Ухвала

від 15.04.2024 по справі 490/1804/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/1804/24

н\п 1-кс/490/1512/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувсядо слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва зклопотанням пронакладення арешту на вилучене в ході проведеного 05.04.2024 обшуку в приміщенні камери ДіЗО/ПКТ (№3) одноповерхневому приміщенні дисциплінарного ізолятора та приміщень камерного типу розташованої на території ДУ "Південноукраїнська виправна колонія (№83)" за адресою: АДРЕСА_1 , майно.

В обґрунтування клопотання вказав, що 06.04.2024 року вказане в клопотанні майно, було визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12023150000000701, тому накладення арешту на них необхідно з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12023150000000701 від 13.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.02.2024 ОСОБА_4 відчув дискомфорт в області нирок та вирішив звернутися до представника адміністрації ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» з проханням супроводити його до медичної частини №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області для надання медичної допомоги.

Цього ж дня, приблизно о 11:45 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в службовому кабінеті завідувача медичної частини-лікаря медичної частин №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області ОСОБА_5 , повідомив останнього про дискомфорт в області нирок та бажання отримувати лікування в умовах стаціонару медичної частини №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області.

Одночасно з цим, розуміючи зацікавленість ОСОБА_4 в наданні медичної допомоги та перебуванні на стаціонарному лікуванні, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вимагання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди.

В цей же час, ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , знаходячись в своєму службовому кабінеті завідувача медичної частини-лікаря медичної частин №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , висунув вимогу останньому про надання йому неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_5 використовуючи своє службове становище, створив умови, за яких ОСОБА_4 був вимушений погодитися на його протиправні вимоги з метою уникнення негативних наслідків для себе.

Разом з тим, ОСОБА_4 , розуміючи, що ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, вчиняє дії направлені на вимагання від нього неправомірної вигоди, чим вчиняє злочин, 04.03.2024 звернувся із відповідною заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

07.03.2024 приблизно о 11:33 год. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, з метою схилення ОСОБА_4 до надання йому неправомірної вигоди, перебуваючи в службовому кабінеті завідувача медичної частини-лікаря медичної частин №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , повторно висловив останньому вимогу надання йому неправомірної вигоди в сумі 5 000 грн. шляхом переводу грошових коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 .

08.03.2024 приблизно о 11:00 год. ОСОБА_4 перебуваючи на короткотривалому побаченні зі своїм знайомим ОСОБА_6 , розуміючи неможливість виконання вимоги ОСОБА_5 про надання неправомірної вигоди в умовах виправної колонії, попросив ОСОБА_6 перевести грошові кошти у сумі 5 000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , які останній з нього вимагає за перебування на стаціонарному лікуванні, на що останній добровільно погодився.

11.03.2024 приблизно о 10:30 год. ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди до кінця, перебуваючи в службовому кабінеті завідувача медичної частини-лікаря медичної частин №83 філії Державної установи Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області, розташованому за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, висловив ОСОБА_4 вимогу про надання йому неправомірної вигоди в сумі 5 000 грн. шляхом переводу грошових коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 до обіднього часу 11.03.2024, зазначивши при цьому, що у разі ненадання обумовленої суми неправомірної вигоди, він випише ОСОБА_4 зі стаціонарного лікування.

Після того, ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 попросив перевести грошові кошти в сумі 5 000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 .

В подальшому, а саме 11.03.2024 о 14:27 год. ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_5 , перебуваючи у Миколаївському відділенні №8 АТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна, 5-А, надав касиру банку 5 000 грн. для їх зарахування на банківський рахунок банківської картки № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . Після сплати комісії банку на банківський рахунок банківської картки № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , зараховано 4 950,12 грн.

Крім того, згідно інформації отриманої від УСР в Миколаївській області ДСР НПУ встановлено, що начальник медичної частини «Південноукраїнської виправної колонії №83», гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою власного збагачення організував корупційну схему спільно зі своїми підлеглими де під час медичного огляду та перед наданням медичної допомоги вимагає неправомірну вигоду від засуджених осіб, які відбувають покарання в «Південноукраїнській виправній колонії №83».

Таким чином встановлено факт систематичного вимагання неправомірної вигоди від засуджених осіб начальником медичної частини ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» ОСОБА_5 за надання останнім медичної допомоги.

На теперішній час встановлено, що начальник медичної частини «Південноукраїнської виправної колонії №83», гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучив до своєї приступної діяльності з метою координації, організації та розподілу коштів, засудженого гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, з метою застосування ним такого впливу. Тобто ОСОБА_7 сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.

05.04.2024 року в ході проведення обшуку в приміщенні камери ДіЗО/ПКТ (N°3) одноповерхневому приміщенні дисциплінарного ізолятора та приміщень камерного типу розташованої на території ДУ "Південноукраїнська виправна колонія (N°83)" за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вказане у клопотанні майно.

06.04.2024року постановоюслідчоговилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023150000000701.

З урахуванням того, що вилучене під час проведення обшуку майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході проведеного 05.04.2024 обшуку в приміщенні камери ДіЗО/ПКТ (№3) одноповерхневому приміщенні дисциплінарного ізолятора та приміщень камерного типу розташованої на території ДУ "Південноукраїнська виправна колонія (№83)" за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: Мобільний телефон ОСОБА_8 Samsung PO BOX12987 білого кольору, імей1: НОМЕР_2 з сім картою «Лайфсел», який має логічний захист; Wi-fi роутер моделі «ZTE» ОСОБА_8 ; Мобільний телефон ОСОБА_7 Samsung SM-A207F/DS червоного кольору, імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , S/N: НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору, який має логічний захист; Мобільний телефон ОСОБА_9 iPhone 11 темно-сірого кльору, у прозорому чохлі, який має логічний захист; Power Bank modeli NO:PPBD30K ОСОБА_9 з кабелем зарядки «Лайтінг»; Кейс з бездротовими навушниками моделі: EW43.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10