Ухвала

від 18.04.2024 по справі 554/8218/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 18.04.2024Справа № 554/8218/23 Провадження № 1-кс/554/4459/2024

У Х В А Л А

17 квітня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. алейськ рф, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави, необхідність в чому обґрунтовує наступним.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 27, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України.

Із змісту поданого клопотання слідує, що ОСОБА_7 , являючись старшим (керівником) у філії реабілітаційного центру, що в АДРЕСА_1 , від громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_4» (юридична адреса: АДРЕСА_2 ), яка надає допомогу безпритульним та малозахищеним верствам населення, діючий на засадах волонтерства, із корисливою метою, вирішив організувати незаконне вербування та подальше утримання у приміщенні вказаного центру осіб, із числа незахищених верств населення, які не працевлаштовані, схильні до вживання спиртних напоїв чи наркотичних речовин, перебувають в скрутному матеріальному становищі, з метою подальшої їх трудової експлуатації.

До виконання задуманого він залучив ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , використовуючи при цьому тривалі дружні зв`язки, що сформувалися протягом багатьох років під час їхнього перебування в реабілітаційному центрі та спільного проводження вільного часу. Останні ніде не працювали, не мали постійного джерела доходів, постійного місця проживання та перебуваючи в подібних центрах, знали його структуру, типаж людей, які в ньому перебувають та поведінку, яку необхідно використовувати до таких осіб.

В процесі тривалого дружнього спілкування між ними були налагоджені та узгоджені тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку злочинну діяльність учасників групи.

Дана організована група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом надання в трудову експлуатацію осіб, тотожністю способу вчинення злочинів, мобільністю, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу та покращення своїх матеріальних та соціальних благ на реабілітаційному центрі. Крім того, всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочинів, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Ієрархічна система субординації базувалась на лідерських якостях ОСОБА_7 та передбачала підпорядкування останньому.

Розроблений план злочинної діяльності був єдиний для всіх учасників групи і полягав у тому, що маючи в реабілітаційному центрі осіб, які через скрутне становище потрапили самостійно чи яких попередньо було завербовано, та які за своїм станом здоров`я мали можливість фізично працювати на визначених об`єктах, передавалися в трудову експлуатацію замовникам, а отримані від виконаної праці грошові кошти отримувались ОСОБА_7 або за вказівкою його помічниками, й у подальшому розподілялися, використовувалися на власний розсуд.

Умовно для замовників був створений прейскурант виконання фізичних робіт, який міг змінюватися в залежності від платоспроможності й зацікавленості клієнта в отриманні послуг, що надавала організована група, та становив від 300 грн до 500 грн за одну особу на день праці.

За задумом ОСОБА_7 , помічники мали здійснювати цілодобовий нагляд за потерпілими, забезпечувати реалізацію встановлених правил поведінки, примусово залучати потерпілих до праці та застосовувати покарання, психологічне насильство до осіб, які не бажали перебувати на території вказаного домоволодіння, і виконувати вказівки.

Покарання повинні були застосовуватись за будь-які порушення встановлених правил, зокрема дріб`язкові, принижуючи гідність осіб і завдаючи їм моральних страждань.

Вказаний план злочинної діяльності він довів до ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , із яким ті погодились та детально розподілили функції учасників групи, спрямовані на його досягнення.

Так, приблизно у 2021 році ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , стали діяти як співучасники у складі стійкого злочинного об`єднання - організованої групи, що ставило на меті отримання прибутків, шляхом вчинення злочинів, згідно розробленого організатором ОСОБА_7 плану, з розподілом функцій, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Злочини ними вчинялися із прямим умислом, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви з метою власного збагачення за надання послуг за грошову винагороду, яку потерпілі не отримували.

Із метою конспірації своїх дій, при прибуттю до реабілітаційного центру потерпілих, вилучали наявні в них документи, банківські картки, грошові кошти та мобільні телефони, чим позбавляли можливості останніх повідомити рідних, знайомих про місце знаходження, і про події, які з ними відбуваються там, а також покинути його.

Грошові кошти, що отримувалися від злочинної діяльності, перераховувалися на належний ОСОБА_7 рахунок банківської платіжної картки № НОМЕР_1 банку АТ «Універсал Банк» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також на рахунки належних потерпілим інших банківських карток, зокрема: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , - що були у ОСОБА_7 і використовувалися ним.

В подальшому частину отриманих грошових коштів ОСОБА_7 використав на купівлю наркотичних речовин, які також виявлено під час проведення обшуку за місцем його проживання, а саме: наркотичний засіб - метадон, загальна масам якого становить 1,1148 г.

Утворивши організовану групу, ОСОБА_7 відвів собі роль організатора і керівника, та в ході вчинення злочинних дій виконував наступні функції: забезпечив утримання приватного житлового будинку в АДРЕСА_1 , в якому трималися потерпілі; підшукував осіб, які опинилися в скрутному життєвому становищі, особисто вербував та забезпечував їх переміщення з метою подальшої трудової експлуатації; забезпечував утримуваних осіб їжею та засобами індивідуальної гігієни; застосовував погрози, залякування та інше психологічне насильство до потерпілих, зокрема з метою подальшого утримання в реабілітаційному центрі та виконання ними неоплачуваних фізичних робіт; підшукував осіб, яким у подальшому особисто чи через інших співучасників передавав потерпілих із метою трудової експлуатації; визначав кількість осіб, яких залучали до неоплачуваної фізичної праці на об`єктах, час та вид робіт; розпоряджався коштами, які надходили від замовників в якості оплати за виконання утримуваними особами робіт; забезпечував дотримання встановлених правил поведінки між учасниками групи та правил перебування утримуваних осіб на території домоволодіння; із частини грошових коштів, які були заплачені замовниками за роботу потерпілих, здійснював формування так званої «десятини» від останніх, яку передавав на ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» кожні 10 днів; здійснював рекламування за допомогою банерів, брошур діяльності реабілітаційного центру з метою подальшого прихованого вербування осіб для трудової експлуатації.

ОСОБА_8 згідно відведеної йому організатором ролі виконавця, здійснював наступні функції: забезпечував функціонування системи утримання людей, безпосередньо здійснював нагляд та надавав вказівки про виконання утримуваними особами фізичної неоплачуваної роботи по господарству; забезпечував утримуваних осіб їжею та засобами індивідуальної гігієни та допомагав здійснювати оформлення банківських документів утримуваним особам, які їх не мали, для отримання у подальшому соціальних виплат; здійснював облік доходів від виконаних утриманцями робіт та їх подальше розпорядження за вказівкою ОСОБА_7 ; використовував за необхідності частину отриманого від трудової експлуатації прибутку чи грошових соціальних виплат потерпілим на існування реабілітаційного центру; підшукував осіб, яким у подальшому особисто чи через інших співучасників передавав утримуваних осіб з метою трудової експлуатації; контролював хід виконання робіт осіб, переданих в трудову експлуатацію; контролював перебування утримуваних осіб у реабілітаційному центрі та їх поведінку; здійснював встановлення та облік осіб, які прибувають до реабілітаційного центру, вів бухгалтерський облік документів центру; отримував грошові кошти безпосередньо від замовників за виконану потерпілими роботу на об`єктах та передавав їх ОСОБА_7 ; виконував інші вказівки ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 , згідно відведеної йому організатором ролі виконавця, здійснював такі функції: спільно із ОСОБА_7 підшукував осіб, які опинилися в скрутному життєвому становищі, для подальшого вербування з метою трудової експлуатації; контролював утримання осіб у реабілітаційному центрі та їх поведінку; контролював хід виконання робіт утримуваними особами, переданими в трудову експлуатацію; отримував грошові кошти безпосередньо від замовників за виконану потерпілими роботу на об`єктах та передавав їх ОСОБА_7 ; виконував інші вказівки ОСОБА_7 .

Утворена ОСОБА_7 організована група характеризувалась стабільним складом, централізованим підпорядкуванням її учасників організатору, наявністю правил поведінки та конспірації злочинної діяльності. Учасники групи дотримувались розроблених організатором правил поведінки як між собою, так у відносинах із потерпілими, які забезпечувались системою покарань.

Членами організованої злочинної групи вчинені кримінальні правопорушення при наступних обставинах:

В один із днів весни 2021 року, в невстановлений органами досудового розслідування час, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_1 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_9 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5), що в АДРЕСА_1 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_9 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_7 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_7 , який фактично завербував ОСОБА_9 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_9 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 його утримували, всупереч волі потерпілого в приватному будинку в АДРЕСА_1 , з весни по літо 2021 року та з осені 2022 по квітень 2023 року, не даючи покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_9 . третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_9 роботу ОСОБА_7 . розподіляв між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_9 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

В один із днів весни 2021 року, в невстановлений органами досудового розслідування час, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_1 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_10 , якого й вирішив в подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5), що розташований в АДРЕСА_1 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_10 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_7 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_7 , який фактично завербував ОСОБА_10 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_10 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 утримували його, всупереч волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 , у період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_10 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_10 роботу ОСОБА_7 . розподіляв між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_10 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Органом досудового розслідування, як це слідує з клопотання, тиакож встановлено, що в один із днів осені 2022 року, в невстановлений органами досудового розслідування час, ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_1 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_12 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5), що розташований в АДРЕСА_1 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_12 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_7 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_7 , який фактично завербував ОСОБА_12 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_12 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_12 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 в період часу з осені 2022 року по серпень 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_12 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_12 роботу ОСОБА_7 . розподіляв між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_12 покинув місце свого утримання шляхом втечі під час виконання роботи на одному із об`єктів.

Крім того, приблизно в період часу з 20 по 25 вересня 2023 року, близько 18 год, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_1 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_13 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5), що розташований в АДРЕСА_1 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_13 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_7 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_13 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_13 помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_13 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 до приблизно початку жовтня 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_13 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання траншей на фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що в АДРЕСА_1 та іншим особам в приватних секторах Кременчуцького району Полтавської області за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_13 роботу, ОСОБА_7 розподіляв між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Окрім цього, за неякісну роботу в третіх осіб ОСОБА_13 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання території за місцем мешкання, а також виконувати інші роботи, за вимогою останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_13 на шостий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у кінці жовтня 2023 року ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_1 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_14 (анкетні дані змінено у зв`язку зі застосуванням заходів безпеки), якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5), що в АДРЕСА_1 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_14 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_7 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_14 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_14 , помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_14 , всупереч його волі в приватному будинку, що в АДРЕСА_1 до приблизно початку листопада 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_14 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання господарських робіт на приватній квартирі, що розташована по АДРЕСА_3 за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_14 роботу, ОСОБА_7 розподіляв між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Окрім цього, ОСОБА_14 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання в будинку та вичищання вигрібної ями на території за місцем мешкання на вимогу останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_14 на другий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього під час повернення з об`єкту, де виконував господарчі роботи.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 09 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, як вербування, переміщення, переховування та передача людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману і її уразливого стану, щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

15 квітня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, як вербування, переміщення, переховування й передача людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілого та його уразливого стану, щодо кількох осіб, вчиненному повторно, організованою групою.

З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, зважаючи на те, що закінчити досудове розслідування до дати закінчення строку тримання під вартою останнього не представляється можливим, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, які були підставою для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та не зменшилися, виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів. Наголосив на тому, що характер інкримінованованого підозрюваному особливо тяжкого злочину, його суспільна небезпечність і наявність ризиків, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й які не зникли та не зменшилися, випровдовують подальше тримання останнього під вартою. Зазначив, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та просила застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважала, що такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

За змістом положень ст. 131 КПК України запобіжні заходу застосовуються саме з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 3 і 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 27, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України.

09 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

12 лютого 2024 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 21 березня 2024 року.

19 березня 2024 року ухвалою слідчого судді продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , строком до 21 квітня 2024 року.

15 квітня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України.

Як вбачається зі змісту поданого слідчим, за погодженням з прокурором, клопотання, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не представляється можливим, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, зокрема провести тимчасовий доступ до АТ КБ «ПриватБанк» та опрацювати отриману інформацію з приводу руху грошових коштів ГО «ІНФОРМАЦІЯ_4», ухвалу про який отримано 02 квітня 2024 року та направлено виконавцю; після вирішення питання про зняття грифів секретності долучити до матеріалів кримінального провадження клопотання, документи, що стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах даного кримінального провадження, з яких на даний час не знято гриф секретності «таємно»; виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність у виконанні яких може виникнути під час проведення досудового розслідування; повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкрити матеріали досудового розслідування; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

З огляду на це, ухвалою слідчого судді від 17 квітня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 27, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, до п?яти місяців, тобто до 21 травня 2024 року.

Підставою продовження строку дії запобіжного заходу і строку дії обов?язків є, зокрема, набуття особою статусу «підозрюваного» та наявність обґрунтованої підозри її у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

При цьому в зв?язку з тим, що нормами КПК України прямо не визначено змісту поняття «обґрунтована підозра», необхідно відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об?єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

Так, як вбачається зі змісту клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, слідчим доводиться зібраними по матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема відомостями, які відображені в протоколах: за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; про результати контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту відносно ОСОБА_7 від 06 вересня 2023 року; за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_15 21 вересня 2023 року; про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_7 від 25 листопада 2023 року; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13 грудня 2023 року; огляду; огляду; допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , потерпілих ОСОБА_14 (особа із зміненими анкетними даними у зв`язку із застосуванням заходів безпеки), ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; слідчих експериментів з потерпілими від 22 лютого 2024 року, а також речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави для висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, є обґрунтованою.

При цьому при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження.

Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує (або продовжує існувати) хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з?ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

Виходячи із зазначеного стандарту доказування (переконання), проаналізувавши наведені сторонами кримінального провадження доводи, слідчий суддя приходить до висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися, продовжують існувати і в ході судового розгляду клопотання прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу підозри, що інкримінована ОСОБА_6 , зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, який є особливо тяжким злочином відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п?ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, останній може вчинити спробу протидії кримінальному провадженню у формі, що виражена в пункті 1 частини 1 статті 177 КПК України, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що в разі застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, існує об`єктивна імовірність, що останній може знищити, переховати речі, будь-які інші речові докази, що мають істотне значення для досудового розслідування, так як на даний час досудове розслідування триває та відповідно органом досудового розслідування здійснюється пошук, збір та приєднання до матеріалів кримінального провадження всіх доказів протиправної діяльності; незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань, свідченням чого є те, що наразі органом досудового розслідування встановлюється ряд свідків, які були присутні під час виконання потерпілими робіт по вказівках ОСОБА_6 , а також потерпілих, які потрапили під вплив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , і проживають в одному районі (місті), що й ОСОБА_6 ; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 являється передача осіб з числа соціально-незахищених верств населення до трудової експлуатації, а тому останній може продовжити вчиняти нові злочини, пов`язані із передачею осіб в експлуатацію.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя у відповідності до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я останнього, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Отже, зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 з мотивів, наведених у клопотанні, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати й на цей час, так як сам по собі факт його перебування в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій в майбутньому.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_6 . Викладені вище обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я в органу досудового розслідування відсутні. Натомість, як вбачається з поданого клопотання, стан здоров`я останнього та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Разом із тим, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому враховуючи наявність встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 149 КК України, який є особливо тяжким злочином, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до п?яти місяців, тобто до 21 травня 2024 року, у зв`язку з необхідністю органу досудового розслідування провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, перелік яких наведений вище, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього закінчується 21 квітня 2024 року, заявлені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на цей час не зменшилися та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в зв?язку з чим клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 35 днів, тобто до 21 травня 2024 року 15 год 45 хв.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2024 року об 11 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_18