Ухвала

від 08.04.2024 по справі 761/2877/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

08.04.2024 Справа № 761/2877/24

Справа № 761/2877/24

Провадження № 2/756/2715/24

У х в а л А

8 квітня 2024 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Позняки-Жил-Буд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист авторських прав,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ПАТ «Позняки-Жил-Буд» звернулося до Шевченківського районного суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.02.2024 року справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва .

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Під терміном «судом, встановленим законом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який суд, утворений безпосередньо на підставі закону та який діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції (справи «Coeme та інші проти Бельгії», «Gurov проти Молдови», «Олександр Волков проти України», «DMD Group A.S. проти Словаччини»).

Згідно п.п. 2, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6ст. 175 ЦПК Українитакож визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що на сайті «YouTube» на каналах «ІНФОРМАЦІЯ_1», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_3» розміщені аудіовізуальні твори, фрагменти з яких розміщені у відеоролику на сайті «YouTube» на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4», який, як зазначено, порочить ділову репутацію ПАТ «Позняки-Жил-Буд», містить неправдиву інформацію та вводить в оману глядачів, які можуть бути потенційними інвесторами ПАТ «Позняки-Жил-Буд» або покупцями об`єктів нерухомості, збудованих компанією. Крім того є посилання на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є винними у поширені неправдивої інформації щодо ПАТ Позняки-Жил-Буд».

Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Так, у випадку розміщення в мережі Інтернет інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію особа, права якої порушено може або ж безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, або до суду з позовом про захист гідності, честі та ділової репутації.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповіднодо статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

До таких спеціальних способів захисту відносяться: спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК) заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК).

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

На підставі наведеного, з метою ефективного захисту можливих порушених прав позивача, позивачу слід визначитись з предметом та підставою позову.

Крім того, у позовній заяві є посилання на порушення прав позивача ОСОБА_3 , проте він не зазначений стороною вказаного провадження та жодних вимог до нього не заявлено.

За таких обставин, позивачу слід визначитися із колом учасників по справі, вказати їх ПІБ чи найменування, місце проживання чи знаходження, РНОКПП чи код ЄДРПОУ, відомі засоби зв`язку, порушити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд у своїй постанові від 18.09.2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зазначив, що доцільно вважати самостійними вимоги щодо кожного з відповідачів.

Таким чином, під час тлумачення терміну «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

Матеріали справи не містять квитанції про сплату судового збору та при направленні справи за підсудністю Шевченківським районним судом міста Києва не додано виписки про зарахування судового збору, що свідчить про відсутність відомостей його оплати.

Таким чином, позивачу слід надати докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру з урахуванням суб`єктного складу, враховуючи ставки судового збору, встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що становить 12 112 грн. 00 коп.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі, а також підтвердження сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Позняки-Жил-Буд» залишити без руху та надати строк на усунення недоліків у термін до 06 червня 2024 року, але не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачці.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя