Ухвала

від 30.10.2024 по справі 915/1804/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1804/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024

у складі колегії суддів: Діброва Г. І. - головуючий, Савицький Я. Ф., Ярош А. І.

та на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024

суддя: Семенчук Н. О.

у справі № 915/1804/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд"

до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 170 854,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/1804/23.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у даній справі подано у 2023 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 59 400, 00 грн основного боргу, 82 193, 89 грн інфляційних втрат, 29 260, 27 грн 3% річних. В подальшому позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 59 400,00 грн, яка була прийнята судом та ухвалою господарського суд Миколаївської області від 18.04.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 59 400,00 грн.

Отже відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа №915/1804/23 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що розгляд даної справи має для нього виняткове значення, адже АТ "НАЕК "Енергоатом" знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Накопичена заборгованість поставила під загрозу стабільну безпечну роботу скаржника та виконання ним своїх зобов`язань перед державою, працівниками, кредиторами, у т. ч. державними банками та контрагентами. У зв`язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед АТ "НАЕК "Енергоатом" та суттєвим зменшенням обсягу відпущеної електроенергії, виникла фінансова криза не платежів. АТ "НАЕК "Енергоатом" має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України. Скаржник зазначає, що на дату звернення з касаційною скаргою АТ "НАЕК "Енергоатом" працює в кризових умовах та обмеженості ресурсів, на що вказує, зокрема, окупація Запорізької АЕС. За твердженням скаржника, викладене свідчить про відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті робіт, а отже і про відсутність підстав для покладання на нього відповідальності за таке прострочення.

Посилання скаржника на те, що справа № 915/1804/23 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/1804/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/1804/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець