Рішення

від 15.04.2024 по справі 344/9398/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/9398/23

Провадження № 2/344/460/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Ласки І.О.

за участю сторін:

представника позивача адвоката Іваніва О.Б.

представника відповідача адвоката Дворського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначає, що перебувала у фактичному шлюбі з відповідачем по справі. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачем і перебуває на її утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою дитину. Відповідач їздить часто за кордон відпочивати на дорогі курорти. Також має ще сина від іншої жінки. Коштів, необхідних для нормального розвитку дитини, позивачу не вистачає. Витрати на дитину в місяць орієнтовно становлять 10000,00 грн. На даний час позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому не має можливості працювати. Відповідач є працездатним, його місце роботи Акціонерне товариство «Укртрансгаз». Розмір його заробітної плати позивачу невідомий. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2023 року дану цивільну справу передано для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11 липня 2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказує, що позивач до позовної заяви не надала підтвердження свого сукупного доходу в місяць, також не надала жодних допустимих доказів її витрат на дитину в місяць у розмірі 10000,00 грн, крім того не надала належних доказів щоденних потреб дитини, доказів про стан здоров`я та матеріальне становище дитини. Позивач ОСОБА_1 не перебуває в Україні. Приблизно 07 вересня 2022 року позивач разом з дитиною виїхали з України у Сполучені Штати Америки, де і перебуває по сьогоднішній день. Отже, позивач мала засоби для виїзду закордон у США та має засоби і для тривалого часу перебувати у США, а тому твердження позивача, що вона не має грошей і не має можливостей їх заробляти, виглядає вкрай сумнівним. Станом на 10 травня 2023 року (дату подання позовної заяви) позивач ОСОБА_1 не перебувала в Україні. Позивач до суду позовну заяву подавала не особисто у місті Івано-Франківськ, а через засоби поштового зв`язку. Як таке можливо є незрозумілим, однак вказує на підробку документів сторонньою особою з метою їх неправомірного використання. До позовної заяви позивач додала ксерокопію свого паспорта громадянина України, з якого чітко візуально вбачається, що підпис ОСОБА_1 у паспорті громадянина України на першій сторінці повністю та кардинально відрізняється від її підпису у позовній заяві, тобто підписи не є ідентичними чи тотожними. Наведене вказує, що в дійсності, ОСОБА_1 не підписувала особисто сама позовну заяву від 10 травня 2023 року про стягнення з відповідача аліментів, і, можливо, не мала наміру взагалі звертатися до суду. Крім того, до позовної заяви ОСОБА_1 не додано повноважень представника (відсутні довіреність на ведення справи чи виписаний ордер адвокатом тощо). Отже, не особисто ОСОБА_1 , а хтось інший без відома, без згоди і без волі ОСОБА_1 підробив її підпис у позовній заяві та направив до суду, що має своїм наслідком і зловживанням процесуальними правами, і порушення законодавства. Позивач не вказала і не зазначила, що відповідач вже платить аліменти на першу дитину за судовим наказом від 15 березня 2019 року у справі наказного провадження №344/788/19 в розмірі 1/4 заробітку (доходу). Позивач заявила вимогу на стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 заробітку (доходу), а це означає, що стягнення з урахуванням даної справи на двох дітей по 1/4 заробітку (доходу) призведе до стягнення з нього в сукупності фактично 1/2 заробітку (доходу), тобто половини заробітку, в той час як в нього є право на стягнення на двох дітей у розмірі 1/3 заробітку (доходу), що є меншим від 1/2. Наказом АТ «Укртрансгаз» від 30 червня 2023 року № 405-к відповідач звільнений з роботи, що підтверджується відповідним записом у його трудовій книжці. Станом на 10 липня 2023 року відповідач не працює, роботи не має, відповідно, доходів теж не має. Відповідач не відмовляється від своєї дитини і не відмовляється від її утримання, однак з урахуванням того, що в нього на утриманні є дитина від першого шлюбу та хворий батько інвалід ІІ групи, він шукатиме можливості сплачувати аліменти в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для відповідної вікової категорії щомісяця. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 32-34).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації (м. Київ) Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01601) належним чином оформлені та завірені копії документів про перетин Державного кордону України громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за період часу з 07 вересня 2022 року по 11 травня 2023 року включно із зазначенням дати виїзду з України в`їзду в Україну.

07 листопада 2023 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому підтримала позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 87-89).

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Буд», код ЄДРПОУ 36497496, місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Бориславська, буд. 29, будь-які оригінали документів в кількості 10-12 одиниць\штук із проставленим власноручним підписом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 13 березня 2014 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дворського В.М. про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року поновлено представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату Дворському Віталію Михайловичу строк на подання заяви про призначення експертизи. У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дворського Віталія Михайловича про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі відмовлено.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Дворського Віталія Михайловича про відвід судді Мелещенко Л.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивач у судове засідання не прибула, надаючи пояснення в режимі відеоконференції у попередніх судових засіданнях, позовні вимоги підтримала, вказала, що позовна заява була підписана нею особисто та яку залишила батькам, але одразу не подавала до суду, бо існувала усна домовленість з відповідачем щодо сплати аліментів у добровільному порядку. Вона виїхала з дитиною за кордон, час ішов, а жодних коштів від відповідача на утримання спільної дитини не надходило. Відповідно вона змушена була подати позов до суду, а тому попросила матір відправити позовну заяву. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-7).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 (а.с.9).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2 дійсно з 22 червня 2020 року по теперішній час працює в Акціонерному товаристві «Укртрансгаз» на посаді провідного інженера відділу забезпечення сировиною та матеріалами департаменту матеріально-технічного забезпечення. У відпустці по догляду за дитиною до 3-х років не перебуває (а.с.11).

Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвестбуд», заступник бухгалтера ОСОБА_1 перебуває у відпустці до досягнення трирічного віку дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 28 січня 2024 року включно (а.с.12).

Судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 березня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно в розмірі 1/4 частки доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 15 січня 2019 року (а.с. 35).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримує пенсію за віком, є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 36-37).

Відповідач звертався із заявою до керівника Головного центру обробки спеціальної інформації (м. Київ) Адміністрації Державної прикордонної служби України про надання інформації про перетин кордону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38).

Головним центром обробки спеціальної інформації (м. Київ) Адміністрації Державної прикордонної служби України була дана відповідь ОСОБА_2 про відмову у наданні інформації про перетин кордону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки дана інформація стосується приватного життя особи, про яку запитується і її захист від її неналежного поширення забезпечується Конституцією України та Законами України (а.с. 39).

Відповідно до наказу № 405-к від 30 червня 2023 року ОСОБА_2 звільнено з посади провідного інженера відділу забезпечення сировиною та матеріалами департаменту матеріально-технічного забезпечення 03 липня 2023 року за угодою сторін, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 40-41).

17 лютого 2022 року Загвіздянською сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області було прийнято рішення «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів такої участі». Даним рішенням вирішено способи участі батькові дитини ОСОБА_2 для спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 42).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перетнула державний кордон України 10 вересня 2022 року (а.с. 81, 97).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Буд» у відповідь на ухвалу суду були надані Акти надання послуг № 214 від 31 жовтня 2019 року, № 255 від 30 листопада 2019 року, № 265 від 30 листопада 2019 року, № 249 від 30 листопада 2019 року, № 271 від 30 листопада 2019 року, № 83 від 30 квітня 2019 року, № 221 від 31 жовтня 2019 року, № 227 від 31 жовтня 2019 року, № 75 від 30 квітня 2019 року, № 72 від 30 квітня 2019 року та наказ № 7-к від 29 липня 2022 року «Про надання відпустки ОСОБА_1 » (а.с. 123-134).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікованапостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно достатті 51 Конституції Українитастатті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третястатті 181 Сімейного кодексу України).

Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини другої статті 182 Сімейного кодексу України,розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Обов`язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення дитиною повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов`язок батьків. Сам факт народження дитини покладає на батьків обов`язки, зокрема, щодо її утримання.

Суд зазначає, що принцип врахування лише трудових доходів платника аліментів не відповідає сучасним реаліям соціально-економічного розвитку суспільства. На даний час у платника аліментів основне джерело доходу не обов`язково пов`язане з працею і при стягненні аліментів слід виходити з оцінки майнового стану платника аліментів, а не з врахування його трудових доходів.

Можливість другого з батьків утримувати дитину суд тлумачить розширено і не обмежує лише відсутністю в нього офіційного доходу, але також враховує фінансування витрат такого з батьків, його можливість надавати утримання дитині.

Відповідно до вимогчастини першої статті 191 Сімейного кодексу України,аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд враховує стан здоров`я відповідача, те, що у нього на утриманні, окрім сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки доходів, непрацездатний батько ОСОБА_5 , рівень необхідного утримання дитини та рівень забезпеченості відповідача, а також те, що відповідач добровільної допомоги на утримання дитини не надає, проте має можливість та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу. У зв`язку з наведеним, суд вважає необхідним та можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 (однієї шостої) доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 25 травня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши позовні вимоги частково, оскільки відповідач має можливість надавати позивачу на утримання дитини аліменти саме у такому розмірі.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українивбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1073,00 грн з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 51 Конституції України, статей 141, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 4,5,12,13,81, 141, 259,263-265,353-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 травня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,00 грн (одна тисяча сімдесят три гривні нуль копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19 квітня 2024 року.

Суддя Мелещенко Л.В.