Рішення

від 18.04.2024 по справі 915/1804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Справа № 915/1804/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд", вул.М.Грушевського, 8, м.Пустомити, Львівський р-н, Львівська область, 81100

електронна пошта: rtblviv@gmail.com

представник позивача: Кунтий Назар Орестович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул.Назарівська, буд.3 м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)

в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001

електронна пошта: office@sunpp.atom.gov.ua

про: стягнення 170 854,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 29.11.2023 (вх.№15797/23 від 29.11.2023) в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" основний борг в сумі 59 400,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 82 193,89 грн., 3% річних в розмірі 29 260,27 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №50-09-2022/1-123-01-22-07719 від 19.09.2022 в частині своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2023 позовну заяву №б/н від 29.11.2023 (вх.№15797/23 від 29.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена представнику позивачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім 06.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

14.12.2023 представник позивача через систему "Електронний суд" надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними у справі матеріалами. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв про суті справи. Ухвалено провести розгляд справи №915/1804/23 поза межами встановленого ГПК України строку у «розумний строк», тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву від 29.12.2023 (вх.№17028/23 від 29.12.2023) та клопотання/заяву від 02.01.2024 (вх.№45/24 від 03.01.2024) в яких проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що 19.09.2022 між ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" та ТОВ "РЕСУРСТЕХНОБУД" було укладено договір № 50-09-2022 від 09.09.2022 (реєстраційний № НАЕК 1-123-01-22-07719 від 19.09.2022) на виконання робіт з теми «Капітальний ремонт, улаштування водозахисної мембрани мастики ЖКМк з армуванням склотканиною покрівлі РВ енергоблоку №3» на суму 5 639 400,00 грн. Вказує, що 16.12.2022 було підписано акт № 1 на суму 5 639 400,00 грн., який повністю оплачено. Зазначає, що у зв`язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом", суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла серйозна фінансова криза не платежів, що в свою чергу і призвело до порушення строків виконання зобов`язань з оплати за договорами, в тому числі й договору №50-09-2022 від 09.09.2022 (реєстраційний № НАЕК 1-123-01-22-07719 від 19.09.2022). Посилаючись на ст. 614 ЦК України, відповідач зазначає, що вина як підстава для відповідальності підприємства відсутня. Вказує, що база нарахування 3% річних та інфляційних втрат за рішенням включає в себе податок на додану вартість, нарахований на вартість послуг (робіт) за Договором. Виходячи з аналізу Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це загальнодержавний непрямий податок, який сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку). В структурі загальної вартості робіт за Договором загальна сума ПДВ в розмірі 939 900,00 грн. в контексті визначеного Податковим кодексом України механізму справляння ПДВ є податковим зобов`язанням продавця послуг, робіт, яке відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України є складовою загальної суми податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду, яке після вирахування з неї суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду визначає суму податку на додану вартість, що підлягає сплаві позивачем до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню. Вказує, що нарахування передбачених ст.536 та 625 Цивільного кодексу України процентів за своєю правовою природою не може застосовуватись до об`єктів за відсутності відносин користування чужими коштами, в даному випадку до об`єкту, що є елементом системи справляння податку на додану вартість, функціонування якої регулюється Податковим кодексом України. Включення до бази нарахування 3% річних сум податку на додану вартість, нарахованих на вартість послуг (робіт), є необґрунтованим, таким що суперечить правової природі процентів, передбачених ст.536 та 625 Цивільного кодексу України. Індексація сум податку на додану вартість, нарахованих на вартість послуг (робіт) за Договором, є необґрунтованою, такою, що суперечить її правовій природі, як способу захисту майнового права та інтересу, та не передбачена діючим законодавством, зокрема спеціальним законом у сфері справляння податків - Податковим кодексом України. Внаслідок неправильного тлумачення норми статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить безпідставно стягнути з відповідача суми 3% річних в розмірі 29 260,27 грн. та інфляційних втрат в розмірі 82 193,89 грн., нарахованих на суму податку на додану вартість за послугами (роботами) у рамках Договору.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою (вх.№1565/24 від 07.02.2024) в якій просило суд замінити відповідача у справі - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" його правонаступником, яким є Акціонерне товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Ухвалою суду від 12.02.2024 заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про заміну відповідача його правонаступником (вх.№1565/24 від 07.02.2024) задоволено. Замінено відповідача у справі №915/1804/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 20915546).

Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву від 16.04.2024 (вх.№4589/24 від 16.04.2024) в якій зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідач добровільно перерахував на поточний рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 59 400,00 грн. У зв`язку з цим позивач на підставі п.1 ч.2 ст.46 ГПК України відмовляється від позову в частині стягнення суми основної заборгованості та просить суд прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 59 400,00 грн. Решту позовних вимог залишає без змін.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурстехнобуд» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59 400,00 грн. - прийнято. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурстехнобуд» про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59 400,00 грн.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 82 193,89 грн., 3% річних в розмірі 29 260,27 грн.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу" Південноукраїнська атомна електрична станція" (правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (далі - позивач, підрядник) було укладено Договір №50-09-2022 (реєстраційний №НАЕК 1-123-01-22-07719 від 19.09.2022) про закупівлю робіт за темою «Капітальний ремонт, улаштування водозахисної мембрани мастики ЖКМк з армуванням склотканиною покрівлі куполу РВ енергоблоку №3» (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1 Договору, підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, роботи за темою: «Капітальний ремонт, улаштування водозахисної мембрани мастики ЖКМк з армуванням склотканиною покрівля куполу РВ енергоблоку №3», за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.99. Обсяг робіт за Договором визначаються Відомістю обсягів робіт (Додаток №4).

Згідно п.1.2 Договору, підрядник здає, в обумовлені терміни, виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи. Вартість Договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1) (п.1.3 Договору).

Пунктом 1.5 Договору визначено, що місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем виконання робіт, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та своєчасністю виконання робіт, є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п.2.1 Договору, договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає: 5 639 400,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 939 900,00 грн., у тому числі: вартість з ПДВ зазначається у разі, якщо підрядник є платником ПДВ. Джерело фінансування: власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).

У відповідності до п.3.1 Договору, терміни виконання робіт визначені в Графіку виконання робіт (Додаток №3), який є невід`ємною частиною цього Договору, роботи будуть виконуватися в III-IV кварталах по 20.12.2022 року. Виконання робіт по п.1.1 здійснюється підрядником згідно Графіку виконання робіт (Додаток №3) (п.3.2 Договору).

Згідно п.3.4 Договору, підрядник, за погодженням із замовником, має право дострокового виконати свої зобов`язання за Договором, а замовник - прийняти та оплатити їх.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунку виконуються наступним чином: Оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів. Підрядчик складає акти виконаних робіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП.

До актів здачі-приймання виконаних робіт в обов`язковому порядку надавати оформлений підприємством - виконавцем реєстр виконаних робіт за звітний період, а також табель обліку робочого часу залученого персоналу, підписаний керівником підприємства - виконавця та узгоджений підрозділом - замовником робіт.

Відповідно до п.4.2 Договору, податкова накладна, оформлена у відповідності до ст.187, 201.1 ПКУ (повинна містити коди ДКПП та бути за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 №276) та зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, подається підрядником.

Підрядник, що є платником ПДВ, зобов`язаний скласти належним чином електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України.

Так, як підрядник зареєстрований як платник ПДВ по «касовому» методу, згідно норм ПКУ ст.14.1.266, то податкова накладна подається підрядником на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок підрядника.

Згідно п.5.4 Договору, приймання актів виконаних робіт виконавця здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 до 28 числа поточного місяця.

Замовник зобов`язаний в термін 10-ти днів підписати Акти виконаних робіт і повідомити про це підрядника або направити підряднику мотивовану відмову. Якщо в термін 10-ти днів підрядник письмово не повідомлений про мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті.

Відповідно до п.17.5 Договору, договір набуває чинності з дати підписання договору та скріплення його печаткою та діє до 31.12.2022.

У відповідності до п.17.10 Договору, всі додатки і доповнення до цього Договору є його невід`ємною частиною, а саме: - Додаток №1 - Протокол узгодження договірної ціни; - Додаток №2 - Договірна ціна з додатками; - Додаток №3 - Графік надання послуг; - Додаток №4 - Відомість обсягів послуг.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був узгоджений та підписаний Протокол узгодження договірної ціни до Договору №50-09-2022, згідно якого сторони досягли згоди про вартість робіт: договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає 5 639 400,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 939 900,00 грн., а також Додаток №2 - Договірна ціна з додатками; - Додаток №3 - Графік надання послуг; - Додаток №4 - Відомість обсягів послуг.

Згідно матеріалів справи позивач на виконання умов Договору та додатків до нього виконав роботи, а відповідач прийняв роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2022 року (форма КБ-2в) на загальну суму 5 639 400,00 грн., який підписаний позивачем та відповідачем без зауважень та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 року (форма КБ-3) на суму 5 639 400,00 грн., яка також містить підписи позивача та відповідача.

Так, оплата за виконані роботи, згідно умов Договору відбувається на протязі 45 банківських днів після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Таким чином, граничним строк для оплати виконаних позивачем робіт є 17.02.2023 (включно) (16.12.2022 + 45 банківських днів).

Позивач вказує, що відповідач кошти в розмірі 5 639 400,00 грн. за виконані ним роботи сплатив з порушенням строку визначеного Договором.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за виконані позивачем роботи стало підставою для звернення позивача до суду з даним позов.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є господарський договір.

Відповідно до ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.317 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Колексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі ст.625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в загальному розмірі 82 193,89 грн. нараховані:

- за період з 18.02.2023 по 21.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 7 500,00 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 28.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 1 000 000,00 грн. в розмірі 15 000,00 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 25.04.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 8 515,00 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 15.05.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 450 000 грн. в розмірі 7 663,50 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 22.05.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 11 057,57 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 06.06.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 11 057,57 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 22.06.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 15 146,04 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 24.07.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 200 000 грн. в розмірі 4 822,06 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 24.08.2023 на залишок заборгованості 59 400,00 грн. в розмірі 1 432,15 грн.

Судом за допомогою програми «ipLex» здійснений перерахунок інфляційних втрат з урахуванням вірного визначення залишкової суми основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж, вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду та визначено, що задоволенню підлягають інфляційні у розмірі 52 248,99 грн. нараховані:

- за березень 2023 року на суму заборгованості 2 709 400,00 грн. в розмірі 40 641,00 грн.;

- за квітень 2023 року на суму заборгованості 2 209 400,00 грн. в розмірі 4 418,80 грн.;

- за травень 2023 року на суму заборгованості 1 259 400,00 грн. в розмірі 6 297,00 грн.;

- за червень 2023 року на суму заборгованості 259 400,00 грн. в розмірі 2 075,20 грн.;

- за липень - серпень 2023 року на суму заборгованості 59 400,00 грн. в розмірі -

(-1 183,01 грн.)

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 29 944,90 грн. (82 193,89 грн. - 52 248,99 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 29 260,86 грн. нараховані:

- за період з 18.02.2023 по 20.02.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 430 000 грн. в розмірі 106,03 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 06.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000,00 грн. в розмірі 698,63 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 13.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 986,30 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 21.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 1 315,07 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 28.03.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 1 000 000 грн. в розмірі 3 205,48 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 25.04.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 2 753,42 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 15.05.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 450 000 грн. в розмірі 3 217,81 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 22.05.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 3 863,01 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 06.06.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 4 479,45 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 22.06.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 500 000 грн. в розмірі 5 136,99 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 24.07.2023 на суму здійсненої відповідачем оплати 200 000 грн. в розмірі 2 580,82 грн.;

- за період з 18.02.2023 по 24.08.2023 на суму залишку заборгованості 59 400,00 в розмірі 917,85 грн.

Судом за допомогою програми «ipLex» здійснений перерахунок 3% річних з урахуванням вірного визначення залишкової суми основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж, вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду та визначено, що розмір 3% річних становить 29 401,37 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 29 260,87 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

Відповідачем власного контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул.Назарівська, буд.3 м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (вул.М.Грушевського, 8, м.Пустомити, Львівський р-н, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 36621754) інфляційних втрат в розмірі 52 248,99 грн., 3% річних в розмірі 29 260,27 грн. та судовий збір в розмірі 1 962,81 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук