсутня товаро-транспортна накладна на вантаж, а також протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу), відповідальність за порушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Позивач був повідомлений відповідачем про розгляд 22.02.2023 справи № 52 про порушення виявлених перевіркою порушень законодавства (повідомлення зареєстроване в Укртрансбезпеці 23.01.2023 за № 4217/33/24-23, скероване ТзОВ «Інкомінвест» рекомендованим поштовим відправленням 01.02.2023 та вручене 09.02.2023, що підтверджується ШКІ кодом № 7902402108761).

22.02.2023 посадова особа контролюючого органу розглянула справу № 52 без участі ТзОВ «Інкомінвест» та прийняла постанову № 353469 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої з ТзОВ «Інкомінвест» стягується штраф в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів і вантажів, а саме - відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ.

Позивач, не погоджуючись із вищенаведеним, звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 10.01.2023 автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ було ТзОВ «Євро-Комерс», а не ТОВ «Інкомінвест». Отже, відповідач помилився при визначенні суб`єкта правопорушення, зафіксованого в акті № 333675 від 10.01.2023. З огляду на це суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв очевидно протиправне рішення про притягнення ТзОВ «Інкомінвест» до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-ІІІ, є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає стаття 60 Закону № 2344-ІІІ. Частиною першою цієї статті передбачено застосування до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарських штрафів і, зокрема, за такий склад правопорушення: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60).

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом (частина п`ята статті 60 № 2344-ІІІ).

Отже, з матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Інкомінвест» є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz Atego 816, номерний знак НОМЕР_1 і на підставі договору оренди передало згаданий транспортний засіб в платне користування ТОВ «Євро-Комерс».

10.01.2023 ОСОБА_2 , який працює водієм в автомобільного перевізника ТОВ «Євро-Комерс», здійснював керування згаданим транспортним та здійснював перевезення вантажу від вантажовідправника ТОВ «Солюшин Системс» до вантажоодержувача, що підтверджується змістом товарно-транспортної накладної від 10.01.2023 № 065523.

Щодо покликань апелянта на те, що долучені до матеріалів справи платіжні інструкції та податкові накладні не підтверджують факт оплати за договором оренди, оскільки такі датуються періодом після моменту проведення перевірки транспортного засобу позивача, а саме після 10.01.2023, колегія суддів зазначає, що Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2023 № 2 та від 28.02.2023 № 122 за Договором від 01.01.2022 № 08-Т3 складені станом на кінець звітного місяця і відповідно податкові накладні датуються тими ж датами. Крім того, вказані ПН зареєстровані в ЄРПН, що підтверджує факт вчинення правочинів між позивачем та третьою особою.

В додаткових пояснення апелянт покликається на те, що у водія повинен бути тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб, який видається за зверненням користувача, який був відсутній, що спростовує факт користування ТЗ третьою особою.

Так, процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197 (далі - Порядок № 1197) (чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з граматичного та логічного тлумачення норм права, які передбачені Порядком № 1197, судом висновується, що законодавець жодного разу не вживав формулювань у наказному відмінку щодо обов`язковості реєстрації належного користувача. Прикладами таких формулювань є: «Цей порядок визначає…; Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є…». Отже, при аналізі наведених формулювань очевидним є їх диспозитивний характер.

До аналогічного висновку можна дійти методом від протилежного. Так, за змістом пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (далі по тексту - Порядок № 1371), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі -власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспорті засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). В даному абзаці міститься дієприкметниковий зворот та дієслово наказного способу «зобов`язані зареєструвати», що вказує на імперативність норми, передбаченої пунктом 7 Порядку № 1371. В Порядку № 1197 таких формулювань не має, що знову ж таки свідчить про диспозитивний характер норм, що викладені у вищезгаданому нормативно-правовому акті.

Так, абзацом 4 пункту 16 Порядку № 1371 визначено, що за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вжите в абзаці 4 пункту 16 Порядку №1371 слово «за бажання», означає, що на власника транспортного засобу у разі передачі права керування транспортним засобом іншій особі, не покладається обов`язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону. Вирішення питання оформлення тимчасового реєстраційного талону чи ні законодавець залишив на розсуд самого власника.

Таким чином, доводи апеляційної інстанції про відсутність факту видачі тимчасового реєстраційного документа, правового значення для вирішення спору не мають, оскільки ані Порядком № 1197, ані абзацом 4 пункту 16 Порядку № 1371 прямо не передбачено обов`язок власника транспортного засобу внести до Реєстру відомості про належного користувача.

Крім того, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Колегія суддів погоджується з доводами Укртрансбезпеки про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач.

На місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Колегія суддів не заперечує того, що під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону № 2344-III. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки (додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 та у постанові від 06.07.2023 у справі № 560/514/22.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що 10.01.2023 автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ було ТзОВ «Євро-Комерс», а не ТОВ «Інкомінвест». Отже, відповідач помилився при визначенні суб`єкта правопорушення, зафіксованого в акті № 333675 від 10.01.2023. З огляду на це суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв очевидно протиправне рішення про притягнення ТОВ «Інкомінвест» до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 380/4585/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар