Ухвала

від 18.04.2024 по справі 914/3407/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/3407/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхній замок"</a>

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2022

за позовом Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхній замок"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,

про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхній замок"</a> звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (повний текст постанови складено 30.10.2023) та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2022.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2024 повернуто касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхній замок"</a> (далі - Товариство, скаржник) повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (повний текст постанови складено 30.10.2023) та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2022 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частин 2 і 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржником не зазначено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав); до Суду не надані належні докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі та надіслання копії касаційної іншим учасникам процесу; наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику надати належні докази отримання оскаржуваної постанови або навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

Ухвалу суду від 11.03.2023 скаржником отримано 11.03.2024 20:24, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, а отже усунути недоліки, з урахуванням частини 6 статті 242 ГПК України скаржник мав у строк до 22.03.2024 включно.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проте скаржник не скористався своїм правом, недоліки касаційної скарги, про які зазначено в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2024 не усунув, заяву про усунення недоліків до суду не подав.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з того, що скаржник не скористався своїм правом та не усунув недоліки касаційної скарги у строк визначений приписами ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/3407/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхній замок"</a> на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2022.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач